лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНИХ ЗАКОНІВ І КАТЕГОРІЙ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Усілякий розвиток конкурентоспроможних галузей, орієнтованих на зовнішній ринок, дає виграш країні, але часом вилучає кошти з інших секторів. Умови її торгівлі поліпшуються, експорт збільшується, однак зростання пропозиції може спричинити зниження світових цін. Але навіть при незмінних світових цінах швидко зростаючий експортний сектор починає «переманювати» мобільні фактори виробництва іншого сектору.
Ще один несподіваний наслідок полягає в тому, що інтенсивна розробка нового експортного ресурсу може призвести до так званого банкрутного зростання. Подібний феномен отримав назву «голландської хвороби». У процесі розробки родовища природного газу в Північному морі Голландія несподівано виявила, що її промисловий експорт приходить у занепад. Стрімке зростання цін, що пролилося над Голландією золотим дощем прибутків, спричиняло спад у традиційних секторах, де голландські фір­ми займали, здавалося б, міцні позиції.
Концепція факторів виробництва, як виявилося, не здатна врахувати все різноманіття факторів, що впливають на зовнішню торгівлю, на розвиток національної економіки. Виходячи з моделі Хекшера-Оліна, не можна пояснити, чому, наприклад, Швейцарія спеціалізується на експорті фармацевтичних товарів, США займають лідируючі позиції у виробництві персональних комп’ю­терів, Японія є найбільшим експортером побутової електроніки,
а Італія — пакувального обладнання.
Положення факторної концепції не завжди підтверджуються на практиці. Між країнами Західної Європи різниця в забезпеченості основними виробничими факторами відносно невелика,
а взаємний товарообіг зростає темпами, що перевищують зростання ВНП. Дві країни — США і Таїланд — є світовими експортерами рису. Але для США він є капіталомісткою, а для Таїланду — трудомісткою культурою.
Справедливість факторного підходу Хекшера-Оліна спробував перевірити американський економіст В. Леонтьєв. Відомо, що США володіють безперечною перевагою в капіталі. Як це позначилося на американському експорті? Вирішивши «проанатомувати» структуру американського експорту, Леонтьєв прийшов до несподіваного висновку.
Виявилося, США експортують не капіталомістку, а переважно трудомістку продукцію, а імпортують, навпаки, більш капіталомістку продукцію. Справедливість підрахунків, проведених Леон­тьєвим, підтвердили інші економісти. З’ясувалося, що подібні невідповідності (парадокси) у структурі зовнішньоторговельних зв’язків властиві й деяким іншим країнам.
Фахівці в галузі зовнішньоторговельних відносин прийшли до висновку, що фактори, які впливають на структуру торгівлі окремих країн і світової торгівлі загалом, вельми різноманітні і жваві. Їх вплив неоднозначний.
По-перше, зі збільшенням прибутків частка витрат на продовольство в структурі споживання падає; це знаходить відображення на структурі торгівлі. Питома вага продукції обробної промисловості поступово збільшується, виграють виробники цієї продукції.
По-друге, оскільки зростання факторів виробництва відбувається нерівномірно, у більш вигідних умовах виявляються країни, що володіють значними капіталами і кваліфікованою робочою силою. Але «виграші» в тому або іншому факторі, як відмі­чалося вище, можуть обернутися й негативною стороною. Переключивши ресурси на виробництво й експорт нафти, Англія вилучила їх з інших галузей і пригальмувала розвиток точного машинобудування.
По-третє, у світовій торгівлі підвищується роль і питома вага тих країн, які виробляють наукоємну продукцію. Під впливом науково-технічного прогресу відбувається модифікація факторів, що визначають величину порівняльних витрат. Структурні зсуви у світовій торгівлі відбуваються, зокрема, унаслідок переводу промислового виробництва з розвинених країн у ті, що розвиваються.
У цей час у теорії міжнародної торгівлі на першому плані постала проблема забезпечення й підтримки конкурентних переваг. Щоб домогтися лідерства і зберегти його на світовому ринку, необхідно пропонувати високоякісну продукцію й бути спроможним витримувати цінову конкуренцію.
Цілком очевидно, що жодна країна не може бути конкурентоспроможною по всій номенклатурі товарів і послуг. І жодна країна не може мати гарантій на збереження досягнутих нею конкурентних переваг назавжди. Конкурентні переваги повинні по-
стійно підтримуватися, зберігатися, нарощуватися.
При всій відмінності стратегій, яких дотримуються окремі фір­ми, кожна з них досягала конкурентної переваги на основі поліпшень і змін. Уведення інновацій включає нові технології, нові виробничі процеси, нові конструкції виробів, нові способи навчання або організації.
Одного разу досягнута перевага підтримується шляхом безперервного пошуку більш ефективних засобів ведення справ і постійних змін у діяльності фірми в рамках її загальної стратегії.
Конкуренція носить глобальний характер, і в підтримці конкурентної переваги велика роль належить державі, її гнучкій та ефективній зовнішньоторговельній політиці, яка направлена на створення умов, координацію і стимулювання діяльності фірм. Створювати й підтримувати перевагу перед конкурентами з інших країн повинні самі фірми.
Виробничі фактори, на основі яких країна домагається переваги на світовому ринку, досить специфічні. Самі фактори стають усе більш жвавими й мобільними. Капітал інвестується і переміщується в інші країни; робоча сила мігрує в країни з найбільш високою оплатою та найбільш вигідними умовами труда; науково-технічні досягнення експортуються й імпортуються.
Теорії міжнародного руху факторів мають свою специфіку. Разом з тим тут діють приблизно ті самі стимули й закономірності, що й у сфері міжнародної торгівлі товарами і послугами.
У концепціях і політиці зовнішньоторговельних відносин і міжнародного рушення факторів традиційно враховується ряд початкових положень. Як правило, береться до уваги залежність економіки країни від величини експортної квоти. У малих країнах ця квота, звичайно, вища, оскільки економіка цих країн більшою мірою залежить від зовнішньої торгівлі.
Відомо, що стан національного господарства будь-якої країни визначають зовнішньоторговельний і платіжний баланси. Якщо імпорт істотно перевищує експорт, збільшується дефіцит платіжного балансу, то це примушує звертатися до зовнішніх позик.
У результаті зростають борги, скорочується внутрішнє споживання, з’являються інші негативні наслідки.
Оцінка ефективності зовнішньоторговельних і зовнішньоекономічних зв’язків далеко неоднозначна. Можна впевнено стверджувати, що універсальний критерій тут непридатний. Ефективність і вигідність залежать не тільки від валютних надходжень, але й від динаміки світових і внутрішніх цін, масштабів торгових операцій, системи розрахунків.
Коріння зовнішньоторговельних теорій і політики, як правило, потрібно шукати в стані платіжного балансу. Джерела оцінок і підходів до макрорегулювання зовнішніх зв’язків доцільно «укорінити» в його статтях; вони визначаються балансом поточних операцій, рушенням капіталів, валютним курсом, наявністю золотовалютних резервів.
Теорії міжнародної торгівлі і міжнародного рушення виробничих чинників звичайно підлеглі практичним цілям — досягненню економічних вигід, забезпеченню зростання національного виробництва.
Не існує єдиних, загальновизнаних теорій міжнародного обміну. Нарівні з розвитком класичних теорій Сміта й Рікардо, фак­торної моделі Хекшера-Оліна, теорії забезпечення конкурентних переваг, розробляються й використовуються інші, альтернативні концепції, положення та принципи.
Практично жодна з існуючих теорій не враховує всього різноманіття факторів, що впливають на потоки й ефекти зовнішньої торгівлі, її динаміку, структуру. Ступінь конкурентоспроможності, рівень експорту й імпорту визначають сукупність суперечливих, постійних факторів, що змінюються. В економічних теоріях узагальнюється досвід, формулюються принципи, але немає готових рецептів.
Загалом світове господарство наприкінці XX — на початку XXI ст., зберігаючи розмаїття, велику кількість суперечностей і різнопланових тенденцій, усе ж є більш цілісним, інтегрованим і динамічним, ніж у середині XX ст., і набуває глобального характеру. Для нього стали характерними нові економічні зв’язки і відносини, розширилися митні й політичні союзи. Процес його становлення ще не завершився, оскільки продовжується поглиблений розвиток усіх факторів, що його зумовлюють.
На розвиток світового господарства впливають такі чинники:

    • розвиток науково-технічного прогресу, перетворення інфор­маційних технологій на один з найважливіших аспектів розвитку світової економіки;
    • зростаюча взаємозалежність національних господарств, загальна лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків;
    • поглиблений розвиток МПП — міжнародна спеціалізація й кооперування виробництва;
    • високий рівень інтенсифікації міжнародного руху факторів виробництва: робочої сили, капіталів, технологій, засобів виробництва, інформації;
    • інтернаціоналізація виробництва й капіталу;
    • формування самостійної фінансової системи, безпосередньо не пов’язаної з обслуговуванням руху товарів;
    • вирішення глобальних проблем тощо.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.