Фондовий ринок

Далі студенти повинні набути знань щодо основ регулювання фондового ринку в Україні.
В Україні відповідно до статті 8 Конституції діє принцип верховенства права. Всі закони та нормативно-правові акти, що стосуються регулювання та нагляду за фінансовим ринком, мають відповідати певним розділам і статтям Конституції. Згідно зі статтею 92 Конституції України суто законами України встановлюються основи створення та функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків, порядок створення і погашення державного внутрішнього та зовнішнього боргу, порядок випуску та обігу державних цінних паперів. Необхідно ознайомитися з основними положеннями законів України, постанов Верховної Ради та Указів Президента України, що безпосередньо стосуються фінансового ринку:

1. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.91 № 1201-ХІІ.
2. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.96 № 448/96-ВР.
3. Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.97 № 710/97-ВР.
4. Постанова Верховної Ради України «Про Концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України» від 22.09.95 № 342/95-ВР.
5. Указ Президента України «Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.94 № 55/94.

Слід запам’ятати, що, крім законів, прийнятих Верховною Радою, обов’язковими до виконання є нормативно-правові акти виконавчої влади. Відповідно до статті 117 Конституції України в межах своєї компетенції вищий орган виконавчої влади — Кабінет Міністрів України — видає нормативно-правові акти (тобто різного роду розпорядження і постанови). Міністерства, відомства, комітети, зокрема Національний банк України (НБУ), Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, (ДКЦПФР), Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Фонд державного майна України та інші відомства також щорічно видають накази, рішення, пояснення, постанови, інструкції з метою регулювання корпоративної діяльності, реєстрації цінних паперів, організації депозитарної діяльності, регулювання діяльності спільного інвестування тощо.
Фінансові відносини між учасниками ринку повинні бути оформлені юридичними документами чи угодами, кожен з яких має відповідні обов’язкові реквізити. Суперечки, що виникають при невиконанні зобов’язань за угодою однією зі сторін, вирішуються в арбітражному суді.