Тема 12. Правові сім’ї світу:
порівняльна характеристика

Починаючи розгляд питань даної теми, передусім, слід розкрити зміст поняття «національна правова система», звернувши при цьому особливу увагу на те, що наявність спільних або подібних ознак у різних правових системах дає змогу розподілити їх в залежності від того чи іншого критерію на окремі групи — «правові сім’ї»; головною метою цієї теми є ознайомлення студентів з основними правовими сім’ями, які існують в сучасному світі, їх особливостями та тенденціями розвитку (табл. 12.1).
Таблиця 12.1
ОСНОВНІ СУЧАСНІ ПРАВОВІ СІМ’Ї СВІТУ
РОМАНО-ГЕРМАНСЬКА
1. Органічний зв’язок з римським правом.
2. Особлива значимість нормативного акта в системі джерел права.
3. Яскраво виражений поділ права на публічне та приватне |
АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКА
1. Існування «загального права», яке за своєю природою та змістом є «правом суддів».
2. Особливо значиме місце серед форм права займає судовий прецедент.
3. Високий рівень незалежності судової влади |
МУСУЛЬМАНСЬКА
1. Нерозривний зв’язок з релігією Ісламу.
2. Особливо значиме місце серед форм права займає правова доктрина.
3. Тенденції «вестернізації» — запозичення певних норм і принципів з інших правових сімей |
ТРАДИЦІЙНОГО ПРАВА
1. В основі системи джерел права домінує правовий звичай, специфічною рисою якого є тісний зв’язок із релігійними нормами та родовими культами.
2. Це дуалістичне право в силу наявності елементів європейського і звичаєвого права, його існування у формі писаного та неписаного права, звичаю та релігійного закону |
Історично в кожній країні діють свої правові звичаї, традиції, джерела права, юрисдикційні органи; сформувався особливий правовий менталітет, правова культура. З огляду на це правова своєрідність країн надає можливість стверджувати про їх самобутність, специфіку і про те, що в кожній з них утворюється власна правова система як сукупність всіх правових явищ (норм, установ, правовідносин, правосвідомості тощо), наявні у конкретній країні світу (правова система у вузькому розумінні). Водночас є підстави стверджувати і про об’єднання тих чи інших правових систем в одну правову сім’ю, оскільки в них існують спільні, споріднені ознаки як елементи подібності (правові системи у широкому сенсі, або «правові сім’ї»).
Існує багато критеріїв класифікації національних правових систем різних держав; серед них виділяються, зокрема, спільність походження, спорідненість джерел, форм закріплення та вираження норм права, подібність принципів правового регулювання суспільних відносин, схожість правничої термінології, юридичних категорій і понять тощо. При цьому слід зазначити, що вітчизняна правова доктрина традиційно використовує для групування правових сімей національно-історичні, техніко-юридичні та конкретно-географічні критерії класифікації.
Надавши загальну порівняльну характеристику різним правовим сім’ям світу, доцільно наголосити на основних критеріях їх виділення, а саме: особливості їх правової культури та джерел права, спільність історичних шляхів та моделі правового мислення тощо.

Семінарське заняття № 1
Національна правова система та правова сім’я
- Поняття національної правової системи: її ознаки та структура.
- Поняття правової сім’ї та її ознаки.
- Загальна порівняльна характеристика сучасних правових сімей.
Література
- Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков та ін. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 368 с.
- Правовые системы стран мира: Энциклопед. справочник / Отв. ред. — д-р юрид. наук, проф. А.Я. Сухарев. — М.:
НОРМА, 2001. — 647 с.
- Корчемна Л. Українське право і романо-германська традиція // Право України. — 2004. — № 5. — С. 19—22.
Семінарське заняття № 2
Правові сім’ї світу
та порівняльно-правова характеристика
1. Особливі ознаки романо-германської правової сім’ї.
2. Основні риси англо-саксонської правової сім’ї.
3. Мусульманська правова система та її головні ознаки.
4. Загальна характеристика сім’ї традиційного права.
Література
- Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков та ін. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 368 с.
- Правовые системы стран мира: Энциклопед. справочник / Отв. ред. — д-р юрид. наук, проф. А. Я. Сухарев. — М.: НОРМА, 2001. —647 с.
- Рене Давид. Основные правовые системы современности. — М.: НОРМА, 1988. — 155 с.
- Решетников Ф. М. Правовые системы стран мира: Справочник. — М.: НОРМА, 1993. — 256 с.
- Сюкияйнен Л. Р. Мусульманськое право. — М.: Юристь, 1986. — 47 с.
- Зайчук О. В. Правовая система США. — К.: Наукова думка, 1992. — 58 с.

До семінарського заняття № 1
Національна правова система — це конкретно-історична, зумовлена об’єктивними соціально-економічними, політичними, культурними та іншими закономірностями розвитку суспільства цілісна система всіх правових явищ, наявних у певній країні світу — система права, система законодавства, правовідносини, правосвідомість, правова культура тощо (тобто комплекс взаємопов’язаних і узгоджених правових засобів, призначених для регулювання суспільних відносин, а також правових явищ, які виникли в результаті такого регулювання).
Правова сім’я — сукупність національних правових систем у межах одного типу права, що об’єднані спільністю історичного, ідеологічного (включаючи релігію) шляху його формування, структури джерел, провідних галузей та правових інститутів, юридичної культури та мислення, а також правозастосування.
Порівняльне правознавство — один із напрямів у межах загальної теорії держави і права, метою якого є встановлення співвідношення і взаємовпливу спільного та відмінного у правових явищах як в історичному, так і в географічному вимірах.
До семінарського заняття № 2
Іслам (з араб. — «покірність») — морально-релігійна система цінностей, викладена у Корані; в основі ісламу — ідея єдиного Бога (Аллаха), влада якого — безмежна; у зв’язку з цим вчення Корану є незмінним, завершеним, його положення — імперативними, а людська спільнота має виконувати принципи права, встановлені Богом, і не вправі їх змінювати; у VІІ—VІІІ ст., виконуючи приписи Корану щодо ведення війни з невірними, допоки скінчиться неспокій і пригноблення, утвердиться по всій землі віра в Бога, поборники цієї релігії завоювали Сирію, Палестину, Ірак, Іран, Єгипет, Іспанію, Вірменію, Грузію, утворивши арабський халіфат; в ісламі сформувалось декілька течій, основні серед яких суннізм та шиїзм.
Практика іджтихаду — це творча розробка і тлумачення положень Корану і Сунни (мусульманських переказів про життя Мухаммеда — засновника ісламу, а також тлумачення ісламу, яка складається з хадісів) представниками теократично-юридичних шкіл, авторитетними правниками, що здійснювалося згідно зі встановленими правилами; до них відносяться тлумачення по аналогії (Кіяс), а також одностайний погляд на фактичні обставини знавців права, котрий має силу рішення всієї общини.
Фетва — рішення вищих мусульманських керівників («людей релігії»).
Іджма — узгоджена думка мусульманських авторитетів з будь-яких питань.

Теми рефератів
До семінарського заняття № 1
- Співвідношення та взаємодія «національної правової системи» та «правової сім’ї».
- Структурні елементи національної правової системи.
- Ідеологічне підґрунтя становлення та розвитку національної правової системи в Україні.
- Загальна порівняльна характеристика основних правових сімей світу.
До семінарського заняття № 2
- Прецедент як форма права в країнах англо-американської правової сім’ї.
- Особливі риси «загального права» та «права справедливо-
сті» в країнах англо-американської правової сім’ї.
- Джерела права в країнах мусульманської правової сім’ї.
- Особливості форм права в країнах традиційного права.
Питання для дискусій
До семінарського заняття № 1
1. Видатний німецький філософ Георг Гегель у праці «Філософія права» (1820) вказував на те, що держава є дійсніть конкретної свободи.
Проаналізуйте зазначену думку Гегеля в аспекті розкриття особливих рис національної правової системи (як однієї з найважливіших ознак держави).
2. Представник історичної школи права Густав Гуго стверджував, що в основі правових норм, які діють у будь-якого народу, знаходиться правове буття, що залежить від часу і місця... Тож до цього реального правового стану, що є тимчасовим, слід підходити в історичному контексті.
Спробуйте проаналізувати еволюцію будь-якої з національних правових систем світу саме враховуючи її історичний розвиток.
До семінарського заняття № 2
1. Видатний голландський філософ епохи Реформації Бенедикт Спіноза у своєму «Політичному трактаті» (1677) стверджував, що сутність права полягає, головним чином, у тому, що воно є ніби духом держави.
Проаналізуйте зазначене твердження з погляду дослідження причин об’єднання відповідних національних правових систем у певні правові сім’ї.
Питання для самоконтролю
До семінарського заняття № 1
- Чи можна вважати тотожними поняття «правова система» та «правова сім’я»?
- Які основні етапи становлення та розвитку романо-германської правової сім’ї?
- Які основні особливості розвитку англо-американської правової сім’ї?
- Що таке «право суддів» та «право справедливості»?
- Розкрийте поняття «казуальне право».
- Спробуйте визначити сутність законів «шаріату» в процесі становлення мусульманської правової сім’ї.
- Розкрийте зміст правової сім’ї традиційного права.
До семінарського заняття № 2
- Що таке рецепція права і яку роль вона відіграла в становленні романо-германської правової сім’ї?
- У чому Ви вбачаєте головні критерії виділення правових сімей, що існують в сучасному світі?
- Які головні відмінні риси між англійським та американським загальним правом?
- Як відомо, структура романо-германської правової сім’ї включає публічне і приватне право. Це є однією із особливостей континентальної (романо-германської) правової сім’ї. Спробуйте проаналізувати причини відсутності цієї ознаки серед особливих рис англо-американської правової сім’ї.
|