лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

АНАЛІЗ, МОДЕЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РИЗИКОМ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

1.2.5. Аналіз чинників ризику
1.2.5.1. Загальні підходи


Для аналізу чинників, які впливають на ступінь ризику, певний інтерес становлять результати опитувань, що були проведені в 1998 р. Національною асоціацією виробників США серед тисячі найбільших компаній за списком «Форчун-4» з метою виявлення чинників, які найчастіше негативно впливають на діяльність цих компаній. Здебільшого згадувалися такі причини кризових ситуацій:

  • рекламації та штрафи з приводу бракованої продукції;
  • аварії на підприємствах і вихід з ладу обладнання;
  • розголошення конфіденційної інформації;
  • вихід з ладу комп’ютерів;
  • поширення необґрунтованих чуток.

Рідше трапляються, але щодо ступеня збитків є набагато несприятливішими такі форс-мажорні обставини:

  • стихійні лиха;
  • аварії в енергетичних мережах;
  • пожежі й вибухи;
  • смерть керівника чи провідного спеціаліста;
  • раптова поява грізних конкурентів;
  • вороже ставлення уряду та засобів масової інформації.

Що стосується нашої країни, то поряд з цим можна назвати ще й такі причини:

  • необов’язковість і безвідповідальність господарських суб’єктів;
  • нечіткість і постійні зміни законодавчих і нормативних актів, що регулюють підприємницьку діяльність;
  • темпи інфляції;
  • політична нестабільність;
  • відсутність реального господарчого законодавства;
  • відсутність персональної відповідальності значної частини підприємців за результати своєї діяльності;
  • певна залежність підприємця від криміналітету і нездатність  правоохоронних органів надійно його захистити;
  • значне зростання чисельності працівників апарату управління;
  • нестійке податкове законодавство;
  • нечесна конкуренція;
  • недостатній рівень освіченості підприємців з питань економіки та підприємництва.

Так, за даними соціологічних досліджень, проведеними об’єд­нанням «Круглый стол бизнеса России», лише 15% опитаних підприємців стверджують, що впродовж останнього року їм не доводилося зіштовхуватися з небезпеками (вважайте з ризиком) для свого бізнесу. Переважна більшість опитаних підтвердила, що постійно наштовхується на різного роду загрози й ризик. Це переконливо видно з наведеної нижче таблиці (табл. 1.1) .
Таблиця 1.1

НАЙБІЛЬШІ ЗАГРОЗИ ДЛЯ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ

Можливі чинники

% до кількості опитаних

Нечесність ділових партнерів

61

Здирства з боку державних чиновників

57

Політична нестабільність

55

Фінансова нестабільність

58

Утиск підприємців посадовими особами та державними органами

44

Здирства з боку криміналітету

34

Погрози щодо особистої безпеки з боку криміналітету

28

Ризики можна класифікувати на зовнішні і внутрішні.


1.2.5.2. Зовнішні чинники, що впливають на ступінь ризику


Під зовнішніми чинниками слід розуміти ті умови, які підприємці, як правило, не в змозі змінити, але повинні їх прогнозувати та враховувати, бо вони істотно впливають на стан справ.
Згідно із загальною теорією менеджменту зовнішні чинники доцільно розподілити на дві групи:

  • чинники безпосереднього впливу;
  • чинники опосередкованого впливу.

Основні з цих чинників наведено на рис. 1.4.
У табл. 1.2 наведено дані, що характеризують виконання договірних зобов’язань російськими підприємцями1. Очевидно, що аналогічні дані стосовно України відрізняються від них несуттєво.

Рис. 1.4. Система зовнішніх чинників ризику

Таблиця 1.2

ІНТЕНСИВНІСТЬ ПОРУШЕНЬ ДІЛОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ


Можлива ситуація

Частота у відсотках до кількості опитаних підприємців

часто

іноді

ніколи

Зіштовхуюються з невиконанням ділових зобов’язань

39,6

52,4

8,0

Порушували власні зобов’я­зання під впливом обставин

1,5

60,4

38,1

Основна проблема — це невиконання договірних зобов’язань як щодо термінів, так і щодо якості.
Необхідно також виокремити проблеми неплатежів, дебіторської та кредиторської заборгованості. Це суттєві чинники ризику. У результаті зростання неплатежів посилюється спад виробництва. Внаслідок незабезпеченості грошовими засобами внут­рішній ринок занепадає, а попит при цьому залишається незадоволеним, виробничі потужності підприємств-постачальників — незавантаженими.
Нерідко фактичними банкрутами стають економічно здорові підприємства, що потрапили в скрутне фінансове становище через неплатоспроможність своїх контрагентів, а також через фінансову політику, що її проводять фактично усі гілки державної влади.


1.2.5.3. Внутрішні чинники ризику


В економічній літературі, присвяченій проблемам підприємництва, виокремлюють такі чотири групи чинників, які належать до внутрішніх чинників ризику:

  • стратегія фірми;
  • принципи діяльності фірми;
  • ресурси та їх використання;
  • якість і рівень використання маркетингу.

Як зазначається в американській пресі, близько 90% невдач малих фірм пов’язані з менеджерською недосвідченістю чи службовою некомпетентністю.
Джерелами ризику є також такі чинники: відсутність професійного досвіду у керівництва фірм, недостатні економічні знання, фінансові прорахунки, погана організація праці співробітників, сумнівні морально-етичні принципи, недостатня пристосованість (манев­реність) фірми до змін навколишнього ринкового середовища, відсутність належного досвіду в сфері маркетингу тощо.
Фахівці з теорії ризику вважають, що головним чинником ризику в господарській діяльності є чинник ННН — некомпетентність, несовісність, неретельність.
Розголошення конфіденційної інформації — одне з найвідчутніших внутрішніх джерел ризику. Згідно з оцінками експертів втрата лише чверті інформації, яка належить до категорії комерційної таємниці, забезпечує вагомі переваги конкурентам і за короткий відрізок часу призводить до банкрутства половини тих фірм, які допустили розголошення інформації.
Наступним з дієвих внутрішніх чинників ризику є якість продукції та послуг.
Порушення вимог до якості продукції може бути наслідком як зовнішніх (неякісна сировина), так і внутрішніх (порушення технологічного циклу) чинників. Тому на підприємстві має діяти чітко організована система управління якістю, зорієнтована на інтереси споживачів.
Тотальний контроль якості, що здійснюється фірмами США, Японії та Західної Європи, ґрунтується на таких засадах:

  • якість як основна стратегічна мета визнається вищим керівництовм фірми. На фірмі встановлюються щодо цього конкретні завдання та виділяються засоби на їх виконання. Якість має постійно підвищуватися,  інакше знизиться конкурентоздатність продукції;
  • заходи підвищення якості продукції мають охоплювати всі підрозділи;
  • перманентний процес навчання та підвищення мотивації діяльності (праці) працівників фірми.

Детальніше з чинниками ризику можна ознайомитися з ряду джерел, зокрема [2, 3, 4].

1.3. Класифікація ризику
1.3.1. Загальні засади класифікації ризику


Тенденція до ускладнення соціально-економічних процесів породжує появу все нових видів і типів ризику.
Ризик, як правило, поділяють на два типи — динамічний і статичний.
Динамічний ризик — це ризик, пов’язаний з непередбачуваними (недетермінованими) змінами вартості основного капіталу внаслідок прийняття управлінських рішень або непередбачуваними зсувами у ринкових чи політичних реаліях. Такі зміни можуть призвести як до збитків, так і до додаткових прибутків.
Статичний ризик — це ризик, пов’язаний зі скороченням реальних активів внаслідок втрати частки власності, а також із скороченням доходу через недієздатність організації. Цей ризик може призвести лише до збитків.
Видове різноманіття ризиків дуже велике — від пожеж і стихійних лих до міжнаціональних конфліктів, змін у законодавстві, що регулює економічну та підприємницьку діяльність, інфляційних коливань тощо.
В економічній літературі, присвяченій проблемам класифікації ризику, на наш погляд, ще немає чіткої системи класифікації ризиків. Існує низка підходів до цього. Очевидно чинником ризику є все оточуюче нас довкілля, а також усі елементи об’єкта дослідження як складної економіко-кібернетичної системи (джерелами ризику є всі елементи системи, її прямі та зворотні зв’язки).
Певний інтерес становить класифікація ризику, здійснена відомим економістом Й. Шумпетером1, який виокремлює два види ризику:

  • ризик, пов’язаний з можливим технічним провалом виробництва. Сюди він відносить також загрозу втрати благ, пожежі, пошкодження, зумовлені стихійними лихами;
  • ризик, пов’язаний з відсутністю комерційного успіху.

Класифікують ризики і за такими ознаками:

  • ризик, пов’язаний з господарською діяльністю;
  • ризик, пов’язаний з особистістю підприємця;
  • ризик, пов’язаний з неповною інформацією щодо стану довкілля.

У праці [8] наводиться глосарій ризиків, які, в свою чергу, поділяються на види. Зокрема, серед груп ризиків наведено такі:

  • країнні ризики (політичні та макроекономічні);
  • маркетингові ризики;
  • транспортні ризики;
  • ризики визначення предмета угоди;
  • ризики умови кількості;
  • ризики умови якості;
  • ризики умови упаковки та маркування;
  • ризики умови ціни;
  • ризики умови постачання;
  • ризики валютно-фінансових умов контракту;
  • ризики умов форс-мажорних обставин;
  • ризики визначення умов розгляду арбітражу;
  • комерційні ризики;
  • ризики, пов’язані з процесом митного оформлення тощо.

У низці наукових праць запропоновано таку класифікацію ризику [1]:

  • за масштабами та обсягами (глобальний, локальний);
  • за аспектами (психологічний, соціальний, економічний, екологічний, юридичний, політичний, медико-біологічний);
  • за мірою об’єктивності та суб’єктивності (з об’єктивною ймовірністю, з суб’єктивною ймовірністю, з об’єктивно-суб’єктивною ймовірністю);
  • за ступенем (мірою) ризиконасиченості рішень (мінімальний, середній, оптимальний або ж допустимий, критичний, катастрофічний);
  • за мірою обґрунтованості ризику (раціональний, нераціональний, авантюрний);
  • за терміном оцінки та урахування ризику (випереджаючий, своєчасний, запізнілий);
  • за чисельністю осіб, які беруть участь у прийнятті рішень (індивідуальний, груповий, колективний);
  • за ситуаційним класом джерел (в умовах невизначеності, в умовах конфлікту (конкуренції), в умовах розпливчастості (нечіткості)).

Кожний вид ризику, в свою чергу, доцільно детально розкласти на елементи, проаналізувати, змоделювати, урахувати, що дасть змогу певною мірою зменшити ступінь невизначеності та її руйнівні дії.
Для прикладу проаналізуємо деякі види ризиків.


1.3.2. Політичний ризик


Політичний ризик — це можливість виникнення збитків чи скорочення обсягу прибутку внаслідок державної політики. Політичний ризик зумовлений можливими змінами курсу, зсувами пріоритетів на урядовому рівні. Його врахування є особливо актуальним у країнах з неусталеним законодавством, з відсутністю традицій і загальної культури підприємництва.
Політичний ризик притаманний підприємницькій діяльності і його неможливо уникнути. Його можна лише прогнозувати й враховувати.
Слід зазначити, що спроби врахування політичного ризику, зумовленого діями окремих державних діячів чи урядів, відносяться ще до ХІХ ст. Скажімо, відомий банкір Ротшільд так організовував систему інформації про політичні події, що отримував повідомлення про них на кілька днів раніше, ніж уряд.
Про важливість урахування політичного ризику в підприємницькій діяльності свідчить і те, що для аналізу й оцінювання політичного ризику створена світова мережа спеціалізованих аналітичних центрів як комерційного, так і некомерційного характеру. У розвинутих країнах нараховується понад 500 таких центрів.
Політичні ризики можна розподілити на чотири групи:

  • ризик націоналізації та експропріації без адекватної компенсації;
  • ризик трансферту, зумовлений можливими обмеженнями та конвертацією місцевої валюти;
  • ризик розірвання контракту внаслідок дій владних структур країни, у якій знаходиться компанія-контрагент;
  • ризик військових дій і громадських заворушень тощо.

Політичні ризики умовно можна розподілити також на країнний, регіональний, міжнародний.
Оскільки на політичні ризики підприємець безпосереднього впливу не має, то їх слід віднести до групи зовнішніх ризиків.

 

1.3.3. Виробничий ризик

Цей ризик пов’язаний з виробництвом продукції, товарів і послуг; із здійсненням будь-яких видів виробничої діяльності, в процесі якої підприємці стикаються з проблемами неадекватного використання сировини, підвищенням собівартості, збільшенням втрат робочого часу, неефективним використанням нових методів виробництва.
До основних причин, що зумовлюють економічний ризик, можна віднести:

  • зниження намічених обсягів виробництва та реалізації продукції внаслідок спаду продуктивності праці, простоїв обладнання, втрат робочого часу, відсутності в потрібний момент часу необхідної кількості матеріалів та комплектуючих, підвищення відсотка браку;
  • зниження цін, згідно з якими планувалося реалізовувати продукцію та послуги, у зв’язку з їхньою недостатньою якістю, несприятливими змінами у ринковій кон’юнктурі тощо;
  • збільшення питомої ваги затрат матеріальних, енергетичних, паливних ресурсів, зростання транспортних витрат, торговельних накладних та інших побічних витрат;
  • зростання фонду оплати праці з причин перевищення очікуваної чисельності працюючих чи внаслідок перевищення рівня заробітної плати окремим працівникам;
  • зростання податків та інших відрахувань внаслідок змін ставки оподаткування тощо;
  • низький рівень дисципліни постачання, зокрема, збої в постачанні палива, електроенергії тощо;
  • фізичне та моральне зношення основних фондів (обладнання) тощо.

Див.: Аргументы и факты. — 1996. — №8. — С. 2.

1 Див.: МЭМО. — 1994. — № 4. — С. 36.

1 Див.: Шумпетер Й. Теория экономического развития: (Исследование предпринимательской прибыли капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры). — М.: Прогресс, 1982.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.