лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Тема 15. Нормотворча діяльність: поняття, види та стадії



Якщо в попередній темі ми розглядали норми права як результат своєрідної теоретичної та практичної проекції свідомості людини, то при вивченні даної теми увага зосереджується на дослідженні формальної частини процесу створення норм права, оскільки норми права безпосередньо «формулюються» та приймаються відповідними суб’єктами нормотворчої діяльності (схема 15.1). При цьому категорія «процес» є одним із ключових понять даної теми, оскільки нормотворча діяльність як відповідний процес створення норм права розглядається як складова юридичного процесу (таблиця 15.1).

Схема 15.1
НОРМОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

Нормотворча діяльністьце особлива форма діяльності компетентних суб’єктів нормотворчості з підготовки, розробки, прийняття та офіційного оприлюднення норм права, яка заснована на пізнанні об’єктивних соціальних потреб та інтересів суспільства

Її види:
нормотворча діяльність органів дер­жави;
санкціонована нормотворчість;
народна нормотворчість

Стадії нормотворчого
процесу:

  1. нормотворча ініціатива;
  2. розробка проекту нормативно-право­вого акта;
  3. обговорення проекту нормативно-пра­вового акта;
  4. прийняття нормативно-правового акта;
  5. опублікування нормативно-правово­го акта та надання йому чинності

Таблиця 15.1

ВИДИ ЮРИДИЧНОГО ПРОЦЕСУ

1. Нормотворчий процес — це діяльність уповноважених суб’єктів нормо-
творчості з підготовки, розробки, прийняття й офіційного оприлюднення норм права

2. Правозастосовчий процес — це діяльність уповноважених суб’єктів правозастосування, пов’язана з розглядом і вирішенням індивідуальних справ і винесенням у зв’язку з цим індивідуально-правового (правозастосовчого) акта

3. Судовий процес — це діяльність суду і суддів щодо здійснення правосуддя

4. Контрольний процес — це діяльність органів держави, громадських організацій і посадових осіб для перевірки відповідності дотримання підлеглими суб’єктами правових приписів і припинення правопорушень передбаченими організаційно-правовими засобами

Може скластися враження, що знання основ нормотворчої діяльності корисні лише для тих, хто її безпосередньо і постійно здійснює, — депутатам парламенту, членам уряду, іншим суб’єк­там нормотворчої діяльності. Проте це методологічно хибна позиція, оскільки створення правових норм — це один із таких напрямів діяльності, який притаманний не лише державним органам та органам місцевого самоврядування. З огляду на це сту­денти юридичних вузів мають до тонкощів засвоїти теорію та практику нормотворчої діяльності.
Зміст і значення нормотворчої діяльності полягає, передусім, у тому, щоб обрати такий варіант регулювання, юридичної регламентації, який би повною мірою відповідав поставленій меті. При цьому слід враховувати закономірності розвитку суспільства, сприятливі об’єктивні і суб’єктивні умови для прийняття нор­мативного акта, а також вибір оптимальної правової форми владного рішення (закон, указ, постанова, статут, регламент тощо).
З приводу цього необхідно розглянути поняття, види і принципи нормотворчої діяльності; причому особливо ґрунтовно слід опрацювати такий її вид як законодавчий процес, його поняття та відповідні стадії, оскільки в кожній демократичній, правовій і соціальній державі світу наявні відповідні законодавчі органи влади як загальнонародні, представницькі, виборні, колегіальні органи держави, уповноважені приймати особливі нормативно-пра­вові акти — акти законодавчого характеру; законодавчий процес в кожній державі, маючи своєрідні характеристики, як правило, регламентується на найвищому — конституційному рівні, а також за допомогою спеціальних регламентів, які встановлюють порядок законотворчої діяльності, тощо.
Крім того, на завершення теми студенти мають ознайомитися з загальнотеоретичними основами впорядкування та вдосконалення чинних нормативно-правових актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості, тобто з відповідними технологіями, які використовуються в процесі нормотворчої діяльності.

  1. Поняття, зміст і види нормотворчої діяльності. Нормотворчий процес як один із видів юридичного процесу.
  2. Правові засади регулювання та принципи нормотворчої діяльності.
  3. Нормотворчий процес і нормотворча процедура. Стадії законотворчого процесу.
  4. Систематизація законодавства. Інкорпорація, консолідація, кодифікація.

Література

  1. Лінецький С. Як законопроект перетворюється на закон (деякі проблемні питання законодавчого процесу) // Юридич­ний журнал. — 2003. — № 10. — С. 39—40.
  2. Ляскова М. Про культуру правотворчої діяльності // Право України. — 1994. — № 5. — С. 10—12.
  3. Опришко В. Ф. Загальнотеоретичні та практичні проблеми систематизації законодавства України // Там само. — 1999. — № 12. — С. 3—7.
  4. Погоріло В., Малишко М. Стратегія і тактика законотворення // Віче. — 1993. — № 4. — С. 20—22.
  5. Полешко А. Питання систематизації законодавства в Україні (за матеріалами міжнародної конференції) // Право України. — 1999. — № 12. — С. 17—18.
  6. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков та ін. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 368 с.
  7. Черданцев А. Ф. Теория государства и права: Учеб. для вузов. — М.: Юрайт,1999. — 159 с.


Нормотворча діяльність як одна із головних ланок механізму правового регулювання суспільних відносин (у вузькому розумінні цього поняття) являє собою процес створення норм права компетентними інститутами держави та суспільства.
Юридичний процес — це визначений нормами права порядок здійснення відповідних операцій, який веде до вирішення юридично значимих пи­тань; тобто, іншими словами, це система взаємопов’язаних правових форм діяльності уповноважених суб’єктів (органів держави, посадових осіб, суспільних інститутів тощо), яка регулюється процесуальними нор­мами та знаходить своє конкретне вираження у здійсненні операцій, що породжують певні юридичні наслідки і спрямовані на розв’язання юридичних справ.
Нормотворчість державних органів — це діяльність щодо створення нормативно-правових актів органами державної влади й управління.
Санкціонована нормотворчість — це дозволена державою нормотворча діяльність підприємств, установ та організацій всіх форм власності щодо створення правових приписів локального характеру в межах їхніх повноважень.
Народна нормотворчість представлена діяльністю щодо створення правових приписів органами місцевого самоврядування, котрі реалізують право територіальної громади села, селища, міста, та народом на референдумі з найбільш важливих питань державного та суспільного життя.
Систематизація норм права — це впорядкування та вдосконалення чинних нормативно-правових актів, приведення їх до певної внутріш­ньої узгодженості через створення єдиних нормативних актів та їх збірників; інкорпорація — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірники у певному порядку без зміни змісту; кодифікація — вид систематизації нормативних актів, які мають спільний предмет регулювання, що полягає в їх змістовній переробці (усунення розбіжностей і суперечностей, скасування застарілих норм) і створенні зведеного нормативного акта; консолідація — вид систематизації, метою якого є усунення множинності нормативних актів, створення у структурі законодавства великих блоків нормативного матеріалу як вихідної бази для проведення кодифікаційної роботи.

Теми рефератів

  1. Суб’єкти законодавчої ініціативи в Україні.
  2. Структура та значення Регламенту Верховної Ради України в процесі законотворення.
  3. Обговорення законопроекту у комітетах Верховної Ради України.
  4. Промульгація законів: поняття та зміст.

Питання для дискусій
1. Видатний російський правознавець Борис Чичерін у своїй праці «Про народне представництво» зазначав, що переваги народного представництва не обмежуються вільним виявленням су­спільної думки... Набагато важливішим є те, що слово на цьому рівні безпосередньо переходить у закон....
Проаналізуйте значимість засад народного представництва у формуванні таких особливих нормативно-правових актів як закони.
2. У своєму трактаті «Про суспільний договір, або принципи політичного права» (1762) Жан-Жак Руссо зазначав: «Коли увесь народ виносить рішення, яке стосується усього народу, то сутність того, про що виноситься рішення, має загальний характер так само, як і воля, що виносить це рішення. Саме такий акт я і називаю законом. Усі ж розпорядження, які самовладно робить будь-яка приватна особа, ким би вона не була, жодним чином законами вважати не можна».
Проаналізувавши концепцію Руссо, спробуйте висловити свою думку щодо призначення нормотворчої діяльності та її суб’єктів.
3. Проаналізуйте подану тезу Ш. Л. Монтеск’є з його праці «Про дух законів»:
«Дух поміркованості має бути духом законодавця...
Що потрібно мати на увазі в процесі розробки законів? Склад їх має бути ємним... простим.... Рішення відкриті завжди кращі для розуміння.... Суттєва умова — щоб слова закону викликали у всіх людей одні і ті самі поняття».
 



Питання для самоконтролю
    • У чому полягає зміст нормотворчої діяльності?
    • Що означають поняття «нормотворчий процес» та «нормотворча процедура»? Яким чином вони співвідносяться між собою?
    • Хто бере участь у розробці законопроектів?
    • Де відбувається обговорення законопроектів?
    • Яким чином відбувається процес опублікування закону та введення його в дію? Проаналізуйте відповідні статті Конституції України.
    • У чому полягає науковий характер нормотворчої діяльності?
    • Розкрийте зміст таких принципів нормотворчої діяль­ності, як демократизм та прозорість.
    • Спробуйте визначити місце нормотворчої діяльності державних органів серед інших видів нормотворчої діяльності.
    • Проаналізуйте зміст кожної стадії законодавчого про­цесу.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.