лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

1921 рік ще не дав позитивних результатів, але вже в 1922 р. країна почала стрімко відроджуватися. Хоча виробництво металу на одного робітника в 1922 р. склала 14 %-ий рівень 1913 р. (Риків, с. 218). Але країна пішла шляхом розширення лібералізації — у цьому особливість Ленінської концепції. Ось один із прикладів, що її відбивають: «Якщо яка-небудь фабрика може працювати у приватного власника, а не працює в нас, то було б злочином не віддати її приватному власнику (Риків, с. 185). 80 років потому на Україні про це згадали, аналізуючи ситуацію з приватизованими підприємствами.
Промислове виробництво в 1920-1922 р.

 

1920 р.

1921 р.

Перша половина 1922р.

Вугілля, млн. пудів

466

546

321,5

Чавун, млн. пудів

7,0

7,9

5,4

Б/п тканина, млн. аршинів

153,1

217,0

220,0

(с. 213)
У 1920 р. ми мали всього 15 % довоєнної промисловості, до 1924 р. ми підняли до 45 % (с. 345). Заробітна плата коливається на рівні 65-70 % довоєнної (с. 349). Про темпи приросту говорять дані в відсотках до попереднього року приріст промислової продукції 1925-1926 рр. — 39,3; 1926-1917 — 13,7; 1927-1928 -13,4; товарної відповідно: 38,5; 13,5; 13,9. (Бухарін, с. 471).
Але набуло широкого розмаху посередництво, хабарництво. «Відбувається процес утворення «нових власників» на державні засоби, по Ларіну, «нової буржуазії»".
Таких темпів капіталістичний світ у ці роки не знав. Разом з тим, західний світ почав входити у світову економічну депресію. Виникла найгостріша необхідність у появі нових економічних концепцій. Тим більше, що в Європі робили і нові експерименти. В Італії, Німеччині, Іспанії затверджується панування фашистських режимів під вивіскою корпоративності, національного соціалізму, цієї темної плями в історії Європи.
У СРСР — командна економіка з авторитарним політичним режимом, базисом якої є соціалізм із централізованим господарським ладом. Тут панує жорстко централізоване планове господарство, але є і ринкові відносини. Тут знову затверджується панування парадигми про формаційний розвиток людського суспільства, але вже з особливостями, що тут існують ринкові відносини, навіть на стадії так званого розвинутого соціалізму.
Так, Ленінська концепція про тривалість перехідного періоду до соціалізму була практично забута, але економічна теорія побудови соціалізму трактувалася тільки з позиції повних цитат із творів Маркса, Енгельса, Леніна. Ці твори виступали в ролі «Корана», «Тори», «Біблії». Цитатництво було введено в ранг вищої вченості і доведеності. Тому говорити про досягнення економічної думки в радянський період є заняттям важким, якоюсь мірою вона нагадує епоху каноністів середньовіччя. Були, звичайно, і виключення, але вони стосувалися більше проблем конкретної економіки, менеджменту, статистики, планування.
Ленін однією з найважливіших задач для Росії вважав задачу учитися, учитися господарюванню, учитися управлінню. І це було теж забуте. Догматизм, авторитарність стали нормою. І це стало однією з причин тяжкої катастрофи Радянського соціалізму.
Використання механізму ринкових відносин у соціальних цілях — головна ідея нової економічної політики В.І.Леніна. Після 1928 року затверджується девіз, що класова боротьба при побудові соціалізму загострюється і потрібні особливі репресивні методи проти його супротивників. І це проходило під гаслом ленінізму. Очевидно, що до Леніна ця концепція ніякого стосунку не має. Примусова колективізація була здійснена всупереч Ленінській теорії кооперації. Індустріалізація була здійснена за рахунок села, де запанували голодні роки часів царату. Виправдання зовнішньою погрозою не може бути прийнято. Темпи розвитку країни в проміжку 1921-1928 р. були найвищими у світі.
Певною мірою ситуація в Росії і Німеччині мала подібність. Економіка зруйнована в Росії, економіку Німеччини Версальський договір довів до стану розрухи. Росія до 1928 р. практично відродила довоєнний економічний потенціал, у Німеччині ж розруха підсилилася. Виникає аналогія про німецьке диво 1946-1950 рр., коли Німеччина, ступивши на шлях використання ринкових відносин у соціальних цілях («Добробут для всіх»), досягла чудових результатів.
Можна стверджувати, що Ленінська нова економічна політика була першопрохідником у пошуках шляхів реалізації концепції «загального добробуту», концепції соціально-орієнтованої, соціально-відповідальної ринкової економіки.
Упередженість стосовно Леніна як теоретика, поєдналась з упередженістю до нього як людини. Бердяєв підкреслює, що він не був жорстокою людиною, хоча був «генієм брутальності». Час розставить свої оцінки цьому видатному політичному організатору, «майстру компромісу», мислителю, що створив новий напрямок аналізу політики як концентрованого вираження економіки, ролі держави у формуванні інституціональних інструментів перетворення, автору теорії про соціалізм як далеке майбутнє Росії.
Як було встановлено раніше, капіталізм вільної конкуренції породив панування крупних і найкрупніших — монополій. На зміну свободі прийшло панування. Але це — одна з сторін розвитку індустріальної цивілізації. Її рух йшов в розв’язання протиріч: ріст через руйнацію, ріст багатства індустріальних країн через пограбування ресурсів країн традиційної економіки, фритредерство і протекціонізм, військових конфліктів за сфери впливу. Останні вилилися в першу світову війну. Версальський договір не розв’язав протиріч. Післявоєнна економіка виявилася під страшним ударом Великої Депресії 1929-1933 років, що відобразило кризу індустріальної цивілізації, депресія — породження її протиріч, необхідність пошуку шляхів і способів розв’язання протиріч стало життєвою необхідністю. У вирішенні цієї важливої проблеми великих історичних експериментів, видатну роль відіграв Дж.М.Кейнс.

ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ Д.М. КЕЙНСА

Одними з найгостріших проблем, що нависли над Англією в післявоєнні 20-30 роки, були масове безробіття та недовантаження виробничих потужностей. В проміжку між 1922-1927 роками число безробітних тут ніколи не опускалося нижче 1 млн. Найвищого рівня одна досягла в 1932 р. (а це розпал кризи), коли без роботи залишилось 2829 тис. робочих, що складає 22,1 % застрахованих. Якщо в 1924 р. в Уельсі безробітних серед застрахованих було 8,6 %, то в 1932 — 36,5 %, в Шотландії в 1927 р. безробіття склало 10,6 %, то в 1932 — 27,7 % (Д.Р. Кемпбелл «Деякі економічні ілюзії в лейбористському русі», 1969, с.77). «Нужденна людина не є вільною» — гасло того дня. А це вже не капіталістична ідеологія. Втручання держави в економіку — характерна риса цього часу для Європи та США, включно з націоналізацією та корпоратизацією. Наближується «змішана економіка».
Англійські уряди, у тому числі і лейбористи, які очолили його в 1924 р., працювали під гаслом «ми можемо подолати безробіття». Уряди Англії експериментували рівнем відсотка у пошуках виходу як в післявоєнні 20-і роки, а особливо в роки Великої депресії 1929-1932 рр. Не говорячи вже про проблеми грошового обігу, який також піддався експериментам.
Основна робота Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» присвячена цим питанням. Після виходу у світ цієї роботи з’явилася брошура лейбориста Роуса «Містер Кейнс і лейбористський рух», в якій ставить питання: «що відділяє зараз містера Кейнса від лейбористського руху?» і відповідає: «як я можу вважати, нічого не відділяє. Коли ми подивимось на результати його аналізу сучасного суспільства, то виявляється неможливим знайти які-небудь відмінності, між ним і тим, що досягнуто лейбористським рухом» (цитується «Критика економічних теорій правих лейбористів» 1960г., с.331). Автор прав, соціальні ідеали Кейнса, а ми їх розглянемо нижче, близькі до лейбористських.
Хоча проблеми зайнятості праці з’являються ще в Греції і Римі, але вони розв’язувалися в гаслі: «хліба і видовищ». Але в умовах ринкових відносин, один з ранніх випадків посилання на безробіття як на підставу для заборони імпорту товарів можна знайти у Флоренції в 1426 році. Англійське законодавство з цього питання сходить принаймні до 1445 р..Соціальні і економічні проблеми широко обговорюються в Англії в середині ХVI в. «достаток іноземних товарів, що доставляється щорічно до Англії, не тільки породив брак грошей, але й підірвав всі ремесла, що забезпечували можливість заробляти гроші на їжу і пиття багатьом простим людям, які тепер вимушені жити безробітними, жебракувати і красти» (49 с.).
Але цей соціальний продукт в гільдейскій системі практично не продукувався. Він міг з’явитися тільки через зовнішні чинники — конкуренцію зарубіжних виробників.
Індустріалізація породила безробіття в масовому масштабі. Проте економісти класичної школи затверджували, що цей феномен результат дії недосконалої конкуренції, але «невидима рука» відновить рівновагу.
Кейнс виступив проти цього постулату. Основна робота «Загальна теорія зайнятості.». Саме зайнятість в широкому значенні слова — об’єкт дослідження. Саме проблема безробіття не вирішуване питання сучасної економічної системи. Безробіття вимушене — тобто стан цієї системи — її найтяжча вада. Вона народжується, посилюється, становиться лихом індустріальної цивілізації.
Питання про величину наявних ресурсів, тобто кількості населення, яке може бути зайняте, об’ємах природних багатств і накопиченого капітального устаткування часто потрактувало описово. Причому часто теоретична сторона проблеми, чим визначається дійсна зайнятість наявних ресурсів — рідко досліджувалося скільки-небудь детально. «Я маю на увазі не те, що дану тему взагалі продивилися. Але теорію, що була в її основі, вважали простою і очевидною »(с.224-225).
В основу своєї теорії Кейнс поклав пріоритет праці. Він визнає чинники виробництва, але розглядає їх як своєрідну фондоозброєність праці. На наш погляд цей оригінальний підхід сформувався у Кейнса в його роботах, пов’язаних з версальським договором, аналізом причин, що породили першу світову війну. Кейнс дав блискучий аналіз ситуації до 1914 року в Європі і США.
Кейнс однією з причин подій 1914-1918 років вважає проблему взаємозв’язку зростання населення і необхідного продовольства. Темпи зростання населення Європи її чисельності останньої третини XIX століття випереджає зростання продовольчих продуктів. Аграрна технологічна революція певною мірою сповільнилася. Хімія ще не вийшла на відкриття виробництва мінеральних добрив, хоча стрімкий розвиток с/г машинобудування дозволив прискорити терміни збору урожаю, тим самим скорочення втрат.
Аграрна криза 80-х років важко відобразилася на економічному стані землеробів. Різке падіння цін ударило по інвестиційних можливостях. Це була загальна ситуація в Європі, у тому числі і в Німеччині. Населення в Німеччині в 1870 році дорівнювало 40 млн., до 1892 — 50 млн., а до 30 червня 1914 року — 68 млн. В роки, що безпосередньо передували війні, щорічний приріст доходив до 850 тис., з населення незначна частина емігрувала. Цей сильний приріст став можливий лише завдяки глибокому перетворенню економічної структури країни. Із землеробської країни Германія перетворилася на величезну і складну індустріальну машину, робота якої ґрунтувалася на рівновазі багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників. Щоб знайти заняття у себе удома для населення і засобу, що все росте, для закупівлі матеріалів за кордоном, Німеччина повинна була забезпечити цій машині повний хід.
Щоб зрозуміти сучасне положення ми повинні ясно уявити собі яким надзвичайним центром стала середня Європа, завдяки розвитку німецької системи. «населення Німеччини і Австро-Угорщини разом майже дорівнювало населенню всієї північної Америки. В цих числах лежить військова сила центральних держав. Проте якщо позбавити їх коштів для існування, які навіть війна не скоротила скільки-небудь значно, залишаються навряд чи меншою небезпекою для європейського порядку» (Кейнс «Економічні наслідки версальського мирного договору»1922, стр.6).
Тут чітко змальована ситуації життєвого простору для довоєнної Німеччини до версальського договору, Німеччини після нього. Кейнс наводить дані про зростання чисельності населення Росії, вони склали в роки попередні 1914 р. 2 млн. чол. щорічно, що «було, проте одним з найкращих явищ останніх років» Кейнс» (стр.4).
Ситуації що породила війну 1914-1918 рр. була розглянута з позиції соціал-демократії в Маніфесті Базельського Конгресу II Інтернаціоналу. Оцінка ситуації дається з погляду політичної. Але у війні були і економічні корені. Було встановлено, що в кінці 19 в. Англія втратила свою першість в світовій економіці. На світову арену виходить США і Німеччина, маючи в своєму розпорядженні наймогутніший індустріальний потенціал. Франція займає четверту сходинку в списку індустріальних країн. До франко-прусської війни чисельність населення була однаковою, але Франція була багатішою. До 1914 р. чисельність населення Німеччини була майже на 70 % більше, ніж у Франції. Кейнс підкреслює «вона стала однією з перших промислових націй всього світу і технічна спритність і засоби для створення майбутніх багатств не мали собі рівних » (Кейнс «Економічні наслідки версальського мирного договір» 1922г., с.15).
Але територія або «життєвий простір» в Європі і в тій же Німеччині не збільшилася. Правда після франко-прусської війни Німеччина відчужила у Франції Ельзас і Лотарингію, що поза сумнівом сприяло зростанню економічної і військової потужності Німеччини. Були спірні території з Бельгією, Польщею, Чехословаччиною, Францією, ці території колись входили до складу різних німецьких держав або завойовані та анексовані тевтонськими лицарями в Польщі.
Не на залізі і крові процвітала Німеччина останньої третини 19-початку 20ст., а її індустріальна потужність росла на залізі і вугіллі Ельзасу і Лотарингії, і того ж Рура.
Не менше важливе положення Кейнса про те, що до 1914 року ситуація взаємозалежності чисельності населення і ресурсів продовольства зазнала зміни порівняно з періодом до 1870 р. «До 1870 р. Європа узята в цілому могла самостійно задовольняти свої головні потреби. Після 1870 р. шляхом поступового розвитку в Європі створилося в широкому масштабі таке положення, подібного якому не знає історія і разом з тим протягом найближчих 50 років умова її економічного життя зробилися нестійкі і незвичайно. Наполеглива потреба населення в їжі вже раніше задовольнялася доставкою продуктів з Америки; тепер вперше в історії в цьому відношенні відбувся повний переворот». Зростання чисельності населення забезпечувалося зростанням продовольства. Аграрна технологічна революція, з’єднавшись з індустріальною привела до зростання виробництва, як в сільському господарстві, так і в промисловості. Це пропорційно збільшило по Кейнсу дохід. Доходи інвестувалися в нові райони планети, там розвивався транспорт для перевезень харчових продуктів до Європи. Благополуччя панувало в Європі.
«Соціальна і економічна організація Європи забезпечувала нею вищий ступінь накопичення капіталу».
Зростання чисельності населення в Європі давало можливість зростанню числа емігрантів до Америки, де вони могли почати розробку нових земель, накопичені в Європі капітали стали тут джерелами інвестицій в розвиток транспорту як залізничного, так і морського. Але до 1914 р. в США чисельність населення і продовольчі ресурси вирівняли. Можливість експорту відкривалася тільки в урожайні роки.
Так Європа опинилася в ситуації, про яку говорив Мальтус в кінці XVIII століття. Кейнс досліджує особливості психології суспільства в Європі. Громадський порядок був налаштований так, що значна частина зростаючого доходу поступала в розпорядження одного суспільного класу, який все менш мав бажання спожити його цілком. Нові багачі XIX століття не були схильні до надмірних витрат і віддавали перевагу владі, що доставляється новим вживанням капіталів в економічній діяльності, насолодою безпосереднього споживання... саме нерівність розподілу багатств дала можливість нескінченного їх накопичення і постійних удосконалень, що відрізняли наше століття від передуючих. В цій обставині лежить головне виправдання капіталістичної системи» (с.8).
«...Зростання і розвиток цієї чудової системи, були засновані на містифікації і обмані. Робочий клас підкоряється їй в наслідок свого неуцтва і безсилля, він був примушений, підкорятимуться їй завдяки примушенню, навіюванню і приманкам. Положення, в якому він знаходився, давало йому нікчемну частку цього пирога. Так борг «заощадження» зробився головною чеснотою нашого часу, а зростання пирога — предметом його релігії. Принцип збереження пирога виховував всі ті інститути пуританізму... Заощадження мало на увазі старість або благополуччя дітей. Діяльністю суспільства керував несвідомий інстинкт... Війна показала всім можливість негайного споживання, вона показала багатьом даремність стриманості. Так був відкритий обман; робочий клас вже, мабуть, не погодиться більше жертвувати собою для інших, а клас капіталістів, невпевнених в своєму майбутньому, схоче повніше скористатися своєю свободою насолоджуватися, поки вона ще належить йому, і цим наблизить годину конфіскації свого майна» (с.9-10).
Таким чином, Кейнс вже на початку 20-х років приходить до висновку про значення психологічних чинників в соціально-економічному розвитку суспільства.
Версальський договір був найбільшою помилкою, яка привела до другої світової війни. По-перше, він відобразив стару психологію. «річ у тому, що сили, що управляли життям XIX століття, вчинили свій шлях і вичерпали самі себе. Економічні мотиви і ідеали колишніх поколінь більше не задовольняють нас; ми повинні знайти новий шлях і нам знову доводиться відчувати нездужання, врешті-решт, навіть муки народження на світло нового індустріального порядку» (с.43).
По-друге, версальський договір позбавив Германію індустріального шляху розвитку. А саме він дав народу Німеччини високий життєвий стандарт. Вона була першим покупцем в Росії, Норвегії, Голландії, Бельгії, Швейцарії, Італії і Австро-Угорщині. Вона була другим покупцем Великобританії, Швеції і Данії, третім покупцем у Франції.
Для багатьох країн вона була постачальником капіталу. Німеччина несла сюди не тільки машини, але і організацію, у тому числі і психологію суспільства, у тому числі країну Обломових, де відбулася Велика Жовтнева революція. Заслуговує уваги виведення Кейнса: «великі історичні події часто бувають слідством вікових змін в чисельності населення, а також і інших фундаментальних економічних причин; завдяки своєму поступовому характеру ці причини вислизають від уваги сучасних спостерігачів, які бачать в подіях слідство помилок державних людей або фанатизму атеїстів. Таким чином надзвичайні події останніх двох років в Росії колосальні потрясіння суспільства, яке перекинуло все, що здавалося найміцнішим: релігію, основи власності, землеволодіння рівно як політичний порядок і станову ієрархію, є, мабуть, більше наслідком зростання населення, ніж діяльності Леніна або помилок Миколи вельми можливо, що руйнівні сили надмірної плодючості раси грають велику роль в розриві кайданів, що накладаються на народ умовностями, ніж могутність ідей або помилки аристократії» (с. 6).
І Кейнс проголошує: «Ми повинні знайти новий шлях. Велика Депресія 1929-1933 року підтверджує і вимагає пошуку нового шляху. В економічний аналіз суспільного відтворювання разом з об’єктивними чинниками вводиться суб’єктивна — психологія суспільства в умовах нового індустріального порядку: психологічне відчуття споживання, психологічна відчуття переваги ліквідності і психологічна оцінка ефективності інвестицій як прояв основного психологічного закону нового часу: відома частина доходу не вступає в споживання, а вступаючи, збільшує цей дохід, індустріальний прогрес. Депресія змінила одну з рис ментальності громадянина ринкової економіки. Капітал утворюється в результаті не схильності до заощадження, а у в результаті попиту, обумовленого поточним і перспективним споживанням» (с. 507). Ведучий чинник прогресу нового індустріального порядку — ефективний попит.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.