лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Основи інформаційних систем

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

O

  Розділ 12

Iнтелектуальні інформаційні
системи в економіці

12.1. Загальні аспекти
розробки систем зі штучним інтелектом

Iнтелектуальна діяльність — це дії та розумові висновки людей у нестандартних ситуаціях, коли схема, алгоритм задачі, яка постала перед спеціалістом, апріорі невідомі. Системами штучного інтелекту називають системи, які здатні виконувати операції, імітуючи інтелектуальні функції людини.
Створення систем штучного інтелекту (ШI) — це багатоаспектне дослідження, яке потребує вирішення кількох груп проблем. На рис. 35 наведено чотири групи проблем досліджень у галузі штучного інтелекту. Перша група проблем пов’язана з імітацією творчої розумової діяльності людини. Сутність цього на­прям­ку полягає в розробці комп’ютерних програм, які здатні до відтворення процедур, пов’язаних із творчими розумовими процесами. До таких процедур можна віднести гру в шахи, математичні задачі тощо. Питома вага робіт, пов’язаних з імітацією творчих процесів у загальному обсязі робіт, що мають на меті створення систем з ШI, є невеликою. Ці дослідження головним чином цікаві з точки зору психологів, а також для вироблення фундаметальних положень теорії ШI.
Друга група проблем пов’язана з інтелектуалізацією ЕОМ. Iнтелектуалізація ЕОМ полягає в тому, що разом з обчислювальними операціями значна увага приділяється вмінню ЕОМ виконувати логічні операції і розумові висновки з орієнтацією на користувачів-непрофесіоналів.
Третя група проблем присвячена розробці нових технологій розв’язування задач. Ця технологія базується на нових принципах обробки, в яких виконується маніпулювання не лише даними, а й знаннями таким чином, як це роблять спеціалісти, виконуючи творчу роботу.
Четвертим важливим напрямком у створенні систем з ШI є створення  інтелектуальних  роботів, здатних до цілеспрямованого

Рис. 35. Схема взаємозв’язку проблем досліджень в галузі
штучного інтелекту
поводження, які сприймають інформацію про зовнішнє середовище і залежно від цього виконують певні дії.
Розвиток інтелектуальних систем в економіці пов’язаний з розробкою експертних систем, а також комп’ютерних систем під­тримки прийняття рішень.

12.2. Експертні системи та їх характеристика

Експертна система — це комп’ютерна система, яка втілює в собі досвід експерта, що грунтується на його знаннях в певній галузі. Експертна система (ЕС) на основі обробки цих знань може давати інтелектуальні поради, приймати рішення на рівні експерта-професіонала, а також за бажанням користувача пояснювати хід розв’язування в разі відшукання того чи іншого рішення.
Основні характеристики експертної системи такі.
1. Експертна система, як правило, обмежена певною предметною областю.
2. ЕС має вміти приймати рішення за неповних чи неточних даних.
3. ЕС має вміти пояснювати свої дії при розв’язуванні задачі.
4. Система повинна мати властивість розширення та нарощування функцій.
5. ЕС має вміти імітувати діяльність висококваліфікованого спеціаліста (експерта).
6. ЕС при розв’язуванні задач використовує, як правило, не точні алгоритми, а так звані евристики, тобто методи, які спираються на досвід та знання експерта.
Головні відмінності систем обробки даних від експертних систем, що грунтуються на обробці знань, полягають ось у чому.
1. На виході експертної системи користувач дістає не машино- чи відеограму, яка подана в табличному вигляді, а інтелекту­альну пораду, що має вигляд тексту.
2. В основу ЕС покладено технологію обробки символьної інформації, що здебільшого подається у формі правил.
3. В узагальненому вигляді системи обробки даних можна подати такою конструкцією:
Дані + Алгоритм = Система обробки даних.
Структурно в узагальненому вигляді ЕС можна зобразити так:
Знання + розумовий висновок = експертна система.
4. Експертна система має архітектуру, яка також відрізняється від архітектури традиційних систем обробки даних. Відмінності полягають у наявності в експертній системі таких блоків: 1) бази знань; 2) пояснень; 3) нагромадження знань.
Структуру експертної системи зображено на рис. 36. Розглянемо характеристику основних блоків ЕС.
База знань — це сукупність відомостей про предметну область, для якої розробляється експертна система.
Для функціонування системи база знань має бути наповнена знаннями. Для цього запрошують висококваліфікованих спеціа­лістів у тій галузі, для якої розробляється система, вони відіграють роль експертів, завдання яких — описати всі відомі знання для функціонування ЕС. У базі знань мають бути наявні знання першого та другого родів. Знання першого роду — це загальновідомі факти, явища, закономірності, які визнані в даній предметній області і опубліковані. Знання другого роду — це набір емпіричних правил та інтуїтивних висновків, якими користуються спеціалісти, приймаючи рішення в умовах невизначеності за наявності неповної суперечливої інформації. Відомості про ці знання, як правило, не опубліковані.
У базі знань ЕС переважно містяться знання першого роду, але мають бути й знання другого роду. Якщо ці знання відсутні, то це означає поганий вибір експертів (вони не вміють формулювати свої знання чи навпаки: не хотять цього робити, щоб зберегти за собою статус унікальних спеціалістів).
Iнженер з питань знань має такі обов’язки: знання, що їх подали експерти, він структурує і записує в базу знань з урахуванням правил побудови моделі знань, проектованої ЕС.
Усі знання, які подані в базі знань поділяються на ітенсіо­нальні та екстенсіональні.
Iнтенсіональні, або абстрактні, знання являють собою понятійні (концептуальні) знання про об’єкти предметної області і зв’язки між ними.
Екстенсіональні (конкретні) знання — це кількісні характеристики інтенсіональної частини знань, тобто база даних ЕС.

Рис. 36. Структура експертної системи
Блок рішень, необхідний для пошуку та побудови логічних висновків, які видає користувачеві ЕС. Дії цього блока подібні до міркувань людини-експерта, яка оцінює проблему і пропонує її гіпотетичне вирішення. Цей блок виконує функції управління процесом пошуку розв’язків, тобто він визначає спосіб і послі­довність використання різних правил та процедур. Кожна ЕС має містити певну кількість таких правил та процедур. Кількість правил, що їх містить середня ЕС, перевищує 500, а для великої ЕС може перевищувати й 1000.
Здебільшого блок розв’язків складається з двох частин: блока логічного виводу та управляючого блока.
Блок логічного виводу виконує дії, аналогічні до інтелек­ту­аль­ної діяльності спеціаліста, коли той приймає рішення. Функції цього блока — побудова логічного висновку на базі існуючих знань, які зберігаються в БЗ.
Блок управління керує процесом пошуку рішення, тобто визначає послідовність використання різних правил і процедур мані­пулювання знаннями.
Блок пояснень слугує для видачі за запитом користувача послідовності логічних висновків та міркувань, якими оперувала система у процесі пошуку рішення. Наявність такого блока в ЕС дає змогу використовувати її не лише для прийняття рішень, а й для процесу навчання як навчальну систему.
Проблема пояснень та обгрунтування правильності мірку­вань — важлива й складна задача. Адже попри те, що система містить знання експертів та надає поради, відповідальність за прийняте рішення несе особисто користувач. Досі немає правових актів, які б визначали відповідальність експертів за знання, надані системі, а також за рішення, які приймаються в результаті консультування користувачів з ЕС, яка містить знання даного екс­перта чи групи експертів.
Оцінка ЕС користувачем значною мірою залежить від того, наскільки праця з експертною системою схожа на співробітництво з експертом, і, відповідно, істотно залежить від якості пояснень, що їх надає система користувачеві на ті запитання, які викликають у нього сумнів. Усі питання, які можуть виникнути в користувача при роботі з ЕС, можна поділити на такі групи: пов’язані з процесом рішення проблеми (як і чому? з якою метою? з яким результатом? з чого це випливає?); стосовно значень термінів, які прийняті в ЕС при організації діалогу з користувачем; про причини виникнення певного запитання у процесі експертизи; стосовно наслідків, які випливають із даної користувачем відповіді на запитання, поставлене системою (наприклад, що буде, коли?).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2022 BPK Group.