лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

5.8.3. Економіка Польщі
5.8.3.1. Загальна характеристика


Польща є найбільшою державою серед нових членів ЄС як за кількістю населення (близько 39 млн жителів, 2000 р.) та площею (312 тис. км2), так і за виробленим сумарним ВВП (365,6 млрд дол. за ПКС, 2002 р.). За теорією І. Валлерстайна, саме Польща і Росія з огляду на абсолютні обсяги цього макроекономічного показника можуть претендувати на роль регіональних лідерів держав ЦСЄ. Натомість у відносних показниках, наприклад ВВП на душу населення, країна поступається більшості з нових членів Європейського Союзу, випереджаючи хіба що Латвію та Литву. За ІЛР (0,841) Польща посідала у 2001 р. 35-е місце у світі та 24-е в Європі, пропускаючи перед собою Чеську Респуб­ліку та Словенію, проте за індексом рівня освіти (0,95 з 1,0 максимально можливого) країна перебуває на рівні Швейцарії, поступаючись лише країнам — лідерам європейської економіки.
У світових технологічних рейтингах Польщу, як правило, відносять до групи потенційних лідерів. Так, за індексом технологіч­них досягнень (ІТД) у 2000 р. країна посідала 29-е місце, а за
питомою вагою експорту технологічних товарів (36,2 % загального експорту товарів, 1999 р.) ненабагато поступалася провідним європейським країнам.
Разом з тим, за розрахунками індексів конкурентоспроможності національної економіки, мікроекономічним індексом конкурентоспроможності (відповідно 45-е та 47-е місце у світі, 2003 р.) країна поступається багатьом новим членам Європейського Союзу, зокрема за останнім показником усім восьми державам ЦСЄ.
Проведені у 1990-ті рр. реформи, у тому числі приватизаційні, привели до того, що зараз більш як 70 % ВВП виробляється у приватному секторі, хоча існує досить складна проблема реструк­туризації багатьох об’єктів важкої промисловості, які ще й зараз перебувають у державній власності.


5.8.3.2. Галузева структура господарства


Реалізація моделі «шокової терапії» на початку 90-х рр. ХХ ст. та застосування деяких елементів градуалізму у подальшому та імплементація основних документів Європейського Союзу у період з квітня 1994 р. (час подання заявки на вступ) до травня 2004 р. (офіційний час коінтеграції до ЄС) привели до значних структурних зрушень в економіці країни, що були викликані швидкою приватизацією об’єктів державної власності, залученням прямих іноземних інвестицій, посиленою експансією провідних ТНК у селективні галузі національної економіки, «відпуском цін», певними прорахунками у зовнішньоекономічній та внутрішній політиці.
Особливістю польської економіки кінця 1990-х рр. була відмінна від «європейських стандартів» структура національної економіки. Так, на рубежі тисячоліть на сільське господарство припадало 5 % ВВП, промисловість — 35 % та сферу послуг — 60 %, що в цілому відповідало структурі господарства «старих членів» ЄС, з певною поправкою на більш високий відсоток сільського господарства (він у країнах ЄС коливається від 1,5 % до 3,5 %) та низькою порівняно з ЄС питомою вагою сфери послуг (вона сягає 65—70 %), а також поки що значною часткою промисловості в країні, що говорить про перехід від індустріального до постіндустріального суспільства.
Дещо інший вигляд має структура зайнятості. Так, на кінець 1999 р. питома вага зайнятих у сільському господарстві і промисловості становила по 25 % у кожній, що аж ніяк не відображало інтенсивний характер розвитку аграрного сектору, цей показник був найвищим в Європі, у тому числі серед аплікантів на вступ. Упродовж 2000—2004 рр. завдяки зусиллям уряду країни та коштам, що надходили з Європейського Союзу за різними програмами, у тому числі за пакетом Pro accetion (він був спрямований на підготовку до вступу) призвели до певних змін у структурі сільського господарства, передусім у зменшенні питомої ваги зайнятих у цьому секторі до 17—18 % (оцінка, 2004 р.), проте навіть
і за цих умов він все одно залишається екстремально високим в ЄС.
За останні п’ятнадцять років суттєво змінилася спеціалізація країни. За обсягами ринкової капіталізації у січні 2002 р. перші місця посіли компанія TPSA (Telecomunikacja Polska SA) — 21 млрд злотих (близько 6 млрд дол.), PKN (Polski Koncern Naftowy) — 9 млрд злотих, медіа-компанія Agora SA — 3 млрд злотих. У структурі промислового виробництва вирізняється виробництво машин, чавуну, сталі, видобування вугілля, випуск хімічної продукції, суднобудування, виробництво продуктів харчування, скла, напоїв, тканин.
Пожвавлення промислового виробництва, яке розпочалося у середині 1990-х рр. польські економісти пов’язують, як правило, з приходом потужних інвесторів. Станом на кінець 1997 р. в країну було інвестовано близько 20 млрд дол. (у 1990 р. лише 89 млн, а вже в 2000 р. загальний обсяг ПІІ перевищив 50 млрд). Першими на ринок країни прийшли такі відомі ТНК, як Fiat, Daewoo, АВВ, THOMPSON, Pepsi Co, Coca-Cola, Pillip Morris, ВР та ін. Станом на кінець 1997 р. найбільшими інвесторами виявилися італійській Fiat (1141,9 млн дол. інвестицій) та південно-корейська Daewoo (1011,3 млн дол.). Суттєво нарощував свою присутність у Польщі і міжнародний капітал. Зокрема ТНК EBOiR посіла третє місце (616,5 млн дол.). У цей час активно відбувався процес створення нових робочих місць передусім в автомобілебудуванні.
Значні зміни відбулися й у фінансовому секторі країни.
У 1991 р. розпочав роботу американський Citibank, який є одним із лідерів банківської справи у світі. Майже одночасно на польському фінансовому ринку опинилися німецький Commerzbank,
а також ING Grup, LG, Allied Irish Bank PLC. Жорстка конкуренція між ними привела до злиття (поглинання) багатьох польських банків та зменшення контролю над ними з боку держави. На кінець 2000 р. серед 73 функціонуючих у країні банків лише 7 певною мірою контролюються урядом країни. Два найбільших банки PKO BP та Pekao мали у 2000 р. активи в розмірі 12,2 млрд дол. До інших лідерів належать Bank Prezemyslowo-Handlowy PBK та Bank Handlowy, які є членами Citigroup. Обсяг і якість банківських послуг, у тому числі кредитних, зараз ні чим не відрізняється від аналогічних у країнах ЄС, хоча кредитна ставка є дещо вищою.
Упродовж наступних п’яти років суттєвою проблемою залишатиметься сільське господарство, в якому, як було сказано вище, зайнята майже п’ята частина трудових ресурсів. Квоти на виробництво аграрної продукції, які встановив Європейський Союз для Польщі, є досить низькими. Так, виробництво молока в країні обмежується 200 л на одного жителя, у той час коли в Ірландії така норма становить 1000 л. Непокоять польських селян також суворі санітарні та технологічні вимоги до виробництва продуктів харчування, які їхній уряд вимушений був імплементувати впродовж останніх років. Економісти-аграрії прогнозують значні зміни у польському фермерстві, що зумовлені не тільки посиленням конкуренції між основними товаровиробниками, а й порівняно низькою щодо європейської товарністю виробництва.
Після вступу Польщі до Європейського союзу у 2004 р. сталися значні структурні зрушення в її економіці, які можна звести до кількох блоків.
І. Зростання цін, зумовлене насамперед порівняно високою щодо ЄС інфляцією, яка у період з серпня 2003 р. по серпень 2004 р. становила 4,6 %, тоді як прогнозувалося, що вона не повинна була перевищувати 2,5—3,5 %. Внаслідок цього ціни на продукти харчування та напої за цей період зросли на 9,3 %. Інфляційним чинником також виступає підвищення цін на паливо, збільшення ставок непрямих податків, підвищений попит на польські продовольчі товари за кордоном.
ІІ. Деформована структура інвестицій, яка збереглася з 1990-х рр., за якою майже 80 % їхнього обсягу припадало на промисловий сектор (2004 р.), при цьому 34 % з них становили надходження до харчової промисловості, виробництва гумотехнічних виробів та штучних матеріалів (15 %), а також переробки неметалічної сировини (12 %).
Упродовж року, який передував вступу Польщі до ЄС, відбулося значне зростання обсягів прямих іноземних інвестицій. Так, якщо у 2003 р. їх було залучено 6,42 млрд дол., то за даними Центру стратегічних досліджень уряду у 2004 р. їх розраховували отримати вже у 1,5 раза більше. Водночас польські компанії продовжували інвестувати свій капітал за кордон, переважно у сусід­ні країни (Росія, Україна, Словаччина, Чехія). У 2004 р. ситуація дещо змінилася. Країна стала більше інвестувати в розвинуті держави ЄС. Приміром варшавський концерн з виробництва паль­ного PKN Orlen та виробник побутових приладів Amica активно інвестують свій капітал до Німеччини.
ІІІ. Зростання макроекономічних показників зумовлене отриманням країною інтеграційних переваг, яке дав їй вступ до Європейського Союзу. Приміром, якщо реальний приріст ВВП Польщі у 2003 р. становив 3,7 %, то планується, що у 2004 та 2005 рр. він сягатиме щорічного показника у 5 %. Темпи зростання продуктивності праці в країні є вищими за аналогічні в Західній Європі, проте їх відносний рівень досить низький.
Дохід на душу населення в країні за ПКС становить лише 43 % рівня ЄС — 15, це більше за показник Латвії (33 %), але значно нижче за Кіпр (75 %). Багатомільярдні субсидії зі структурних фондів та Фонду згуртування, які надходитимуть в країну впродовж 2004—2006 рр. в цілому не зможуть ліквідувати відставання, проте значно зменшать відстань між лідерами та аутсайдерами розширення.
ІV. Високий рівень безробіття. Станом на серпень 2004 р. його показник становив 19 % (тобто 3 млн осіб). Незважаючи на те, що мало місце збільшення обсягу промислового виробництва, заробітна плата зростала повільно, а у промисловому секторі наявною була тенденція до скорочення, що призводило до збіль­шення пропозиції польської робочої сили на європейських
ринках.
V. Консолідація державних фінансів, що є необхідною запорукою подальшої конвергенції Польщі з Європейським Союзом.
VІ. Значна регіональна диференціація. Якщо на початку 1990-х рр. більша частина ПІІ концентрувалася в Варшаві, то вже починаючи з кінця ХХ ст. відбувався процес їх «розтікання» по інших регіонах. Так, у 2001 р. на Варшаву припадало лише 10 % їх загального обсягу. Проте рівень безробіття та доходів є і зараз різним у країні. Так, наприклад, перший із них у столиці не перевищує 1 %, у той час як у східних воєводствах становить близько 20 %.


5.8.3.3. Особливості зовнішньоекономічних відносин


Протягом 90-х рр. ХХ ст. Польща нарощувала зовнішньоекономічні зв’язки з країнами Європейського Союзу, які мали у цей період різну інтенсивність, хоча наявною стала тенденція до зростання обсягів як експорту, так і імпорту. Головною особливістю зовнішньої торгівлі Польщі у цей час було переважання експорту над імпортом, що наявно випливає із табл. 5.21.

Таблиця 5.21

Експорт та імпорт Польщі, млн дол.


Індикатор

Роки

1996

1997

1998

1999

2000

Імпорт

34 844

40 553

45 303

45 132

48 210

Експорт

27 557

30 731

32 467

30 060

35 902

Сальдо

– 7287

– 9822

– 12 836

– 15 072

– 12 308

За період з 1996 по 2000 р. польський імпорт до країн ЄС зріс в 1,4 раза, тоді як експорт збільшився лише в 1,3 раза. Зберігалося негативне сальдо зовнішньої торгівлі, яке перекривалося
у багатьох випадках іноземними позиками. Разом з тим, у струк­турі імпорту все більше домінували інвестиційні товари, а також нафта та природний газ (переважно з Російської Федерації), їх споживачем нерідко виступали спільні підприємства, яких станом на початок 1999 р. налічувалося близько 30 тис. «Автомобільний інвестиційний бум», який мав місце у середині 1990-х рр., та інвестиції у виробництво телевізорів та радіоприймачів
сприяло суттєвому нарощуванню експорту цих товарів упродовж перших дев’яти місяців 2004 р. Суттєво зріс також експорт засобів виробництва. Цей рік був рекордним також і щодо експорту польського продовольства на ринки Євросоюзу. Традиційно висока якість, високі смакові властивості, низькі ціни, спрощення митних процедур, відміна ветеринарного контролю, активне освоєння інвестицій, що надійшли на модернізацію фер­мерського господарства та харчової промисловості, привели до експансії продовольчих товарів країни на ринках ЄС. Відповідно до прогнозів Міністерства сільського господарства Польщі експорт продовольства в країни Євросоюзу сягнув у 2004 р. 5 млрд євро, тобто на 1 млрд перевищив імпорт та був значно вищим, ніж у 2003 р.
Наступною позитивною рисою стало покращання сальдо зовніш­ньоторговельного балансу, проте він і зараз залишається поки що від’ємним (за 7 місяців 2003 р. від’ємне сальдо становило 3,3 млрд євро, а за аналогічний період наступного 2004 р. — 2,6 млрд).
За свідченням багатьох європейських експертів, суттєво зросла конкурентоспроможність польських товарів на ринках ЄС, що у першу чергу пов’язують зі збільшенням продуктивності праці, асор­тиментною диверсифікацію виробництва та іншими перевагами.
Останнім часом відбулися також певні зміни і в географії зовнішньої торгівлі (табл. 5.22).

Таблиця 5.22

Основні торгові партнери Польщі, питома вага, 2000 р., %

Експорт

Імпорт

1. Німеччина — 34,9

1. Німеччина — 23,9

2. Італія — 6,3

2. Росія — 9,4

3. Франція — 5,2

3. Італія — 8,3

4. Нідерланди — 5,0

4. Франція — 6,4

5. Великобританія — 4,5

5. Великобританія — 4,4

ЄС-15, разом — 70,0

ЄС-15, разом — 61,2

Джерело: The Statesman’s Yearbook 2004. / Ed. by B. Turner. — London — NY, 2004. — P. 1305.
У 2003 р. Польща вийшла на шосте місце (після США, Китаю, Японії, Швейцарії, Росії) серед країн — імпортерів Євросоюзу. На країновому рівні це були такі держави, як Німеччина, Італія та Франція. Крім сировинних товарів, частка яких є традиційно високою, перші позиції посів експорт автомобілів та запасних частин до них, побутових приладів, текстилю, меблів та будівельних матеріалів. Останнім часом почали користуватися попитом на європейському ринку також засоби програмування, вироблені в Польщі.
У структурі імпорту, як уже згадувалося, переважають технологічні товари та енергоносії, а основними партнерами виступають Німеччина, Росія, Італія. Зниження трансакційних витрат, зумовлене вступом країни до ЄС, і тут сприяло суттєвим змінам. Станом на середину 2004 р. постачання товарів тільки сільськогосподарської групи до Німеччини збільшилося на 36 %, до Нідерландів — на 50 %, до Франції — на 47 %, до Італії — на 45 %, Великобританії — на 38 %, і це при тому, що експорт «товарів продовольчої групи» є високо регламентованим в ЄС.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.