лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

АНАЛІЗ, МОДЕЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РИЗИКОМ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

9.3. Приклад ситуації прийняття багатоцільового та багатокритеріального рішення


Приклад 9.1. Наприкінці фінансового року до районної міської філії комерційного банку надійшла постанова республіканського управління цього банку, яка зобов’язувала надати інформацію щодо обсягу запланованих кредитних операцій в іноземній валюті у наступному фінансовому році за умови, що на ці операції накладаються жорсткі обмеження в величині (вибір одного великого кредиту) та ефективності.
Банк, аналізуючи стан кредитної заборгованості у розрізі «наданих великих кредитів», повинен прийняти рішення стосовно того, який обсяг активних операцій він має запланувати у своєму фінансовому плані за умов, що:

  • вже на цей момент були отримані техніко-економічні обґрунтування заяв на отримання великих кредитів та кредитних ліній від «великих клієнтів»;
  • у поточному році виявились загальні негативні тенденції в ефективності здійснення операцій такого типу, а тому склалася підозра, що висновки щодо пріоритетності надання кредитів були не зовсім об’єктивними і це породило прецедент щодо залучення (за рішенням міжрайонного управління) до прогнозних досліджень незалежної консалтингової фірми.

Тому перед керівництвом цієї філії постало питання про здійснення вибору найпривабливішого кредитного проекту серед постійної клієнтури банку:

  • Приватне підприємство з кваліфікованою іноземною інвестицією, сферою діяльності якого є ринок фармацевтичних ліків, — на поповнення консигнаційних запасів медикаментів на митних складах (х1);
  • Акціонерне товариство закритого типу — завод горілчаних виробів, який має власну розгалужену систему реалізації своєї продукції за кордоном і, отримавши велике замовлення, потребує поповнення власних обігових коштів (х2);
  • Акціонерне товариство закритого типу — підприємство по ви­робництву тютюнових виробів, яке отримало іноземну інвестицію на розбудову виробництва і потребує додаткового кредитного капіталу (х3);
  • Акціонерне товариство закритого типу, що займається видавництвом, — на розширення власної мережі друкарень.

За оцінками аналітичного відділу і за дослідженнями консалтингової компанії були обрані такі варіанти розвитку кредитно-дого­вірних відносин (стани економічного середовища):
q1 — вчасне повернення кредиту із своєчасною виплатою відсотків за користування кредитними ресурсами банку;
q2 — вчасне повернення кредиту, але з несвоєчасною сплатою відсотків за користування ним та нарахуванням пені за порушення строкових умов договору (внаслідок затримок по виплаті відсотків банк може зазнати певних господарських збитків);
q3 — пролонгація кредиту із зростанням відсоткової ставки по ньому і одночасним збільшенням запланованих витрат банку на ведення кредитної справи і втрат, пов’язаних з тимчасовим «замороженням» кредитних ресурсів;
q4 — повернення заборгованості по кредиту та відсотках за користування ним лише при використанні банком права на реалізацію заставного майна позичальника за умови строкового «замороження» кредитних ресурсів та різким зростанням витрат на ведення кредитної справи.
Оцінка ефективності варіанту надання кредиту повинна проводитись на основі прогнозних варіантів (за даними кредитних договорів минулих періодів міської філії банку) отримання прибутку по кожній кредитній операції в розрізі можливих напрямів розвитку кредитного договору, наведених в табл. 9.4 (оцінки, здійснені банківськими службовцями) та табл. 9.5 (оцінки консалтингової фірми).

Таблиця 9.4

Можливі
позичальники

Варіанти розвитку кредитно-договірних
відносин (прибуток в 100 тис. дол.)

q1

q2

q3

q4

х1

5,00

5,25

3,70

1,20

х2

4,75

4,78

3,02

2,75

х3

2,50

2,02

2,00

0,98

х4

3,00

2,70

2,60

2,55

P

0,55

0,25

0,15

0,05

Таблиця 9.5


Можливі
позичальники

Варіанти розвитку кредитно-договірних відносин
(прибуток в 100 тис.дол.)

q1

q2

q3

q4

х1

5,00

4,95

3,28

2,20

х2

4,75

4,35

2,95

1,75

х3

2,50

2,65

1,90

1,08

х4

3,00

2,85

1,96

2,05

P

0,27

0,39

0,21

0,13

! Зауваження 9.3. При укладенні кредитних договорів з іншими клієнтами (для інших банків) ці варіанти можуть дещо змінюватись. Так, замість q2може мати місце затримка основної суми кредиту, але при цьому будуть вчасно сплачені обумовлені відсотки тощо.
Аналіз. Згідно з умовою задачі ми маємо два функціонали оцінювання:
.
А тому рішення повинне прийматись на основі аналізу двох функ­ціоналів оцінювання:

  • — розрахунки ефективності варіантів надання кредиту, здійснені банківськими службовцями;
  • — розрахунки ефективності, здійснені фахівцями консалтингової фірми.

З другого боку, алгоритм прийняття рішення повинен спиратись на критерії двох інформаційних ситуацій:

  •  І1 — оскільки на основі аналізу статистичної звітності можна оцінити розподіл ймовірностей варіантів розвитку кредитно-дого­вірних відносин (розподіл ймовірностей станів економічного середовища);
  •  І5 — оскільки ведення кредитних банківських операцій вимагає зведення ризику до нуля при збереженні гарантованого рівня прибутковості (тобто економічне середовище слід вважати антагоністичним по відношенню до цілей банку).

Виходячи з двох взаємосуперечливих цілей, які переслідує комерційний банк (максимальний прибуток та мінімальний ризик), при прийнятті рішення доцільно скористатись критеріями Байєса та мінімального середньоквадратичного відхилення (для І1), Вальда та Севіджа (для І5).
Що стосується коефіцієнтів пріоритету, то експерти (спеціалісти аналітичного відділу банку та фахівці консалтингової фірми) зупинились на таких співвідношеннях:

  •   — вектор вагових коефіцієнтів пріоритетів функціоналів оцінювання ( = 0,41 для  та  = 0,59 для );
  •   — вектор вагових коефіцієнтів пріоритетів інформаційних ситуацій ( = 0,42 для І1 та  = 0,58 для І5);
  •   — вектор вагових коефіцієнтів пріоритетів щодо критеріїв першої інформаційної ситуації ( = 0,45 для критерію Байєса та  = 0,55 для критерію мінімального середньоквадратичного відхилення);
  •   — вектор вагових коефіцієнтів пріоритетів щодо критеріїв п’ятої інформаційної ситуації ( = 0,60 для критерію Вальда та  = 0,40 для критерію Севіджа).

При здійсненні згортки інтегральних функціоналів оцінювання вирішено було використовувати критерій зваженої сумарної ефективності.
Для нормалізації функціоналів оцінювання вирішено було скористатись методом природної нормалізації.
Розв’язання прикладу, з урахуванням обраних інформаційних ситуацій, відповідних критеріїв прийняття рішень, методу нормалізації коефіцієнтів пріоритету та методу зваженого згортання будемо здійснювати поетапно – відповідно приклади 9.2, 9.3 та 9.4.-


9.4. Одноцільова багатокритеріальна задача прийняття рішень в полі однієї інформаційної ситуації


При наявності однієї цілі (одного цільового функціонала оцінювання) в полі вибраної інформаційної ситуації актуальною стає проблема знаходження рішення, яке є компромісним відносно кількох критеріїв оптимальності (які є характерними для даної ІС).
У цьому випадку прийняття рішення доцільно здійснювати згідно з ієрархічною моделлю (схемою) прийняття рішень, наведеною на рис. 9.1.
На рис. 9.1 використані такі умовні позначення:
— оператори згортання функціонала оцінювання F, які відповідають критеріям прийняття рішень, що використовуються в полі інформаційної ситуації  Ij;

~

 sj — кількість операторів згортання, що використовуються в полі ІС , j = 1, …, 5;
 — вектор-стовпчик рейтингів альтернативних рішень, який є результатом згортання матриці F за допомогою оператора , ;
 — вектор вагових коефіцієнтів, що відображають пріоритетність критеріїв прийняття рішень щодо j-ої ІС ();

Рис. 9.1. Ієрархічна модель прийняття рішення в полі однієї
інформаційної ситуації Ij (j =1, ..., 5)
(при наявності одного функціонала оцінювання)

~

 FIj — інтегральний функціонал оцінювання (матриця розмірів m?sj ), утворений з векторів-стовпчиків , s = ;
НОРМ — оператор нормалізації матриці FIj;
 — нормалізована матриця;

~

 KU — оператор згортання матриці  з урахуванням коефіцієнтів пріоритету, що становлять вектор пріоритету
 — вектор-стовпчик, який відображає рейтинги альтернативних рішень і отриманий в результаті зваженого згортання матриці  за допомогою оператора KU;
— компромісне (оптимальне) рішення;
ZІj — оператор згортання функціонала оцінювання F в полі інформаційної ситуації Ij.
Використовуючи введені позначення, ієрархічну модель прийняття рішення в полі однієї інформаційної ситуації при наявному одному функціоналі оцінювання можна представити у вигляді:

~

 

! Зауваження 9.4. Якщо в наведеній на рис. 9.1 ієрархічній моделі покласти j = 1 (тобто розглянути першу інформаційну ситуацію), в якості критерію  використати критерій Байєса, в якості  — критерій мінімального середньоквадратичного відхилення, взяти  = 1l, = l  lI[0; 1], то ми отримаємо ієрархічну модель, що відповідає модифікованому  критерію прийняття рішення.
Встановивши певний рівень песимізму-оптимізму щодо орієнтації на величину сподіваного прибутку чи на величину ризику, тобто вибравши певне значення коефіцієнта l, суб’єкт керування може здійснити вибір відповідного компромісного рішення.
Легко побудувати і більш складні моделі прийняття рішень, коли використовуються три і більше критеріїв. Наприклад, критерії Байєса, модальний та семіваріації тощо.
Якщо ж покласти j = 5 (п’ята інформаційна ситуація), в якості  використати критерій домінуючого результату,  — критерій Вальда, то при = 1l, = l,  lI[0; 1], ми отримуємо ієрархічну модель, що відповідає критерію Гурвіца.

!

 Приклад 9.2.Виходячи з умови прикладу 9.1, прийняти компромісне рішення в полі однієї інформаційної ситуації з урахуванням одного функціонала оцінювання.
Розв’язання. а) Знайдемо компромісне рішення в полі І1 з урахуванням F1. Для цього скористаємося ієрархічною моделлю, наведеною на рис. 9.1 (їй відповідає блок ZI1 розгорнутої ієрархічної моделі, наведеної на рис. 9.4).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.