лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

РОЗДІЛ ІІ. ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНОЇ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ТА ВІТЧИЗНЯНОЇ
ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ


Тема 2. Виникнення уявлень про державу і право в країнах стародавнього світу



Переходячи до другого розділу курсу, слід, насамперед, наголосити на тому, що ті інтеграційні процеси, які останнім часом відбуваються в системі суспільних наук, впливають на приведення її у більш повну, взаємопов’язану систему знань про розвиток людства, суспільства та держави. У зв’язку з цим особливо актуальним сьогодні, на початку ХХІ ст., є звернення до творчого надбання видатних мислителів, які, досліджуючи природу державно-правових явищ, намагалися зрозуміти їх сутнісний зміст і призначення, оскільки розвиток держави і права в сучасну епоху потребує не лише суто юридичних, а й значніших філософських узагальнень, аналізу світової та вітчизняної політико-правової думки тощо.
Метою даної теми є вивчення відповідних підходів до розуміння державно-правових явищ, які існували за часів стародавнього світу ще задовго до початку нашої ери. Необхідність ретель­ного та ґрунтовного вивчення творчого надбання мислителів стародавнього світу зумовлена, насамперед, тим, що перші паростки майже усіх сучасних загальнотеоретичних концепцій, які за своїм характером є вкрай актуальними, зокрема і для вітчизняної державно-правової системи, беруть свій початок саме за тих давніх часів. І це ще одне підтвердження класичного правила: «все нове — це добре забуте старе».
Розпочинаючи вивчення питань даної теми, слід також звернути увагу на те, що закономірності виникнення уявлень про державно-правову дійсність у більшості народів стародавнього світу передбачали існування, як правило, двох етапів:

  1. початкового, за якого погляди на державу, її вимоги щодо правил поведінки людей не були самостійними знаннями, а являли собою елементи синкретичного, міфологічного світогляду; згідно з міфологічними уявленнями порядок, встановлений на землі, розглядався як складова всесвітнього порядку, започаткованого Творцем;
  2. етапу з’ясування людьми питання про взаємозв’язок порядку небесного і відносин на землі.

Варто також зазначити, що усі основні концепції розуміння сутності держави і права, які виникли у стародавньому світі, доцільно розглядати не лише з урахуванням особливостей «ґрун­ту», на терені якого відбулося їх становлення (географічне розташування країни, соціально-економічні, політичні, культурні та інші чинники її розвитку), а й, насамперед, виділяючи при цьому ті стрижневі, ключові положення, які об’єднують різні за своїм походженням концепції у певні споріднені групи саме за критерієм єдності, спорідненості у підході до вирішення тих чи інших питань державно-правового життя (табл. 2.1).

Таблиця 2.1
ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ
І ПРАВО У СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ


1

Прояв надприродного підходу до питань походження та сутності держави і права (ідеї брахманізму, легізму тощо)

2

Підхід до питань державогенезу та праворозуміння з об’єктивних позицій, враховуючи закони природного та суспільного розвитку (вчення буддизму, даосизму, конфуціанства, Заратустри, Гералікліта, Демокрита, семи мудреців, Піфагора та піфагорійців, Платона, Арістотеля, стоїків, Цицерона)

3

Розгляд сутності держави під кутом зору її ставлення до людини та
її прав: «Людина — міра всіх речей», «Держава — для людини, а
не навпаки» (вчення софістів, Сократа, Епікура, Епіктета, Ісуса Христа)

У зв’язку з цим особливо актуальним у сучасних умовах формування в Україні демократичної, соціальної, правової держави, де саме людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, звернути увагу на творче надбання деяких видатних мислителів стародавнього світу. А саме тих, хто, на відміну від інших, роз­глядали сутність та призначення держави і права не лише з точки зору прояву в них природного порядку речей, а й, крім того, під кутом зору місця людини в цих процесах, де саме «людина являє собою міру всіх речей», а отже, саме права і свободи людини мають визначати зміст і спрямованість діяльності держави, а не навпаки.
З приводу цього, наприклад, цікавим є аналіз підходів до розуміння держави двох видатних мислителів давньої Греції — Сократа і Платона. Як відомо, Сократ — одна із найвидатніших і найпривабливіших постатей в духовній історії людства. Ще за життя він був визнаний дельфійською піфією наймудрішою Людиною. Вплив Сократа виявляється в таких вищих досягненнях політико-правової думки давньої Греції, як творчість Платона та Арістотеля. Платон був учнем Сократа. Потрактовуючи зв’язок між особою та державою, Платон виходив із того, що загальне важ­ливіше, ніж його частина; тому на перше місце він ставив державу; особа, за його вченням, поглинається державою, підкоряється їй; держава у мислителя постає як єдність людських істот, які повинні виконувати свої соціальні функції. Сократ ініціював принцип індивідуальної самосвідомості як основу справедливого порядку (що, своєю чергою, є проявом принципу «людина — міра всіх речей»). Платон, навпаки, проголошував протилежне — не благо існує для окремої особи, а особа для нього. У своєму конкретному проекті ідеальної держави (діалог «Закони») Платон стверджував, що Всесвітом і людьми керують боги, смикаючи за певні ниточки; здійсню­ючи таке керівництво, боги мають на увазі ціле, люди не осягають їхньої мети, оскільки не благо існує для окремої особи, а особа для нього; людина не володіє загальною ідеєю, оскільки любить тільки себе, вона несвідомо коїть зло і сама ж потерпає від нього.
Крім того, серед питань даної теми надзвичайно важливим є ретельне вивчення загальнотеоретичних концепцій видатних мис­лителів давнього Риму, значним досягненням яких було створення самостійної науки — юриспруденції, і, зокрема, детальна розробка значного комплексу політико-правових питань у царині загальної теорії держави і права, а також окремих юридичних наук (цивільного, державного, адміністративного, кримінального та міжнародного права).

  1. Закономірності становлення вчень про державу і право в країнах стародавнього світу.
  2. Основні напрями розвитку вчень про державу і право в країнах стародавнього світу.
  3. Становлення основ науки юриспруденції у давньому Римі.

 


Література

    • Аристотель. Никомахова этика // Соч.: В 4 т. — М.: Наука, 1983. — Т. 4.
    • Дигесты Юстиниана // Отв. ред. Л. Л. Кофанов. — М.: БЕК, 2002. — Т. 1. — Кн. І—ІV.
    • Історія вчень про право і державу: Хрестоматія для юридичних вузів і факультетів / Уклад., заг. ред. проф., д-р істор. наук Г. Г. Демиденко. 2-е вид., доп. і змін. — Х.: Легас, 2002. — 568 с.
    • Котюк В. О. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: Атіка, 2005. — 456 с.
    • Платон. Государство // Соч.: В 3 т.— М.: Наука, 1971. —Т. 3. — 145 с.
    • Фрагменты ранних греческих философов. — М.: Наука, 1989. — 98 с.
    • Цицерон. О государстве // Цицерон. Диалоги. — М.: Гос-
      издат, 1966. — 75 с.­
    • Шульженко Ф. П. Історія політичних і правових вчень: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 356 с.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.