лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Але це тільки один з елементів пошуку правильної відповіді. Туган-Барановський встановлює, що цикли обумовлені трьома особливостями капіталістичного господарства:
1) це господарство антагоністичне, робітник у ньому –просто засіб виробництва, він для капіталу, а не капітал для нього;
2) капіталістичне господарство має тенденцію до необмеженого розширення виробництва;
3) капіталістичне господарство — є неорганізоване господарство (с. 550 «Экономические очерки»).
Аналізуючи ситуацію в Англії, автор встановив, що в період підйому товарні ціни зростають, при спаді знижуються, відповідно змінюється і грошова маса. В період підйому обліковий процент підвищується, вексельний курс стає значно несприятливим. У кінці фази підйому починається біржова криза. У капіталістичному господарстві накопичення капіталу створює постійну тенденцію до розширення виробництва при умові хаотичності його. Це породжує складнощі збуту. Обставиною, що посилює ці кризи, виступає кредит, він легко зростає, так же швидко і спадає.
Туган-Барановський у ході дослідження періодичності промислового циклу встановив: «дивно закономірний та співпадаючий з фазами капіталістичного циклу рух цін на залізо: у фазі промислового підйому ціна на залізо незмінно висока, а промислового застою –незмінно низька». Залізо –основний продукт та основа розвитку індустріалізації. «Наростаюча фаза капіталістичного циклу характеризується посиленням попиту на засоби виробництва, спадаюча — послабленням попиту на такі» (с. 551).
Значить, фаза наростання — посилення будівництва і влаштування нових промислових підприємств, що співпадає з посиленням залізничного транспорту (с. 551). Це створює посилений попит не тільки на елементи основного капіталу, але і на предмети споживання. Тому будівництво викликає посилений попит на всю сукупність товарів, що виробляються суспільством (с.551). Як бачимо, елементи мультиплікатора Кейнс міг запозичувати не тільки у Кана, Але і у Туган-Барановського.
Капіталістичне господарство невідворотно веде до утворення вільних капіталів. Так, незважаючи на фазу застою, процес накопичення капіталу відбувається (рента землевласників, доходи власників державних паперів, чиновників, пенсіонерів). Але у фазі застою промисловість ці накопичення не приймає, господарство хаотичне, посилюється приплив вільних капіталів у банки, а значить рівень облікового процента низький. «Низький дисконтний процент стимулює спекуляцію будівництва нових підприємств. Фаза промислового застою проходить, і починається промисловий підйом» (с. 553).
Чому ж, однак, промисловий підйом завжди закінчується новим занепадом? Тому що вільний капітал протягом фази підйому потроху вичерпується. Підвищується дисконтний процент, що спостерігається в останніх стадіях промислового підйому. Попередній прискорений рух біржових курсів призупиняється. У цей час нерідко вирішується біржова криза… Іноді задовго до справжньої промислової кризи (с.553).
Автор підкреслює, що економісти шукали причини криз у тій чи іншій сфері суспільного господарства. Нагадаємо, що Туган-Барановський за дослідження усього суспільного господарства, тому це створило умови формулювання нової теорії промислового циклу. «Кризи виникають на основі усієї сукупності явищ суспільного господарства і тому не можуть бути приуроченими до жодної окремої сфери або виробництва, або обміну чи розподілу» (с.554).
Слід відзначити, що ціна на залізо та ставка облікового процента успішно використовувалась для прогнозування економічних криз як самим автором, так і гарвардською економічною школою.
Туган-Барановський прогнозував невідворотність двох економічних криз, вони підтвердились, Але не прогнозував подій 1917 року. Грошову реформу у післявоєнній Росії він передбачав і готувався до неї — «Паперові гроші та метал» 1916 року — в ній його теорія та практичні рекомендації. Він реалізує своє положення про те, що економічна політика є практичною політекономією.
«Гроші за своєю внутрішньою природою зовсім не являються товаром... Глибока відмінність економічної природи грошей та товару яскравіше за все прослідковується у паперових грошах — шматочках паперу, що не представляють будь-якої внутрішньої цінності і, тим не менше, що виконують всі функції грошей» (Основи політичної економії, с. 379).
«Паперовими грошами... можна назвати тільки такі паперові грошові знаки, котрі виконують усе, що повинні виконувати гроші, котрими вимірюються ціни і котрі використовують для купівлі товарів та сплати боргів» (с. 125).
Грошова маса визначається потребами товарного обороту. «Збільшення кількості грошей, тоді, коли кількість товарів не зростає тією ж мірою, неминуче через це приведе до росту цін на товари» (с.126).
Ця формула Туган-Барановського майже дослівно співпадає з положеннями монетаристської теорії М. Фрідмана, висловлена ним у другій половині XX століття.
Залежність цін та грошової маси він розглядає в умовах ще функціонуючого золотого стандарту. Хоча обмін кредитних білетів на золото припинили воюючі країни. Очевидно, що повинні Були відбутись зміни у концепції грошей. Він аналізує ті, що обертались до 1914 г. Серед них пануючою була кількісна теорія, основана на золотому стандарті. Туган-Барановський створює «кон’юнктурну теорію грошей».
Основу цієї теорії складає теорія промислових циклів. Оскільки капіталістичний характер виробництва періодично переживає періоди підйому та спаду, то це визначає рух грошової маси. У період підйому вона збільшується, оскільки збільшується товарна маса, у періоди спаду вона зменшується у зв’язку зі зменшенням попиту на товари.
«Відносно цих періодичних коливань цих грошових цін не може бути ніякого сумніву, що вони не знаходяться ані у найменшому зв’язку з коливанням кількості грошей» (с. 321).
«Цінність грошей являється абсолютно несвідомим та стихійним продуктом загальної кон’юнктури товарного ринку» (с. 322).
Отже, кон’юнктурна теорія грошей. Але вона, як зазначалось вище, відноситься до грошового обороту на основі золотого стандарту.
«Цінність грошей може досить значно змінитись абсолютно незалежно від зміни кількості грошей в народному господарстві» (с. 321).
Але ці висновки Туган-Барановський робить для грошового обороту епохи золотого стандарту. А цей висновок: «кількісна теорія має, таким чином, застосування тільки до паперово-грошового обороту» (с.322). Це висновок-передбачення майбутнього. Коли війна закінчиться перед Росією постануть нові питання величезної складності та трудності. Як здійснити перехід до умов мирного часу? А ситуація надто тяжка. Якщо до 08.10.1916 року випущено кредиту на 7719 млн. руб., а до війни в обороті їх було 1633 млн. руб. У перші місяці 1917 року їх кількість перевищить 10 млн. руб. (Эк. очерки с.402) Грошову реформу у Росії провів Ленін. Їй схвальну оцінку дав Кейнс.
Цікавим є екскурс в історію грошового обороту. Так в економічній літературі було широко розповсюджено положення про залежність «революції цін» від видобутку срібла на американських та австралійських землях. Збільшилась кількість золота та срібла, впали ціни. Але, як ілюструє автор, «найбільше підвищення цін відбулось в Англії, коли американське срібло сюди не надходило». А саме в цей час (а це XVI) Англія пережила цілу аграрну революцію. «Саме в енергійному розвитку грошового господарства у Західній Європі XVI століття і слід вбачати основну причину, що пов’язана з цією епохою революції цін… ріст міст, чисельності їх населення рівносильний росту грошового попиту на сільськогосподарські продукти» (с. 318).
«Історія цін цього часу не дає жодних основ заключати про будь-який безпосередній вплив австралійського та каліфорнійського золота» (с. 320).
Приплив дорогоцінних металів лиш сприяв розширенню грошового обороту.
В теорії промислових циклів: «У зростаючій стадії промислового циклу товарні ціни зростають. Далі слідує криза і ціни починають падати, чим характеризується спадаюча фаза промислового циклу (с. 320)...Відносно цих періодичних коливань грошових цін не може бути жодного сумніву, що вони не знаходяться в жодному зв’язку з коливаннями кількості грошей» (с. 321).
Глибокий аналіз Туган-Барановський дає трудовому господарству. Його аналіз сільського господарства в умовах індустріалізму дав йому підстави зробити висновок про те, що результати цього втручання не настільки бездоганні як у промисловості, як у крупних, так і дрібних сільських господарствах. Але боротьба і тут невідворотна.
Лозунг: «земля селянам», що так близький російському селянинові, обумовлений особливостями аграрних відносин у Росії. Малоземелля змушувало селянина орендувати землю у поміщиків. Цю землю він хотів мати у своєму розпорядженні. На заході ідея приватної власності на землю мала підтримку усього сільського населення.
До індустріальної технологічної революції відношення неоднозначне: з одного боку він ясно усвідомлює, що машина створила нову епоху, що вона несе людству можливість більш ефективного розвитку, перш за все росту продуктивності праці. Приходить до висновку про пряму залежність росту заробітної плати, у тому числі реальної, і росту продуктивності праці. Він чітко доносить до читача теоретичні положення у їх органічній єдності з реальною дійсністю. Так він ілюструє положення про заробітну плату в США та Росії 1900р.

 

Ціна виробленого продукту, млн. руб.

Число робітників

Середньорічний заробіток одного робітника, руб.

Один робітник виробляє продукту на суму

Росія

3005

2373

200

1266

США

25296

5321

850

4754

Якщо для США характерний високий рівень продуктивності праці, як і висока заробітна плата, для Росії, у порівнянні із США, цей зв’язок є менш сприятливим. При цьому, якщо продуктивність праці у Росії менша, ніж у США в 3,7 рази, то заробітна плата нижче в 4,25 рази. Що значить, що примусовість праці у Росії є більш нетерпимою. А значить, антагоністичне протиріччя, як перша особливість капіталістичного господарства, тут більш гостре, напруженіше.
А значить ймовірність вибуху тут велика. Але якщо Ленін, аналізуючи ситуацію у Росії, вважав, що революція стукає у двері, то Туган-Барановський не бачив підстав для Жовтневого перевороту. Він «легальний марксист», що критикує Маркса. Він при створенні соціально-економічного відділу Академії наук України предметом своїх досліджень вважав: «повинно стати соціальне життя зі сторони його матеріального утримання у протилежність його формальній стороні, яку вивчає право». Якраз тут загальна господарська теорія повинна знайти свою відповідність практичним вимогам господарського життя України.

Є.Є. Слуцький.
Слуцький один з творців праксілогії (поведінка людей в різних умовах на основі раціоналізму). Один з українських маржиналістів. Відомий як автор опублікованої в Італії статті «До теорії збалансованого бюджету споживача», в якій дається новий підхід у взаємозв’язку ціни, попиту і функції корисності. Ідея Слуцького стала вихідною при формуванні споживчого кошика соціуму.
Функція корисності «U»=, де  — кількість споживчих благ (за рік)

Основний висновок: S- доходи споживача, р — ціни
S=
З цього випливає положення, що індивід може ранжувати свої переваги, проявляючи «байдужість» між двома альтернативами.

Подолинський С.А.
Певний час був представлений як послідовник Маркса, вбачаючи в цьому його прогресивність. Проте з 60-х років ХХ ст. коли питання про вичерпність ресурсів прийняв гострий характер а також проблема біосфери — його робота «Праця людини і його відношення до розподілення енергії» (опублікованої у 1880р.) привернула до себе міжнаціональну увагу (опублікована на декількох європейських мовах).
Раніше наводилися поняття «принцип Подолинського», смисл якого полягає в тому, що доля в соціальному продукті праці (Подолинський як вже зазначалося — послідовник Маркса) дорівнює одній одиниці енергії, тоді як доля сонячної енергії складає 20. Обґрунтованість, фундаменталізм роботи послужило фундаментом сучасної екології.
Енгельс особисто знав Подолинського, був знайомий з його працею, але вважав, що залежність між промисловістю та сільським господарством з використанням фізики не продуктивна.
Для сучасної економічної думки включення біосфери в економічну діяльність людини не викликає енгельсового скепсису. Варто також відзначити, що енергетизм критикував В.І.Ленін (1909р.)
Роботи Подолинського вплинули на теорію «ноосфери» Вернадського.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.