лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 «Державний діяч може досягнути успіху тільки тією мірою, якою його плани відповідають загальному настрою його часу» .
Великий вплив на хід історії мають релігії, що відображають і формують менталітет. Християнство — ключовий елемент європейської цивілізації, а індуїзм та буддизм — індуської, конфуціанство — китайської.
Криза християнства в особі Лютера, Кальвіна призвела до появи протестантизму та пуританізму, вихідна теза яких — заперечення догматів християнства про працю як кару Господню і визнання працюючої людини уособленням доброчесності, бережливості, чесності, високої моральності.
Протестантизм з його догмою про те, що праця є служінням Всевишньому, оцінює працю як радість. Працею ти наближаєшся до Всевишнього, а це і є найвищою метою, єднанням з Богом.
Водночас саме протестантські економісти Д. Б. Кларк, Джевонс, Маршалл створили концепцію вартості, цінності, що визначається межовою тяжкістю праці. А отже, ця концепція є наслідком кризи християнських догм про працю як покарання Всевишнім людини за її первородний гріх.
М. Вебер уперше вказав на те, що капіталістичний дух зобов’язаний своїм походженням протестантизму. Пуританізм охопив Англію, певною мірою деякі райони Франції, Нідерландів та Німеччини, на Іспанію та Португалію мав обмежений вплив.
Утім, саме в Англії розпочинається індустріальна технологічна революція — продукт інтернаціонального походження. Важливу роль відіграє наука. Особливість західної цивілізації полягає в тому, що тут дістали розвиток природничі науки — фізика, математика, астрономія. Закони фізики позначаються й на економічних процесах.
XVI—XVII ст. для Європи — утвердження Нової науки. З’явилася людина з новим поглядом на земне життя, людина, яка потребує свободи в діяльності, свободи особистої, політичної, включаючи й світогляд, людина, якій необхідні знання. «Знання — сила», — говорить Ф. Бекон. Інструменти пізнання навколишнього світу — спостереження, узагальнення, пізнання загального через окреме.
В цей час з’являється філософія з протилежними засадами: що є первинним — матеріальне чи духовне, буття чи свідомість?
Різноманіття життєвих і природних явищ потребувало певної систематизації. Тож з’являються індуктивний та дедуктивний методи. У природничих науках спостереження приводить до формулювання законів, які згодом втілюються в технічні та технологічні рішення.
Поява машини, системи машин — реалізація досягнень природничих наук, але постає питання: де, в якій країні підготовлені умови для втілення досягнень науки? І такою країною була Англія.
Саме тут ткацький верстат було застосовано підприємцем у текстильній промисловості. Різке зростання попиту потребувало певного рішення. Гільдійський етап промислового виробництва вже не міг розв’язати цю проблему. Машина — ось її вирішення. Якщо поділ праці у шпильковій мануфактурі збільшував продуктивність праці в сотні разів, то машинне виробництво — на порядок.
Леонардо да Вінчі (1412—1459) зробив блискучі технічні винаходи, але його креслення авіаційних, ткацьких, стригальних, прядильних машин залишилися незатребуваними. Італійські аристократи кінця XV — початку XVI ст. не цікавилися його пошуками способів і засобів збільшення виробництва, їм він був потрібний як військовий інженер та живописець.
Науково-інженерна думка завжди випереджала розвиток виробництва. Герон Олександрійський (І ст. н. е.) створив перший паровий двигун, який не міг бути затребуваним у виробництві (раб був дешевим, ринок вузьким). Він є автором автомата в храмі, що подавав воду для миття рук за монету у 5 драхм, а також автоматичних дверей в Олександрійському храмі.
Епоха машин настає тоді, коли з’являються ринок попиту та пропонування, підприємець, кредит, нарешті, коли є вільно найманий робітник з технічними знаннями, які він здобуває, як правило, коштом підприємця.
Поява машини для виробництва предметів масового попиту відрізняє західну цивілізацію від східної, хоча прообраз машини існував і в інших цивілізаціях. Величезні будівельні блоки під час створення храмів, пірамід уміли переміщати як в азіатській, так і в єгипетській цивілізаціях. Оскільки війни були явищем безперервним, тут з’явилися облогові так і захисні машини. Будівництво фортець потребувало знань із фізики, технології, архітектури. Оскільки енергетичним джерелом слугують сили природи (вітер, вода, вогонь), вивчення природи стало необхідним. Розвиток природничих наук є однією з ознак прогресу європейської цивілізації.
Важливу роль у розвитку науки відіграло й християнство. Всевишній вимагає істини. А істина — це пошук. Існують догмати. Вони на шляху істини. Місіонерська діяльність потребує своїх подвижників, яких готують університети. Знання — рушійна сила, прорив — машина. Вона пряде, тче, віджимає, відливає. Вона створює предмет цілком. Але необхідне універсальне енергетичне джерело. Воно з’являється в 1776 р. — це паровий двигун. Але справжній прорив, що ознаменував індустріальну технологічну революцію, — поява електродвигуна (динамомашини) у 1867 р.
Машина — це прорив, але потрібна була ще й така складова реалізації її можливостей, як свобода. Свобода людини. Вільна конкуренція — змагання на свій страх і ризик, відродження на новій основі кредитних відносин як засобу примноження інвестиційних вкладень, нова організація праці. Вільно наймана праця на основі договору, норм права, втілених у юридичних законах. Але це вже — ХІХ ст.
Історія — це зміна подій у політичних, моральних, соціальних, економічних, світоглядних відносинах людей, народів. Природа має стабільний характер. Тут мають місце повторювані явища, вираженні в законах: механіки, термодинаміки, гравітації, біології, генетики тощо. Закони термодинаміки, на відміну від законів механіки, відображають взаємозв’язок процесів не в їх постійному повторенні, а в частковому.
Оскільки вихідною основою пошуку знань є філософія, а її предметом — природа і її частина — людина, то природа стала визнанням вірогідності знань.
Початок цьому в західній філософії поклала Греція. Розумним є все природне. Це метод пошуку знань. Таким чином греки не досліджували, а переконували. Переконання — це дійсність, а отже, природа є верховним суддею істинності знань. Тому логіка Аристотеля посідає особливе місце в методі античної та середньовічної західної філософії з їхнім природним порядком.
Ринкові відносини не є природними (людина не народжується торгівцем), а отже, й шукати закони їх функціонування потрібно не в науці, а в хремотистиці.
Економічна думка Риму мала практичне спрямування. Вона ґрунтувалося на методах ведення господарства з використанням праці рабів, на особистих стосунках рабовласника з рабами.
В економічній діяльності людини немає стабільної повторюваності явищ. Ця діяльність залежить не від одного, а від численних факторів: соціальних, правових, етичних, психологічних, від національного менталітету. Тут існує зміна явищ, тут не існує констант. Математичний метод в економічній теорії має обмежене поле.
Людина вибирає, її діяльність є цілеспрямованою, існують технологічна, технічна, організаційна складові у виборі засобів реалізації мети. Очевидно, що наука не може не враховувати ці важливі аспекти економічної діяльності людини, народу, регіону, цивілізації.
Економічний розвиток кожної країни має свої особливості. Їх відображає економічна історія. Так, у XVIII ст. Англія, Франція, Німеччина, Росія різко відрізнялися своїми економіками. Наприкінці XVIII ст. Англія починає своє входження в індустріальну революцію. Досвід підприємницької діяльності в сільському господарстві переноситься на промисловість, і передусім туди, де немає гільдійських регламентацій. Місце мануфактури займає фабрика. Підприємець в умовах вільної боротьби сміливо виходить на зовнішні ринки.
Тут народжується класична економічна теорія, представлена А. Смітом з його «невидимою рукою», що регулює примноження багатства народу, з його аналізом поділу праці та мотивацією діяльності людини. У Франції господарює кольбертизм із його значним втручанням у комерційну діяльність, з його сеньоріальним сільським господарством. З’являється школа фізіократів з їхнім природним порядком, чистим продуктом, невиробничими та виробничими класами. Вони вимагають свободи бізнесу, політичної, світоглядної свободи, ліквідації становості, захисту приватної власності — того, що вже є в сільському господарстві Англії.
У Німеччині — сотні відособлених господарств-держав, що ведуть між собою економічну війну на основі абсолютистського управління та релігійну (тридцятирічну). Тут має місце камералістика, яка дає знання бюрократам-чиновникам з фінансів, податків, мита та інших інструментів державного втручання в економічне і політичне життя. Тут народжується історична школа національної економії — продукт поєднання в одне ціле економічної історії та економічної думки.
Якщо економічна історія має справу з історичним методом аналізу явищ з урахуванням національних особливостей, то економічні вчення потребують розкриття як національного, так і загального в цьому історичному — історичних тенденцій. Однак важливу роль у виникненні економічних концепцій, вчень відіграє економіка, економічна сфера. І така взаємозалежність створює умови прогнозування управлінських концептуальних інституціональних рішень. Відтак категорія «економічна історія» — єдність історії економіки та історії економічних вчень — не викликає заперечень.
Наприкінці ХІХ ст. індустріалізація охоплює всі галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, зв’язку, сфери послуг. Коли виникають нові організаційні форми господарювання, коли ефект масштабності виробництва було доведено, виникає світове господарство. Але це вже індустріальне суспільство, в якому співвідношення факторів виробництва (праця, капітал, управління, земля), сприяло підвищенню ефективності процесу виробництва.
Масове виробництво створило проблему рівноваги сукупності попиту та пропозиції з погляду добробуту суспільства. Відповіддю на ці проблеми економіки стала нова економічна теорія — синтез теорії граничної корисності та теорії витрат виробництва — маржиналізм. Засновник — А. Маршалл. Його метод — індуктивно-дедуктивний. Кейнс вводить в економічну теорію аналіз психологічних факторів у ефективному сукупному попиті, що відобразило події першої світової війни, Великої депресії, появу змішаної економіки.
Теорія Кейнса вбирає в себе положення попередників, зокрема Гобсона, який на півстоліття раніше сказав про те, що ощадливість для суспільства є не благом, а пережитком далекого минулого, є ознакою нестабільності в економічній, соціально-політичній, демографічній, ґрунтово-кліматичній сферах життя. Концепція Кейнса стала основою економічної політики, що забезпечила зростання в 40—60-х роках. Проте навіть вдосконалена його послідовниками, вона не була затребувана в 70—90-х роках ХХ ст. (криза змішаної економіки), що свідчить про неминучість змін у методології аналізу економічних явищ.
Багатополюсність економічних зв’язків, їх взаємодії за збереження регіональних, національних, релігійних особливостей породила на сучасному етапі багато шкіл і концепцій. Багатополярність господарських порядків на сьогодні є реальністю. Але ринкова економіка стала панівною. Є країни з ринковою економікою, але різним ступенем втручання держави в економічне життя, країни з традиційною економікою. Множинність концепцій можна поділити на дві нерівні частини: політекономію, що становить меншість, та економіку як панівний напрям. У фундаменті «Економіки» закладений раціональний вибір взаємозв’язку безмежності потреб та обмежених ресурсів. Раціональний вибір від початку містить не тільки економічні фактори, а й психологічні, що ґрунтуються на граничній корисності, високій продуктивності праці демографічних, національних, інституціональних утворень. В економіці не існує об’єктивних, ні від чого не залежних економічних законів. Тут визнається спорадичність, еволюційність розвитку певних ступенів прогресу цивілізації. Реальність стала багатогранною — об’єктивна, суб’єктивна, віртуальна, а відтак урізноманітнюється й методологія.
«Нові ідеї не виникають з ідеологічного вакууму. Вони породжуються існуючою ідеологічною структурою, є реакцією розуму людини на ідеї, розроблені її попередниками. Однак немає підстав вважати, що вони зобов’язані з’явитися і що якби їх не породив А., то це зробив би В. або С. У цьому сенсі те, що обмеженість наших знань змушує нас назвати випадковістю, відіграє свою роль в історії» .
А випадковості трапляються в економіці. Вони дістали назву «економічне диво». У функціонуванні економіки мають місце багато факторів, елементів економічної системи, зокрема й національної. Окремі елементи отримали найбільш сприятливі умови для становлення і починають процес ефективного функціонування. Це досягається через нові інститути, породжені історичною тенденцією або встановлені державою чи суспільством. Тут значну роль відіграє державний діяч. Економічне диво в Греції чи Римі, Англії XVIII ст., в Німеччині та США кінця ХІХ ст., Японії та Німеччині після другої світової війни, в КНР, Індії наприкінці ХХ ст. («Східна мораль і європейська техніка» — лозунг, що народився в Японії в другій половині ХІХ ст., але реалізований у ХХ—ХХІ ст.).
І водночас мають місце протилежні наслідки. Приміром, Іспанія та Португалія награбували великі багатства в Латинській Америці та Південно-Східній Азії й проводили економічну політику раннього меркантилізму в епоху, коли постулат про те, що вивезення грошей робить країну біднішою, у теорії був у минулому. У результаті вони втратили можливість прогресивного розвитку.
Україна, здобувши незалежність, за рівнем розвитку була потужнішою, ніж Польща, але після десяти років реформ у Польщі заробітна плата в середньому становила $500 на місяць, тоді як реформи в Україні дали результат $80. Такий сумний для України урок економічної теоретичної безграмотності.
У ринкових відносинах в останній четверті ХХ ст. різко посилюється значення ринку цінних паперів. Одним із гострих питань економічного сьогодення є біржовий курс.
Оскільки глобалізація фінансової діяльності здійснюється в умовах великої концентрації акцій, облігацій і реального капіталу, то дії окремої особи або групи олігархів можуть мати довготривалі наслідки, що випробовують стійкість національної економіки. Виникає віртуальна економіка.
Кейнс стверджує: «Ідеї економістів та політичних мислителів, і коли вони праві, і коли вони помиляються, мають набагато більше значення, ніж прийнято вважати. У дійсності тільки вона і править світом» .
Фрідмен, своєю чергою, констатує: «За помилки економістів платить народ».
Інформаційне суспільство виникає в надрах індустріального. Воно є його продуктом, його сегментом, що трансформується в систему. Цьому суспільству вирішувати гострі проблеми, породжені глобалізацією.
Поява комп’ютера, фізика твердих тіл, прихід до мікросвіту, молекулярна фізика, генна інженерія, клонування, використання енергії ядра, космос — сегменти, з яких утворюється нова система суспільних відносин — інформаційне суспільство. Як із залишків регіональних цивілізацій створюються умови, найсприятливіші для прогресу, — одне з головних питань ХХІ ст.
Які вимоги висуваються новим суспільством до людини? Професіональні знання, сумлінність, особиста ініціатива, цілеспрямованість, вміння довести розпочате до кінця, передбачуваність, асоціативність, духовність, зосередженість, спонтанний творчий порив. Тут не потрібні стреси, апостольські заклики. Це відхід від приватного, одиничного, різноманітного до глобального, швидкоплинного розвитку та прийняття рішень у цих екстремальних умовах на основі нових знань.
Якщо західна індустріальна цивілізація переживає породжену раціоналізмом та індивідуалізмом кризу, то індуїзм, в якому особливе місце посідають духовність, природа, інтуїція, своєрідний колективізм, на «безвихідь» так гостро не реагує. Входження в інформаційну технологічну революцію має ширше поле.
ХХ ст. в історії індустріального суспільства було століттям політико-економічних експериментів. Воно закінчилося зникненням з історичної арени адміністративно-централізованої економіки, деяких економічних концепцій, однопартійності, державності однієї ідеології.
Ринкова економіка у різноманітті її форм витримала випробування і у ХХІ ст. вступила як визначальний шлях розвитку людської цивілізації.
Однак знову на арену виходять ідеї використання сили для вирішення соціально-економічних, геополітичних, релігійних проблем.
Релігії сьогодні перебувають у протистоянні. Особливо агресивна одна з гілок ісламу — фундаментальний ваххабізм, що свідчить про кризу арабської цивілізації (криза арабської цивілізації спостерігалося у XІV ст., коли з’явилося твердження про те, що вивчення науки не відповідає вимогам ісламу, тобто іслам заперечував роль науки (як і свого часу буддизм в Індії).
Сьогодні людство потребує нової планетарної релігії, що дасть відповідь на вимоги часу.


Мезес Л. Теория и история. —                                                                         — С. 136.

Мезес Л. Зазнач. праця. — С. 137.

Кейнс                                                                                                               — С. 518.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.