лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розділ 10

Економіка країн Близького, Середнього Сходу (БСС) та Північної африки (па)

10.1. Позиції країн БСС у глобальній та азійській економіці
10.2. Покраїнові відмінності
10.3. Економічні відносини України з країнами БСС


До країн Близького та Середнього Сходу відносять, як правило, держави Північної Африки, Східного Середземномор’я та Перської затоки. За географічного ознакою до цього мегарегіону також тяжіє Туреччина, східна частина якої мало чим відрізняється від сусідніх з нею Іраном та Іраком. Проте визначаючи її як апліката на вступ до ЄС, цю країну варто розглядати все ж таки як європейську (незважаючи на те, що більша її частина лежить за межами Європи), що й було зроблено у відповідному розділі книги.
В економічній літературі нерідко вживається також термін «ісламська економіка», який, як правило, об’єднує не тільки весь арабський схід, а й держави ПСА, переважна більшість населення яких сповідує іслам. Деякі дослідники переконані, що цей тип гос­подарства включає держави з азійською нафтовидобувною промисловістю, до складу якої включають також Азербайджан та країни Центральної Азії.
Генетично до складу БСС тяжіють також країни Північної Африки, особливості розвитку деяких з них також розглядаються у цьому розділі.


10.1. Позиції країн БСС та ПА у глобальній та азійській економіці


Країни БСС знаходяться у досить специфічному мегарегіоні планети, де межують між собою три частини світу: Європа, Азія та Африка, перетинаються найважливіші морські шляхи, а чорноморські протоки, Гібралтар, Суецький канал та Перська затока мають глобальне значення для всього світового господарства. Близький та Середній Схід є найскладнішою конфесійною територією планети ще й тому, що знаходиться на перехресті релігій (християнство, іудаїзм, іслам), компактного проживання різ­них етносів, які впродовж тривалого періоду своєї історії воро-
гували між собою. Додаткової значущості країнам БСС надає наявність у цьому мегарегіоні планетарних запасів нафти та природного газу, а відтак ці держави умовно можна поділити на ті, що мають відповідні родовища, і в яких вони відсутні, що наявно випливає з абсолютних та відносних розмірів їх ВВП (табл. 10.1).

Таблиця 10.1

Основні макроекономічні показники найбільших країн
Близького та Середнього Сходу


Назва країни

ВВП, ПКС, 2001 р., млрд дол.

Товарообіг, 2001 р., млрд дол.

ІЛР, 2001, ранг

Зовнішній борг, 2001 р.

експорт

імпорт

млрд дол.

% ВВП

Алжир

53,0

20,1

9,7

107

25,0

50

Єгипет

97,5

4,1

13,1

120

29,0

23

Ізраїль

110,4

29,0

35,1

22

Іран

118,9

26,4

16,4

106

7,9

7

Кувейт

37,8

16,2

7,0

46

Марокко

33,7

7,1

10,8

126

17,9

49

Саудівська Аравія

173,3

68,2

32,1

73

Сирія

17,9

5,4

4,3

110

21,7

128

Йорданія

8,8

2,2

4,9

90

8,2

90

Ліван

16,7

0,9

7,3

83

10,3

61

Джерело: 1. Доклад о мировом развитии 2003. — М.: Весь мир, 2003.
2. Доклад о развитии человека за 2003 год. — Минск: ЮНИПАК, 2003. — С. 237—239.
Лідерами нафтовидобувної промисловості цього мегарегіону, а відтак і світу, є Саудівська Аравія, Іран, Ірак, ОАЕ та деякі інші держави. Значні родовища нафти та природного газу знаходяться також у Північній Африці (Алжир, Лівія, Єгипет). А тому саме ця галузь становить основу економіки Близького та Середнього Сходу, проте і тут чітко виділяються такі держави як Катар, Кувейт, ОАЕ, ВВП яких знаходиться в межах 20 000 дол. на одного жителя. Дещо іншою є Саудівська Аравія, яка має менші відносні макроекономічні показники, проте абсолютні обсяги видобутку та транспортування нафти є найбільшими серед держав Перської Затоки, а позиції цього королівства в ОПЕК багато в чому є вирішальними. Щорічний її експорт у доларовому еквіваленті в окремі роки може доходити до 70 млрд.
Країни БСС є різними за показниками людського розвитку. Якщо, наприклад, Ізраїль, який посідає за цим індикатором 22-е місце у світі, можна віднести до постіндустріальних держав світу, то Йемен, з його 148-м місцем та з ВВП на душу населення у 790 дол. за ПКС (2001 р.) входить до групи найбідніших держав світу. Таким чином, рівень освіти та охорони здоров’я населення, розподіл національного багатства та соціальні гарантії є досить різними в державах цього мегарегіону.
Наступною особливістю країн БСС є значні обсяги зовнішнього боргу, особливо високий рівень яких відмічається в державах Східного Середземномор’я. Наприклад, у Сирії його розміри знач­но перевищують ВВП країни (у 2001 р. сумарні іноземні запо-
зичення становили 128 % цього індикатора). При цьому слід мати на увазі, що чимало держав не вважають за доцільне друкувати дані про реальні обсяги боргів, зроблених ними за кордоном.
Різною є також галузева структура економіки. Якщо в Ізраїлі на сервісні галузі припадає 81 % ВВП, а на сільське господарство лише 2 %, то в Саудівській Аравії у сфері послуг створюється лише 47 % валового внутрішнього продукту, а в аграрному секторі — 6 %. У такій країні, як Йемен, питома вага сільського господарства становить, за оцінками МВФ, не менше 20 % ВВП, при цьому в ній зайнято близько 60 % трудових ресурсів країни. Такі контрасти в державах Близького та Середнього Сходу яскраво свідчать, що вони перебувають на різних стадіях соціально-економічного розвитку і відображають різні концептуальні моделі організації свого господарства.
Постійні військові конфлікти, наявність тоталітарних режимів змушують уряди країн БСС витрачати значні кошти з бюджету на свою оборону, модернізацію озброєнь, розвиток національних ВПК. Сумарні витрати цих держав є одними з найбільших у світі, а ринок зброї та військового обладнання другим за обсягами після ринків постіндустріальних країн. Наприклад, у 2001 р. бюджет­ні витрати Ізраїлю на оборону становили близько 9,5 % його ВВП, а Саудівської Аравії — 14,1 %. За експертними оцінками, Ірак до початку військових дій США та їх союзників витрачав близько 20 % ВВП на озброєння та наукові розробки у цій галузі.
Закритість економіки більшості з цих країн дозволяє досить умовно оцінювати рівень конкурентоспроможності їх економіки. Вперше таку спробу у 2004 р. здійснив Інститут розвитку менедж­менту (м. Лозанна, Швейцарія), що дало змогу чітко визначити національне лідерство у цьому мегарегіоні (табл. 10.2).

Таблиця 10.2

Рейтинг деяких країн Близького та Середнього Сходу
за індексом конкурентоспроможності, що зростає


Назва

Роки

2003

2004

Об’єднані Арабські Емірати

16

Ізраїль

20

19

Бахрейн

28

Йорданія

34

35

Туніс

38

42

Джерело: БИКИ. — 2004. — № 136. — С. 3—4.
Як випливає з аналізу отриманих результатів, інноваційна основа конкурентоспроможності національної економіки є притаманною хіба що для Ізраїлю, який має диверсифіковану структуру виробництва та лідерство в деяких селективних галузях (машинобудування, обробка алмазів, програмне забезпечення тощо). Разом з тим, відносно високі позиції в економіці мегарегіону мають також ОАЕ, Бахрейн, Йорданія, Туніс, Саудівська Аравія, Єгипет, зумовлені передусім надходженням доходів від продажу нафти та інвестицій у галузі, що забезпечують їх життєві потреби (опріснення морської води, будівництво автошляхів, електроенергетика тощо).
Міцні позиції країн БСС відображає також і мікрорівень, що можна виявити під час аналізу корпоративної структури основних товаровиробників товарів та продуцентів деяких послуг (табл. 10.3). Основною галуззю отримання доходу при цьому є нафто-, газовидобувна промисловість та відповідна переробка сировини. Країновим лідером цього мегарайону є Саудівська Аравія, яка на відміну від інших держав БСС має відносно диверсифіковану структуру виробництва, а отриманий нею у 2003 р. дохід серед наведеної десятки лідерів становить 112,5 млрд дол., чи 47,6 % всього обсягу. Позитивна кон’юнктура на нафту та інші енергоносії, що склалася впродовж останніх чотирьох років, сприяла подальшому нарощуванню доходів нафтових та транспортних компаній цього мегарегіону, загальний обсяг отриманих доходів якими по сотні найбільших лідерів мусульманського світу становив 512 млрд дол. (2003 р.).

Таблиця 10.3

Лідери бізнесу мусульманського світу, 2003 р.


Назва компанії

Країна

Отриманий дохід, млрд дол.

1. Saudi Arabian Oil

Саудівська Аравія

83,1

2. National Iranian Oil

Іран

38,4

3. Sonatrach

Алжир

24,1

4. Kuwaint Petroleum

Кувейт

22,9

5. Abu Dhabi National Oil

ОАЕ

17,0

6. Iraq National Oil

Ірак

14,1

7. Saudi Basic Industries

Саудівська Аравія

12,5

8. Kingdom Holding

Саудівська Аравія

9,5

9. Saudi Telecom

Саудівська Аравія

7,4

10. Egyptian General Petroleum

Єгипет

7,2

Разом

236,2

Джерело: БИКИ. — 2005. — № 3. — С. 4; за результатами досліджень «Dinar Standart»
Велике значення в економіці Близького та Середнього Сходу мають особисті статки найзаможніших громадян, вплив яких на економічну ситуацію в мегарегіоні та у світі є вагомим. Відповід­но до досліджень Міжнародного ісламського форуму їх обсяги тільки в арабських країнах Перської затоки наближаються до 1,5 трлн дол., з яких 250 млрд керуються ісламськими фінансовими структурами, а 400 млрд — міжнародними фінансовими установами. Проте стара схема розподілу цих активів між членами сімей та торгових посередників поступово руйнується. Значно більше уваги багаті громадяни країн БСС приділяють інвестиціям в інші держави світу, переважно в країни Заходу. Проте й тут з’явилися нові тенденції, якщо під час енергетичної кризи 1970-х рр. купували нерухомість та цінні папери в США, то в ХХІ ст. части­на виручки витрачається на придбання різних активів, нової для них валюти — євро та інвестиції переважно у мусульманську економіку.
Специфічною для країн БСС є демографічна проблема, яка складається з цілої низки окремих блоків, що поєднуються між собою характерним арабським типом соціально-ментальних відносин:

  • вкрай нерівномірне розселення населення з його високою густотою в прирічкових зонах і впродовж морського узбережжя та фактично незаселеними територіями в Сахарі та пустелях Аравійського півострова;
  • високі темпи відтворення населення та переважання в його структурі осіб молодого віку, що може призвести у подальшому до нарощування рівнів безробіття та посилення суперечностей на ринку праці між країнами мегарегіону;
  • формування світових міграційних потоків до Європейського Союзу (з країн Північної Африки та Східного Середземномор’я) та до нафтовидобувних держав Аравійського півострова (зі Східного Середземномор’я, Центральної та Південної Азії);
  • численні деформації на ринку праці, зумовлені ісламськими законами регулювання зайнятості. Закони Шаріату, наприклад, забороняють працювати за наймом жінкам, проте нерідко до складу робочої сили включають хлопчиків у віці 12 років і старше.

Останнім часом особливо посилилася роль інституційних утворень в економіці країн БСС, головна мета яких полягає
у протистоянні тим процесам глобалізації, які захопили весь світ, у тому числі і цей мегарегіон . Прикладом успішної, хоча й суперечливої, діяльності щодо обмеження постачання сирої нафти на світовий ринок може бути ОПЕК. Разом з тим, протягом останніх п’яти років мала місце фінансова консолідація країн Близького та Середнього Сходу, при цьому на провідні позиції вийшов Ісламський банк розвитку, який довів свій статутний капітал до 8 млрд ісламських динарів (понад 42 млрд дол.), обігнавши при цьому Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Водночас розпочалася реалізація паралельних програм щодо переходу ісламського світу до єдиної валюти. Основна надія при цьому покладається на експорт нафти з боку «великої ісламської вісімки» на яку вже зараз припадає близько 8 % світової торгівлі. За даними експертів British Petroleum, розвідані запаси нафти у світі становлять близько 1,15 трлн бар. та природного газу — 176 трлн м3 (при цьому майже 60 % з них припадає на БСС), яких може вистачити з урахуванням зростаючої потреби відповідно на 40 та 60 років.
Важливим напрямом розвитку економічних відносин арабського світу є їх зближення з Європейським Союзом, економічні та політичні стосунки з яким визначаються пріоритетними як для ЄС, так і для арабського світу. Згідно з новим документом Європейської Комісії «Ширша Європа — сусідство» найближчими пріоритетними партнерами БСС визнаються такі країни: Ізраїль (ВВП якого вже зараз становить близько 80 % середнього рівня ЄС — 15), Алжир, Єгипет, Лівія, Марокко, Туніс, Йорданія, Ліван, Палестина, Сирія. Основними напрямами співробітництва з ними впродовж наступних десяти років мають стати:

  • регіональне та міжрегіональне співробітництво;
  • розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі і відповідної регулятивної структури (у тому числі створення Спільного європейського економічного простору — Common European Economic Space);
  • створення зони вільної торгівлі;
  • розширення обсягів міграції робочої сили;
  • створення спільної зони безпеки;
  • розвиток гуманітарного співробітництва;
  • інтеграція в галузі транспортних, енергетичних і телекомунікаційних мереж та створення Спільного дослідницького простору (European Research Area);
  • розроблення нових інструментів підтримки інвестицій тощо .

Сюди не включено дані по Туреччині та країнам Південно-Східної Азії, разом з якими обсяги доходів становлять 311 млрд дол.

За даними арабських експертів, диспропорція між багатими та бідними країнами в умовах глобалізації не тільки не зменшується, а й навпаки – суттєво зростає. Так, якщо у 1950 р. співвідношення ВВП лідерів і аутсайдерів світової економіки становило 20 : 1, в 1970 р. – 30 : 1, то вже наприкінці 1990-х рр. сягнуло показника 75 : 1 (БИКИ. — 2004. — № 135. — С. 3).

Communication from the Сommission to the Сouncil and the European Parliament. Wider Europe-Neighbourhood: A New Framework for Relations with our Eastern and Southern Neighbours. Com (2003) 104 final. – Brussels, 11.3.2003. – 26 p.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.