лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Наступною особливістю Угорщини є те, що вона має високу концентрацію капіталу, а відтак і ділової активності у своїй столиці. Понад 40 комерційних банків та 20 страхових компаній базуються в Будапешті, у тому числі найбільша фінансова установа — OTP Bank (National Savings and Commercial Bank of Hungary), активи якого сягають 5,8 млрд дол. (2002).
Основними галузями угорської економіки є: видобувна, металургійна (насамперед алюмінієва) промисловість, виробництво будівельних матеріалів, харчова, хімічна індустрія (переважно фармацевтика), виробництво транспортних засобів. Аграрний сек­тор представлений вирощуванням пшениці, кукурудзи, соняшникового насіння, цукрового буряку, розведенням великої рогатої худоби, свиней, домашньої птиці тощо.
Зовнішньоекономічна діяльність Угорщини є показовою для багатьох країн Центральної та Східної Європи, а тому потребує більш докладного аналізу. У 2003 р. обсяги угорського експорту становили 37,7 млрд євро, а імпорту — 42,1 млрд. Тобто від’ємне сальдо досягло 4,4 млрд, що було на 1 млрд євро більшим, ніж у 2002 р. Ця загрозлива тенденція також стимулювала зростання зовнішнього боргу країни, який досяг і навіть перевищив встанов­лений Євросоюзом критичний рівень у 60 % (маастрихтські
вимоги) ВВП.
Промислово розвинуті країни є основними зовнішньоторговельними партнерами Угорщини, на які у 2003 р. припадало 80,3 % угорського експорту та 65,4 % імпорту (на країни ЄС відповідно 73,6 та 55,1 %). Разом з тим, наявною стала тенденція уповільненого зростання торгівлі з країнами Європейського Союзу та високих тем­пів нарощування торгівлі з Росією, Китаєм, країнами ЦСЄ (на той час аплікатами на вступ до ЄС). На країновому рівні виділялася насамперед четвірка європейських держав, передусім Німеччина, на яку припадало близько 29 % зовнішньоторговельного обороту, Ав-
стрія — 7 %, Італія — 6,5 %, Франція — понад 5 %, Росія — 4 %. Несподівано з 9-го на 6-е місце за обсягами експортно-імпортних операцій перемістився Китай, що було пов’язано з форсуванням до нього угорського імпорту. Саме з цією азіатською країною були підписані численні угоди про можливість використання китайських робітників на будівництві автострад (ці проекти частково фінансуються Європейським Союзом передусім в плані створення транс’­європейських коридорів), мостів та будапештського метро. Пошук нових ринків інвестування призвів до поглиблення у розвиткові угорсько-китайських відносин. Так, угорський холдинг Raba планує створити в Китаї спільне виробництво автобусів та вантажних автомобілів. Разом з тим, тривожною ознакою є від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі країни з КНР, яке сягнуло 3,1 млрд дол. і становить більш як 60 % пасива країни. Сучасні тенденції розвитку зовнішньоекономічних зв’язків відображає табл. 5.25.

Таблиця 5.25

Зовнішня торгівля Угорщини

Групи країн

Експорт

Імпорт

2002 р., млрд
євро

2003 р.

2002 р., млрд
євро

2003 р.

млрд євро

% до 2002 р.

млрд євро

% до 2002 р.

Разом

36,5

37,7

103,2

39,9

42,1

105,5

Промислово розвинуті країни

29,9

30,2

101,0

26,7

27,6

103,3

  • країни ЄС

27,4

27,7

101,0

22,5

23,2

103,3

у т. ч. Країни ЦСЄ

5,1

5,9

116,1

6,6

7,4

111,1

  • країни ЦЄКВТ*

3,2

3,7

115,7

3,4

3,8

113,9

Країни, що розвиваються

1,48

1,53

103,2

6,62

7,2

108,9

*ЦЄКВТ — Центральноєвропейські країни вільної торгівлі.
Джерело: БИКИ. — 2004. — № 129 (8775).
У сучасній товарній структурі угорського експорту близько 60 % припадає на машини, обладнання, транспортні засоби, 30 % — на продукцію переробної промисловості, 7 % становлять продовольчі товари і близько 4 % — паливно-сировинні товари. Подібною до цього є структура імпорту, з тією лише різницею, що питома вага машин та продукції переробної промисловості є нижчою за експортний відсоток, а паливно-енергетичних товарів значно вищою. Меншим за вивізну квоту є угорський експорт продовольства.
Відмінною від багатьох країн ЦСЄ є активна зовнішньоекономічна діяльність провідних угорських фірм, які швидко закріплюються на ринках цього мегарегіону. Провідні позиції при цьому посідають, як правило, дочірні компанії відомих ТНК. Яскравим прикладом на підтвердження цих слів може бути компанія Audi Hungaria, що спеціалізується на виробництві автомобілів і двигунів. Вартість її експорту у 2003 р. становила 3,5 млрд євро, тобто 10 % усього угорського експорту (за даними «БИКИ». 2004. — № 129).
Далі за обсягами продажів ідуть Flextronics, яка виробляє побутову електроніку, засоби зв’язку, телекомунікації, а експорт її продукції становить 2,9 млрд євро (2003 р.), та дочірнє підприємство виробників сотових телефонів Nokia (2,4 млрд євро, 2003 р.). Ці три компанії разом забезпечують 25 % усього угорського експорту.
До ознак експансіоністської (на регіональному рівні) діяльності можна віднести регіональну стратегію угорського акціонерного товариства «MOL», яке тільки у 2003 р. придбало 25 % + 1 акцію хорватської компанії INA, контрольний пакет акцій нафтової компанії «Словнафт» (Словаччина), 23 автозаправочні станції
в Румунії у фірми «Шел-Романія», подало заявку на участь у тен­дері на приватизацію польського нафтопереробного підприєм-
ства у м. Гданськ. Великий інтерес виявляє компанія MOL до приватизації нафтопереробних підприємств у Чехії та Сербії. Другим прикладом посилення позицій на ринках ЦСЄ є угорське АТ «Глобус» (харчова промисловість, зокрема плодоовочекон­сервна галузь), яке придбало контрольний пакет акцій болгарського консервного заводу «Оторко». У цій же країні угорський «Відеотон» придбав великий пакет акцій електронної компанії «ДЗУ». Як випливає з наведених вище прикладів, угорські корпорації найбільш активно поводять себе на національних ринках нових членів ЄС та аплікантів на вступ до цього інтеграційного об’єднання.


5.8.6.3. Особливості членства в ЄС


Вступ Угорщини до Європейського Союзу (2004 р.) став можливим лише за умов виконання системних вимог цієї організації до країни-апліканта. Європейська Комісія ще в жовт­ні 1999 р. дала позитивну оцінку зрілості Угорщини з погляду готовності до коінтеграції з ЄС. Тоді ж було визначено, що немає потреби у подальшому реформуванні фінансів та зниження темпів інфляції. Разом з тим, упродовж 2000—2004 рр. найбільш пекучою стала проблема внесення державних коштів до консолідованого бюджету Європейського Союзу. Рішення остан­нього щодо неприпустимості більших внесків нових учасників, ніж загальної суми коштів, що надходитимуть зі структурних фондів ЄС та інших фондів та програм, зменшило напругу в суспільстві, хоча й не розв’язало проблему повністю, адже відповідний перерозподіл коштів обмежував фінансову мобільність країни у їх перерозподілі.
Серед багатьох проблемних ситуацій, які виникли щодо трид­цяти одного пакета переговорів з ЄС, найбільш актуальними для Угорщини були два: підвищення ефективності управління муніципальних органів під час радикальної реорганізації їх управління та розвиток ринкової інфраструктури у сільському господар-
стві. Це виявилося складним завданням, з яким Угорщина повною мірою не впоралася і зараз. Якщо раніше нерівномірність розвитку в Угорщині регулювалася плановими методами, то в останні п’ятнадцять років такі можливості були обмежені. Так, зараз майже 60 % ПІІ сконцентровано в Будапешті (2002 р.), а регіональ­ні диспропорції за показником ВРП сильно дистанціюють Цен­тральний регіон (Kozep-Magyarorszag) — 72,4 % середнього по ЄС — 15 та Східний (Eszak-Alfold) — 32,5 % (дані станом на 1999 р., який визначається в ЄС як базовий).
Залишаються проблеми приєднання Угорщини до Європейського монетарного союзу та дотримання маастрихтських критеріїв: дефіцит державного бюджету не повинен бути більше 3 % ВВП; державна заборгованість не більше 60 % ВВП; рівень інфляції, який не може бути більшим на 1,5 % ніж у трьох найбільш стабільних державах єврозони; рівень відсоткових ставок по банківських кредитах не може відрізнятися більш як на 2 % від показників трьох найстабільних держав ЄМС. Валютна конвергенція (зближення) держав-учасниць є проблемною для Угор­щини, яка особливо загострилося після вступу країни до ЄС. Спеціальне дослідження, яке було проведене Європейським центральним банком, що охоплювало період з вересня 2003 р. по жовтень 2004 р., засвідчило, що сальдо державного бюджету є від’ємним і становить 6,2 % ВВП, державна заборгованість — 59,1 % ВВП, рівень інфляції сягнув 6,5 % (на Кіпрі — 2,1 %, у Польщі — 2,5 %), ставка по кредитах — 8,1 % (Кіпр — 5,2 %, Польща — 6,9 %).
Дещо знизився в Угорщині останнім часом і рівень конкурентоспроможності національної економіки. Так, за ІКЗ Угорщина перемістилася у 2004 р. з 33-го місця, яке посідала у 2003 р., на 39-те. Дотримання відповідних критеріїв членства ставить країну перед необхідністю скорочення асигнувань на соціальні потреби, що говорить про поступове зменшення «благополуччя» та перехід до прагматичних механізмів регулювання економіки.
Однак за прогнозами експертів Європейської Комісії країна має всі наявні шанси ввійти до єврозони, за найоптимістичнішими прогнозами у 2006—2007 рр., за найпесимістичнішими у 2008—2010 рр.


ІКЗ — індекс конкурентоспроможності, що зростає.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.