лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Основи інформаційних систем

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

O

  Розділ 4

Засоби формалізованого
описання економічної інформації

4.1. Характеристика засобів формалізованого
описання економічної інформації

Основу комп’ютерної IС становить інформаційна база (IБ), що являє собою сукупність упорядкованої інформації, використовуваної при функціонуванні IС. Iнформаційна база має на меті забезпечити взаємообмін інформацією між структурними одиницями комп’ютерної IС, а також інформаційними системами різ­них рівнів управління.
Успіх створення єдиної інформаційної бази значною мірою визначається уніфікацією та стандартизацією її складових. Тут класифікації та кодуванню техніко-економічної інформації відво­дить­ся особлива роль, оскільки вони є засобами, що забезпечують взаємний обмін інформацією між людиною і ЕОМ.
Класифікація і кодування — це дві невіддільні частини одного процесу — перекладу різноманітної економічної інформації з природної мови формалізованою мовою ЕОМ. У процесі згаданого перекладу вони виконують різні функції. Для їх поглибленого вивчення слід навести основні терміни й поняття, використовувані в цій області. Вони містяться в ГОСТ 6.01.1—87 («Єдина система класифікації і кодування техніко-економічної інформації. Основні положення»), а також відібрані і встановлені на підставі аналізу вітчизняних та зарубіжних джерел.
Класифікація — поділ множини об’єктів на частини за їх по­дібністю або різницею згідно з прийнятими методами.
У процесі класифікації використовуються такі поняття.
Система класифікації — сукупність методів і правил класи­фікації та їхній результат.
Об’єкт класифікації — елемент класифікованої множини.
Ознака класифікації — властивість або характеристика об’єк­та, за якою виконується класифікація.
Значення ознаки — якісне або кількісне вираження ознаки класифікації.
Класифікаційне угруповання — частина об’єктів, яка виділена під час класифікації. Найпоширенішими є такі назви класи­фі­каційних угруповань: клас, підклас, група, підгрупа, вид, підвид, тип.
Ступінь класифікації — етап класифікації при ієрархічному методі, у результаті якого формується сукупність класифікаційних угруповань (або результат чергового розподілу об’єктів одного кла­сифікаційного угруповання).
Глибина класифікації — кількість ступенів класифікації.
Класифікація використовується для упорядкування змісту і взаємозв’язку економічних показників, які переробляються в IС за допомогою ЕОМ.
Засобом вираження результатів класифікації є кодування.
Кодування — створення і присвоєння коду класифікаційному угрупованню та об’єкту класифікації (або процес присвоєння об’єкту певного коду).
Код — знак або сукупність знаків, узятих для позначення класифікаційного угруповання і об’єкта класифікації.
Алфавіт (абетка) коду — система знаків, узятих для створення коду.
Основа коду — число (кількість) знаків у алфавіті коду.
Цифровий алфавіт коду — алфавіт коду, знаками якого є цифри.
Буквений алфавіт коду — алфавіт, знаками якого є літери природних мов (української, російської, англійської і т.ін.).
Буквено-цифровий (змішаний) алфавіт коду — алфавіт, знаками якого є літери природних мов та цифри.
Розряд коду — позиція знака в коді.
Довжина коду — кількість знаків у коді без урахування пропусків (прогалин).
Структура коду — умовне позначення складу та послідовності розміщення знаків у коді.
Контрольне число — розрахункове число, яке використову­ється для перевірки вірогідності запису коду.
Перекодування — присвоєння закодованому класифікацій­ному угрупованню або закодованому об’єкту нового коду.
Перекодувальні таблиці — таблиці взаємної відповідності кодів одних і тих самих класифікаційних угруповань або об’єктів класифікації з різних класифікаторів.
Матеріальним утіленням класифікації і кодування є класи­фікатор.
Класифікатор — офіційний документ, що являє собою систематизований перелік назв і кодів класифікаційних угруповань або об’єктів класифікації.
Позиція класифікатора — назва і код класифікаційного угруповання або об’єкта класифікації.
Ємність класифікатора — найбільша кількість позицій, яку може містити класифікатор.
Резервна ємність класифікатора — кількість вільних позицій у класифікаторі.
Упровадження класифікатора — проведення комплексу заходів, які забезпечують застосування класифікатора у певній сфері діяльності (відділ, дільниця, підприємство, галузь і т.ін.).
Ведення класифікатора — підтримка класифікатора у ві­ро­гідному (актуальному) стані (автоматизоване, ручне).
Система ведення класифікатора — сукупність служб, методів і засобів, які забезпечують ведення класифікатора та інформаційне обслуговування абонентів.
Еталон класифікатора — врахований оригінал класифікатора, який ведеться відповідальною за його ведення установою.
Категорія класифікатора — ознака, яка вказує на належність класифікатора до відповідної групи і залежність від рівня його затвердження і сфери застосування (республіканський, галузевий і т.ін.).
Реєстрація класифікатора — присвоєння затвердженому класифікатору реєстраційного номера і запис необхідних відомостей про нього до реєстра (державна, галузева).
Класифікатори техніко-економічної інформації можуть створюватися системним або локальним способом. За системного способу інформація класифікується з урахуванням вимог різних рів­нів управління (підприємство, міністерство, відомство тощо), за локального — у межах одного підприємства.
Класифікатори, розроблені за локальним способом, містять інформацію, достатню для діяльності лише одного об’єкта управ­ління (підприємства, установи). Їх позитивна властивість полягає в тому, що вони компактні, негроміздкі, коди мають невелику довжину. Такі класифікатори характеризуються й відносно легкою розробкою, простотою внесення змін і доповнень. До їх недоліків належить необхідність перекодування інформації при передачі на вищі рівні управління.
Класифікатори, розроблені за системним способом, містять повну інформацію, яка використовується на різних рівнях управ­ління. При їх використанні не потрібні перекодувальні таблиці. Ці класифікатори забезпечують інформаційний взаємообмін між ком­­п’ютерними IС різних рівнів.
Недолік системного способу розробки класифікаторів полягає в тому, що він робить структуру класифікатора дуже громіздкою, а код багатозначним. (Наприклад, код промислової продукції в загальнодержавному класифікаторі містить 11 знаків.) Використання таких класифікаторів призводить до підвищення витрат з підго­товки інформації для вводу до ЕОМ і зниження ефективності використання обчислювальної техніки на об’єктах управління.
Тому при виборі способу класифікації слід ураховувати економічні фактори, пов’язані з кодуванням, зберіганням, передачею і обробкою інформації, і порівнювати витрати на обробку інформації при використанні цих класифікаторів.
Як уже зазначалося, класифікація і кодування — це невід­дільний елемент створення і функціонування комп’ютерних IС.
Метою класифікації і кодування є упорядкування і взаємо­узгодження різних предметів, понять, властивостей чи інших елементів інформації. Використанням кодів можна значно скоротити обсяги інформації і трудомісткість її обробки на всіх етапах технологічного процесу автоматизованої обробки даних.
Тому питанням розробки раціональних класифікаторів під час проектування IС приділяється велика увага.
Розробка класифікаторів базується на врахуванні низки прин­ципів, найважливішими з них є такі.
Забезпечення в класифікаторі виділення галузевого, відом­чого і регіонального (територіального) аспектів управління.
Зміст назв одиниць інформації, яка вноситься до класифі­каторів, має відповідати вимогам державних стандартів або керів­них технічних документів.
Класифікатор має забезпечити розв’язування всіх задач у IС при мінімальній значності кодів. Велика значність кодів ускладнює заповнення документів, утруднює їх перевірку, збільшує витрати часу на підготовку інформаційних масивів.
Класифікація номенклатур має бути єдиною, тобто номенклатуру можна розмістити або в порядку зростання класифіка­цій­них ознак (від простого до складного), або за технологічним принципом.
Побудова системи класифікації і кодування потребує додержання принципу взаємно однозначної відповідності класифіко­ваній номенклатурі, тобто для кожної позиції номенклатури при­значається лише одне певне місце в класифікаторі. Кожний код має позначати лише один об’єкт класифікації.
Потрібно, щоб система класифікації забезпечила всі види групувань кодованих елементів, необхідних для відповідних розрахунків. Розроблені коди мають бути єдиними для задач планування, обліку, економічного аналізу, регулювання і т.ін., а також переважно цифровими.
Система класифікації і кодування має забезпечити необ­хід­ний резерв з метою внесення номенклатур, які щойно виникли, без зміни структури класифікатора. При цьому коди номенклатур повинні мати однакову значність і легко запам’ятовуватися.
Важливою вимогою є стабільність кодів. При цьому коди номенклатур об’єктів, які вибули, протягом певного часу (півроку) не повинні присвоюватися новим позиціям (наприклад, табельний номер працюючих, код виробу тощо). Позиціям, які щойно виникли, коди присвоюються за рахунок резерву.
Система кодування має забезпечити змогу виявляти помилки, що виникають при вводі або запису кодів, програмним способом на ЕОМ. Цього можна досягти внесенням до коду контрольного розряду.
Для забезпечення сумісності IС різних рівнів управління коди за рядом номенклатур (галузі, установи, адмінрайони тощо) мають бути єдиними для всіх об’єктів управління. Єдність кодів для різ­них рівнів управління забезпечується впровадженням Єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформа­ції (див. підрозд. 4.4).
Вимоги, що ставляться до побудови класифікаторів, настіль­ки різноманітні, що дуже складно їх усіх врахувати. З огляду на це при розробці класифікаторів у кожному конкретному випадку необхідно вибирати оптимальний варіант, який дозволяє за допомогою обчислювальної техніки переробляти економічну інформа­цію з мінімальними витратами.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.