лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

5.8. Економіка нових країн—учасниць ЄС
5.8.1. Країни ЦСЄ та Європейський Союз


До країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) відносять Албанію, Болгарію, Боснію та Герцеговину, Македонію, Польщу, Румунію, Словаччину, Словенію, Угорщину, Хорватію, Чехію, Югославію. Нерідко сюди ж включають також три балтійські держави — Естонію, Латвію, Литву. 1 травня 2004 р. вісім з них, а також середземноморські країни — Мальта та Кіпр стали новими членами Європейського Союзу. Очікується, що у 2007 р. ЄС розшириться щонайменше ще на дві країни — Румунію та Болгарію. Також до потенційних вступників відносять і решту держав Балканського півострова. На цей час країни — апліканти на вступ та нові члени в різних обсягах імплементували основні вимоги цього інтеграційного союзу, які зводяться до трьох блоків: політичні (відомі під назвою копенгагенських), економічні (маастрихтські) та спільного доробку — acquis communitaire, який передбачає введення у законодавство нових членів тих положень, що були напрацьовані різними інституціями Європейського Союзу упродовж попередніх років його існування і є обов’язковими для визнання новими членами ЄС (на кінець 2000 р. спільний доробок перевищував 80 000 сторінок машинописного тексту).
Переговори про набуття членства в ЄС здійснювалися згідно з тридцяти одним пакетом acquis communitaire.

  1. Вільне переміщення товарів.
  2. Вільне переміщення робочої сили.
  3. Свобода у наданні послуг.
  4. Вільне переміщення капіталів.
  5. Законодавство про підприємства.
  6. Конкурентна політика.
  7. Сільське господарство.
  8. Рибне господарство.
  9. Транспортна політика.
  10. Податкова система.
  11. Економічний та Монетарний Союз.
  12. Статистика.
  13. Соціальна політика та зайнятість.
  14. Енергетика.
  15. Промислова політика.
  16. Малі та середні підприємства.
  17. Наука та дослідницька діяльність.
  18. Освіта та навчання.
  19. Телекомунікації.
  20. Культура та аудіовізуальний сектор.
  21. Регіональна політика.
  22. Екологія.
  23. Захист прав споживача та охорона здоров’я.
  24. Юстиція та внутрішні справи.
  25. Митний союз.
  26. Зовнішні відносини.
  27. СЗБП.
  28. Зовнішня торгівля.
  29. Бюджет та фінансовий контроль.
  30. Інтелектуальна власність.
  31. Стандарти промислової політики.

Лише за умов успішного завершення переговорів по всіх цих пакетах, відповідних ухвал євроструктур, референдумів усередині ЄС та за його межами (тобто в країні-апліканті) та чи інша держава може розраховувати на входження до Європейського Союзу, найбільшого у світі інтеграційного угруповання.
Слід зазначити, що вступ восьми нових членів ЦСЄ до Європейського Союзу (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Угорщина, Словенія, Чехія) був непростим для країн цього регіону і таким, що ніс значні ризики для старих членів Європейського Союзу в плані так званих чотирьох європей­ських свобод (див. пункти 1—4 «спільного доробку»), адже в разі швидкого руху додаткових чинників виробництва з країн ЦСЄ до національних господарств ЕС — 15 могло виникнути знецінення оплати праці робітників, наявне та приховане демпінгування виробництва, швидка деформація цінової моделі Європейського Союзу тощо. Західна Європа очікувала припливу дешевої, але кваліфікованої робочої сили (у дозованих розмірах), розширення ринків збуту, збільшення сировинних ресурсів та зменшення трансакційних витрат у зв’язку зі зміщенням своїх кордонів на Схід.
До негативних наслідків розширення ЄС відносять також зниження у 2004 р. відносних макроекономічних показників. Так, ВВП на душу населення за валютним курсом знизився
з 21,5 тис. дол. на кінець 2003 р. до 19,8 з 1 травня 2004 р. Зріс рівень безробіття насамперед за рахунок високих відносних показників Польщі (20,5 %) та Словаччини (17 %), а реалізація принципу вільного руху робочої сили відкладалася для цих країн щонайменше на 4—5 років. Є значні проблеми з введенням у цих державах євро (за прогнозними оцінками це може статися у найпідготовленіших до цього країнах лише у 2007—2008 рр.).
Серед украй полярних оцінок розширення Європейського Союзу та його наслідків для «старих» і «нових» учасників, пов’язаних з переходом на нові стандарти виробництва та споживання, а також імплементації «чотирьох європейських свобод», зустрічається різне сприйняття тих переваг, які це широкомасштабне розширення принесло для постсоціалістичних країн ЦСЄ, так само як і розчарування через зростання цін та рівня безробіття, жорсткі правила регулювання тощо.
Проте не можна не сказати і про певні успіхи. Досить показовою при цьому є Словенія, в якій показник ВВП на душу населення майже дорівнює грецькому, середня заробітна плата є вищою за 1000 дол. на місяць, а рівень безробіття — нижчим за середній по ЄС. Країна має позитивне сальдо платіжного балансу, а її зовнішній борг є мінімальним з розра­хунку на душу населення, уряд країни досить стримано ставиться до залучення ПІІ, а доходи від приватизації спрямовує на оновлення виробництва, а не на споживання (як це робиться в багатьох пострадянських державах). Стан (існуючий і прогнозований) найбільших держав ЦСЄ адекватно відображає табл. 5.11.

Таблиця 5.11

Основні економічні показники найбільших країн ЦСЄ

Індикатор розвитку
Країна

ВВП, приріст
до попереднього року, %

Споживчі ціни, приріст до попереднього року, %

Безробіття1,
середньорічний рівень, %

Платіжний баланс
по поточних операціях,
сальдо в % до ВВП

 

2001

2002

2003

2004

2001

2002

2003

2004

2001

2002

2003

2004

2001

2002

2003

2004

1. Чехія

3,1

2,0

2,3

2,7

4,7

1,8

0,7

3,5

8,1

7,3

7,6

7,5

–5,7

–6,5

–6,3

–6,4

2. Угорщина

3,8

3,3

3,2

3,5

9,2

5,3

5,3

5,0

5,7

5,8

6,0

6,0

–3,4

–4,0

–4,9

–4,5

3. Польща

1,0

1,4

2,5

3,0

5,5

1,9

2,0

3,0

18,2

19,9

20,5

20,5

–3,9

–3,6

–3,4

–3,7

Подпись: 1644. Словаччина

3,3

4,4

4,0

5,0

7,1

3,3

8,0

7,0

19,2

18,5

18

17,0

–8,5

–8,2

–2,9

–2,0

5. Словенія

2,9

3,2

2,5

3,5

8,4

7,5

5,5

4,5

6,4

6,4

6,5

6,0

0,2

1,7

0,4

0,4

Разом ЦСЕ-5

2,2

2,2

2,7

3,5

14,5

15,3

15,7

15,5

–4,2

–4,2

–4,0

–4,0

Болгарія

4,1

4,8

4,5

5,0

7,4

5,8

3,0

4,0

19,7

17,8

18

17,0

–6,2

–4,4

–3,4

–2,6

Румунія

5,7

4,9

4,0

4,0

34,5

22,5

18,0

15,0

6,6

8,4

8,0

9,0

–5,5

–3,4

–2,7

–4,1

Разом ЦСЕ-7

2,8

2,7

3,0

3,4

12,9

13,8

13,9

14,1

–4,4

–4,1

–3,8

–4,0

Росія

5,0

4,3

5,0

4,5

21,6

16,0

14,0

10,0

9,1

8,0

7,5

8,0

11,3

9,5

6,7

Україна

9,2

4,8

6,0

4,0

12,0

0,8

10,0

7,0

11,1

10,2

11,0

11,0

3,7

7,7

4,0

*За методикою Міжнародної організації праці: 2003 р. — попередні дані; 2004 р. — прогнозні дані.
Джерело: Гаврик П. Страны с переходной экономикой: тенденции развития и перспективы // Проблемы теории и практики управления. — 2004. — № 2. — С. 20—26.

Як випливає з неї, споживчі ціни зростатимуть найближчим часом швидше за приріст ВВП, що може призвести до незадоволення населення, яке після 1 травня 2004 р. відчуло на собі, що цінова конвергенція (зближення) розпочалася, а заробітна плата поки що мало корелюється з нею. Слід також відзначити й те, що і в самому Євросоюзі вирізняється чотири групи «найдорожчих країн», до першої з них Євростатом включено ті, де рівень цін перевищує 120-відсоткову риску середнього по ЄС (Великобританія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ірландія), до другої групи віднесено ті держави, де відповідний показник сягає 100—120 % (Люксембург, Нідерлан­ди, Бельгія, Німеччина, Кіпр, Австрія, Італія, Франція). Третю
групу представляють такі країни, як Іспанія, Словенія, Мальта, Португалія, рівень цін у них становить 80—100 %, а ось четверту групу утворюють країни з показником 80 % і нижче — Польща, Литва, Словаччина, Латвія, Чехія, Угорщина та Естонія . Проте в Євросоюзі вважають, що одного погрупування для ґрунтовного аналізу замало, тому нерідко використовують контрастні показники, тобто мінімальний і максимальний. Найдорожчою країною при цьому виявилася Ірландія, що має рівень цін у 144 % середнього по ЄС рівня, а ось у Польщі ціни становлять лише 55 % європейських. Можна передбачити, що з усуненням митних кордонів ціни в Ірландії навряд чи зменшаться, а ось в країнах четвертої групи швидше за все зростуть, хоча й не дуже стрімко — купівельна спроможність громадян продовжує залишатися досить низькою (за європейськими мірками), а тому більшість урядів вважають, що їх найголовнішим завданням є боротьба з бідністю.
Європейський Союз у цілому є організацією, де чітко визначені соціальні пріоритети, а механізм дії структурних фондів насамперед спрямований на допомогу людині, сільському господарству, забезпеченню населення Європи всім необхідним і перш за все відносно дешевим продовольством, на яке громадяни ЄС — 15 витрачають від 12 до 20 % сімейного бюджету (в Україні ця цифра доходила в окремі роки до 60—70 %). Нові члени Євросоюзу мають показник у 30—40 %, що аж ніяк не є свідченням про зближення з авангардними європейськими націями. Досить різною є зарплата в старих членах ЄС та в нових. За даними В. Іноземцева, на початку ХХІ ст. цей показник становив в Євросоюзі 22,3 євро/год (у Швеції та Данії він досяг 29 євро/год, а ось в Португалії лише 9,9), тоді як у США, країні яка має найвищу продуктивність праці у світі, він дорівнює — 17,5 євро/год. Для порівняння:
в Україні така оплата складає 0,4 євро/год, в Чехії — 4,2 євро/год. Разом з тим, високий податковий тиск у країнах Північної Європи відлякує також інвесторів, у тому числі місцевих, які через цілу низку причин мусять виносити своє виробництво в інші країни, останнім часом — у країни Балтії. Так, наприклад, Естонія, за різними джерелами, має показник прямих залучених іноземних інвестицій (ПІІ) від 1200 до 1700 дол. на душу населення (Україна станом на початок 2004 р. лише 138 дол.) і є інвестиційним рекорд­сменом серед держав ЦСЄ.
Варто зазначити також, що процес розширення, чи, як його називають в ЄС, коінтеграції, має значні позитивні моменти, виходячи з того, що в основі будь-якої інтеграційної моделі лежить процес зниження трансакційних витрат, який, як правило, не відчувається впродовж перших місяців розширення кордонів з ЄС, проте у середньостроковій перспективі дає значний ефект, що має прояв у збільшенні інвестицій з найрозвинутих країн ЄС в національні економіки, розширенні ринку збуту товарів та послуг, зменшенні «непродуктивних» витрат на перетинання кордонів, можливості отримувати додаткові кошти зі структурних фондів ЄС та Фонду згуртування, включення в інноваційний процес Європейського Союзу, підвищення соціальних гарантій відповідно до європейської Соціальної хартії тощо.
Разом з тим, «стартовий рівень» держав ЦСЄ перед вступом суттєво відставав від середнього по ЄС, що наявно випливає з табл. 5.12.

Таблиця 5.12

П’яте розширення ЄС: держави-апліканти у 2002 р.


Назва країни

Населення, млн осіб

ВВП, млрд євро за ПКС

ВВП на душу населення 2000 р., євро

за ПКС

%
до ЄС — 15

Угорщина

10,2

138,2

13 600

57

Кіпр

0,8

12,5

17 400

72

Латвія

2,4

19,8

8500

35

Литва

3,5

32,6

9400

39

Мальта

0,4

4,5

11 7001

Польща

38,6

365,6

9500

39

Словаччина

5,4

61,1

11 400

47

Закінчення табл. 5.12


Назва країни

Населення,
млн осіб

ВВП, млрд євро за ПКС

ВВП на душу населення 2000 р., євро

за ПКС

%
до ЄС — 15

Словенія

2,0

35,4

17 700

74

Чехія

10,3

147,3

14 400

60

Естонія

1,4

13,6

10 000

42

Разом, ЦСЄ — 10

75,0

836,4

11 100

46

Болгарія

8,4

46,7

5900

25

Румунія

22,4

131,9

5900

25

Разом, ЦСЄ — 12

105,8

1015,0

9600

40

Туреччина

65,6

383,3

5500

23

Разом ЦСЄ — 12 +
Туреччина

141,4

1398,3

8000

33

ЄС — 15

378,3

9162,3

24 000

100

1Дані за 1999 рік
Джерело: Борко Ю. Расширние и углубление европейской интегрции // МЭ и МО. — 2004. — № 7. — С. 23.


Євробюлетень. — 2004. — Червень—липень. — С. 14—15.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.