лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

АНАЛІЗ, МОДЕЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РИЗИКОМ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

РОЗДІЛ 11


Деякі типові задачі урахування ризику у фінансовому менеджменті

11.1. Загальні засади фінансового менеджменту з урахуванням ризику


В умовах переходу до ринкової економіки, динамічності та нестабільності соціально-економічних процесів для підприємств завжди існує загроза входження в кризовий стан. До основних джерел виникнення кризових ситуацій необхідно віднести насамперед непередбачені керівництвом зміни внутрішніх і зовнішніх умов діяльності підприємств. Тому за решти умов досягнення успіху при розробці стратегічних програм (проектів) залежить від того, наскільки вичерпною є інформація, що використовується в процесі підготовки та прийняття рішень щодо цих програм (проектів). Дані стосовно економічного середовища можуть бути лише частково спрогнозованими та оціненими кількісно. У результаті необхідно проводити обчислення при накладанні системи раціональних гіпотез, враховувати низку альтернативних варіантів стосовно майбутніх умов реалізації програм (проектів). Маючи на увазі ці фактори, кажуть про ситу­ацію невизначеності та ризику, що пов’язана з оцінкою програм (проектів).
Справді катастрофічний ризик для підприємства полягає в тому, що від інвестиційних (інноваційних) проектів, від оновлення основного капіталу ми йдемо до кризи та банкрутства підприємства.
Розглянемо деякі приклади ризику в стратегічному менеджменті.

  • Економічний ризик стратегічної програми (проекту) — це ризик втрати конкурентної позиції підприємства внаслідок непередбачених змін в економічному середовищі підприємства, наприклад, зростання цін на енергоносії, зростання процентних ставок за кредити під фінансування основних і оборотних засобів, підвищення митних тарифів тощо.
  • Політичний ризик — ризик понести збитки та втратити частину прибутків внаслідок змін у державній політиці.
  • Виробничий ризик — ризик невиконання обсягів запланованих робіт і/або збільшення затрат, що обумовлені такими подіями, як аварії та збої обладнання, недоліки у менеджменті (плануванні, прогнозуванні).
  • Фінансовий ризик — ризик, пов’язаний з операціями з фінансовими активами. Він може бути диференційованим на відсотковий, кредитний, валютний ризики тощо.

Торкаючись проблем аналізу ризику проекту, зазначимо, що слід ідентифікувати окремі типи ризиків, зокрема:

  • Ризик проекту — ризик, який несе в собі один з активів фірми. Він визначається варіацією сподіваних доходів.
  • Корпоративний, або ризик у межах фірми: ризик, не пов’я­заний з впливом диверсифікації утримувачів акцій. Він визначається як вплив проекту на можливі прибутки фірми.
  • Ринковий, або бета-ризик: частина ризику проекту, що не може бути усунута завдяки диверсифікації. Він визначається за допомогою бета-коефіцієнта проекту.

11.2. Вартість капіталу


За допомогою аналізу типів ризику менеджери можуть отримати інформацію щодо ризику проекту і таким чином обрати найкраще рішення. За допомогою моделі оцінки капітальних активів (МОКА) необхідно здійснювати оцінку доцільності капіталовкладень.
Відоме рівняння лінії надійності ринку виражає відношення ризик/норма прибутку наступним чином:
Ri = RF + bi·(RM – RF),(11.1)
де Ri — ставка відсотка (дисконту), яку необхідно одержати від проекту i, що обтяжений ризиком bi, RF — безризикова ставка відсотка, RM — середньоринкова ставка відсотка.
Приклад 11.1.Компанія використовує (для спрощення) тільки власний капітал, тому вартість власного капіталу також є загальною вартістю капіталу для фінансування певного проекту (і). Покладемо: bi = 1,1; RF = 0,08; RM = 0,12 (12%).

!

  Чи дадуть інвестори гроші в борг компанії для інвестування проекту?
Розв’язання: Скориставшись формулою (11.1), отримаємо:
Ri = 0,08 + 1,1? (0,12 – 0,08) = 0,124,  або 12,4%.
Тобто інвестори дадуть гроші в борг компанії для інвестування проекту лише у тому разі, якщо вона сподівається заробити 12,4% або більше на цих грошах.-
Під час реалізації проекту змінюється бета-коефіцієнт, що, в свою чергу, призводить до зміни вартості власного капіталу підприємства (компанії). Як відомо, фірма може трактуватися як “пор­тфель активів», а бета будь-якого портфеля — як середньозважена величина бета-коефіцієнтів його активів, тобто:
                                          (11.2)
де n — кількість різних активів, хі — питома вага і-го активу,  bi бета-коефіцієнт (міра ризику) і-го активу, і = = 1, ..., n.
Реалізуючи певний проект, фірма тим самим збільшує загальний бета-коефіцієнт корпорації. Точне значення бета-коефіцієнта буде залежати від обсягів інвестицій у проект в порівнянні з іншими активами компанії.
Приклад 11.2.Компанія розглядає проект А, коефіцієнт b якого належить проміжку [1,1; 1,5].

!

  Нехай частка (питома вага) щодо необхідного капіталу для фінансування проекту А становить 20%, тобто хА = 0,2, bА =1,5, а b усіх інших активів підприємства дорівнює 1,1. Яким буде коефіцієнт bта норма прибутку компанії внаслідок реалізації капіталовкладень?
Розв’язання.Використовуючи формулу (11.2), одержимо, що нове значення бета-коефіцієнта фірми дорівнює
b= 0,8 ? 1,1 + 0,2 ? 1,5 = 1,18.
Це зростання бета-коефіцієнта фірми, що розглядається, зумовлює падіння її акцій до тих пір, поки цьому коефіцієнтові (b= 1,18) не буде відповідати адекватна норма прибутку, тобто необхідно, щоб норма прибутку капіталу підприємства становила:
R = 0,08 + 1,18 ? (0,12 – 0,08) = 0,1272,
або 12,72%. Отже, внаслідок реалізації капіталовкладень загальна норма прибутку компанії повинна також збільшитися з 12,4% до 12,72%.-
Приклад 11.3.Задані умови попереднього прикладу. Якщо на капіталовкладеннях у первинні (попередні) активи підприємство повинно заробити 12,4%, то скільки ця компанія повинна заробити на капіталовкладеннях у новий проект, щоб нове значення загальної сподіваної норми прибутку, яке ми обчислили у попередньому прикладі, дорівнювало б 12,72% ?
Розв’язання. З попереднього прикладу ми знаємо, що коли компанія реалізує проект, то вона матиме 80% власних фондів, інвестованих у свою діяльність. На цьому вона повинна заробити 12,4%. Ще 20% своїх фондів інвестовані у новий проект, на якому вона повинна заробити х%. Лише тоді середньозважена необхідна норма прибутку становитиме 12,72%, тобто:
0,8 ? 12,4% + 0,2 ? х% = 12,72%.
Звідси маємо, що х = 14%. Таким чином, сподівана норма прибутку нового проекту має становити 14%.-
Отже, можна зробити такий висновок: якщо є можливість визначити показник ризику, за який приймається бета-коефіцієнт кожного проекту b, то вартість капіталу цього проекту Rp можна знайти за формулою:
RP = RF + bP (RM – RF).                          (11.3)

!

 Приклад 11.4.Виходячи з умови попереднього прикладу при bр = 0,5, визначити вартість капіталу цього проекту.
Розв’язання.Скориставшись формулою (11.3), одержимо:
RP = 8% + 0,5?(8% – 4%) = 10%.-
Як відомо, ставка дисконту певного грошового потоку залежить від його ризикованості: чим вищий рівень ризику потоку, тим вища ставка дисконту. Тому чим ризикованіший проект капіталовкладень, тим вища його вартість капіталу. Повинно бути інтуїтивно зрозуміло, що підприємства (фірми) приймають різні інвестиційні проекти з різним, але допустимим рівнем ризику. Частина процесу оцінки доцільності капіталовкладень включає визначення ступеня ризику кожного проекту та його вартості капіталу, базуючись на його ризику.
Вартість капіталу, визначена для проекту з середнім рівнем ризику, повинна бути граничною вартістю капіталу. По суті, спочатку фірми визначають граничну вартість капіталу з середнім (допустимим) рівнем ризику, а потім використовують її при оцінці ризикованості кожного проекту, знижуючи або збільшуючи її.
Вартість капіталу є ключовим елементом у процесі оцінки доцільності капіталовкладень. Цей процес складається з таких пунктів:

  • Ідентифікація набору реальних інвестиційних можливостей.
  • Оцінка майбутніх грошових потоків, пов’язаних з кожним проектом.
  • Знаходження теперішньої вартості кожного майбутнього грошового потоку, дисконтованого на вартість капіталу, що використовується для фінансування проекту та складання цих значень теперішньої вартості для отримання сукупної NPV кожного проекту.
  • Порівняння NPV кожного проекту з його вартістю та прийняття проекту, якщо NPV його майбутніх грошових потоків перевищує його вартість.

Оскільки вартість додаткового капіталу фірми для фінансування проектів залежить від суми капіталу, постає питання: який коефіцієнт збитковості слід застосовувати у процесі оцінки доцільності капіталовкладень? Або, яке із значень середньозваженої вартості капіталу (СЗВК), для обчислення якого ураховується ризик, слід вико­ристовувати для оцінки рівня середнього ризику проекту? Відповідь базується на концепції граничного аналізу, який розроблено в економікс. Тут йдеться про те, що фірма може збільшувати випуск продукції до точки, коли її граничний прибуток дорівнює граничним витратам. У цій точці остання одиниця продукції повністю покриває, відшкодовує свої витрати. Такий же тип аналізу застосовується у процесі оцінки доцільності капіталовкладень. (Слід зауважити, що СЗВК з урахуванням ризику необхідно розглядати окремо.)
Приклад 11.5.Нехай у результаті здійснення прогнозу та відповідних обчислень (які ми опускаємо) стало відомо, що для реалізації підприємством чотирьох проектів капіталовкладень (A, B, C, D) одержано дані, зведені у табл. 11.1.

Таблиця 11.1

Проект

Обсяг капіталу для фінансування проекту (млн.грн.)

Внутрішня норма прибутку проекту (IRR) (%)

A
B
C
D

50
50
80
80

13,0
12,5
12,0
10,2

Отримано також дані стосовно середньозваженої вартості капіталу, необхідного для фінансування проектів (табл. 11.2.):

Таблиця 11.2

Додатковий капітал (млн.грн.)

СЗВК(%)

0 — 130
131 — 200
200 — 280

10,0
10,3
10,9

!

    

Визначити оптимальний проект  капіталовкладень.
Розв’язання:Використовуючи дані, наведені у таблицях, можна побудувати об’єднані графіки граничної вартості капіталу (MCC) та інвестиційних можливостей (IOS).
Оптимальний бюджет капіталовкладень — 180 млн. грн. (Точка С рис. 11.1.)
Наш графік граничної вартості капіталу (МСС), отриманий з табл. 11.2, є кривою (ступінчастою) граничних витрат. Тепер нам треба побудувати графік, який був би аналогічним графіку граничного прибутку. Це — графік інвестиційних можливостей (IOS), який поєднує сподівану норму прибутку на кожну потенційну інвестиційну можливість.

Рис. 11.1. Об’єднані графіки МСС та IOS  для визначення
оптимального бюджету капіталовкладень
та граничної вартості капіталу
Внутрішня норма прибутку (IRR) для проектів А, В та С перевищує вартість капіталу, а для проекту D вона менша, ніж вартість капіталу (див. рис. 11.1). Тому від проекту D доцільно відмовитися. СЗВК у точці, де графік інвестиційних можливостей IOS перетинає криву МСС, визначається як «вартість капіталу підприємства з середнім для проектів ризиком». Ця точка (С) відображає граничну вартість капіталу підприємства. У нашому прикладі вартість капіталу підприємства з середнім (для фінансування) ризиком дорівнює 10,3% (СЗВК = 10,3%).-


11.3. Формалізований опис невизначеності та урахування ризику інвестиційних проектів


Оскільки при оцінюванні інвестиційних проектів у більшості випадків відсутня точна (вичерпна) інформація щодо динаміки потоків виручки та витрат, які генеруються цим проектом, то необхідно спиратися на відповідні прогнози. Ці прогнози набувають форму ймовірності того, що певна величина доходу
Хt = Bt – Ut
за інтервал часу t буде мати місце на період прогнозування
Т (t = 1, ..., Т). Тут Вt — виручка від реалізації відповідної продукції, Ut = (COFt – It) — поточні витрати, СOFt — майбутні доходи на момент часу t, It — обсяг інвестицій для даного інвестиційного проекту в інтервалі t (t = 1, ..., Т). Нехай, наприклад, у t-му інтервалі часу деяка величина доходу Xtj матиме місце з деякою ймовірністю рj
(j = 1, ..., n), і при цьому .
Тоді можна обчислити математичне сподівання доходу в цьому інтервалі за формулою:

де – сподівана величина доходу, n — кількість можливих (імовірних) значень доходу.
Сподівана величина чистої теперішньої вартості (NPV), або, як ще можна сказати, величина інтегрованого дисконтованого економічного ефекту, виражається формулою:

де — початкові інвестиції.
Часто за показник абсолютного значення ступеня ризику беруть середньоквадратичне відхилення величини NPV (як випадкової величини) від її сподіваного значення (). Чим більшим буде значення середньоквадратичного відхилення (), тим більшим ступенем ризику обтяжений цей проект. Величина середньоквадратич­ного відхилення () для доходу Xt визначається виразом:

Загальна величина ризику щодо інвестиційного проекту визначається як середньоквадратичне відхилення інтегрального дисконтованого економічного ефекту, тобто:

Існує певна залежність між ризиком і обсягом необхідних доходів. Ця залежність може бути подана у формі кривої байдужості відповідної функції корисності управлінської команди даного підприємства, яка показує взаємозв’язок між величиною ступеня ризику та необхідним прибутком. (Про це йшлося в попередньому матеріалі).
Зазначимо, що величини Xtj , t = 1, ..., Т; j = 1, ..., n, можна визначити, використовуючи методи прогнозування та спираючись на аналіз ризику методами імітаційного моделювання. (Процес кількісного аналізу ризику методами імітаційного моделювання детально розглядається в [1].)
Більшість людей (менеджерів, керівників підприємств) не визнає ризик за благо. Іншими словами, люди вимагають винагороди за ризик. Тому під час визначення доцільності капіталовкладень, що забезпечують імовірнісний інтегрований дисконтований економічний ефект (чисту теперішню вартість потоку доходів) NPV, необхідно або зменшити сподівані величини доходів () на премію () за ризик:
,
або ж збільшити сподівану ставку дисконту:

Значення R'  визначається з такого рівняння:

звідки отримуємо, що .
В якості наближеної оцінки можна використати формулу:
.
Якщо покласти , то величина k також залежатиме від багатьох (випадкових) чинників, і для її визначення необхідно прийняти певну систему раціональних гіпотез. Зокрема, можна прийняти за один з показників ризику величину a — імовірність того, що прогнозовані величини вийдуть за межі допустимого інтервалу значень (величина aмає назву порогу дозволеності). Тоді, поклавши a = 0.05 і зробивши припущення про нормальний закон розподілу величин Xt, отримуємо, що k = 1.64.

?

 

11.4. Контрольні запитання   та теми для обговорення

 
  • Дайте визначення таких термінів:
  • а) середньозважена вартість капіталу (СЗВК);
  • б) вартість боргу з урахуванням податку (kd (1 – T));
  • в) вартість власного капіталу за рахунок випуску акцій з урахуванням ризику;
  • г) гранична вартість капіталу;
  • д) внутрішня норма доходу (IRR);
  • е) графік інвестиційних можливостей.
  • Поясніть, чим відрізняються між собою бета- (або ринковий) ризик, корпоративний (або в межах фірми) та ризик окремого активу проекту, що розглядається для залучення його до аналізу оцінки доцільності капіталовкладень. Якому типу ризику буде надана перевага при прийнятті рішення щодо доцільності капіталовкладень?
  • Припустимо, що підприємство (компанія) оцінює, що вартість даного капіталу в поточному році дорівнює 10%. Які вартості капіталу необхідно застосувати для оцінки проектів середнього, низького та високого ризиків? Які дані для цього необхідно здобути?
  • Дайте визначення таких термінів:

а) дисконтна ставка, скоригована на ризик;
б) вартість капіталу проекту.
11.5. Основні терміни та поняття

  • Бета-ризик.
  • Вартість:

капіталу підприємства;
капіталу підприємства з середнім для проекту ризиком.

  • Внутрішня норма прибутку (IRR).
  • Граничні:

витрати;
прибуток.

  • Графік:

граничної вартості капіталу (МСС);
інвестиційних можливостей (IOS).

  • Динаміка потоків:

виручки;
витрат.

  • Імовірнісний дисконтований економічний ефект.
  • Інтегрований дисконтований економічний ефект.
  • Кризова ситуація.
  • Лінія надійності ринку.
  • Менеджмент:

стратегічний;
фінансовий.

  • Модель оцінки капітальних активів (МОКА).
  • Оцінка доцільності капіталовкладень.
  • Ризик:

в межах фірми;
виробничий;
економічний;
інвестиційного проекту;
катастрофічний;
корпоративний;
політичний;
ринковий;
стратегічної програми;
фінансовий.

  • Середньозважена вартість капіталу (СЗВК).
  • Середньоквадратичне відхилення інтегрованого дисконтованого економічного ефекту.
  • Сподівана величина чистої теперішньої вартості ().
  • Стратегічна програма (проект).
  • Чиста теперішня вартість (NPV).

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.