лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

АНАЛІЗ, МОДЕЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РИЗИКОМ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

2.5. Аналіз ризику збитків
2.5.1.Зони ризику збитків


Аналіз ризику можна здійснювати також з точки зору можливих (ймовірних) збитків, що є характерними для будь-якого об’єкта (проекту). Для здійснення цього аналізу вводиться поняття областей (зон) ризику. Виділяють такі зони ризику (рис. 2.9):

Рис. 2.9. Схема зон ризику і характерних точок
1. Безризикова зона — це область, у якій випадкові збитки не очікуються. Їй відповідають нульові збитки чи перевищення  прибутку над сподіваним значенням.
Ця область — область виграшу підприємця.
2. Зона допустимого ризику — це область, у межах якої зберігається економічна доцільність підприємницької діяльності, тобто випадкові збитки можуть мати місце, але вони менші сподіваного прибутку від підприємницької діяльності.
3. Зона критичного ризику — це область, де є наявною можливість збитків, які перевищують величину (обсяг) очікуваних прибутків аж до величини повної обчисленої (розрахункової) виручки від підприємницької діяльності. Величина можливих (ймовірних) збитків у цій зоні перевищує сподіваний прибуток і може призвести до втрати всіх коштів, вкладених підприємцем у справу.
4. Зона катастрофічного ризику — це область можливих збитків, які за своєю величиною (обсягом) перевершують критичний рівень і можуть досягати величини (обсягу) майнового стану підприємця. Катастрофічний ризик може призвести  до краху, банкрутства компанії (фірми), її закриття і розпродажу її майна. До категорії катастрофічного ризику слід віднести також ризик, пов’язаний з безпосередньою загрозою для життя чи екологічною катастрофою.


2.5.2. Функція щільності розподілу ймовірності збитків


Найбільш повне уявлення про ризик дає крива щільності розподілу ймовірності  збитків. Типову криву такого виду зображено на рис. 2.10.
Для побудови цієї кривої прийнято такі гіпотези:
1. Ймовірність нульових збитків (можливість їх уникнути) практично дорівнює нулеві, бо мінімальні збитки завжди мають місце.
2. Ймовірність виключно великих збитків практично дорівнює нулеві, бо реальні збитки (у більшості випадків) мають верхню межу.
3. Існує максимальна щільність ймовірності певного рівня збитків, бо цілком природно допустити, що якийсь певний рівень збитків виявиться найбільш ймовірним.
4. Функція щільності розподілу ймовірності f(x) є неперервною, зростаючою від нуля до свого максимуму та спадною в міру подальшого збільшення рівня можливих збитків. Припущення про неперервність й монотонність кривої щільності розподілу ймовірності настання тих чи інших збитків є  дещо умовним, бо збитки можуть мати дискретний характер (бути дискретною випадковою величиною), але в цілому таке припущення є цілком природним.

Рис.2.10. Крива щільності розподілу ймовірності збитків

На рисунках 2.9 та 2.10 позначено найбільш характерні точки щодо величини можливих збитків:
х* — точка, що відповідає величині найбільш ймовірного (модального) рівня збитків;
хдп — точка, що відповідає величині можливих збитків, за розмірами рівній величині очікуваного (розрахункового) прибутку. Точки х = 0 та х = хдп визначають межі зони допустимого ризику;
хкр — точка, що відповідає величині збитків, за розмірами рівній величині повної розрахункової суми виручки. Точки х = хдп та х = хкр визначають межі зони критичного ризику;
хкт — точка, що відповідає величині збитків, за розмірами рівній величині усього майна підприємця. Точки х = хкр та х = хкт визначають межі зони катастрофічного ризику.
Приклад 2.3. Відомо, що відносні збитки (по відношенню до запланованих витрат від даного виду підприємницької діяльності) мають таку функцію щільності розподілу ймовірності:

Встановити формули для обчислення моди випадкової величини Х, що відображає можливі значення відносних збитків, сподіваної величини відносних збитків, середньоквадратичного відхилення і вивести формулу для обчислення ймовірностей попадання випадкової величини Х в допустиму, критичну та катастрофічну зони. Обчислити числові значення  цих величин за умови, що b = 30, хдп = 45%, хкр = 60%, хкт = 75%.
!Розв’язання.
а) Оскільки при х ? 0, ,
то з рівняння f?(x) = 0 отримуємо, що модальне значення випадкової величини Х (значення, в якому функція щільності ймовірності f(x) досягає свого максимуму) досягається в точцi х = b, тобто х* = Мо(X) = b.
Якщо врахувати, що f(0) = 0;  то схематичному графіку функції щільності f(x) відповідає графік, поданий на рис. 2.10.
Оскільки f(x) є функцією щільності розподілу ймовірності, то, скориставшись умовою нормування , отримуємо:

тобто функцію щільності можна записати у такому вигляді:

Сподіване значення величини відносних збитків (математичне сподівання випадкової величини Х):

Дисперсія відносних збитків:

Середньоквадратичне відхилення відносних збитків:

З урахуванням того, що b = 30%,  отримуємо:
x* = Mо(X) = b = 30%; M(X)»1,128? b = 33,84%;
s(X)»0,4762?b = 14,286%.
Ймовірність попадання випадкової величини Х в інтервал [a; b] можна обчислити за формулою:
,
де — функція Гауса,  — функція Лапласа (ці функції табульовані, і їх значення можна знайти в довідниках, підручниках з теорії ймовірностей та математичної статистики).
Отже, ймовірності попадання величини відносних збитків відповідно в зони допустиму, критичну та катастрофічну можна обчислити за формулами:

де

де

де
Враховуючи, що b = 30%, xдп = 45%, xкр = 60%, xкт = 75%;
tдп =  » 2,121; tкр =  » 2,828;
tкт =  » 3,536;




отримуємо:
Pдп=F(xдп) – F(0)= 0,7794;  Pкр=F(xкр) – F(xдп)= 0,1734;
Pкт = F(xкт) – F(xкр)= 0,0411. -
Слід мати на увазі, що у випадку, коли для двох проектів (А та В) мають місце співвідношення    то перевага надається проекту А. Якщо ж за умови, що , можуть мати місце співвідношення  або  то надання переваги тому чи іншому проекту стає сумнівним, а проблема прийняття рішення може розглядатись як задача багатоцільової оптимізації.


2.6. Наслідки кількісного аналізу ризику


Узагальнюючи викладений матеріал, а також результати, що містяться в багатьох літературних джерелах, можна зазначити такі переваги, що їх дає кількісний аналіз ризику.
1. Розширює бази даних щодо обґрунтованого прийняття рішень стосовно граничних об’єктів (проектів). Так, зокрема, проект, ефективність (ЧПВ, норма прибутку) якого виражена єдиним числом і є відносно невеликою, може, між іншим, бути прийнятим після того, як визначено, що його сукупні шанси щодо одержання позитивних результатів вищі, ніж ймовірність неприйнятних збитків. Подібним чином від гранично позитивного проекту (з високим прибутком) можуть відмовитися на підставі того, що він надто ризикований. При порівнянні двох альтернативних проектів перевагу може отримати проект з меншим значенням ЧПВ завдяки кращому співвідношенню ризиків сподіваних значень ЧПВ.
2. Підштовхує до того, щоб здійснювався попередній відбір, наприклад, нових проектів і визначалися інвестиційні можливості.
Попередньо застосувавши прості (легко здійсненні, при малих затратах часу та засобів) методи аналізу ризику, можна отримати необхідну інформацію щодо ймовірних значень ключових аргументів (чинників ризику), зрозуміти, з якими чинниками пов’язані найбільші коливання вихідного параметра (збитків). При цьому заощаджуються людські та фінансові ресурси.
3. Дозволяє, зокрема, в об’єкті (проекті), що аналізується, виділити області, які вимагають і спрямовують процес подальшого аналізу і збирання (купівлі) додаткової інформації. Якщо затрати, пов’язані з додатковою інформацією, більші, ніж вигоди, які можна одержати від її використання, то збір додаткової інформації не оправдовує себе.
4. Заохочує подальший аналіз щодо ретельного перегляду відповідних показників, виражених єдиним числом, в ході детерміністичної оцінки об’єкта (проекту), що аналізується. Певні труднощі у визначенні чинників ризику, діапазону можливих коливань значень і законів, розподіл ймовірності відповідних чинників і результуючих показників в аналізі проекту нерідко призводять до того, що прогнозовані значення належним чином не досліджуються. В той же час потреба в тому, щоб визначити і додержуватись зрозумілих гіпотез у ході аналізу ризику, вимагає від аналітика критично переглядати і змінювати базовий сценарій, вводити додаткові гіпотези.
5. Полегшує і робить ефективнішим використання експертів (екс­пертної інформації), які прагнуть виражати свої судження у вигляді розподілу ймовірності різних значень оцінок, а не у вигляді зведення їх до єдиного числового значення показника.
6. Сприяє тому, щоб в економічному аналізі використовувався інтервальний прогноз відповідних значень показників (чинників) на відміну від точкових прогнозів, які в багатьох випадках практично не підтверджуються реальними результатами, імовірнісний (розпливчастий) підхід є методикою, яка полегшує перевірку емпіричних і експертних даних.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.