лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Дещо більший рівень пільг передбачено для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною:

  1. надбавка до пенсії у розмірі 250 % мінімальної пенсії за віком;
  2. безплатний проїзд один раз на рік залізничним транспортом у двомісному купе, водним транспортом у каютах 1 класу, повітряним або автомобільним міжміським транспортом;
  3. щомісячна виплата грошової компенсації витрат на автомобільне паливо (50 літрів високооктанового бензину на місяць);
  4. безплатне поховання з військовими почестями, спорудження на могилі надгробка;
  5. виплата дружині (чоловіку) і дітям до 18 років в разі смерті ветерана одноразової допомоги у розмірі 20 мінімальних зарплат, встановлених законодавством на день смерті (загибелі).

Фінансування витрат здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Слід зазначити, що пільги не утворюють самостійної організаційно-правової форми соціального забезпечення. Тому вони додатково навантажують Державний бюджет України, що призводить до зменшення виплат на пенсії та допомоги.

3

  Соціальний захист інвалідів
за законодавством України
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначає основи соціальної захищеності інвалідів і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами умови для ведення повноцінного способу життя.
Інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі та захисті.
Соціальний захист інвалідів з боку держави полягає у наданні грошової допомоги, засобів пересування, протезування, орієнтації та сприйняття інформації, пристосованого житла, у встановленні опіки або стороннього догляду, а також пристосуванні забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів ко­мунікацій і зв’язку до особливостей інвалідів.
Підприємства та організації інвалідів мають право на пільги зі сплати податків і зборів відповідно до законів України з питань оподаткування.
Інвалідам забезпечується право на працю. Відмова в укладенні трудового договору, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення на іншу роботу без згоди інваліда з підстави інвалідності не допускається (крім випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню трудових обов’язків).
Відповідні органи щорічно визначають нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Нормативи визначаються для всіх підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності та господарювання) у розмірі не менше 4 % від загальної чисельності працюючих; якщо працює від 15 до 25 чоловік — встановлюється норматив у кількості одного робочого місця. Якщо на підприємстві, в установі, організації працює менше інвалідів, ніж встановлено нормативом, вони відраховують до відділень Фонду України соціального захисту інвалідів цільові кошти на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Розмір відрахувань визначається середньою річною заробітною платою на відповідному підприємстві, в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів здійснюється у вигляді грошових виплат, забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи автомобілі, крісла-коляски, а також шляхом надання послуг з медич­ної, соціальної, трудової реабілітації.
Фінансування роботи з соціальної захищеності інвалідів здійс­нюється фондом України соціального захисту інвалідів.

4

  Законодавче визначення поняття ветерана
праці та кола осіб, які визнаються такими.
Пільги ветеранам праці
Статус ветеранів праці регламентується Законом Ук­раїни «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні». Ветерани праці — це громадяни, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об’єднаннях громадян і мають трудовий стаж: жінки — 35 років, чоловіки — 40 років. Також ветеранами праці визнаються громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах (які працювали за Списком № 1 та за Списком № 2 за наявності загального трудового стажу — 30 років у жінок і 35 років у чоловіків); пенсіонери, нагороджені медаллю «Ветеран праці» за законодавством Союзу РСР; інваліди
І та ІІ групи, які одержують пенсії з інвалідності, якщо вони мають загальний трудовий стаж не менше 15 років.
Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» їм надано ряд пільг в галузі соціального захисту (безплатний проїзд в міському транспорті, першочергове безплатне зубопротезування, звільнення від плати за землю, переважне право на встановлення домашніх телефонів та ін.). Пільги ветеранам праці невеликі і не відіграють істотної ролі у формуванні рівня їх життя. Дещо більший обсяг пільг передбачений для осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною. До них належать Герої Соціалістичної Праці та повні кавалери ордена Трудової слави. Ці особи мають право на надбавку до пенсії, звільняються від сплати більшості податків, зборів та мита; мають пільги щодо сплати комунальних послуг.

5

  Статус громадян похилого віку
і гарантії їх соціального захисту
До ветеранів праці прирівнюються громадяни похилого віку. Громадянами похилого віку є особи, які досягли: чоловіки — 60 років, жінки — 55 років та особи, яким до досягнення пенсійного віку залишилося 1,5 року. Вони мають право на працю нарівні з іншими громадянами, забороняється відмова в прийнятті на роботу і звільнення з ініціативи власника з підстави виходу на пенсію. На підприємствах розробляються спеціальні програми підготовки до виходу на пенсію за віком: щадні умови праці, поступове скорочення робочого часу за бажанням працівника.
Громадяни похилого віку мають право на соціальне обслуговування, яке включає надання різних послуг щодо підтримання їх життєдіяльності і соціальної активності.
Особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника в зв’язку із змінами в організації виробництва або виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають необхідний страховий стаж [3, ст. 21].
Самотнім громадянам похилого віку, які за медичним висновком потребують постійного стороннього догляду, призначається щомісячна допомога в порядку, встановленому Законом України «Про пенсійне забезпечення», або надається соціально-побутове обслуговування вдома.
Громадяни похилого віку мають право на соціальне обслуговування. Соціальну допомогу вказаним громадянам, які частково або повністю втратили здатність до самообслуговування, за їх ба­жанням може бути надано безпосередньо вдома або у відповід­ній установі (будинку-інтернаті; будинку для ветеранів або в іншій установі), де вони перебувають тимчасово або постійно.
Жилі приміщення, які займають громадяни похилого віку, за їх бажанням передається їм в особисту власність безплатно в межах встановлених норм.

6

  Статус ветеранів військової служби.
Їх соціальний захист
Закон України «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист» встановлює статус ветеранів військової служби, визначає основні засади їх соціального захисту.
Ветеранами військової служби визнаються громадяни України, які бездоганно прослужили на військовій службі 25 і більше років і звільнені в запас або у відставку, а також інваліди І та
ІІ груп, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби [7, ст. 5].
Держава гарантує кожному ветерану військової служби різні види допомоги шляхом надання пільг, переваг та соціальних гарантій. Для них передбачена 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та плати за комунальні послуги. Ветерани мають право на безплатне отримання у власність займаного ними та членами їх сімей житла незалежно від розміру його загальної площі в будинках державного житлового фонду.
При переїзді до місця постійного проживання після звільнення з військової служби ветерани та члени їх сімей користуються правом на безплатний проїзд і перевезення багажу. Один раз на два роки вони користуються безплатним проїздом в межах Ук­раїни залізничним, водним чи автомобільним транспортом для лі­кування у санаторіях.
Ветерани військової служби та члени їх сімей поряд з пільгами, передбаченими Законом України «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист», користуються пільгами, встановленими для них іншими нормативно-правовими актами. У разі, якщо право на одну і ту саму пільгу передбачено різними нормативно-правовими актами, ця пільга надається по одному із них за вибором ветерана військової служби. Йдеться, зокрема, про пільги та гарантії, передбачені Законом України «Про соціаль­ний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» [6]. Вказаний Закон досить детально регулює питання пільг щодо проїзду [6, ст. 14], пенсійного забезпечення та надання грошової допомоги [6, ст. 15], визначає соціальні гарантії прав членів сімей військовослужбовців [6, ст. 18].

    • Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості ВР України. — 1996. — № 30. — С. 141.
    • України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ // Відомості ВР України. — 1991. — № 21. — С. 252.
    • Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.93 р. № 3721-ХІІ // Відомості ВР України. — 1994. — № 4. — С. 18.
    • Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. № 3551-ХІІ // Відомості ВР України. — 1993. — № 45. — С. 425.
    • Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 9 квітня 1992 р. № 2262-12 // Відомості ВР України. — 1992. — № 29. — С. 399.
    • Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослуж­бовців і членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-ХІІ // Відомості ВР України. — 1992. — № 15. — С. 191.
    • Закон України «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист» від 24.03.98 р. № 203/98-ВР // Відомості ВР України. — 1998. — № 40—41. — С. 249.
    • Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 5 листопада 1991 р. // Відомості ВР України. — 1992. — № 3. — Ст. 10.
    • Закон України «Про Державний бюджет на 2004 рік» № 1344-IV від 26 листопада 2003 р. // Урядовий кур’єр. — 2003. — 3 грудня. — № 228.
    • Постанова Верховної Ради України «Про заходи щодо поліпшення соціального захисту інвалідів» від 3.12.1998.
    • Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992.
    • Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців (від 15.04.94 року).
    • Угода про встановлення для учасників Великої Вітчизняної війни, трудівників тилу воєнних років та вдів загиблих воїнів додаткових пільг і матеріальної допомоги у зв’язку з 50-річчям Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років (ратифікована Законом України від 26 квітня 1996 року).
    • Про комісії для розгляду питань, пов’язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 року.
    • Типове положення про комісії для розгляду питань, пов’язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: Затверджено Наказом Міністерства соціального захисту населення України від 30 травня 1996 року.
    • Сирота І. М. Право соціального забезпечення в Україні. — Х., 2001.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.