лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розділ 2

Детермінанти економічного успіху країн-лідерів

2.1. Основні ознаки країн-лідерів
2.2. Генезис сучасного економічного зростання постіндустріальних країн
2.3. Диференціація та вирівнювання постіндустріальних країн світу


2.1. Основні ознаки країн-лідерів


Промислово розвинуті (постіндустріальні) країни, чи країни-лідери, в наш час являють собою групу, яка за класифікацією Світового економічного огляду ООН об’єднує 23 країни: США, Канаду, 15 країн ЄС (станом на початок 2004 р.), 3 західноєвропейські країни (Швейцарія, Норвегія, Ісландія), які входять до Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), Японію, Австралію та Нову Зеландію.
У деяких документах ООН до цієї групи відносять також Ізраїль та ПАР. Нерідко до цього списку додають ще й Південну Корею, Сінгапур, Гонконг (до 1999 р.).
Ці країни мають досить високий рівень економічного розвитку, а за виробництвом ВВП на душу населення вони майже у 5 разів перевищують середньосвітовий рівень. За останні сорок років розбіжність у цьому найважливішому макроекономічному показникові не тільки не зменшилася, а й навпаки — суттєво зросла (у 1962 р. подібна пропорція становила 3,6 раза). Посилення дивергенції (розбіжності) між провідними державами світу наприкінці ХХ ст. було зумовлено дією інших домінант соціально-економіч­ного розвитку постіндустріальних країн, ніж тих, що вважалися визначальними у середині минулого століття. Визначальну роль при цьому відіграла глобалізація світового господарства, яка суттєво змінила розстановку сил у новій моделі розвитку людства.
Наприкінці ХХ ст. на частку країн-лідерів припадало майже 54 % виробленого глобального ВНП та 69 % світового експорту (В. Колесов, М. Осьмова, 2000 р.). З них вирізняється сімка найбільш розвинутих (G7), питома вага яких серед постіндустріальних держав становить 85,8 %, а у світовому ВНП — 46,3 %, в експорті промислово розвинутих країн вона є домінуючою — 72,7 %, а у світовому експорті — 50,1 %. У межах Євросоюзу лідерство чотирьох найбільших держав (Німеччина, Франція, Великобританія, Італія) є безперечним, на них припадає близько 75 % створюваного в ЄС-15 ВНП та 64 % експорту.
Виходячи з наведених вище індикаторів економічного розвитку країн-лідерів надзвичайно важливим є визначення їхніх основ­них ознак, які дозволяють чітко ідентифікувати ці держави в
межах глобального конкурентного середовища.
1. Високий рівень розвитку матеріального виробництва,
і передусім промисловості, для якої ще у 1960—1970-ті рр. був характерним відхід від домінування видобувних галузей (виняток — Канада та Австралія) та перехід до тих секторів економіки, що ґрунтуються на використанні нових і новітніх технологій (ноу-хау). Це сприяло розвиткові електроніки, інформатики, біотехнологій, новітніх підгалузей хімії тощо.
З огляду на це, країнове лідерство у ХХІ ст. слід розуміти насамперед як переважання технологічних пріоритетів у структурі національної економіки. Досить показовим при цьому є індекс технологічних досягнень — ІТД, який уже зараз розраховується експертами ООН. Його основними складовими є: кількість патен­тів, що видані резидентами (на 1 млн жителів); виплачені гоно-
рари та ліцензійні платежі (у дол. США на 1 тис. жителів); наявність інтернет-хостів (на 1 тис. жителів); експорт секторів висо­ких та середніх технологій (у відсотках від загального обсягу експорту товарів); наявність телефонів (магістральних та сотових на 1 тис. жителів); споживання електроенергії (кВт · год. на душу населення); середня кількість років навчання у школі; загальна кількість учнів третього ступеня навчання тощо. Як видно з табл. 2.1, найбільші показники мають Фінляндія, США, Швеція, Японія. Проте диференціація є досить значною навіть у країнах-лідерах. Наприклад, США посідають 2-ге місце у світі, а Італія — 20-ту позицію у світовому технологічному рейтингу.
2. Сільське господарство відрізняється великим ступенем інтенсивності та продуктивності, а також високим рівнем механізації автоматизації та комп’ютеризації аграрних процесів. Питома вага зайнятих у ньому становить 3—8 % (у США — 2,9 %), приблизно такі самі показники характерні і для структури ВВП. Аграрний сектор не тільки повністю забезпечує внутрішні потреби країни, а й має великий експортний потенціал (США, Канада). Разом з тим, у більшості країн-лідерів АПК спирається на значні державні дотації, що ставить аналогічні комплекси в інших країнах світу в неприйнятні умови щодо диверсифікації експорту та вільної цінової конкуренції на внутрішніх ринках.

Таблиця 2.1

Індекс технологічних досягнень У країнАХ лідерАХ

Назва країни

ІТД, (2000 р.)

Експорт секторів
високих та середніх
технологій (% від загального обсягу експорту товарів), 1999 р.

Кількість років навчання
у школі 2000 р.

  1. Фінляндія

0,744

50,7

10,0

  1. США

0,733

66,2

12,0

  1. Швеція

0,703

59,7

11,4

  1. Японія

0,698

80,8

9,5

  1. Республіка Корея

0,666

66,7

10,8

  1. Нідерланди

0,630

50,9

9,4

  1. Великобританія

0,606

61,9

9,4

  1. Канада

0,589

48,7

11,6

  1. Австралія

0,587

16,2

10,9

  1. Сінгапур

0,585

74,9

7,1

  1. ФРН

0,583

64,2

10,2

  1. Норвегія

0,579

19,0

11,9

  1. Ірландія

0,566

53,6

9,4

  1. Бельгія

0,553

47,6

9,3

  1. Нова Зеландія

0,548

15,4

11,7

  1. Австрія

0,544

50,3

8,4

  1. Франція

0535

58,9

7,9

  1. Ізраїль

0,514

45,0

9,6

  1. Іспанія*

0,481

53,0

7,3

  1. Італія*

0,471

51,0

7,2

* Належать до країн — потенційних технологічних лідерів.

Джерело: Доклад о развитии человека: 2001. — М., 2002. — С. 48—49.

3. Висока питома вага у структурі економіки припадає на сферу послуг, у якій зайнято понад 50 % сукупної робочої сили (як правило, 60—70 %). До сервісного сектору відносять транспорт, зв’язок, торгівлю та обслуговування, фінансову систему, освіту, науку, культуру, охорону здоров’я, спорт, туризм. Саме ця галузь зумовила нову назву країн цієї групи — постіндустрі-
альні, тобто такі, де у структурах ВВП та трудових ресурсів домі­нують сервісні галузі (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Питома вага зайнятих у сфері послуг у країнах-лідерах

Назва країни

Рік

Питома вага зайнятих у сервісних галузях у структурі сукупної робочої сили

США

1999

73

Великобританія

1996

69

Італія

1996

61

Франція

1995

69

ФРН

1998

64

Японія

1999

65

Канада

1997

75

Джерело: Страны мира: Информационно-аналитический справочник ЦРУ. — Екатеринбург: У-Фактория, 2001.
4. Високий рівень конкурентоспроможності національних економік. Міжнародний інститут розвитку менеджменту (International Institute of Management Development, IMD), що розташований у Лозані (Швейцарія), щорічно робить оцінку конкурентоспроможності країн за 287 критеріями, які погруповані у 8 основних чинників. Станом на 13 квітня 1999 р. рейтинг провідних країн світу був таким:

  1. США — 100 балів;
  2. Сінгапур — 86,04;
  3. Фінляндія — 82,89;
  4. Люксембург — 81,20;
  5. Нідерланди — 81,60;
  6. Швейцарія — 80,11.

Серед постсоціалістичних країн найвищий ранг мала Угорщина — 63,46 (26 місце).
5. Країни-лідери мають провідні позиції в галузі інновацій. До Всесвітнього економічного форуму в Давосі (Швейцарія) у січ­ні 1999 р. наукова група авторитетних дослідників під керівниц-
твом Майкла Портера підготувала рейтинг країн щодо їх інноваційних позицій, до якого увійшли: величина витрат на НДДКР (питома вага витрат у структурі ВВП), кількість науково-техніч­ного персоналу, кількість заявлених міжнародних патентів, сту­пінь захисту прав на інтелектуальну власність, розвинутість сфери освіти та інші критерії. Ранжування країн наведено у табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Провідні країни світу в галузі інновацій


Рейтинг

Назва країни

1995

1999

1.

США

Японія

2.

Швейцарія

Швейцарія

3.

Японія

США

4.

Швеція

Швеція

5.

Німеччина

Німеччина

6.

Фінляндія

Фінляндія

7.

Данія

Данія

8.

Франція

Франція

9.

Канада

Норвегія

10.

Норвегія

Канада

11.

Нідерланди

Австралія

12.

Австралія

Нідерланди

13.

Австрія

Австрія

14.

Велика Британія

Велика Британія

15.

Нова Зеландія

Нова Зеландія

Джерело: БИКИ. — 1999. — № 19.
6. Стрімке нарощування впливу транснаціональних корпорацій на всі сфери діяльності. Понад 90 % усіх ТНК мають свої штаб-квартири у розвинутих країнах, близько 8 % — у країнах, що розвиваються, і менш ніж 2 % — у постсоціалістичних державах. Наприкінці 1990-х рр. їх налічувалося близько 53 тис. з більш як 450 тис. зарубіжних філій. Деякі з ТНК майже повністю переключили свою діяльність на світові ринки. Так, у 1996 р. 86 % продажів британсько-голландського лідера в галузі харчової промисловості компанії «Юнілевер» здійснювалося за кордоном, майже стільки ж — 84 % реалізації продукції німецької ТНК «Байер АГ» (хімічна промисловість, фармацевтика) та 87 % американської «Ексон» (нафтопереробка) проходило поза межами розташування їх штаб-квартир. Проте абсолютними лідерами закордонної торгівлі наприкінці 90-х виявилися «Філіпс Електронікс» (Нідерланди) — 95 %, «АББ Асеа Браун Бовері» (Швейцарія/Швеція — електроніка та електротехніка) — 97 % та «Нестле» (Швейцарія, харчова промисловість) — 98 %.
Вплив ТНК на країнові моделі стає дедалі потужнішим. Так, упродовж 1980—2000 рр. обсяг прямих іноземних інвестицій зріс у 22,3 раза (табл. 2.4), активи зарубіжних філій ТНК у 2000 р. в 11,2 раза перевищили показник 1980 р., а питома вага зарубіжних ТНК у світовому експорті дорівнювала вже 54,8  %.

Таблиця 2.4

Показники транснаціоналізації
світової економіки,
млрд дол.


Індикатори

Роки

1980

1990

1995

2000

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ)

57

172

331

1271

Накопичені ПІІ

615

1496

2937

6314

Міжнародні злиття та поглинання

151

141

1144

Кількість батьківських ТНК, одиниць

36 600

44 508

63 312*

Кількість зарубіжних філій ТНК, одиниць

174 900

276 659

821 818*

Активи зарубіжних філій ТНК

1888

5744

7091

21 102

Обсяг продажів зарубіжних філій

2465

5467

5933

15 680

Обсяг експорту зарубіжних філій

637

1166

1841

3572

Кількість зайнятих у зарубіжних філіях, млн осіб

17,5

23,7

30,8**

45,6

Питома вага зарубіжних ТНК у світовому експорті, %

31,8

34,0

37,0

54,8

Питома вага зарубіжних ТНК у світовому виробництві, %

5,2

6,3

4,9

10,3

*Дані за 1999 р.
**Дані за 1996 р.
Джерело: Губайдулина Ф. Прямые иностранные инвестиции, деятельность ТНК и глобализация // МЭ и МО. — 2003. — № 2. — С. 43.
Наведені вище цифри дозволяють говорити про нарощування рівнів експансії ТНК та ТНБ на економіку держав світу.
7. Перехід до інформаційного суспільства. В останні двадцять років інформація стала важливим ресурсом та чинником суспільного розвитку. А тому в наш час у країнах-лідерах завершується формування єдиного світового інформаційного простору — принципово нової реальності, що відкриває значні перспективи для людства. Однак переважна більшість баз даних, систем швидкого здійснення складних розрахунків, систем моделювання ефективних та швидкодіючих мереж управління сконцентрована в країнах-лідерах (для порівняння: тільки в США знаходяться понад 75 % баз даних).
8. Високі соціальні стандарти. Вони передбачають: а) досить високу заробітну плату, яка, наприклад, у промисловості п’ятнадцяти держав Європейського Союзу становила в середині 1990-х рр., за даними В. Іноземцева (Росія) — 22,3 євро/год.,
у США — 17,5 євро/год.; б) зниження рівня бідності (в ЄС протягом 1990-х рр. цей показник знизився у 6—11 разів, у США — на 44 %); в) підвищення якості соціальних послуг: допомога безробітним
(в ЄС — 8,5 місяця, в США — 4), тривалість відпустки у зв’язку з доглядом за дитиною (у Швеції — 72 тижні, в США — 12) тощо.
У цілому країнові моделі держав-лідерів щодо соціальних стандартів суттєво різняться між собою, а тому порівняння доступності освіти (університетської), безкоштовного медичного обслуговування та інших послуг часто ототожнюються з політикою того чи іншого уряду, а також відповідною системою перерозподілу ВВП.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.