лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Тема 14. Правосвідомість, правове виховання та правова культура: поняття та взаємодія



Неможливо зрозуміти багатогранну природу права, не сприйнявши той факт, що процес формування норми права безпосередньо пов’язаний з розумовою, свідомою діяльністю людини як особливим виміром правової дійсності. З огляду на це норми права та інші правові явища можна розглядати також і як своєрідні теоретичні та практичні проекції свідомості людини, зміст яких утілюється в таких юридичних категоріях, як правова психологія, правова ідеологія та правосвідомість (схеми 14.1 та 14.2). Досліджуючи зазначені питання, слід також наголосити на взаємозв’язку права та правосвідомості, на її значенні в процесі створення та реалізації норм права.

Схема 14.1
СТРУКТУРА ПРАВОСВІДОМОСТІ

Правосвідомість — це сукупність уявлень, які відображають ставлення людей, соціальних спільнот до чинного чи бажаного права

Правова психологія

Відповідає емпіричному, побутовому рівню суспільної свідомості, що фор­мується в результаті пересічної практики як окремих індивідів, так і соціальних груп

Правова ідеологія

Це сукупність юридичних ідей, теорій, поглядів, які в концептуальному систематизованому вигляді відображують та оцінюють правову реальність

Схема 14.2
ФУНКЦІЇ ТА ВИДИ ПРАВОСВІДОМОСТІ

Функції

як напрями впливу цього явища на суспільні відносини:
— пізнавальна;
— оціночна;
— регулятивна

Види:
побутова — масові уявлення людей щодо права та законності;
— професійна — ідеї, традиції, стереотипи, уявлення щодо права, які формуються серед юристів-професіоналів;
— наукова — ідеї, погляди, які відображають теоретичне осмислення правових явищ

Крім того, необхідно ще раз звернути увагу студентів на питання, пов’язані з визначенням ролі ідеологічної функції теорії держави права; адже вивчення основних напрямів розвитку вітчизняної політико-правової думки в контексті найкращого надбання світової та західноєвропейської державно-правової ідеології не лише сприяє кращому усвідомленню головних витоків загальнотеоретичної юридичної науки, а й водночас закладає основи правового світогляду майбутніх юристів.
Розкриваючи зміст правосвідомості, передусім, необхідно визначити джерела її формування (соціально-економічні, політичні, етнопсихологічні, культурні тощо), серед яких особливе місце належить правовому вихованню, зміст якого полягає в залученні широких мас до уявлень про державу і право, законність та вироб­лення у громадян стійкої орієнтації на законослухняну поведінку (схема 14.3).

Схема 14.3

СТРУКТУРА МЕХАНІЗМУ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ

Способи організації виховного про­цесу:
правовий всеобуч;
пропаганда права ЗМІ;
правовиховна робота у зв’язку з тими чи іншими конституційними заходами (вибори тощо)

Методи правовиховної роботи — прийоми роз’яснення політико-пра­вових ідей та принципів для впливу на свідомість та поведінку особи в інтересах правопорядку

Розглядаючи питання даної теми, слід також акцентувати увагу студентів на визначенні змісту поняття «правова культура» (як одного з видів соціальної культури народу), виділяючи при цьому «правову культуру суспільства» та її необхідну передумову і складову — «правову культуру особи».

1. Поняття, структура та види правосвідомості.
2. Функції правосвідомості.
3. Правове виховання: поняття, форми, методи.
4. Поняття та загальна характеристика правової культури

Література

  1. Васькович Й. Державність і правова культура // Розбудова держави. — 1996. — № 5. — С. 10—11.
  2. Гавриленко І.Чи потрібна державі ідеологія // Віче. — 1996. — № 4. — С. 7—10.
  3. Дмитрієнко Ю. М. Актуальні проблеми та перспективи посттоталітарної української правосвідомості // Держава і право. Юридичні і політичні науки: Зб. наук. пр. — 2003. — Вип. 21. — С. 24—32.
  4. Кононенко О. Правосвідомість судді і перспективи впровадження міжнародних норм у сфері прав людини в практику судового захисту // Право України. — 2001. — № 2. —
    С. 14—21.
  5. Менюк О., Головченко В. Формування правової культури підприємців як практична потреба // там само. — 2001. —
    № 1. — С. 21—25.
  6. Полешко О. Правовій освіті населення — посилену увагу // Иам само. — 1999. — № 10. — С. 20—21.
  7. Скуратівський А. Взаємозв’язок правової культури і соціального буття в процесі суспільної трансформації // Там само. — 2004. — № 1. С. 17—18.
  8. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков та ін. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 368 с.
  9. Черданцев А. Ф. Теорія государства и права: Учеб. для вузов. — М.: Юрайт,1999. — 159 с.


Правова культура особияк певний рівень розвитку індивіда виявляється, передусім, у підготовленості його до сприйняття прогресивних правових ідей та законів, у вмінні та навиках користуватися правом, а також в оцінці власних знань права.
Правова культура суспільства як різновид загальної культури суспільства відображає певний рівень правосвідомості та законності, наявні в даній спільноті; це сукупність чинників, які характеризують рівень правосвідомості, досконалості законодавства, організації роботи з його дотримання, стан законності й правопорядку.

Теми рефератів
1. Правосвідомість як одна з форм суспільної свідомості.
2. Повсякденна суспільна практика окремих індивідів і соціаль-
них груп та її роль у формуванні правової психології.
3. Соціальне призначення правової ідеології.
4. Духовна єдність народу як головний пріоритет правової ідеології в Україні.
5. Структурні елементи механізму правового виховання.
6. Правова культура особи як необхідна передумова правового стану суспільства.
7. Правова культура як результат загальногуманістичних досягнень людства.
Питання для дискусій
1. Одним із напрямів державно-правової ідеології більшовизму, започаткованої Леніним, був так званий принцип соціалістич­ної правосвідомості, якому належало стати основним у діяльно-
сті державних інститутів диктатури пролетаріату. Втілення цього принципу в життя ставило право в залежність від комуністичної ідеології, не припускало існування інших політичних поглядів, встановлювало юридичну (кримінальну) відповідальність за віль­нодумство; в судовій практиці принципом «соціалістичної правосвідомості» (як волею пролетаріату, що визнавалась джерелами права) керувались при розгляді й прийнятті рішень по судових справах у разі відсутності нормативно-правових актів.
При цьому в резолюції Х з’їзду Російської комуністичної партії (більшовиків) «Про синдикалістський і анархістський уклін в нашій партії» зазначалось, що тільки одна політична партія робітничого класу — комуністична партія «здатна об’єднати, виховати, організувати такий авангард пролетаріату і всієї трудової маси, який здатний протистояти неминучим дрібнобуржуазним коливанням цієї маси, традиціям і неминучим рецидивам професійної вузькості або професійним забобонам серед пролетаріату і керувати всіма сторонами пролетарського руху, а значить і всіма трудовими масами».
Проаналізувавши сутність принципу «соціалістичної правосвідомості», спробуйте визначити роль політико-правової ідеології як підґрунтя для багатьох соціальних перетворень в історії людства.
2. Проаналізуйте значимість права як могутнього «силового» інструмента, що так чи інакше сприймає цінності й досягнення культури, гуманітарні ідеали та моральні критерії.
3. Як відомо, засновник теологічної школи томізму італієць Фома Аквінський, ретельно дослідивши вчення Арістотеля, використав його у розробці теологічної державно-правової концепції. Спробуйте пояснити причини звернення італійського теолога епохи середньовіччя до філософського надбання мислителя давньої Греції.
4. Проведіть паралель між вченнями Платона та Гегеля, а також між вченнями софістів, Сократа та Канта. Що, на Вашу думку, об’єднує ідеологічні схеми цих мислителів, які жили у різні часові проміжки? Обґрунтуйте свою відповідь.
5. Проаналізуйте ідеологічний зміст першої пам’ятки права ранньофеодальної держави Київська Русь — «Руської правди», посилаючись на відповідні її положення.
 



Питання для самоконтролю
1. Чи можливо віднести до правової культури негативні компоненти правової дійсності?
2. Спробуйте визначити місце правосвідомості в механізмі правового впливу на суспільні відносини.
3. Які форми організації правового виховного процесу, на Вашу думку, є найбільш ефективними?
4. Проаналізуйте значення правосвідомості у сфері нормотвор­чої діяльності.
5. Визначте, які, на Вашу думку, недоліки в практиці правового виховання є найбільш вагомими.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.