лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Тема 20. Правовідносини: поняття, склад, підстави виникнення, зміни та припинення



Розглянувши сутність норм права, їх систему та механізми реалізації, слід звернути увагу на те, що юридичні норми створюються і діють, передусім, для регулювання та охорони найважливішої частини суспільних відносин — правовідносин; правовідносини — результат дії права як соціального та державного інституту; в додержавному суспільстві правовідносин не існувало, оскільки не існувало формально визначеного права. У зв’язку з цим головна мета даної теми — розкрити поняття, види та склад правовідносин (схема 20.1 та табл. 20.1).
Схема 20.1
СКЛАД ПРАВОВІДНОСИН

Суб’єкти:

фізичні та юридичні особи, спільноти, які на підставі правових
норм можуть володіти правосуб’єктністю та бути
учасниками правовідносин

Зміст:
юридичний та фактичний

Об’єкти:
матеріальні, духовні та інші соціальні блага,
з приводу яких суб’єкти вступають у правовідносини
і здійснюють свої суб’єктивні права та юридичні обов’язки

Юридичні факти:
конкретні життєві обставини, передбачені нормами права,
які зумовлюють виникнення, зміну та припинення
правових відносин (юридичні діяння та події)

Таблиця 20.1
ВИДИ ПРАВОВІДНОСИН


Критерії поділу

Види правовідносин

За функціональним призначенням

Регулятивні та охоронні

За часом дії

Довготривалі та короткострокові

За галузями права

Цивільно-правові, кримінально-правові та ін.

За розподілом прав та обо­в’язків між суб’єктами

Односторонні (кожна сторона має або лише права, або лише обов’язки); двосторонні (кож­на сторона має як права, так і обов’язки)

При цьому слід виділити особливу природу правовідносин
з-поміж інших суспільних відносин, оскільки саме правовідносини відображають той аспект конкретних, життєвих відносин між індивідами, їх групами та спільнотами, які визначаються нормами права; не всі суспільні відносини набувають юридичної форми.
Правова доктрина виділяє загальні та спеціальні (юридичні) передумови виникнення правовідносин. До загальних належать потреби та інтереси матеріального, духовного, фізіологічного характеру, під впливом яких суб’єкти вступають у правовідносини. До юридичних передумов належить кожен з елементів складу правовідносин, і передусім, правосуб’єктність.
З приводу цього важливо звернути увагу на проблеми співвідношення понять «суб’єкти права» та «суб’єкти правовідносин».
В історії, як відомо, були часи, коли далеко не всі люди визнавалися суб’єктами права (наприклад, раби у давньому Римі, які мог­ли бути лише об’єктами права як предметами купівлі-продажу, «знаряддями, які говорять», речами тощо; феодальне право було правом станово-кастового суспільства, правом привілеїв, за якого чітко проводилося розмежування людей залежно від соціального походження, станів тощо).
У сучасному цивілізованому світі у Загальній декларації прав людини (1948) та у Міжнародному пакті про цивільні та політичні права (1966) закріплюється, що «кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб’єктності».
Розкриваючи елементи складу правовідносин і, зокрема, їх зміст, варто також зазначити, що юридичний і фактичний зміст — це нетотожні поняття і співвідносяться між собою відповідно як ціле та його частина; при цьому права й обов’язки суб’єктів правовідносин тісно пов’язані між собою, оскільки неможливо одержати будь-які права без одночасного виникнення певних обов’язків.

1. Поняття і ознаки правових відносин.
2. Види правовідносин.
3. Склад правовідносин. Загальна характеристика кожного з елементів складу правовідносин.
Література

  1. Загальна декларація прав людини (1948)// Liga.com.ua.
  2. Міжнародний пакт про цивільні та політичні права (1966) // Liga.com.ua.
  3. Алексеев С. С. Теорія права. — М.: БЕК, 1994. — 245 с.
  4. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права України // Право України. — 2003. — № 7. — С. 24—29.
  5. Кравчук В. Правові ознаки юридичної особи // Предпринимательство, хозяйство и право. — 1999. — № 9. С. 10—12.
  6. Протасов В. Н. Правоотношение как система. — М.: Наука, 1991.— 47 с.
  7. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, В. В. Копєй­чиков та ін. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 368 с.
  8. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. М. Н. Мар­ченко. — М.: БЕК, 1997. — 253 с.
  9. Ющик О. І. Суб’єктивне право — вихідний пункт дослідження права // Держава і права. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2003. — Вип. 21. — С. 16—23.


Суспільні відносини — це зв’язки між особами, які встановлюються в процесі їх спільної життєдіяльності. Вони надзвичайно різноманітні, їх можна класифікувати за різними ознаками, поділивши на види залежно від сфери діяльності, як-то — на політичні, моральні, економіч­ні, релігійні та правові.
Правовідносини — це специфічні суспільні відносини, що виникають на основі норм права, учасники яких є носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.
Юридичний зміст правовідносин — це правова, формально визна­чена можливість певної поведінки уповноваженого, необхідність відпо­відних дій або необхідність утримання від заборонених дій зобов’я­заного суб’єкта.
Фактичний зміст правовідносин — реальна поведінка суб’єктів; являє собою один із варіантів можливої правової поведінки; наприклад особа, що має середню освіту, наділена правом здобуття вищої освіти, тобто має певний вибір можливостей, які становлять зміст її суб’єктив­ного права; проте реально вступити можливо лише в один-два навчаль­ні заклади за умови успішного складання вступних іспитів тощо.
Суб’єктивне право — це міра можливої поведінки суб’єкта, що забезпечується (охороняється, захищається) з боку держави.
Юридичний обов’язок — це міра належної поведінки суб’єкта, що забезпечується можливістю державного примусу.
Правоздатність — це здатність особи мати права й обов’язки.
Дієздатність — здатність особи своїми діями набувати і здійснювати суб’єктивні права та юридичні обов’язки.
Деліктоздатність — здатність особи нести юридичну відповідальність за вчинене правопорушення.
Юридичні акти — це діяння, які безпосередньо свідомо спрямовані на досягнення певного правового результату, тобто на виникнення, зміну або припинення правовідносин (наприклад, укладення угоди).
Юридичні вчинки — це діяння, які безпосередньо не спрямовані на досягнення правового результату, але викликають його незалежно ні від усвідомлення чи не усвідомлення суб’єктом, який їх вчинив, їх можливого правового значення, ні від бажання або небажання суб’єкта правовідносин щодо настання таких наслідків (наприклад, знахідка, написання художнього твору тощо).
Юридичні діяння — це обставини, настання яких залежить від волі суб’єктів правовідносин; юридичні діяння поділяються на юридичні акти та юридичні вчинки.
Юридичні події — це обставини (явища), виникнення і дія яких не залежать від волі суб’єктів правовідносин, але з настанням яких правові норми пов’язують настання певних правових наслідків, тобто виникнення, зміну або припинення правовідносин (наприклад, смерть, епідемія, землетрус тощо).

Теми рефератів

  1. Передумови виникнення та функціонування правовідносин.
  2. Взаємозв’язок норм права та правовідносин.
  3. Правовий статус суб’єктів правовідносин.
  4. Діяння як підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин.

Питання для дискусій
1. Видатний німецький філософ Еммануїл Кант у своїй праці «Метафізика звичаїв» зазначав: «Коли я (словом чи ділом) заявляю: я хочу, щоб дещо зовнішнє було моїм, то я проголошую кож­ного зобов’язаним утримуватися від користування предметом моєї приналежності; в цій приналежності, проте, полягає також визнання того, що я, зі свого боку, зобов’язаний утримуватися від пених дій щодо приналежності інших... в цьому полягає.. усезагальне правило правових взаємовідносин».
Проаналізуйте ставлення І. Канта до юридичного змісту правовідносин. Дайте порівняльну характеристику юридичного змісту та фактичного змісту правовідносин.
2. Історії відомі випадки, коли тварини виступають як «учасники судового процесу», стають «спадкоємцями» тощо.
Чи можуть, на Вашу думку, тварини виступати суб’єктами правовідносин?
 



Питання для самоконтролю
    • Надайте загальну характеристику структурі правовідносин.
    • Які існують підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин?
    • Дайте визначення суб’єктів правовідносин та особливості їх правового статусу.
    • У чому полягає співвідношення категорій «суб’єкти права» та «суб’єкти правовідносин»?
    • Визначте критерії класифікації юридичних фактів.
    • Дайте загальну характеристику об’єктів правовідносин та їх видів.
    • У чому полягає відмінність правовідносин від інших видів соціальних відносин?
    • Розкрийте зміст загальної, галузевої та спеціальної правоздатності.
    • Визначте спільні та відмінні риси правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.