Частина 2
Тема 13. Право в системі соціально-політичних явищ, цінностей та матеріальних відносин.
Тема 14. Правосвідомість, правове виховання та правова культура: поняття та взаємодія.
Контроль знань здійснюється
у формі виконання письмових
або усних питань
Контрольні питання до 2 частини 3 блоку (модуля):
- Проблеми співвідношення і взаємодії економіки («базису») та права, політики («надбудови»).
- Перебіг історичних подій та роль в цьому процесі надбудовних явищ — політичних, правових, філософських, релігійних тощо.
- Право як відносно самостійне явище суспільного життя та його вплив на політику та економіку.
- Проблеми так званої зарегульованості суспільних відносин, надмірного правового регулювання, прогалин у праві тощо.
- Співвідношення між рівнем розвитку виробництва, обміну, розподілу, з одного боку, та відповідним суспільно-політичним устроєм, — з іншого.
- Співвідношення і взаємозв’язок права і держави.
- Право, громадянське суспільство та виникнення ідеї правової держави.
- Сутність і головні принципи правової політики. Право як ефективний стабілізатор політичного життя.
- Сучасні пріоритети української правової політики.
- Поняття, структура, види правосвідомості.
- Правова психологія та правова ідеологія як структурні елементи правосвідомості.
- Функції правосвідомості.
- Поняття, джерела та форми вираження правового нігілізму.
- Взаємозалежність права та правосвідомості.
- Правове виховання: поняття, форми, методи.
- Поняття та загальна характеристика правової культури. Структура та функції правової культури.

Частина 1
Тема 15. Нормотворча діяльність: поняття, види та стадії.
Тема 16. Норми права в системі соціальних норм: поняття, види та структура.
Тема 17. Система права та система законодавства: поняття, зміст і їх співвідношення.
Контроль знань здійснюється
у формі виконання письмових
або усних питань
Контрольні питання до 1 частини 4 блоку (модуля):
- Поняття, види і принципи нормотворчої діяльності.
- Поняття та види юридичних процесів. Юридична процедура.
- Співвідношення понять «нормотворчий процес» та «нормотворча процедура».
- Поняття і стадії законотворчого процесу. Законодавча ініціатива, обговорення законопроекту, прийняття й опублікування закону.
- Систематизація законодавства. Інкорпорація, консолідація, кодифікація.
- Поняття й ознаки норми права.
- Гіпотеза, диспозиція та санкція як складові структури норми права.
- Класифікація норм права за певними критеріями.
- Види норм права за характером правових приписів.
- Види норм права за функціональним призначенням.
- Види норм права за формою закріплення бажаної поведінки.
- Поняття системи права, її відмінність від правової системи.
- Предмет і метод правового регулювання як підстава виділення норм права в окремі галузі права.
- Загальна характеристика галузей права.
- Публічні, приватні та комплексні галузі права.
- Категорія «галузь права» та її зміст.
- Категорія «підгалузь права» та її зміст.
- Категорія «інститут права» та її зміст.
- Матеріальне і процесуальне право.
- Система українського права і міжнародне право.
- Система права і система законодавства, їх співвідношення і взаємозв’язок.
- Характеристика сучасного стану українського законодавства.
- Система законодавства та її структурні елементи.
- Значимість законів в ієрархічній системі законодавства.
- Поняття та види законів.
Частина 2
Тема 18. Форми реалізації норм права: поняття та види.
Тема 19. Застосування права як особлива форма його реалізації.
Тема 20. Правовідносини: поняття, склад, підстави виникнення, зміни та припинення.
Тема 21. Механізм правового регулювання: поняття та структура.
Тема 22. Правопорушення: поняття та склад.
Тема 23. Юридична відповідальність: поняття та види.
Тема 24. Законність, правопорядок, дисципліна.
Контроль знань здійснюється у формі
виконання письмових або усних питань
Контрольні питання до 2 частини 4 блоку (модуля).
- Реалізація норм права: поняття та види. Характерні риси форм реалізації норм права.
- Види реалізації норм права: виконання, використання, заборона.
- Прогалини в праві, шляхи їх усунення і подолання. Аналогія закону й аналогія права.
- Юридичні колізії і способи їх вирішення.
- Застосування правових норм як особлива форма реалізації норм права.
- Стадії процесу застосування норм права.
- Поняття і необхідність тлумачення норм права.
- З’ясування і роз’яснення змісту правових норм.
- Суб’єкти тлумачення. Види тлумачення за суб’єктами. Офіційне і неофіційне тлумачення.
- Різновиди офіційного тлумачення. Акти тлумачення норм права: поняття, особливості, види.
- Юридична практика.
- Акти застосування норм права: поняття особливості, види.
- Відмінність правозастосовчих актів від нормативно-правових.
- Поняття й ознаки правових відносин.
- Передумови виникнення правовідносин. Взаємозв’язок норм права і правовідносин.
- Поняття і види суб’єктів права. Фізичні, юридичні особи, спільноти.
- Правосуб’єктність. Правоздатність і дієздатність. Обмеження дієздатності.
- Суб’єктивні права й обов’язки як юридичний зміст правовідносин.
- Об’єкти правовідносин: поняття і види.
- Поняття і класифікація юридичних фактів. Фактичний (юридичний) склад.
- Правове регулювання і правовий вплив (інформаційно-психологічний, виховний, соціальний).
- Поняття механізму правового регулювання. Його основні елементи і стадії.
- Роль права, юридичних фактів і правозастосування, актів реалізації прав і обов’язків, правовідносин у процесі правового регулювання.
- Ефективність правового регулювання та шляхи її підвищення.
- Поняття і види правомірної поведінки. Правова активність особи.
- Стимулювання правомірних діянь.
- Поняття й ознаки правопорушень.
- Юридичний склад правопорушення. Суб’єкт і об’єкт, суб’єктивна й об’єктивна сторони правопорушень.
- Види правопорушень. Злочини і провини.
- Причини правопорушень. Шляхи та засоби їх запобігання й усунення.
- Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
- Цілі та принципи юридичної відповідальності.
- Обставини, що виключають протиправність діяння та юридичну відповідальність. Презумпція невинуватості.
- Поняття та принципи законності. Гарантії законності.
- Правовий порядок: поняття, загальна характеристика.
- Структура правопорядку.
- Рівні упорядкованості та функції правопорядку.
- Право, законність, правопорядок і державна дисципліна.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Принципи і види контролю знань студентів
Контроль знань є складовою багатогранного навчального процесу в КНЕУ і являє собою організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Показники контролю знань студентів є основою для судження про результати навчання та для вирішення таких питань, як ступінь засвоєння навчальної програми, переведення на наступний курс, призначення стипендії, випуск з вузу і видача диплому. Результати контролю знань слугують основним показником, за яким оцінюється робота окремо взятого студента, академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладацького складу. За умови правильної організації контроль знань слугує і навчальним, виховним, організаційним, розвиваючим, методичним та іншим цілям.
Контроль знань будується на таких основних принципах:
- перевірка й оцінка знань студентів мають відображати рівень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів;
- перевірка й оцінювання знань мають проводитися систематично, планово, у нерозривному зв’язку з усім процесом навчання; послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту і методики;
- перевірка та оцінювання знань здійснюються з урахуванням індивідуальних особливостей і особистих успіхів кожного студента;
- диференціація оцінок має здійснюватися за об’єктивними, заздалегідь визначеними критеріями;
- оцінка знань студента має відповідати істинній якості та кількості засвоєних знань, вмінь і навичок.
Контроль знань по дисциплінах, що викладаються на кафедрі теорії та історії держави і права та закінчуються іспитом, складається з двох блоків планових заходів: підсумковий контроль знань студентів; поточний контроль знань студентів.
Порядок оцінювання знань студентів
Для денної та вечірньої форм навчання
Теорія держави і права вивчається протягом двох семестрів із проміжним семестровим контролем у формі ПМК та підсумковим у формі іспиту. З огляду на це у загальній підсумковій оцінці враховуються:
1) середній бал за результатами поточного контролю в усіх семестрах, в яких вивчалася дисципліна;
2) результати іспиту.
При цьому поточна успішність в усіх семестрах оцінюється в діапазоні від 0 до 40 балів (включно), а результати поточного контролю знань студентів (числом, кратним «5») в кожному семестрі фіксуються у відомості обліку успішності за поточним модульним контролем.
Поточний контроль для заочної форми навчання здійснюється оцінюванням виконання модульних завдань (від 0 до 40 балів); підсумковий контроль здійснюється у формі іспиту — від 0 до 60 балів (але не менше 30).
Поточний контроль знань студента є невід’ємною частиною всього навчального процесу і засобом виявлення ступеня засвоєння студентом програмного матеріалу. Поточний контроль роботи студента протягом семестру має:
- допомагати студентові в організації його роботи;
- привчати студента до систематичного опрацювання матеріалу і підготовки до сприйняття наступних тем з програми дисципліни;
- виявити ступінь відповідальності студента та його ставлення до роботи, причини, що перешкоджають виконувати навчальну програму;
- стимулювати активність та інтерес студента у вивченні дисципліни;
- виявити обсяг, глибину і якість сприйняття студентом матеріалу, який вивчається;
- визначити недоліки та прогалини у знаннях та шляхи їх подолання;
- виявити рівень засвоєння навичок самостійної роботи.
Оцінювання поточної роботи студента в семестрі проводиться за трьома основними напрямами (об’єктами контролю):
- систематичність й активність роботи на семінарських заняттях;
- виконання завдань для самостійного опрацювання;
- виконання модульних завдань.
Оцінювання поточної роботи студента здійснюється в межах 40 балів.
Максимальна кількість балів, які може набрати студент за результатами поточної роботи, — 40.
Для денної та вечірньої форм навчання
Об’єкти контролю:
- систематичність й активність роботи на семінарських заняттях (рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; активність під час обговорення питань, що винесені на семінарські заняття; результати виконання експрес-контролю тощо) — до 15 балів;
- виконання завдань для самостійного опрацювання (самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; написання рефератів тощо) — до 10 балів;
- виконання модульних завдань (оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після засвоєння певного модуля) — до 15 балів.
Шкала оцінювання за системою ЕСTS
Кількість балів за шкалою оцінювання, що використовується в КНЕУ |
Оцінка за національною шкалою |
Оцінка
за шкалою
ECTS |
0—15 |
2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
F |
20—45 |
2 (незадовільно) з можливістю повторного складання |
FX |
50—55 |
3 (задовільно) |
Е |
60 |
3 (задовільно) |
D |
65—75 |
4 (добре) |
С |
80 |
4(добре) |
В |
85—100 |
5 (відмінно) |
А |
|