лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

АНАЛІЗ, МОДЕЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РИЗИКОМ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

7.8.5. Коефіцієнт чутливості бета.


Фондові індекси

Одним з основних показників, що використовуються при аналізі фінансових ризиків, є показник систематичного ризику, або коефіцієнт чутливості бета (b).
Систематичний ризик пов’язаний з подіями, що впливають на весь фондовий ринок у цілому, а отже, його неможливо уникнути шляхом диверсифікації портфеля цінних паперів.
Показник b характеризує змінюваність доходів щодо певної акції відносно доходів повністю диверсифікованого портфеля, яким в ідеальному випадку є весь ринок ЦП.
Вважають, що показник систематичного ризику для «ринкової» акції, динаміка доходів по якій збігається з динамікою ринку ЦП у цілому (вимірюється по будь-якому фондовому індексу), дорівнює одиниці (b =1).
Величина bjкоефіцієнт систематичного ризику j-го активухарактеризує міру зв’язку між біржовим курсом акцій j-тої компанії та загальним станом ринку і визначається за формулою:
,
де Rj — норма прибутку j-го капітального активу (акції), — загальноринковий середній рівень норми прибутку, s(Rj),s() — середньоквадратичні відхилення цих випадкових величин, cov(Rj,) — їх коваріація, r(Rj,) — їх коефіцієнт кореляції.
Показник b регулярно публікується у західній фінансовій періодиці. Він широко використовується для аналізу якості інвестиційних проектів, зокрема для оцінки того, наскільки сподіваний дохід компенсує ризикованість вкладів у певний вид цінних паперів.
Індекс Доу-Джонса (за назвою фірми, що випускає основну фінансову газету «Wall Street Journal») — це сума цін акцій 30 провідних корпорацій, яка ділиться на деяке число (divisor). Цей індекс є «барометром», що дає змогу передбачити поведінку всіх акцій на ринку ЦП. Він має найпоширеніше використання.
Детальніше (порівняно з індексом Доу-Джонса) реальне становище ринку ЦП відображає зведений SP 500 Index  (Standard and Poor’s Index). Він є найважливішим для фінансових аналітиків і являє собою суму курсів 500 найважливіших видів ЦП, зважених з урахуванням акціонерного капіталу кожної корпорації.
Найдетальнішим у США є Wilshire Index, який враховує 5000 видів ЦП компаній (на ринку ЦП США).
Розрахунком показників ризику та індексів займаються консалтингові інвестиційні компанії.

!

 Приклад 7.16.Показник b для акцій компанії Apple Computer становить 1,35. Фондовий індекс Доу-Джонса підвищився на 20 пунктів. На скільки пунктів зросте індекс Доу-Джонса для акцій компанії?
Рoзв’язання. Оскільки показник b для акцій компанії становить 1,35, то це свідчить про те, що ризикованість вкладень у акції Apple Computer вища ризикованості фондового ринку в цілому на 35%. Нестійкість цих акцій становить 1,35 щодо нестійкості «середньої» акції фондового ринку.
Якщо ж фондовий індекс підвищився на 20 пунктів, то для акцій Apple Computer індекс Доу-Джонса зросте на 27 пунктів (20 ? b =
= 20 ? 1,35 = 27).-
7.8.6. Спрощена класична модель
формування портфеля (модель Шарпа)

Найпростішою і широко використовуваною на практиці математичною моделлю для наближених розрахунків є запропонована Вільямом Шарпом однофакторна модель.
Ця модель ґрунтується на багаторічних спостереженнях і виявленні того факту, що норми прибутків більшості акцій, в основному, залежать від одного чинника, який називають чинником ринку (біржі). На більшості бірж спостерігається, що із зростанням ринкових індексів зростають пропорційно і ціни більшості акцій, і навпаки. Ці спостереження дозволили висунути гіпотезу, згідно з якою норми прибутку акцій щільно корельовані відносно загальнобіржового індексу доходів (середньому по біржі в цілому).
Цей індекс можна трактувати як гіпотетичний цінний папір (акцію), ціна якого весь час коливається і для якого, зокрема, можна визначити сподівану норму прибутку і варіацію. Цей гіпотетичний  ЦП можна прийняти за портфель ринку.
Кореляційну залежність норми прибутку звичайної акції від норми прибутку, що її вказує ринковий індекс, можна подати за допомогою лінійної економетричної моделі (моделі Шарпа):
Rj = aj + bj RМ + ej .                              (7.20)
У моделі (7.20) величина Rj — норма прибутку j-ої акції — пояснюється нормою прибутку ринкового портфеля — . Але оскільки на норму прибутку акції впливає також ряд інших чинників, крім загальної ситуації на біржі (що відображає ), то дію інших (неврахованих) чинників відображає випадкова складова еj. Власне, введення цієї випадкової величини дозволяє поставити знак рівності між лівою і правою частинами розглянутої моделі.
Коефіцієнт bj при величині в моделі Шарпа називають коефіцієнтом бета  для j-ої акції. Він відіграє дуже важливу роль в економічній науці та практиці і може використовуватись як міра ринкового ризику певної акції.
Йому можна дати таку інтерпретацію: коефіцієнт b звичайної акції вказує, на скільки відсотків наближено зросте (знизиться) норма прибутку акції, якщо норма прибутку ринку зросте (знизиться) на 1%. Тобто це означає, що коефіцієнт b певної акції показує, якою мірою норма прибутку акції реагує на зміни, що відбуваються на ринку в цілому.
Наведемо кілька простих прикладів.
1. Коефіцієнт b дорівнює нулеві (bj = 0). Це означає, що норма прибутку даного цінного паперу ніяк не реагує на зміни на ринку. Тобто даний цінний папір необтяжений ринковим ризиком. Таким папером може бути, зокрема, державна облігація, для якої норма прибутку майже позбавлена ризику.
2. Величина коефіцієнта b така, що 0 < bj < 1.  Це означає, що норма прибутку даної акції досить помірковано реагує на зміни, які відбуваються на ринку цінних паперів. Таку акцію називають дефенсивною (захищеною) акцією.
3. Коефіцієнт b дорівнює одиниці (bj = 1). Це означає, що норма прибутку даної акції змінюється такою самою мірою, як і норма прибутку ринку. Слід мати на увазі, що ринковий портфель має коефіцієнт b = 1.
4. Величина коефіцієнта b більша від одиниці (bj > 1). Це означає, що норма прибутку даної акції значною мірою залежить від змін, що відбуваються на ринку. Таку акцію називають агресивною.
В Україні останнім часом в періодичних виданнях почали публікуватися дані щодо цього, але досить нерегулярно. В країнах з розвинутою ринковою економікою ряд солідних часописів систематично публікують коефіцієнт b для багатьох акцій. Більшість акцій Нью-Йоркської біржі мають коефіцієнт b, який знаходиться в інтервалі від 0,5 до 1,5.
Приклад 7.17.Маємо акцію виду Аj, норма прибутку якої пов’язана з нормою прибутку ринкового портфеля таким рівнянням:
Rj = 3,1 + 1,3RМ + ej .
Наведене рівняння показує, що зміна ринкового (біржового) показника на 1% викликає зміну норми прибутку даної акції (в середньому) приблизно на 1,3%. Тобто, ця акція значною мірою реагує на зміни на ринку цінних паперів.-
Для оцінки параметрів aj та bj моделі Шарпа можна скористатись одним з методів економетрії, наприклад, методом найменших квадратів. На основі знайдених оцінок  та  відповідних параметрів будуємо рівняння регресії:
,                                 (7.21)
де  RMt — норма прибутку ринкового портфеля в період t, Rjt — норма прибутку j-ої акції в період t, t = 1, …, Т; T — кількість періодів.



Рис. 7.8. Ринкова лінія акції

Рівняння (7.21) в системі координат mM – mj задає характеристичну (ринкову) лінію акції. Графічну ілюстрацію рівняння (7.21) подано на рис.7.8. Коефіцієнт  відповідає тангенсу кута jj нахилу характеристичної лінії акції до осі абсцис. А тому чим більшу величину має  акції, тим більшим є кут нахилу характеристичної лінії. Збільшення коефіцієнта b означає збіль­шення ступеня реагування норми прибутку акції на зміни норми прибутку ринкового показника.
Для того щоб оцінки  та  параметрів моделі Шарпа, обчислені за допомогою методу найменших квадратів, були незміщеними, обґрунтованими й ефективними, на випадкові величини RM, Rj та ej накладається ряд умов, серед яких:
              (7.22)
Тоді коефіцієнти aj та bj моделі (7.20) можна обчислити за формулами:
.
На практиці замість точних значень aj та bj (які є невідомими) використовують їх незміщені оцінки:

7.8.7. Систематичний та несистематичний ризики
Виходячи з моделі Шарпа (7.20) та використовуючи умови (7.22), приходимо до таких залежностей:
                                 (7.23)
                                (7.24)
                                 (7.25)
де  — дисперсія (варіація) акції j-ого виду,  — дисперсія (варіація) показника ринку,  — дисперсія (варіація) випадкової складової, що відповідає акції j-го виду, rij — коефіцієнт кореляції і-ої та j-ої акцій.
Формула (7.24) вказує на те, що варіація норми прибутку акції, тобто ризик, яким вона обтяжена, представляється у вигляді суми двох складових: та . Перша складова, що залежить від варіації показника ринку, відображає ризик ринку, відомий як систематичний ризик. Друга складова, будучи варіацією випадкової складової, відображає несистематичний (або специфічний) ризик, пов’язаний з цією акцією.
Частку систематичного ризику в загальному ризику j-ої акції можна подати за допомогою коефіцієнта zj, що обчислюється за формулою:
.                                        (7.26)
Велика частка систематичного ризику в загальному ризику певної акції вказує, зокрема, на те, що поведінка ринку ЦП має великий вплив на ризик, яким обтяжена ця акція. І навпаки, мала частка свідчить про те, шо лінійна регресійна залежність між нормами доходу певної акції та ринку недостатньо характеризує цю залежність тощо.
Частку несистематичного (специфічного) ризику в загальному ризику акції j-го виду можна обчислити за такою формулою

На практиці під час обчислення часток zj та uj замість  та  використовують їх наближені оцінки:
;
,
де .
Приклад 7.18.Нехай на базі даних за минулі періоди для акцій двох ви­дів, позначених номерами 1 і 2, обчислені такі величини:
a1 = 4,5; b1 = 0,5; a2 = 2,5; b2 = 1,2; mM = 10%;

Необхідно обчислити норму прибутку, ризик обох акцій та коефіцієнт кореляції.
Розв’язання. Сподівані норми прибутку отримуємо, застосовуючи формулу (7.23):
m1 = 4,5% + 0,5?10% = 9,5%,
m2= 2,5% + 1,2?10% = 14,5%.
Використовуючи формулу (7.24), одержимо:

Середньоквадратичні відхилення, тобто ризик кожної з цих акцій будуть: s1 = 0,592,s2 = 1,079.
Коефіцієнт кореляції акцій, обчислений за формулою (7.25), дорівнюватиме:
r12 = (0,5?1,2?0,6)/(0,592?1,079) = 0,639.
Частка систематичного ризику в загальному ризику кожної з акцій згідно з формулою (7.26) становить:
z1 = 0,52? 0,6 / 0,35 = 0,428,
z2  = 1,22? 0,6 / 1,164 = 0,742.
Як бачимо, z2 > z1, тобто акція 2 значно більше залежна з точки зору ризику від ринку.-
Поняття систематичного і несистематичного (специфічного) ризику мають безпосередній зв’язок з диверсифікацією, з формуванням ПЦП. Вміла методика формування — (диверсифікація) портфеля дає змогу істотно знизити несистематичний  (специфічний) ризик, яким він обтяжений. Однак залишається ще систематичний ризик ринку, який може мати певний (більший чи менший) ступінь у складі всіх акцій, залучених до портфеля, вилучити котрий не вдається шляхом диверсифікації. Як міра систематичного ризику і використовується коефіцієнт b.
Викладені вище засади класичної моделі мають широке застосування. У фірмах під час прийняття рішень коефіцієнти b використовують для обчислення ціни необхідного капіталу для інвестиційних проектів.
Якщо частки акцій в ПЦП становлять відповідно хj, j = 1, ..., n, а також відомі коефіцієнти bj, j = 1, ..., n, то можна показати, що коефіцієнт b портфеля (bП) обчислюється за формулою:
.                                       (7.27)

!

 Приклад 7.19. Нехай інвестор сформував портфель, 40% якого становлять державні (майже безризикові) акції, 25% капіталу він вклав у акції виду А1, для яких коефіцієнт b1 = 0,5, решту 35% вклав у акції виду А2, для яких b2 = 1,2. Необхідно обчислити коефіцієнт b портфеля.
Розв’язання. Використовуючи формулу (7.27), одержимо:
bП = 0,4 ? 0 + 0,25 ? 0,5 + 0,35 ? 1,2 = 0,545.
Отже, портфель інвестора характеризується низьким ступенем ризику ринку. Це досягнуто за рахунок того, що в структурі портфеля велику частку мають державні акції.-

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.