лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Закінчення табл. 5.1


Концепція походження держави

Зміст концепції

МАРКСИСТСЬКА
(КЛАСОВА АБО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА)

На думку її представників, саме класові антагонізми і класова боротьба привели до необхідності створення особливої публічної влади та «особливих», нових соціальних норм (правових норм), оскільки органи соціальної влади (ради старійшин, глави роду) були вже не в змозі регулювати нові відносини за допомогою традиційних норм родоплемінної орга­нізації

Ця теорія знайшла своє обґрунтування у працях Ф. Енгельса («Походження сім’ї, приватної власності і держави») та В. І. Леніна («Держава і революція», «Про державу»).
Проаналізувавши процес виникнення держави у деяких народів стародавнього світу та на підставі праці Моргана «Стародавнє суспільство» (який десятки років вивчав культуру і звичаї родоплемінної організації та державності в ірокезів), Енгельс дійшов висновку, що, незважаючи на певні особливості, держава у різних народів світу виникає в результаті трьох основних закономірностей соціально-економічного розвитку: 1) виникнення моногамної сім’ї (один чоловік, одна жінка); 2) перехід від колективної (общинної) власності до приватної у зв’язку з виникненням моногам­ної сім’ї; 3) виникнення приватної власності і моногамної сім’ї призвело до майнової диференціації населення і виникнення протилежних, антагоністичних класів

Таблиця 5.2
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ


Економічні причини

Соціальні причини

1. Перехід від споживчого господар-
ства до виробничого

1. Розпад роду та виникнення патріархальної сім’ї

2. Три великі поділи праці:
— відокремлення скотарства від землеробства;
— відокремлення ремесла;
— відокремлення торгівлі

2. Поява суспільних антагонізмів та неспроможність суспільної влади врегулювати суспільні суперечності

3. Зростання продуктивності праці, поява надлишкового продукту та при­ватної власності

3. Утворення спеціальної організації людей (публічної влади), що професійно здійснюють керівництво в суспільстві

Таблиця 5.3
ОЗНАКИ, ЩО ВІДРІЗНЯЮТЬ ДЕРЖАВУ
ВІД СУСПІЛЬНОЇ ВЛАДИ В ПЕРВІСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ


1

Наявність особливої публічної влади, яка не збігається з населенням

2

Поділ населення за територіальною ознакою

3

Збирання податків для утримання публічної влади

4

Головним знаряддям в руках держави для управління людьми стають норми права як загальнообов’язкові, формально визначені правила поведінки, які встановлюються органами держави й охороняються держав­ним примусом

Таблиця 5.4
ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ


ДЕРЖАВА —
це особлива політико-правова організація суспільства,
що покликана
відображати та охороняти усезагальні суспільні інтереси,
якій притаманні такі ознаки:
  1. Наявність особливої організації публічної державної влади, державно-владного апарату управління та примусу.
  2. Державний суверенітет як верховенство державної влади всередині країни та її незалежність у міжнародних відносинах.
  3. Наявність відповідної території, визначеної кордонами.
  4. Наявність фінансової, податкової, правової національних систем.
  5. Державна мова.
  6. Грошова одиниця.
  7. Державні символи — герб, прапор, гімн

  1. Організація соціальної влади у первісному суспільстві.
  2. Характеристика теорій походження держави і права: теологічної, патріархальної, договірної, психологічної, органічної, соціально-економічної, насильства та інших.
  3. Поняття та ознаки держави.

Література

  1. Історія вчень про право і державу: Хрестоматія для юридичних вузів і факультетів / Уклад., заг. ред. проф., д-р істор. наук Г. Г. Деми­денко. 2-ге вид., доп. і змін. — Харків: Легас, 2002. — 568 с.
  2. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С. Л. Лисенкова, В. В. Копєйчикова. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 368 с.
  3. Шульженко Ф. П. Історія політичних і правових вчень: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 356 с.


Сім’я як соціально-історичне явище — це суспільний осередок або мала соціальна група, що ґрунтується на шлюбних і кровно-родинних зв’язках.
Рід — це первинний виробничий, соціальний і етнічний колектив людей в докласовому суспільстві, який засновується й існує, як правило, на кровно-родинних зв’язках; це об’єднання кровних родичів, які походять від одного спільного предка, що відрізнявся особливим родовим іменем; рід змінив початкову форму людської спільноти — первісне людське стадо і зумовив завершення процесу становлення людського суспільства; родова община — це форма спільноти людей за первіснообщинного ладу, котрі пов’язані між собою кровною спорідненістю.
Плем’я — це сукупність людей, об’єднаних на основі кровної рідні, мови і території; це союз родів, нова історична форма спільноти людей; воно є категорією етнографічною, що характерна лише для родоплемінної організації суспільства; вищою формою спільноти людей був союз племен; на думку фахівців, практично з племен та союзу племен почала формуватися державна влада — влада князя, рекса-правителя, короля, вождя, які спочатку обиралися або призначалися, а потім свою владу передавали у спадок тощо.
Держава є формою організації суспільного життя, системою соціаль­ного управління, що забезпечує цілісність суспільства, його нормальне, стабільне функціонування.
Влада — право та можливість розпоряджатися, керувати; це не лише позбавлення волі підвладних, а й певне підпорядкування і впорядкування їхніх воль як формування такої залежності, коли людина поступається владній настанові не лише через страх або з розсудливості, а й з власної волі, внаслідок визнання й прийняття авторитетності, необхідності, виявлення інтересів усього суспільства, вираженням яких є владна настанова; суспільна влада зароджувалася саме як концентроване вираження спільних інтересів, як втілення єдиної соціальної волі, як відбиття потреби спільноти у збереженні своєї цілісності; первісна влада, підпорядкування волі індивіда волі колективу, суспільства — це влада освячених звичаїв, традицій, це регулювання людських взаємин способом заборон (табу), ритуалів тощо; плем’я само було владою, уся сукупність співплемінників виступала і джерелом влади, і важелем виконання її настанов; із розвитком історії відбувається відокремлення влади від населення, відчуження її від окремих індивідів, формування самостійного апарату влади, який вже не збігався з громадою, відбувається четвертий поділ праці — зосередження влади та функцій керівництва в руках воєначальників, племінної верхівки; спеціальний апарат управління та примусу стає згодом однією із головних ознак держави, суспільна влада стає державною.

Теми рефератів

  1. Формування передумов виникнення держави в умовах первісного суспільства.
  2. Ознаки держави, що відрізняють її від суспільної влади родового ладу.
  3. Соціально-економічні причини виникнення держави.
  4. Особливості договірної теорії походження держави.
  5. Загальна характеристика психологічної теорії походження держави.
  6. Державний суверенітет як одна із найважливіших політико-правових ознак держави.
  7. Державна символіка як невід’ємна ознака держави.

Питання для дискусій
1. «Держава: усезагальна єдність чи класове панування, природна необхідність чи довільне творіння людей?», — використовуючи сутність відповідних концепцій походження держави, спробуйте дати відповідь на це запитання.
2. Проаналізуйте тезу Марка Аврелія із його праці «Роздуми» («До самого себе») в аспекті питання походження держави: «Якщо духовна площина у нас спільна, то і розум, за допомогою якого ми розумні, у нас також спільний. А якщо так, то і той розум спільний, який повеліває робити чи не робити будь-що; а якщо так, то і закон спільний; якщо так, то ми громадяни; якщо так, ми приналежні певній державності; якщо так, увесь світ є ніби місто; адже якій, скажи, іншій спільній державності належить весь людський рід? Це звідти, з цього спільного міста виходить той духов­ний, розумний та законний початок — звідки ж іще?».
3. Виходець з українського міста Ніжина, перший професор права Московського університету, автор новітньої теорії держави і права Семен Юхимович Десницький (1740—1789) у становленні такого суспільного явища як держава вирізняв чотири стадії.
Перша стадія — це первісний стан, у якому сім’я відсутня, а основними промислами були лови звірів та збирання плодів. На цій стадії поняття власності відсутнє.
На другій стадії люди почали впорядковувати свій промисел, перейшли до скотарства. Рівночасно, на думку вченого, відбувалися зміни у відносинах жінки й чоловіка: почала складатися сім’я, в якій один чоловік мав декількох жінок. У людей виникли перші уявлення про колективну власність, в основі якої — спільне володіння стадом худоби.
Скотарство заступила прогресивніша стадія — хліборобство. Роль жінки значно зросла, виникла моногамна сім’я, а на основі володіння предметами побуту, знаряддями праці, зібраним урожаєм формувалась приватна власність. Наслідком розвитку сім’ї стали родини, які визначали межі своїх володінь та огороджували їх від інших сімейств і ворожих зазіхань.
Остання стадія розвитку суспільства — комерційна. На цій стадії завдяки об’єднанню сімей виникла держава (на думку
С. Ю. Десницького, феодальна), остаточно сформувалося поняття приватної власності, відносини між людьми (і членами сім’ї) почали регулюватися законом.
Проявом якої концепції походження держави і права є теоретико-правові ідеї С. Ю. Десницького? Обґрунтуйте свою відповідь.
4. У своїй праці «Філософія права» (1900) видатний російський вчений, професор Московського університету на межі ХІХ—ХХ ст. Борис Чичерін вказував на те, що «... людські суспільства це не установи, а союзи осіб. Якщо між цими особами встановлюється живий зв’язок, якщо виробляються загальні інтереси та установи, то все це здійснюється не інакше, як через взаємодію самостійних одиниць, кожна з яких обдарована власною свідомістю та власною волею. В цьому саме полягає сутність Духа, що знаряддями його є розумні і вільні особи. Вони становлять мету союзів. Від них походить і їх удосконалення. Союзи розвиваються та вдосконалюються саме в результаті того, що особи відриваються від існуючого порядку та пред’являють їм свої права ...
Таким чином, особа, з одного боку, має самостійне існування поза суспільством; з іншого боку, вона є наріжним каменем усієї суспільної будівлі. Тому індивідуалізм являє собою головну засаду будь-якого людського союзу; без цього не існує людського життя, немає ні права, ні моралі, а отже, немає тих характерних рис, які відрізняють людські союзи від суто тваринних згуртувань.
Проаналізуйте підхід Б. Чичеріна до причин виникнення суспільства, розвинувши його також і щодо причин виникнення держави як особливої політико-територіальної організації суспіль­ства.
5. У праці «Левіафан…» (1651) Томас Гоббс, розкриваючи причини виникнення держави, зазначав: «Мета держави — голов­ним чином, гарантування безпеки. Кінцевою причиною, метою або наміром людей (які від природи люблять свободу та панування над іншими) при покладанні на себе обов’язків (якими вони зв’язані, як ми бачимо, живучи в державі) є турбота про самозбереження і при цьому про покращення життя... Природні закони... самі по собі, без остраху будь-якої сили, що примушує їх дотримуватися, суперечать природним чуттям, які тягнуть нас до пристрастей, гордості, помсти тощо. А угоди без меча це лише слова, котрі не в змозі гарантувати людині безпеку».
Проаналізуйте підхід Т. Гоббса до питань походження держави та спробуйте висловити власну думку щодо недоліків та позитивних рис такого підходу.
6. «Держава є здійснення суверенною владою справедливого управління багатьма сім’ями і тим, чим вони спільно володіють. Будь-яка держава або походить від сім’ї, яка поступово розплоджується, або відразу утверджується через зібрання народу воєдино, або утворюється від колонії, що походить від іншої держави, подібно новому бджолиному рою або гілці, відділеної від дерева і посадженої в ґрунт, яка, пустивши коріння, більш здатна плодоносити, ніж саджанець, що виріс від насіння. Але і ті, й інші держави утверджуються або унаслідок примусу сильніших, або ж у результаті згоди одних людей добровільно передати в підпорядкування іншим людям усю свою свободу з тим, аби ці останні нею розпоряджались, спираючись на суверенну владу або без усяких законів, або на основі визначених законів чи на певних умовах», — зазначав Жан Боден у своїй «Першій книзі про державу» (1576).
У чому, на Вашу думку, полягає особливість підходу Ж. Бодена до вирішення питання щодо походження держави? Спробуйте висловити власну думку щодо недоліків та позитивних рис даного підходу.
7. Прихильник соціологічної школи права, вчений, член Першої Державної думи Росії М. М. Ковалевський у своїй праці «Загальне вчення про право» зазначав, що інтереси суспільної солідарності є причиною виникнення не тільки права, а й держави; він не погоджувався з іншими відомими теоріями походження держави: договірною, насилля, класовою, стверджуючи, що держави виникають і зникають незалежно від рішень людей, а їх головними функціями є внутрішня і зовнішня безпека, а також здійснення правосуддя.
Проаналізуйте зміст концепції походження держави російського вченого М. М. Ковалевського, вказавши на її позитивні і негативні риси.
 



Питання для самоконтролю

1. Апологет абсолютизму в Росії, історик Василь Микитович Татищев запропонував своєрідну політико-правову концепцію походження держави і права; за Татищевим, воля людей від природи є незалежною, але через те, що вони користувалися нею нерозважливо, виникла необхідність накласти на них «вуздечку неволі», що існують у трьох формах: вуздечка «природна», вуздечка «з власної волі» та вуздечка «примусова».
Природна вуздечка — це підкорення дітей своїм батькам. Людина, з’явившись на світ, підпадає під владу старшого в сім’ї; так само природно вона підпадає і під владу монарха в державі.
Друга вуздечка — з власної волі — зумовлена потребою людини знайти собі захист, забезпечити своє існування з допомогою інших людей, тому вона на певних умовах укладає договір і йде їм прислужувати; цей договір не можна розірвати, оскільки друга сторона, що взяла участь у ньому на законних підставах, може примусити порушника його виконувати; цей договір, на дум­ку мислителя, є добровільною основою соціальної нерівності, з нього випливає неволя холопа або слуги, а також право пана судити своїх холопів, рабів і селян.
Проявом якої концепції походження держави і права є, на Вашу думку, політико-правова теорія «примусової вуздечки» російського історика Василя Микитовича Татищева? Обґрунтуйте свою відповідь.
2. Як відомо, призначення органічної теорії походження держави полягає в тому, що вона достатньо чітко вводить у поняття про суспільство і державу системну ознаку. Які ще, на Вашу думку, концепції походження держави розглядають суспільство та державу як єдину систему — соціальний організм?
3. Які теорії походження держави пов’язані з біологізацією суспільних явищ, тобто беруть свій початок від природних законів?
4. Про яку ознаку держави зазначають відповідно Гуго Гроцій у своїй праці «Про право війни та миру» (1625) та Бенедикт Спіноза у «Політичному трактаті» (1677)?
а) «Верховною же владою називається така влада, дії якої не підкорені іншій владі і не можуть бути скасовані чужою владою за її розсудом...»
б) «…тільки верховна влада має право вирішувати, що добре, що погано, що справедливо, що несправедливо, тобто що слід робити кожному окремо або всім разом чи від чого утримуватися».

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.