лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

9.4. Особливості економіки держав-«тигрів»


До країн цієї групи належать чотири держави: Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Таїланд, які значно пізніше ніж «дракони» почали модернізацію своєї економіки та структурні реформи господарства, а відтак хоча й мають традиційно високі темпи нарощування основних макроекономічних показників, значно відстають від країн-лідерів Східної та Південно-Східної Азії щодо рівнів ділової активності, залучення інновацій та інших типових індикаторів постіндустріального суспільства. Разом з тим в струк­турі господарства «тигрів» чітко проглядаються спільні риси їх економіки, які можна погрупувати у такий спосіб:

  • Низькі відносні макроекономічні показники розвитку економіки. Так, ВВП цих країн коливається від 2940 дол. на одного жителя в Індонезії (табл. 9.1) до 8750 дол. у Малайзії, а показники ІЛР дозволяють відносити ці держави до групи країн з середнім рівнем розвитку людського потенціалу.

Таблиця 9.1

Основні макроекономічні показники
країн Південно-Східної Азії


Назва
країни

ВВП на душу населення, ПКС, дол. США (2001 р.)

ІЛР,
світовий ранг
(2001 р.)

Питома вага бідного населення, % (1999 р.)

Зовнішня торгівля, млрд дол. (2001 р.)

експорт

імпорт

Індонезія

2940

112

27,1

56,7

31,2

Малайзія

8750

58

15,5

88,5

74,4

Філіппіни

3840

85

36,8

33,6

31,4

Таїланд

6400

74

13,1

64,2

60,2

Джерело: 1. Доклад о развитии человека, 2003. — Минск, 2003. — С. 239—240.
2. Доклад о мировом развитии 2003 года. — М., 2004. — С. 240—241; С. 244—245.

  • Домінуюча в структурі ВВП питома вага промисловості. На цей сектор в Індонезії припадає 47 %, Малайзії — 50 % і лише в Таїланді — 40 % та Філіппінах — 31 % на провідні позиції останнім часом почала виходити сфера послуг. Для всіх цих держав характерною є висока частка сільського господарства — від 8 % у Малайзії до 16 % в Індонезії. Кількість зайнятих в аграрному секторі становить, наприклад, в Індонезії — 45 %, що яскраво свідчить про низький рівень розвитку останнього.
  • Великий зовнішній борг «тигрів», щорічне обслуговування якого вимагає чималих коштів. «Рекордсменом» серед цих держав виступає Індонезія, зовнішні запозичення якої становили у 2000 р. 142 млрд дол. (96 % її ВНД). Решта країн також мала високі боргові показники — від 52 % ВНД у Малайзії до 64 % у Таїланді та на Філіппінах.
  • Невисокі рівні конкурентоспроможності національної економіки, які нерідко можуть коливатися по роках. Наприклад, Малайзія у 2004 р. за індексом конкурентоспроможності, що зростає, посідала 31-е місце (у 2003 р. була на 29-му), Таїланд відповідно перемістився з 32-го (2003 р.) на 34-е. Позиції решти двох «тигрів» не дозволили їм увійти до п’ятдесяти лідерів планети.
  • Однотипна структура експорту, основою якого є нафта, газ, деревина, тканини, каучук, олово і лише останнім часом — електронне обладнання, хімічні продуктитощо. Проте «нова економіка» прийшла і сюди. До глобальних центрів технологічного новаторства відносять поки що один з багатьох — це м. Куала–Лумпур (Малайзія).
  • Високий рівень кризовості економіки. Ця ризиковість, у тому числі щодо внесення ПІІ, є особливо характерною для тих держав, що не мають диверсифікованої структури виробництва (Індонезія, Філіппіни), а відтак саме вони значною мірою потерпають як від світових кон’юнктурних коливань, так і від стихійних явищ (епідемія нетипової пневмонії, цунамі тощо).
  • Значний розвиток туризму та пов’язаних з ним сервісних галузей, питома вага якого в структурі ВВП щорічно зростає. Приміром, у 1999 р. Таїланд відвідало 8,65 млн зарубіжних туристів, що принесло цій державі 6,7 млрд дол. чистого прибутку. Передбачається, що найближчим часом саме ця країна стане одним зі світових туристичних ледерів.
  • Високий рівень розшарування населення на бідних і багатих. Найвищий показник бідності має така країна, як Філіппіни, де за межею бідності знаходяться понад 37 % її населення. Найвищий показник коефіцієнта Джині припадає на таку країну, як Малайзія (49,2 у 1997 р.). Найпекучішою проблемою є проблема безробіття, наприклад, зареєстрований його рівень в Індонезії становить близько 17 %, натомість у Малайзії він є досить низьким — 3,4 %. Підвищення якості робочої сили, боротьба з тіньовим ринком її використання — пріоритети діяльності урядів держав цього мегарегіону.

Найважливішими цілями, які у перші десять років нового тисячоліття треба досягти в економіці країн Південно-Східної Азії, будуть такі:

  • подолання демографічної проблеми, пов’язаної з високим рівнем народжуваності;
  • досягнення політичної стабільності і піднесення добробуту населення;
  • розроблення та імплементація нового економічного курсу, зорієнтованого на збільшення витрат і стимулювання споживання, а також зниження податків для селян, надання їм кредитів та державної підтримки банків (у Таїланді цей курс здобув назву нової економічної моделі «таксиноміки» на честь його автора прем’єр-міністра Таїланду Таксина Синаватри);
  • нарощування залучення ПІІ в різні сектори національної економіки (переважно в машинобудування та сферу послуг);
  • реформування банківської та кредитно-фінансової системи, в яких роль уряду є визначальною;
  • стимулювання розвитку інфраструктури, недостатній рівень якої є стримуючим чинником модернізації національних економік;
  • поступовий перехід країн упродовж 2010—2020 рр. на інноваційно-інвестиційну модель розвитку країн Східної Азії.

9.5. Розвиток економічних відносин України
з новими індустріальними державами
Розвиток дво- і багатосторонніх відносин України з НІК є надзвичайно важливим як для нашої держави, так і для цього мегарегіону світу. Перспективними галузями для співробіт­ництва могли б стати:

  • торговельно-економічна сфера. Продаж українських технологій, а також сталі, прокату, хімічних товарів; закупівля продукції «тропічного землеробства». Ряд країн, а саме Аргентина, Бразилія, Мексика, Сінгапур, Південна Корея, також могли б продавати свої технології в Україну. На галузевому рівні перспек­тивними є авіаційна, енергетична, верстатобудівна, телекомунікаційна та фармацевтична промисловості;
  • військово-промисловий комплекс. Передбачає не тільки нарощування обсягів торгівлі відповідними технологіями, а й продаж зброї, якість якої давно вже була високо оцінена фахівцями. У зв’язку із цим найбільш цікавим є ринок Південно-Східної Азії, а також деяких латиноамериканських країн;
  • науково-технічне та технологічне співробітництво, яке включає співпрацю в галузі космічних досліджень. Зараз успішно реалізується спільний космічний проект на бразильському космодромі Алкантара для запуску супутників за допомогою українських ракетоносіїв «Циклон-4», подібні перспективи є також у співробітництві з Чілі та іншими державами тропічної зони. Україна зацікавлена у реалізації спільних проектів у галузі ядерної енергетики, авіаційному машинобудуванні, оптико-механіч­них дослідженнях та експериментальному виробництві;
  • гуманітарне співробітництво, яке передбачає, з одного боку, залучення студентів з НІК до навчання в українських вузах, з другого — залучення українських фахівців для викладання в різних навчальних закладах країн ПСА та Латинської Америки.

  • Назвіть спільні та відмінні риси НІК.
  • Охарактеризуйте позиції Південної Кореї у світовій та азійській економіці.
  • У чому полягає суть корейської моделі розвитку? Як вона має змінитися у ХХІ ст.?
  • Охарактеризуйте економічну суть чеболей.
  • Охарактеризуйте специфіку галузевої структури Південної Кореї. Як вона вплинула на структуру зовнішньоекономічних зв’язків?
  • Розкрийте суть спільних і відмінних рис економіки держав-«драконів».
  • У чому полягає специфіка економіки держав-«тигрів»? Якими є основні напрями посилення їх конкурентоспроможності у ХХІ ст.?
  • Визначте основні напрями економічного співробітництва України з НІК.

  • Економіка зарубіжних країн / За ред. А. С. Філіпенка. — К.: Либідь, 1998. — 416 с.
  • Ломакин В. К. Мировая экономика: Учеб. — М.: Финансы, 1999. — С. 618—638.
  • Погорлецкий А. И. Экономика зарубежных стран: Учеб. — СПб.: Изд-во В. А. Михайлова, 2000. — С. 387—402.
  • The Statesman’s Yearbooks, 2004 / Ed. by B.Turner. — NY — London: Palgrave Macmillan Ltd, 2004. — P. 444—476.

    • Инвестиционные потребности Индонезии // БИКИ. — 2005. — № 13. — С. 4.
    • Мусіна Л. Економічна політика і розвиток реформ у Південній Кореї: досвід для України // Економіка України. — 2002. — № 6. — С. 77—85.
    • Негативные тенденции в южнокорейской экономике // БИКИ. — 2005. — № 3. — С. 1, С. 4.
    • Прозоровский А. Модернизированный авторитаризм в Индонезии и Южной Корее // МЭ и МО. — 2004. — № 7. — С. 83—92.
    • Троекурова И. С. Зоны экономического роста и интеграция стран Юго-Восточной и Северо-Восточной Азии // Вестник МГУ; Серия 6; «Экономика». — 2004. — № 4. — С. 17—39.
    • Федоровский А. Глубокий структурно-финансовый кризис в Республике Корея // МЭ и МО. — 1998. — № 8. — С. 132—136.
    • Экономика Таиланда до цунами // БИКИ. — 2005. — № 1—2. — С. 4—5.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.