лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНИХ ЗАКОНІВ І КАТЕГОРІЙ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Першу модель загальної економічної рівноваги розробив Валь­рас. Вона ілюструє принцип, у відповідності з яким Вальрас ділить усе ринкове господарство на дві взаємопов’язані підсистеми: споживачі й виробники. Одні виступають у ролі покупців, інші — у ролі продавців. Ролі продавців і покупців постійно змінюються. Сьогодні власники факторів виробництва (землі, труда, капіталу) продають їх підприємцям, виступаючим у ролі продавців. Назавтра підприємці продають, а власники факторів виробництва купують споживчі товари (мал.). Усі витрати виробників товарів перетворюються в доходи домогосподарств, а всі витрати домогосподарств — у прибутки виробників (фірм).

Схема загальної рівноваги
Вальрас підкреслює, що ціни на споживчі товари залежать від цін факторів виробництва (ренти, відсотка, заробітної плати).
У свою чергу, ціни факторів виробництва залежать від цін споживчих товарів (продуктів харчування, одягу, взуття, транспортних коштів). Між учасниками обмінних операцій повинен дотримуватися принцип рівнозначності операцій.
Ціни однієї підсистеми залежать від цін іншої підсистеми. Кількість грошей, що сплачуються за фактори виробництва, повин­на відповідати кількості грошей, що сплачуються за споживчі товари. Рівновага на ринках факторів виробництва узгодиться з рів­новагою на ринках споживчих товарів.
На ринках установлюється одна ціна для рівнозначних товарів. Ця ціна вирівнює кількість, що пропонується, з потрібною кількістю; пропозиція узгодиться з реальним попитом, попит відповідає пропозиції. Ціни товарів відповідають витратам і їх граничній корисності.
Ціни факторів виробництва повинні відповідати витратам фірм; у свою чергу, прибутки фірм повинні поєднуватися з витратами домогосподарств.
Побудувавши досить складну систему взаємопов’язаних рівнянь, Вальрас доводить, що система врівноваження може бути досяжна як деякий ідеал, до якого прагне конкурентний ринок. Положення, що отримало назву закону Вальраса, свідчить: у стані рівноваги ринкова ціна дорівнює граничним витратам; вартість суспільного продукту дорівнює ринковій вартості використаних для його випуску виробничих факторів; сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції, а ціна й обсяг виробництва не збільшуються й не зменшуються.
Модель Вальраса — це статична модель загальної економічної рівноваги, свого роду однотипний знімок національного господарства в «чистому» вигляді.
Стан рівноваги передбачає наявність трьох умов:
1) попит і пропозиція чинників виробництва рівні: на них установлюється постійна і стійка ціна;
2) попит і пропозиція товарів (і послуг) рівні й реалізуються на основі постійних, стійких цін;
3) ціни товарів відповідають витратам виробництва.
Перші дві умови передбачають рівність пропорцій обміну. Третя умова виражає рівновагу у сфері виробництва.
Для математичного обґрунтування системи, що пропонується, Вальрас використав положення, згідно з яким відношення гранич­ної корисності товарів до їх цін повинно бути прийнято однаковим для всіх товарів. Іншими словами, кожний учасник обміну отримує з нього рівну вигоду — це умова рівноваги. Рівноважні ціни сприяють усуненню надлишків і дефіциту: кількість товарів, що пропонуються, відповідає кількості товарів, що придбали, загальна сума цін товарів дорівнює сукупним витратам.
Викладена Вальрасом система взаємодії й еквівалентності дуже сувора і «красива», щоб відповідати реальній картині ринкових відносин. Але економіст-математик за допомогою системи рівнянь доводить, що подібна система може існувати насправді як ідеал, до якого вона прагне.
Основоположником макроекономічного аналізу вважається англійський учений Кейнс. Модель макроекономіки Кейнс представив як складну систему взаємозв’язку і взаємодії всіх сфер і секторів, де ринковий механізм знаходиться під впливом психологічних чинників, кругообіг товарів органічно пов’язаний з фінансово-грошовими потоками, розвиток приватної ініціативи поєднується із впливом макрорегулювання, процес суспільного від-
творювання є багаторівневою й багатомірною системою. Теорія і методологія Кейнса містять можливості й основи подальшого роз­витку.
Основні відмінності концепції Кейнса полягають у такому.
У той час, як Маршалл розглядав попит, пропозицію, ціни переважно на рівні окремих фірм, споживачів, тобто на мікрорівні, Кейнс прийшов до висновку, що, передусім, потрібно виявити функціональні зв’язки на рівні національного господарства. Аналіз сукупних, агрегованих економічних параметрів поклав початок новим підходам в економічній науці. Кейнс показав, що економічне зростання залежить від структури суспільного продукту, що всі ринки взаємопов’язані і їх необхідно вивчати як єдину суцільну систему.
Перш ніж шукати оптимум, треба було відповісти на питання: як вирішити проблему зайнятості, подолати депресію в умовах зміни рівноваги? Був потрібен перехід до аналізу сукупного попиту, сукупної пропозиції, потоків доходів, інвестицій, споживання й нагромадження в масштабі всього суспільства.
Кейнс показав неспроможність так званого закону Сея, згідно з яким виробництво саме формує доходи, забезпечуючи рівновагу попиту і пропозиції. Звичайно, коли здійснюється виробництво, то одночасно формуються доходи. Але де гарантія, що гроші, отримані у формі доходів, будуть негайно ж витрачені на купівлю вироблених товарів? Чому продавець товарів повинен негайно використати виручені ним кошти на придбання інших товарів?
Розмір попиту автоматично не слідує за пропозицією. У су-
спільстві відбуваються не бартерні операції, товари реалізовуються й обмінюються через потік грошей. Попит, що визначається рівнем доходів, відстає від їх динаміки.
Кейнс приходить до висновку, що доходи нерівнозначні по-
питу. У разі порушень (попит не поспіває за пропозицією) ціни реагують не відразу і не встигають зрівноважити попит і пропозицію.
Усупереч класикам, Кейнс стверджував, що ціни не є досить гнучкими регуляторами ринкового господарства, вони відносно консервативні. Про ситуацію, що складається на ринку, звичайно судять не за динамікою цін, а передусім за наявністю товарних запасів, за динамікою споживчого попиту. Що стосується ринку праці, то тут ціни (номінальна заробітна плата) погано виконують роль регулятора попиту на робочу силу. При падінні вказаного попиту вони, як правило, не знижуються.
На відміну від класиків, Кейнс показав, що зростання заощаджень не рівнозначне зростанню інвестицій. Більше того, при пев­них умовах зростання заощаджень може призвести не до зростання, а до зменшення обсягу інвестицій.
У результаті ринковий «автоматизм» не спрацьовує, рівновага не відновлюється.
Класики розглядають процеси, що протікають у ринковій економіці, у дещо умовному, абстрактному вигляді. Вони не враховують, що в умовах олігополії ціни не змінюються автоматично, вони не настільки гнучкі, як це звичайно зображається на схемах; що інформація про положення на ринку виявляється неповною й часом недостовірною.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.