лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Тільки у 2000 р. у Чехії знову розпочався період помірного економічного зростання, однак, попри все, країна не досягла рівня 1989 р., тоді як Словацька республіка, яка не так наполегливо орієнтувалася на західний ринок, у 2000 р. вийшла на рівень 1989 р. (табл. 5.15).
Таблиця 5.15
Головні показники розвитку
постсоціалістичних країн Європи, 2000 р.


Назва країни

ВВП на душу населення, дол. (за паритетом купівель­ної спроможності)

Індекс людського розвитку (ІЛР)

Світовий рейтинг за ІЛР

1. Словенія

17 367

0,879

29

2. Чехія

13 991

0,849

33

3. Угорщина

12 416

0,835

35

4. Словаччина

11 243

0,835

36

5. Польща

9051

0,833

37

5. Польща

9051

0,833

37

6. Естонія

10 061

0,826

42

7. Хорватія

8091

0,809

48

8. Литва

7106

0,800

53

9. Латвія

7045

0,788

56

10. Білорусь

7544

0,788

56

11. Росія

8377

0,781

60

12. Болгарія

5710

0,779

62

13. Румунія

6423

0,775

63

14. Македонія

5086

0,772

65

15. Україна

3816

0,748

80

16. Молдова

2109

0,701

105

Розраховано за: Kempe I., Meurs van Win. Strategic Challenges and Risks of Eastern Enlargement / Beyond EU Enlargement Vol.1. The Agenda of Direct Neighbourhood for Eastern Europe. — Guterslog: OBFP, 2001. — Р. 149—151.
Наприкінці ХХ ст. країни ЦСЄ мали вже досить високі, по-
рівняно з іншими постсоціалістичними державами, показники ділової активності, підтвердженням чого є ринкова капіталізація економіки, загальний обсяг якої сягнув у 1999 р. 54 млрд дол. (табл. 5.16). Безсумнівним лідером при цьому стала Польща (23 млрд дол.), далі йшли Чехія та Угорщина, хоча за рівнем капіталізації як відсотком ВВП та обсягом продажів цінних паперів остання не мала собі рівних. Разом з тим, слід пам’ятати, що наведений вище обсяг капіталізації держав ЦСЄ не є високим за світовими мірками. Так, капіталізація однієї компанії Microsoft станом на травень 1999 р. сягала 400 млрд дол., тобто була
у 7,4 раза більшою за сім провідних країн ЦСЄ разом узятих (Хорватія, Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія).

Таблиця 5.16

Капіталізація країн Центральної Європи, 1999 р.

Країна

Ринкова
капіталізація,
млрд дол.

Ринкова
капіталізація
як відсоток ВВП, %

Середній обсяг
продажів цінних
паперів, 1999 р.,
млрд дол.

Хорватія

3,16

14,8

0,5

Чеська Республіка

11,44

20,2

21,3

Угорщина

12,97

25,7

65,1

Польща

23,00

14,6

35,7

Румунія

0,36

0,6

0,8

Словаччина

0,73

3,4

4,3

Словенія

2,63

12,5

3,2

Разом

54,29

130,5

Джерело: Equity Central Europe 1999. — Budapest — Warsaw, Prague, 2000. — P. 8.
Разом з тим, наприкінці 1990-х рр. можна було говорити про те, що в країнах цього мегарегіону відбулося становлення компаній-лідерів, які мали високий рівень конкурентоспроможності (табл. 5.17). Слід звернути також увагу на те, що пріоритетними галузями стали при цьому телекомунікації, фармацевтика та банківська справа.
Коінтеграція країн ЦСЄ до ЄС та подальша їх конвергенція містить у своїй основі чимало подальших ризиків, що випливає з розрахункових моделей подальшого зближення нових членів ЄС, кандидатів на вступ та п’ятнадцятки старих членів.
Таблиця 5.17

Найбільші компанії країн Центральної Європи, 1999 р.

Ранг

Назва
компанії

Країна

Галузь

Ринкова
капіталізація, млн дол.

Випущені цінні папери, млн дол.

Прибуток на капітал

1

TPSA

Польща

Телекомунікації

6958

1044

21,5

2

Matav

Угорщина

 

5830

2040

15,6

3

SPT Telecom

Чехія

 

4909

1080

20,7

4

MOL

Угорщина

Нафта, газ

2660

1835

9,6

5

Bank Pekao

Польща

Банківська сфера

1826

274

11,1

6

ICN

Міжнародна

Фармацевтика

1752

7

Pliva

Хорватія

 

1618

971

13,2

8

OTP Bank

Угорщина

Банківська сфера

1374

1251

8,9

9

CEZ

Чехія

Електроенергетика

1208

386

6,5

10

Ceske Radio Komunikace

Чехія

Радіомовлення, телекомунікації

990

277

35,3

Джерело: Equity Central Europe, 1999. — Budapest, Warsaw, Prague, 2000. — p. 10.
Дослідження Цунео Морити (Nomura Research Institute) щодо моделей державного споживання Барро (Barro) i Левін—Рене (Levine—Renelt) дозволили побудувати досить непросту перспективу щодо можливостей реальної адаптації країн Центральної Європи та Балтії після вступу в ЄС (табл. 5.18). Судячи з усього, модель Барро є найоптимістичнішою серед песимістичних, а друга модель Левін—Рене є найпесимістичнішою. Розрахунки дослідника показали, що найвдалішою країною для інтеграції є Чехія (11
та 15 років відповідно подальшої конвергенції у межах ЄС), а далі йдуть Словаччина, Естонія, Угорщина, Польща, Словенія.
Друга хвиля інтеграції виглядає ще складнішою. Проміжок часу збільшується з 25 років (Латвія) до 53 (Албанія). Разом з тим, різниця у трактуванні двох індикаторів у другій хвилі, за винятком Албанії та Македонії, стає менш разючою, тобто песимі-
стичний прогноз Левін—Рене стає більш оптимістичним для
Латвії, Болгарії, Хорватії, Литви та Румунії.
Таблиця 5.18
Термін, що необхідний країнам Центральної Європи
та Балтії (перша хвиля) для інтеграції до ЄС (у роках)


Назва країни

Модель державного споживання

Барро

Левін—Рене

Чехія

11

15

Словаччина

15

19

Естонія

16

17

Угорщина

16

17

Польща

18

23

Словенія

19

24

Джерело: Цунео М. Страны, претендующие на членство в ЕС, имеют скрытый потенциал экономического роста // Трансформация. — 1999. — №5. — С. 11.
Таблиця 5.19
Термін, що необхідний країнам Центральної Європи
та Балтії (друга хвиля) для інтеграції до ЄС (у роках)


Назва країни

Модель державного споживання

Барро

Левін—Рене

Латвія

25

23

Болгарія

29

28

Хорватія

32

31

Литва

34

33

Румунія

36

34

Македонія

50

52

Албанія

53

75

Середній по країнах ЦСЄ

28

31

Джерело: Цунео М. Страны, претендующие на членство в ЕС, имеют скрытый потенциал экономического роста // Трансформация. — 1999. — № 5. — С.11.
Великою проблемою країн ЦСЄ є наявність зовнішнього боргу іншим державам ЄС, США, Японії та деяким міжнародним фінансовим структурам. Відповідно до Маастрихтських критеріїв показник зовнішнього боргу не повинен перевищувати 60 % ВВП. Практично на межі цього показника перебувають Естонія та Угорщина. Тяжіє до «граничної норми» також Словаччина та Латвія. Разом з тим, найнижчий індикатор у 29,3 % боргу до ВВП був притаманний для Словенії, яка всіляко уникає його збільшення до третини свого основного макроекономічного показника (табл. 5.20).

Таблиця 5.20

Зовнішня заборгованість країн ЦСЄ — нових членів ЄС

Назва країни

Обсяг боргу, млрд дол. (рік)

Відсоток боргу від ВВП

1. Польща

63,6 (2000)

36,4

2. Угорщина

29,4 (2000)

56,1

3. Чехія

21,3 (2000)

37,8

4. Словенія

5,5 (1999)

29,3

5. Словаччина

9,5(2000)

46,3

6. Литва

4,9 (2000)

41,5

7. Латвія

3,4 (2000)

45,3

8. Естонія

3,3 (2000)

61,9

Розраховано автором за: The Statesman’s Yearbook. The Politics, cultures and Economies of the World. 2004 / Ed. by B. Tunner. — London — NY: Palgrave, 2004. p.


В основу розрахунків цих моделей було покладено показник ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності та очікувані темпи економічного зростання.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.