лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Для торгівлі з Індією створено Ост-Індську компанію, доходи якої нечувані. Тут немає справедливої ціни, немає централізованих ринкових відносин. Потрібні люди, які добре знають особливості цих регіонів. Необхідно сформувати економічну політику, бо вона націлена не тільки на Індію, Північну Африку, а й на Центральну Європу, Росію, Схід, Азію, Китай. У XVII ст. починається вповільнення темпів розвитку Індії, Китаю, і вони досягають найглибшого рівня падіння. (Але як піднесся розвиток цих країн у XX столітті!)
Процес пошуку Нового Світу, як уже зазначалося, відбувався під прапором розповсюдження і панування римо-католицького християнства. У різних регіонах цього «Нового Світу» він здійснювався за однією схемою — як в Америці, так і в Індії, Китаї, Австралії, на островах архіпелагів Тихого й Індійського океанів — це пограбування, обман, насилля, рабство, жорстокість. Проте за всіх негативних факторів Великі географічні відкриття покінчили з багатьма догмами християнства. Земля — планета, населена людьми різних культур і рас, які мають свій особливий, створений на даному ґрунті світогляд, у тому числі економічне мислення. Подорожування показали, що знання в цьому світі мають першорядне значення, тож потрібні були університети. Християнству було завдано удару, організатором якого було воно само. Собори в Європі розв’язали цю кризу. З’являється лютеранство, кальвінізм, пуританізм та інші світоглядні концепції. Визволено розум людини з пут, визволена її ініціатива; їй потрібне земне життя з тим самим християнством, але Богові угодна її земна трудова діяльність, її раціональне світосприйняття. У філософії відбувається переворот, який здійснюють Бекон, Гоббс, Локк. Їхні основоположні праці з’являються напередодні революції 1642—1648 рр. Новий метод пізнання ґрунтується на почуттях, а предметом є пізнана реальність і досвід, які спираються на експеримент. Досвід, а не богословські вчення, стає базою пізнання.
Проте якщо в торгівлі з континентальною Європою і Росією існували умови формальних партнерів, то з Індією або колоніями в Америці, Африці, Австралії, Новій Зеландії панували монополії Англії, створені за допомогою держави. Тут немає конкурентів, тут світ свавілля, найжорсткішої боротьби між державами за ці монополії. Із цих засновків випливає, що джерелом багатства є зовнішня торгівля. Це очевидно не теоретикам, а дослідникові, який раціонально мислить. Розквітають компанії цілеспрямованої діяльності. Компанії купців-авантюристів засновуються для відкриття нових країн: Московська компанія (1554 р.), Східна компанія (Норвегія, Швеція, Польща, Фінляндія), Ост-Індська компанія (1600 р.). Не член компанії не мав права торгувати в даному просторі. Ці компанії-монополісти приносили казкові прибутки. Так, якщо ціна перцю за фунт в Індії була два пенси, то в Англії — 20. Ост-Індська компанія не тільки монополізувала торгівлю з Індією, але практично стала панувати політично. До монополії слід віднести і Навігаційний акт (1652 р.), що монополізував панування англійського судноплавства на просторах океанів.
Отже, джерелом багатства держави стала зовнішня торгівля. Такого висновку мали дійти передовий політик, економіст, філософ, державний діяч.

 

Англія ХІ—ХVІІ ст.

 

Англія у своїй історії пережила чимало подій, далеких від уявлення про неї як про велику міжнародну економічну та промислову державу. В ХІ—ХІV ст. вона — постачальниця сировини і перш за все вовни, питома вага якої у вивезенні становила майже 80 %.
Вовна продавалась у північні райони Франції, Нідерландів та північні міста Німеччини (Кельн), і тільки в ХІV ст. (1337 р.) Англія забороняє вивезення вовни і починається її переробка всередині країни.
Експорт вовни мав визначальне значення для аграрної технологічної революції та для соціального розвитку. У сільському господарстві це призвело до використання землі скотарством замість землеробства, що відбилось у так званому огороджуванні земель (пасовищ). Соціальним результатом стало вигнання вчорашніх землеробів, позбавлення їх джерел існування, перетворення їх на бездомних, бродяг, нарешті, на майбутніх найманих робітників — нового фактора виробництва. Нове покоління фермерів перейшло до «змінного господарювання»: вони почали через кілька років зорювати пасовища і збирати одну-дві жниви, а відтак на новому етапі сільське господарство перейшло до плодозмінного землеробства, економічна ефективність якого була значно вищою.
Томас Мор в «Утопії» (приблизно 1512 р.) писав: «У тих частинах королівства, де виробляється більш тонка вовна, знатні й благородні пани, навіть деякі святі мужі абатства, незадоволені щорічними доходами і прибутком, які зазвичай одержували від володінь їхні попередники. Для рілля вони нічого не залишають, усе забирає пасовище, ламають будинки, руйнують міста, залишаючи лише «храм» під овечий хлів.
Слідчий викидає людей через те, що один «ненаситний ненажера», жорстока чума у вітчизні, розширюючи своє володіння, обносить кілька тисяч югерів єдиною огорожею.
Ваші вівці, зазвичай такі тихі, котрі їдять так скудно, нині, як кажуть, стали такими ненаситними й неприборканими, що пожирають навіть людей. Їм залишається або красти й опинитися на шибениці, або просити милостиню. Бо ж селянській роботі, до якої вони звикли, немає місця там, де не сіють. Адже досить одного вівчаря, аби пасти худобу на тій землі, для обробітку якої потрібно багато рук.
Англійський новий барон — землероб-фермер для збільшення прибутків застосував природні та мінеральні добрива. Він жив у селі, він був менеджером, тоді як, скажімо, у Франції він жив у місті, а в Росії село було місцем заслання. Ніщо, як пише Рошер, не сприяє так процвітанню англійського сільського господарства, як звичай більшості великих власників поблизу своїх садиб заводити за власний кошт значні ферми, на яких вони вважають справою своєї честі вести господарство зразковим чином.
Розквіту сільського господарства сприяла й оренда великих маєтків, яка потребувала знань, капіталу, що відкривало шлях підприємцеві із середнього класу до вищих щаблів суспільства.
У ХІV ст. до Англії виїздять із Франції і Нідерландів емігранти — спеціалісти-суконники. З країни тепер не вивозять вовну, вона стає предметом великого експорту вовняних виробів (тонкі сукна різноманітного забарвлення) і захоплює ринки країн Західної Європи.
Розвиток промисловості в Англії проходив за схемою, типовою для Європи: родина, домашнє господарство, гільдії, фабрики. Основну роль у становленні й русі індустріальної технологічної революції відіграли купецькі гільдії. Відокремлення ремесла як самостійної галузі виробництва — продукт тривалого історичного процесу. На першому етапі в родині вироблялося практично всі предмети як виробничого, так і побутового характеру для задоволення будь-якої людської потреби. Найголовнішою є потреба в хлібі, одязі — вони необхідні всім. Та становість диктує свої вимоги: що призначено вищому, на те не має права представник третього стану, і це регламентується королівськими ордонансами. Ремесло в домашньому господарстві вже частково працює на ринок — ринок внутрішній, передусім місто й абатство. Купець, що виходить на арену, знає ринок не вузький, а регіональний, а згодом зовнішній. Купець того часу ще слабкий і в економічному, і в правовому плані. Він прагне монополізувати ринок, тим самим позбавляючи свободи підприємницької діяльності ремісника.
Виникає купецька гільдія, а вже потім реміснича гільдія, гільдія, яка згуртовує купців, що монополізують ринок свого міста. Відтак виникають національні союзи — гільдії міст у формі лондонської ганзи, ганзи північно-німецьких міст.
Незважаючи на регулювання виробництва і торгівлі, у гільдії неминуча диференціація. Мануфактурна технологія і технічне забезпечення створювали умови для нових рішень, які підвищували ефективність праці. Особливе значення мав поділ праці в сукупному виробництві. Поділ праці всередині мануфактури підготував умови для заміни ручної праці машинами.
Для збільшення експорту варто вивозити не сировину, а промислові вироби, а імпортувати треба сировину та напівфабрикати. Для збільшення експорту необхідне збільшення кількості працівників, тобто вирішується проблема зайнятості. Адже відомо, як перші кроки аграрної технологічної революції, особливо в Англії, призводили до створення армії знедолених учорашніх землеробів, що пройшли школу домашнього ремесла.
Іспанія і Португалія в період Великих географічних відкриттів виступали в ролі завойовників, грабуючи перш за все золото і срібло ацтеків та інків, які використовували його не як грошовий матеріал, а для оздоблювання храмів. Цей факт свідчить про те, що ринкові відносини були там ще на ембріональний стадії. Англія й Нідерланди прийшли у ці нові відкриті країни пізніше. Нідерланди витіснити Португалію з країн Індійського океану, а Англія — з Індії, створивши там адміністрацію торговельної компанії. Це інституційне утворення сприяло розвитку міжнародних відносин, і Індія стає монопольно контрольованим ринком англійських товарів. З іншого боку, індійські прянощі, коштовності та дорогі тканини служать джерелом небачених прибутків.
Цей історичний факт не могли не помітити економісти. Тому меркантилізм тільки відобразив у своїй концепції реальний процес: джерело багатства нації — зовнішня торгівля.
Це положення, безумовно, для ХІХ і ХХ ст. є вузьким, проте для XVII ст. зовнішня торгівля створює робочі місця та сприяє активному платіжному балансу, добробуту нації, що торгує.
У XVII ст. складається концепція меркантилізму. В її арсеналі — обмежений розвиток внутрішньої торгівлі з перевагою експорту. Це саме завдання вирішує й імпорт сировини, напівфабрикатів.
У мануфактурі праця розпадається на окремі операції, замінити які змогла машина. Замість ткача з’являється ткацький верстат. Індустріальна технологічна революція в Англії почалася з ткацького верстата Арккрайта. Потім верстат стрімко захоплює інші галузі виробництва.
Проте фабрика виростає з історичної форми організації промисловості в гільдії. Гільдія створювала сприятливі умови для ще не зміцнілого ремісничого виробництва, створювала умови для нагромадження капіталу, наявна система учнівства (семирічний строк навчання) готувала професіоналів-майстрів, котрі досконало володіли всіма видами трудових операцій. Моральна атмосфера всередині майстерні, а також відносини з колегами по гільдії будувалися на підставі християнських догматів, заповідей.
І якщо конкурентна боротьба між національними гільдіями — ганзами мала жорсткі форми, то всередині гільдій їм протидіяла християнська мораль, яку сповідувала переважна маса ремісництва.
«Усередині гільдійського устрою виріс великий середній клас багатих торгівців і заможних ремісників, а поява саме цього класу поряд і до деякої міри між лордами-землевласниками, з одного боку, і землеробами — з другого, привела до перетворення феодального суспільства на суспільство сучасне. Фактично «буржуазія» виникла під впливом гільдійського устрою…
…Гільдії, видаючи свої закони, постійно мали на увазі ідеал: поєднання доброї якості продукту і справедливої ціни в інтересах споживача з достатньою винагородою робітника. Економічні умови того часу, утруднене сполучення і, відповідно, незначний ринок, відсутність механічних двигунів — усе це робило можливим існування лише дрібних промислових підприємств» .
За існування дрібних промислових підприємств з їхніми моральними і релігійними принципами система гільдій була неминучою.
Гільдії були серйозною політичною силою, з якою слабка держава мала рахуватися, а отже, захищати їхні інтереси. «Інші нації жертвують торговими інтересами, — пише Монтеск’є, — заради політичних інтересів. Англія завжди жертвувала своїми інтересами заради своєї торгівлі. Цей народ краще за всі народи світу зумів скористатися трьома елементами: релігією, торгівлею, свободою» .
Життя ставило питання, на які потрібні були відповіді. Вони мали лежати в площині раціонального рішення в умовах панування абсолютних монархій, поки що незміцнілих мануфактур, світогляду, сформованого під тиском християнства. Незміцнілі ринкові відносини потребували захисту такого інституту, як держава.
Своєю чергою, слабкі держави в поводженні з великими феодалами потребували підтримки третього стану, в якому помітне місце посідав купець. Купець — головна постать ринкових відносин; він знає зовнішні ринки, він — грошовий власник. Вирізняють два періоди цієї концепції: меркантилізм епохи грошового балансу і меркантилізм торгового балансу. Як видно з історичної періодизації, меркантилізм має практичну функцію. Це більше економічна політика, що слугує інтересам розвитку ринкових відносин, оскільки феодальні вичерпали свій потенціал. Ранній меркантилізм, або монетарна система, наполягає на забороні вивезення золота і срібла, обмеженні ввезення товарів, установленні високих мит, нагляду за іноземними купцями, зниженні процента за кредит. Меркантилізм розпочинає своє входження в історію за умов панування абсолютизму. А через це він не може не сповідувати думку про те, що держава має бути сильною. Сеньйори не могли допомогти державі, бо вони — носії суверенності окремих графств, князівств. До часу, поки необхідні були збройні сили на засадах сеньорської залежності, монархія з цим мирилася. У період регулярної найманої армії монарх вимагав грошей, грошей вимагали дворяни. Гроші були в купців, лихварів, їх приносили мануфактури, торговельні та фінансові компанії. Тут зіткнулися інтереси буржуазії, що народжувалася, — підприємців — та абсолютної монархії. Ось цікаві приклади: англійська королева Єлизавета 1563 року підтримала національне рибальство, заборонила споживати м’ясо 2 дні в тиждень. 1666 року в інтересах заохочення вовняної промисловості був припис ховати померлих у вовняному вбранні, а якщо ні, то стягувався штраф.


Эшли. Зазнач. праця. — С. 436.

Монтескье Ш. Зазнач. праця. — С. 437.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.