лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

АНАЛІЗ, МОДЕЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РИЗИКОМ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

РОЗДІЛ 3


Система кількісних оцінок ступеня ризику

3.1. Загальні підходи до кількісної оцінки ступеня ризику


Виправданий ризик — необхідний атрибут у стратегії і тактиці ефективного менеджменту.
У кожній ситуації, пов’язаній з ризиком, постають запитання: що означає виправданий (допустимий) ризик? Де проходить межа, яка відділяє допустимий ризик від нерозумного? А тому якісний аналіз ризику є необхідним, але не достатнім етапом. Важливо виявити його ступінь, причому слід оцінити ймовірність того, що певна (несприятлива) подія має шанси відбутися, а тоді — як це вплине на ситуацію (рішення).
При досить високому ступені ризику в альтернативних стратегіях менеджери іноді приймають варіант рішення (стратегію) з дещо меншою ефективністю або чистою приведеною вартістю (ЧПВ), але з більшими шансами на своєчасну й успішну (надійну) реалізацію прийнятого варіанта (стратегії).
Чим досконалішими є методи визначення кількісної оцінки ризику, тим меншим стає чинник невизначеності.
Якщо малоймовірно, що відбудуться несприятливі наслідки, то ризик малий. Малий він і в тому разі, коли ймовірність збитків велика, а самі по собі збитки малі.
Ймовірність настання певної події може бути визначена об’єктивним та суб’єктивним методом.
Об’єктивний метод визначення ймовірності ґрунтується на обчисленні частоти, з якою в минулому відбувалась певна подія.
Суб’єктивний метод спирається на використання суб’єктивних оцінок та критеріїв, які ґрунтуються на різних припущеннях. До таких припущень можуть бути віднесені міркування бізнесмена (менеджера), його власний досвід, оцінка експерта, думка консультанта, порада консалтингової фірми тощо.
Важливою проблемою є розробка методик кількісної оцінки ступеня ризику в різних сферах економічної діяльності, удосконалення відповідного механізму відстежування (моніторингу), контролювання економічного ризику та керування ним на засадах системного аналізу.


3.2. Ймовірність як один з підходів до оцінки ризику


Оцінюючи ризик, на практиці нерідко обмежуються спрощеними підходами, спираються на один чи кілька головних показників (критеріїв), параметрів, які являють собою найважливіші узагальнені характеристики у даній конкретній ситуації.
У ряді випадків, зокрема в страхуванні, величину (ступінь) ризику визначають як ймовірність настання небажаних наслідків. В цьому випадку
W = рн ,
де рн — ймовірність настання небажаних наслідків, W — величина ризику.
При аналізі збитків, який розглядався в розділі 2 (пункт 2.5), кожній із запропонованих зон ризику слід поставити у відповідність кількісні показники, критерії ризику. В прикладних проблемах економічного ризику для оцінки його величини широке використання має ймовірність перевищення заданого рівня збитків. Ця ймовірність обчислюється за формулою:
W(x) = P(X ? x) = 1 – P(X < x) = 1 – F(x).
Типовий графік кривої розподілу ймовірностей перевищення певного рівня випадкових збитків зображено на рис. 3.1 (крива W(x)).

Рис.3.1. Порівняння очікуваної ймовірності перевищення випадкових
збитків з гранично допустимою

Виділяють три такі найважливіші базові показники ризику.
Показник допустимого ризику:
Wдп = W(xдп) = P(X ? xдп),
тобто Wдп — це ймовірність того, що збитки виявляться більшими, ніж їх гранично допустимий рівень хдп.
Показник критичного ризику:
Wкр = W(xкр) = Р(Х ? хкр),
тобто Wкр — це ймовірність того, що збитки виявляться більшими, ніж їх гранично допустимий критичний рівень хкр.
Показник катастрофічного ризику:
Wкт = W(xкт) = Р(Х ? хкт),
тобто Wкт — це ймовірність того, що збитки виявляться більшими, ніж їх гранично допустимий катастрофічний рівень хкт.
Знання цих показників дає змогу виробити міркування щодо можливості прийняти рішення відносно здійснення певної підприємницької діяльності. Але для остаточного прийняття рішення інформації про значення названих показників недостатньо — необхідно ще задати (встановити, прийняти) їх граничні величини, щоб не потрапити в зону неприйнятного ризику. Такі величини називають критеріями відповідно допустимого, критичного та катастрофічного ризику — кдп, ккр, ккт.
Отже, маючи значення трьох показників ризику та критеріїв граничного ризику, приходимо до таких найбільш загальних умов прийнятності рівня ризику в досліджуваному виді підприємництва:
W(xдп) ? кдп;
W(хкр) ? ккр;
W(хкт) ? ккт.
Графічне пояснення основних умов прийнятності ризику приводиться на рис.3.1 (крива К(x)).
Приклад 3.1.При здійсненні багаторазових інвестицій в певну підприємницьку діяльність обчислюється величина збитків у вигляді відсотка величини реальних збитків по відношенню до розрахункової суми виручки. Було встановлено, що обчислена таким чином величина збитків підкоряється нормальному закону розподілу з параметрами = 20% (математичне сподівання) та s = 4% (середньоквадратичне відхилення).
Фірма-інвестор встановила для себе такі критерії ризику: кдп = 20%; ккр = 5%: ккт = 0,1%.
Як бути інвестору, якщо керівництво фірми, що домагається отримати інвестиції, вважає реальними такі показники ризику: хдп = 24%; хкр = 28%; хкт = 32%?
!Розв’язання. Оскільки у випадку нормального розподілу випадкової величини Х інтегральна функція розподілу F(x) = 0,5 +
+ ,
де Ф(t) — функція Лапласа, то
Wдп = Р(Х > xдп) = 1 – Р(Х < xдп) = 1 – F(xдп) =
тобто Wдп = 0,1587 <0,2 = кдп.
Аналогічно знаходимо, що
Wкр = P(X > xкр) = 0,5Ф(2) = 0,50,4772 = 0,0228,
тобто Wкр = 0,0228< 0,05 = ккр;
Wкт = Р(Х > xкт) = 0,5–Ф(3) = 0,5–0,49865 = 0,00135,
тобто Wкт = 0,00135 > 0,001 = ккт.
Виходячи з того, що Wкт > ккт, а також враховуючи, що інвестори — люди дуже обережні, робимо висновок, що фірмі-прохачу інвестиція не буде надана. -
Приклад 3.2.Відомо, що відносні збитки, обчислені по відношенню до запланованих витрат від даного виду підприємницької діяльності, мають функцію щільності розподілу ймовірності

(f(x) = 0 при x < 0).
Суб’єктом керування визначені границі допустимих, критичних та катастрофічних відносних збитків: хдп=45%; хкр=60%; хкт=75%.

!

    

Оцінити величину ризику допустимого, критичного та катастрофічного збитків.
Розв’язання. Шукані величини ризиків обчислюються за формулами:
Wдп = 1 – F(xдп); Wкр = 1 – F(xкр); Wкт = 1 – F(xкт),
функція F(x) = 2( де t = x. Оскільки згідно з умовою функція щільності характеризується параметром b = 30%, то, використовуючи результати прикладу 2.3, отримуємо:
Wдп = 10,7794 = 0,2206;
Wкр = 10,9528 = 0,0472;
Wкт = 1 – 0,9939 = 0,0061.
! ВисновкиРівень допустимих збитків перевищується приблизно у 22 випадках із 100, рівень критичних збитків — приблизно у 5 випадках із 100, рівень катастрофічних збитків — приблизно у 6 випадках з 1000.-
Приклад 3.3.Відомо, що відносні збитки, обчислені по відношенню до запланованих витрат від даного виду підприємницької діяльності, мають логарифмічно нормальний закон розподілу ймовірностей з функцією щільності

де m = 3, l = 0,8.
Керівництво фірми вважає, що для їхнього підприємства критерії допустимого, критичного та катастрофічного ризиків набувають таких значень: kдп=0,2; kкр=0,02; kкт=0,002. Виходячи із зроблених припущень, оцінити теоретичні значення меж зон допустимих, критичних та катастрофічних відносних збитків.
!Розв’язання. Для логарифмічно нормального розподілу
W(x) = 1 – F(x) = 1(0,5 + Ф(u)) = 0,5 –Ф(и),
де и = (ln x – m)/l.
Тоді, з урахуванням умови k(x)? W(x), отримуємо:
k(x) ? 0,5 –Ф(и) ?  Ф(и) ?0,5 – k(x) = g.
Оскільки функція Ф(и) є зростаючою, то з нерівності Ф(и) ? g отримуємо, що

де иgрозв’язок рівняння Ф(иg) = g — знаходимо в таблиці значень функції Лапласа.
Враховуючи, що

отримуємо оцінку:
0,02 ? W(xдп)  ?  хдп ? e3,672 » 39,330.
Аналогічно для межі зони критичних відносних збитків отримуємо оцінку:

Тобто мінімальним теоретичним рівнем критичних відносних збитків є величина х*кр = 104,376 і зоною критичних відносних збитків є інтервал [39,330; 104,376].
Аналогічно для межі зони катастрофічних відносних збитків:

Тобто мінімальним теоретичним рівнем катастрофічних збитків є величина х*кт = 201,140, а зоною катастрофічних відносних збитків є інтервал [104,376; 201,140].
Якщо врахувати, що середньоквадратичне відхилення

то приходимо до висновку, що зоною допустимих відносних збитків є (приблизно) інтервал [0; 1,5s], зоною критичних відносних збитків — інтервал [1,5s; 4s], зоною катастрофічних збитків — інтервал [4s; 7,7s].
Слід зазначити також, що

Для порівняння, якщо у функції щільності f(x) покласти s = 0,4, то отримуємо:
s(Х) = 3,775;  Мо(Х) = 17,116 » 4,5s;  М(Х) = 21,758 » 5,8s;
хдп=28,106 »7,4s; xкр= 45,787 »12,1s; xкт=63,561 » 16,8s. -


3.3. Інгредієнт економічного показника


Вважають, що економічний показник Х (або його характеристика) має позитивний інгредієнт, якщо при прийнятті рішення орієнтуються на його максимальне значення. Для цих випадків записують, що Х = Х+.
Якщо ж під час прийняття рішень орієнтуються на мінімальне значення економічного показника, то вважають, що він має негативний інгредієнт. У цій ситуації пишуть, що Х = Х .

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.