Частина 2
Тема 13. Право в системі соціально-політичних явищ, цінностей та матеріальних відносин.
Тема 14. Правосвідомість, правове виховання та правова культура: поняття та взаємодія.
Контроль знань здійснюється
у формі виконання письмових
або усних питань
Контрольні питання до 2 частини 3 блоку (модуля):

• Проблеми співвідношення і взаємодії економіки («базису») та права, політики («надбудови»).
• Перебіг історичних подій та роль в цьому процесі надбудовних явищ — політичних, правових, філософських, релігійних тощо.
• Право як відносно самостійне явище суспільного життя та його вплив на політику та економіку.
• Проблеми так званої зарегульованості суспільних відносин, надмірного правового регулювання, прогалин у праві тощо.
• Співвідношення між рівнем розвитку виробництва, обміну, розподілу, з одного боку, та відповідним суспільно-політичним устроєм, — з іншого.
• Співвідношення і взаємозв’язок права і держави.
• Право, громадянське суспільство та виникнення ідеї правової держави.
• Сутність і головні принципи правової політики. Право як ефективний стабілізатор політичного життя.
• Сучасні пріоритети української правової політики.
• Поняття, структура, види правосвідомості.
• Правова психологія та правова ідеологія як структурні елементи правосвідомості.
•  Функції правосвідомості.
• Поняття, джерела та форми вираження правового нігілізму.
• Взаємозалежність права та правосвідомості.
• Правове виховання: поняття, форми, методи.
• Поняття та загальна характеристика правової культури. Структура та функції правової культури.

Частина 1
Тема 15. Нормотворча діяльність: поняття, види та стадії.
Тема 16. Норми права в системі соціальних норм: поняття, види та структура.
Тема 17. Система права та система законодавства: поняття, зміст і їх співвідношення.
Контроль знань здійснюється
у формі виконання письмових
або усних питань
Контрольні питання до 1 частини 4 блоку (модуля):

• Поняття, види і принципи нормотворчої діяльності.
• Поняття та види юридичних процесів. Юридична процедура.
• Співвідношення понять «нормотворчий процес» та «нормотворча процедура».
• Поняття і стадії законотворчого процесу. Законодавча ініціатива, обговорення законопроекту, прийняття й опублікування закону.
• Систематизація законодавства. Інкорпорація, консолідація, кодифікація.
• Поняття й ознаки норми права.
• Гіпотеза, диспозиція та санкція як складові структури норми права.
• Класифікація норм права за певними критеріями.
• Види норм права за характером правових приписів.
• Види норм права за функціональним призначенням.
• Види норм права за формою закріплення бажаної поведінки.
• Поняття системи права, її відмінність від правової системи.
• Предмет і метод правового регулювання як підстава виділення норм права в окремі галузі права.
• Загальна характеристика галузей права.
• Публічні, приватні та комплексні галузі права.
• Категорія «галузь права» та її зміст.
• Категорія «підгалузь права» та її зміст.
• Категорія «інститут права» та її зміст.
• Матеріальне і процесуальне право.
• Система українського права і міжнародне право.
• Система права і система законодавства, їх співвідношення і взаємозв’язок.
• Характеристика сучасного стану українського законодавства.
• Система законодавства та її структурні елементи.
• Значимість законів в ієрархічній системі законодавства.
• Поняття та види законів.

Частина 2
Тема 18. Форми реалізації норм права: поняття та види.
Тема 19. Застосування права як особлива форма його реалізації.
Тема 20. Правовідносини: поняття, склад, підстави виникнення, зміни та припинення.
Тема 21. Механізм правового регулювання: поняття та структура.
Тема 22. Правопорушення: поняття та склад.
Тема 23. Юридична відповідальність: поняття та види.
Тема 24. Законність, правопорядок, дисципліна.
Контроль знань здійснюється у формі
виконання письмових або усних питань
Контрольні питання до 2 частини 4 блоку (модуля).

• Реалізація норм права: поняття та види. Характерні риси форм реалізації норм права.
• Види реалізації норм права: виконання, використання, заборона.
• Прогалини в праві, шляхи їх усунення і подолання. Аналогія закону й аналогія права.
• Юридичні колізії і способи їх вирішення.
• Застосування правових норм як особлива форма реалізації норм права.
• Стадії процесу застосування норм права.
• Поняття і необхідність тлумачення норм права.
• З’ясування і роз’яснення змісту правових норм.
• Суб’єкти тлумачення. Види тлумачення за суб’єктами. Офіційне і неофіційне тлумачення.
• Різновиди офіційного тлумачення. Акти тлумачення норм права: поняття, особливості, види.
• Юридична практика.
• Акти застосування норм права: поняття особливості, види.
• Відмінність правозастосовчих актів від нормативно-правових.
• Поняття й ознаки правових відносин.
• Передумови виникнення правовідносин. Взаємозв’язок норм права і правовідносин.
• Поняття і види суб’єктів права. Фізичні, юридичні особи, спільноти.
• Правосуб’єктність. Правоздатність і дієздатність. Обмеження дієздатності.
• Суб’єктивні права й обов’язки як юридичний зміст правовідносин.
• Об’єкти правовідносин: поняття і види.
• Поняття і класифікація юридичних фактів. Фактичний (юридичний) склад.
• Правове регулювання і правовий вплив (інформаційно-психологічний, виховний, соціальний).
• Поняття механізму правового регулювання. Його основні елементи і стадії.
• Роль права, юридичних фактів і правозастосування, актів реалізації прав і обов’язків, правовідносин у процесі правового регулювання.
• Ефективність правового регулювання та шляхи її підвищення.
• Поняття і види правомірної поведінки. Правова активність особи.
• Стимулювання правомірних діянь.
• Поняття й ознаки правопорушень.
• Юридичний склад правопорушення. Суб’єкт і об’єкт, суб’єк­тивна й об’єктивна сторони правопорушень.
• Види правопорушень. Злочини і провини.
• Причини правопорушень. Шляхи та засоби їх запобігання й усунення.
• Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
• Цілі та принципи юридичної відповідальності.
• Обставини, що виключають протиправність діяння та юридичну відповідальність. Презумпція невинуватості.
• Поняття та принципи законності. Гарантії законності.
• Правовий порядок: поняття, загальна характеристика.
• Структура правопорядку.
• Рівні упорядкованості та функції правопорядку.
• Право, законність, правопорядок і державна дисципліна.

Принципи і види контролю знань студентів
Контроль знань є складовою багатогранного навчального процесу в КНЕУ і являє собою організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Показники контролю знань студентів є основою для судження про результати навчання та для вирішення таких питань, як ступінь засвоєння навчальної програми, переведення на наступний курс, призначення стипендії, випуск з вузу і видача диплому. Результати контролю знань слугують основним показником, за яким оцінюється робота окремо взятого студента, академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладацького складу. За умови правильної організації контроль знань слугує і навчальним, виховним, організаційним, розвиваючим, методичним та іншим цілям.
Контроль знань будується на таких основних принципах:

• перевірка й оцінка знань студентів мають відображати рівень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів;
• перевірка й оцінювання знань мають проводитися систематично, планово, у нерозривному зв’язку з усім процесом навчання; послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту і методики;
• перевірка та оцінювання знань здійснюються з урахуванням індивідуальних особливостей і особистих успіхів кожного студента;
• диференціація оцінок має здійснюватися за об’єктивними, заздалегідь визначеними критеріями;
• оцінка знань студента має відповідати істинній якості та кіль­кості засвоєних знань, вмінь і навичок.

Контроль знань по дисциплінах, що викладаються на кафедрі теорії та історії держави і права та закінчуються іспитом, складається з двох блоків планових заходів: підсумковий контроль знань студентів; поточний контроль знань студентів.
Порядок оцінювання знань студентів
Для денної та вечірньої форм навчання
Теорія держави і права вивчається протягом двох семестрів із проміжним семестровим контролем у формі ПМК та під­сумковим у формі іспиту. З огляду на це у загальній підсумковій оцінці враховуються:
1) середній бал за результатами поточного контролю в усіх семестрах, в яких вивчалася дисципліна;
2) результати іспиту.
При цьому поточна успішність в усіх семестрах оцінюється в діапазоні від 0 до 40 балів (включно), а результати поточного кон­тролю знань студентів (числом, кратним «5») в кожному семестрі фіксуються у відомості обліку успішності за поточним модуль­ним контролем.
Поточний контроль для заочної форми навчання здійснюється оцінюванням виконання модульних завдань (від 0 до 40 балів); підсумковий контроль здійснюється у формі іспиту — від 0 до 60 балів (але не менше 30).
Поточний контроль знань студента є невід’ємною частиною всього навчального процесу і засобом виявлення ступеня засвоєння студентом програмного матеріалу. Поточний контроль роботи студента протягом семестру має:

• допомагати студентові в організації його роботи;
• привчати студента до систематичного опрацювання матеріалу і підготовки до сприйняття наступних тем з програми дисцип­ліни;
• виявити ступінь відповідальності студента та його ставлення до роботи, причини, що перешкоджають виконувати навчальну програму;
• стимулювати активність та інтерес студента у вивченні дис­ципліни;
• виявити обсяг, глибину і якість сприйняття студентом матеріалу, який вивчається;
• визначити недоліки та прогалини у знаннях та шляхи їх подолання;
• виявити рівень засвоєння навичок самостійної роботи.

Оцінювання поточної роботи студента в семестрі проводиться за трьома основними напрямами (об’єктами контролю):

• систематичність й активність роботи на семінарських заняттях;
• виконання завдань для самостійного опрацювання;
• виконання модульних завдань.

Оцінювання поточної роботи студента здійснюється в межах 40 балів.
Максимальна кількість балів, які може набрати студент за результатами поточної роботи, — 40.

Для денної та вечірньої форм навчання

Об’єкти контролю:

• систематичність й активність роботи на семінарських заняттях (рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; активність під час обговорення питань, що винесені на семінарські заняття; результати виконання експрес-контролю тощо) — до 15 балів;
• виконання завдань для самостійного опрацювання (самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; написання рефератів тощо) — до 10 балів;
• виконання модульних завдань (оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після засвоєння певного модуля) — до 15 балів.

Шкала оцінювання за системою ЕСTS