лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

АНАЛІЗ, МОДЕЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РИЗИКОМ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

6.3.2. Модель формування оптимального резерву


Стратегія управління запасами при невизначеному (стохастичному) попиті вимагає створення певного резерву заздалегідь визначеного обсягу К, a потім здійснюються чергові поставки запасів. Якщо в певний момент часу загальний запас знижується до розмірів резерву, терміново оформляють заявку на постачання нової партії.
Задача управління запасами в умовах невизначеності та зумовленого нею ризику вимагає визначення оптимального резерву.
Одним з простих способів, що дає змогу вирішити проблему резерву, є застосування принципу гарантованого результату, тобто обрання досить великого резерву, який гарантує мінімальний ризик, тобто компенсацію будь-яких випадкових відхилень, що вимагає великих затрат щодо їх зберігання тощо. Це також веде до так званого ризику невикористаних можливостей, великі резерви пов’язані з відволіканням значних коштів. Тому вводяться додаткові гіпотези, в основу розрахунку необхідного резерву закладається поняття допустимого ризику — ймовірності того, що потреба в запасах не перевищить наявного резерву.
Вводиться поняття коефіцієнта ризику pz, який виражає імовірність того, що потреби у запасах виявляються незадовільними через недостатність резерву, перевищать його обсяг. Значення коефіцієнта ризику pz вибирається не більшим від певної фіксованої величини a — порогу дозволеності. Значення порогу дозволеності найчастіше покладають рівним 0.05, 0.025, 0.01 (відповідно 5%, 2.5%, 1%) тощо.
Позначимо через V потребу в продукції між двома поставками, через m — розмір постачання (розмір партії) і сформулюємо задачу.
Необхідно визначити такий обсяг резерву К, щоб коефіцієнт ризику pz, тобто ймовірність того, що резерв виявиться недостатнім (іншими словами, — ймовірність появи дефіциту), був би не більшим від заданого значення порогу дозволеності, тобто:

.
Для визначення величини К потрібно знати закон розподілу випадкової величини V. Тут можливим є ряд варіантів та гіпотез. Припустимо, зокрема, що потреба в запасах, тобто величина V, розподілена за нормальним законом розподілу з параметрами m та s, де m сподіване значення, s — середньоквадратичне відхилення.
Поклавши  (тобто здійснивши нормування випадкової величини V),  і враховуючи, що функція щільності розподілу ймовірності випадкової величини U — це функція Гауса, отримуємо:
,
де  — функція Лапласа. Отже:
,
де  — функція, обернена до .
А тому отримуємо, що резерв, який відповідає коефіцієнту ризику , повинен дорівнювати щонайменше .
Наприклад, якщо a = 0.05, то , тобто .
Можна зробити висновок, що розміри резерву К визначаються прийнятим коефіцієнтом ризику та коливанням (розкидом) потреб у запасах, що характеризуються середньоквадратичним відхиленням s. Величину s можна наближено визначити на базі статистичної обробки значень попиту у попередні періоди.
Якщо позначити через l сподівану інтенсивність попиту, то загальні затрати на управління запасами будуть становити:
,
де С1 — затрати на оформлення замовлюваної партії, що не залежать від розміру (обсягу) партії і виникають щоразу при його розміщенні; С2 — затрати на зберігання одиниці запасу за одиницю часу; B(m) — сумарні затрати на утримання запасу за одиницю часу.
Ці затрати будуть мінімальними, якщо
,
тобто оптимальний обсяг партії
.
Приклад 6.3. Нехай сподівана квартальна інтенсивність попиту становить 2000 одиниць, затрати на оформлення замовленої партії становлять 10 тис.грн., затрати на збереження одиниці запасу за одиницю часу становлять 1 тис.грн. Крім цього, відомо, що середньоквадратичне відхилення потреб у запасах становить 50 одиниць. Приймають, що потреби в запасах мають нормальний закон розподілу, a коефіцієнт ризику, якщо резерв виявиться недостатнім, обрано на рівні 0,05.

!

    

Необхідно обчислити оптимальну величину запасу разом з резервом.
Розв’язання. Скориставшись викладеним раніше, отримуємо:
 (одиниці),
де резерв становить 82 одиниці.-
Вище приведено один з простих методів врахування ризику. Однією з проблем, що ускладнює задачу, є проблема обрання конкретного раціонального значення коефіцієнта ризику. Тут ефективно мо­жуть застосовуватися, зокрема, експертні процедури та теорія корисності, що дає змогу відобразити й врахувати відношення суб’єктів прийняття рішень до ризику тощо.


6.4. Задачі управління виробництвом та резервами


Розглянемо питання розрахунку оптимального рівня виробництва для систем з нестійким попитом на готову продукцію, що характерно в умовах ринкової економіки.
Імовірнісний характер керованої системи, викликаний нестійкістю попиту, а також вимоги до стабільності ряду показників і наявність певних можливостей маневрування зумовлюють необхідність дослідження адаптивних властивостей рівня виробництва. 3 метою покращення техніко-економічних показників використовують резерви продукції та ресурсів. Розрізняють два види матеріальних резервів.
Прямі резерви, що являють собою запас (надлишок) матеріальних ресурсів, які є особливо дефіцитними при коригуванні рівня виробництва.
Непрямі резерви, що являють собою такий обсяг матеріальних ресурсів, узгоджених з рівнем виробництва, тобто необхідних для його виконання, який при можливому коригуванні цього рівня забезпечив би максимальне задоволення попиту на матеріальні ресурси, а затрати, викликані надлишком ресурсів, були б мінімальними.
У працях [2, 19] наведено постановки задач, які виникають при визначенні оптимальної області маневрування з урахуванням поданих вище характеристик, з урахуванням економічного ризику та його мінімізації, а також розглядаються методи їх розв’язання.

?

 

6.5. Контрольні запитання   та теми для обговорення

 


1. Які види запасів та резервів можуть бути використані для зниження ступеня ризику в менеджменті ?
2. Суть різних способів щодо визначення структури резервів на покриття ймовірних затрат (збитків).
3. Як можна визначити обсяг мінімального запасу сировини ?
4. Суть методів визначення ступеня ризику щодо потреб у запасах.
5. Суть моделі М.Міллера і Д.Орра.
6. Суть поняття «оптимальний резерв».
7. Який сенс у введенні коефіціента ризику в задачах управління запасами? Наведіть приклад.
8. Суть імовірнісної моделі визначення оптимальних запасів з урахуванням ризику.
9. Мета створення матеріальних резервів. Поясніть суть термінів: прямі резерви, непрямі резерви.
10. Стосовно теорії планування та управління запасами поясніть значення термінів: детермінований, стохастичний.
6.6. Приклади та завдання для самостійної роботи
1. Промислова компанія «А» в одному з технологічних процесів використовує деталь виду Х. Ці деталі закуповуються у зовнішнього постачальника. Попит компанії на деталі виду Х періодично змінюється, проте наближено його можна описати за допомогою нормального розподілу з середнім значенням, що дорівнює 80 деталей на добу. Середньоквадратичне відхилення попиту становить 10 деталей на добу. Вартість однієї деталі дорівнює 5 грн. Як було домовлено, за кожне замовлення постачальник править платню в розмірі 250 грн. Термін здійснення замовлення постачальника фіксований і дорівнює 8 діб. Згідно з прогнозами фахівців компанії «А» витрати на зберігання становлять 20% середньорічної вартості запасів. Компанія працює 5 діб у тижні протягом 50-ти тижнів у році.
Яку кількість деталей повинна замовляти компанія «А» щоразу і яким повинен бути рівень повторного замовлення, якщо нестача запасів у середньому більш ніж у 20 циклах (5%) небажана для компанії? Який обсяг резервів є раціональним?

2. Компанія «Б» — великий оптовий магазин по продажу електротоварів за готівку та безготівковий розрахунок. Магазин здійснює купівлю телевізорів найпопулярніших марок безпосередньо у виробника по ціні 2500 грн. за одиницю. Середній обсяг продажу за 300 днів року становить 475 телевізорів. Подання кожного замовлення (партії) обходиться компанії в 500 грн. Отримано оцінку, що затрати на зберігання становлять 15% від середньорічної вартості запасів. Термін поставки замовлення — 3 дні. Згідно з даними щодо 50 останніх циклів замовлень отримано такий розподіл частоти для попиту:

Попит на телевізори протягом поставки, шт.

0

1

2

3

4

5

6

7

8

Число циклів запасу

1

2

6

8

10

8

8

5

2

Кожного разу, коли запас товарів вичерпується, адміністрація оптового магазину подає термінове замовлення. Додаткова вартість цього замовлення, включаючи витрати виконання замовлень покупців, оцінюється приблизно в 200 грн. за телевізор.
Яку кількість телевізорів компанія «Б» повинна замовляти у партії та яким повинен бути рівень повторного замовлення за умови, що мета адміністрації компанії полягає у мінімізації вартості?
Яким повинен бути обсяг резервного запасу, що відповідає даному рівню повторного замовлення?

3. Певній фірмі необхідно мати у своєму штаті 1000 інженерів, темп звільнення з роботи яких є постійним і становить 150 чол. на рік. Перед тим, як стати до роботи, прийнятих інженерів об’єднують у групи й направляють на спеціальні курси, які організовує фірма. Проведення кожного циклу навчання обходиться їй у 25000грн.
Якщо немає можливості надати інженерам роботу негайно, то компанія несе збитки 500 грн. на людину в місяць. Необхідно визначити:
а) скільки інженерів доцільно приймати на кожен курс навчання?
б) як часто є сенс організовувати такі курси? Яка річна загальна вартість навчання інженерів?
в) як вплине обмеження на кількість інженерів, які навчаються протягом одного циклу, до 25 осіб, на рішення, отримане в пункті б цієї задачі?
4. Певна компанія виготовляє товар «А», річний попит на який становить 4800 одиниць. Відомо, що затрати на зберігання становлять 200 грн. за одиницю товару на рік, а подача одного замовлення незалежно від обсягу партії обходиться компанії в 300 грн. Величина попиту протягом фіксованого часу поставки нестала, але її можна досить точно апроксимувати нормальним законом розподілу, середнє значення якого дорівнює 100 одиниць товару, а середньоквадратичне відхилення — 10 одиниць. Оцінюють, що вартість нестачі запасів протягом часу поставки становить 100 грн. на одиницю товару.
Необхідно:
а) визначити оптимальний обсяг партії;
б) обчислити рівень повторного замовлення і обсяг резервного запасу за умови, що адміністрація компанії має намір забезпечити ризик нестачі запасів (імовірність) не більше ніж 0.03 протягом кожного циклу замовлення.

5. Припустимо, що для певного виду продукції, що її випускає компанія «А», рівень обслуговування збігається з обсягом однієї нестачі продукції за умови, що цикл повторного замовлення становить чотири робочі тижні, тобто 8% попиту не задовольняється циклічною системою повторного замовлення. Припустимо також, що рік складається з 50 робочих тижнів, розподіл попиту протягом 6 тижнів (термін одного циклу — 4 тижні плюс час поставки замовлення — 2 тижні) є випадковою величиною з нормальним законом розподілу. Математичне сподівання — 1800 одиниць продукції, а середньоквадратичне відхилення становить 122,5 одиниці продукції. Визначити обсяг замовлення на величину резерву.


6.7. Теми рефератів


1. Ризик у проблемах компромісного узгодження виробничої програми з оптимальною областю маневрування.
2. Резерви як метод зниження ризику страхових компаній.
3. Банківські резерви та ризик.
4. Методи антикризового управління компанією та роль резервів і запасів у цьому.
5. Моделювання раціонального узгодження виробничої програми з областю маневрування за рахунок запасів та резервів.
6. Запаси та резерви як методи зниження ризику реалізації інноваційних процесів.
7. Моделювання резервів у зовнішньоекономічній діяльності.
8. Валютні резерви як спосіб зниження економічних ризиків та методи їх моделювання.
9. Моделювання резервів в АПК.
10. Запаси та резерви, пов’язані з проблемами зниження ступеня ризику у торговельному підприємництві.
6.8. Основні терміни та поняття

  • Запаси:

страхові;
виробничі;
динамічні виробничі;
продукції на складі;
структура;
управління з урахуванням ризику.

  • Коефіцієнт ризику.
  • Модель М. Міллера і Д. Орра.
  • Резерв:

грошових засобів;
загальний;
спеціальний;
оптимальний;
по категоріях можливих затрат;
сировини;
структура;
управління з урахуванням ризику.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.