Таблиця 9
СПІВВІДНОШЕННЯ РІЗНИХ ОДИНИЦЬ ЕНЕРГІЇ (РОБОТИ І ТЕПЛОТИ)
Одиниця фізичної величини |
J (Дж) |
сal (кал) |
kW · h
(кВт · г) |
Btu |
еrg (ерг) |
еV (еВ) |
Позначення |
Назва |
J |
Джоуль |
1 |
0,24 |
2,78 · 10–7 |
9,5 · 10–4 |
107 |
6,2 · 1018 |
cal |
Калорія |
4,19 |
1 |
1,16 · 10–6 |
4 · 103 |
4,19 · 107 |
2,6 · 1019 |
kW · h |
Кіловат-година |
3,6 · 106 |
8,6 · 105 |
1 |
3,4 · 103 |
3,6 · 1013 |
2,3 · 1025 |
Btu |
Британська од. теплоти |
1,06 · 103 |
252 |
2,93 · 10–4 |
1 |
1,06 · 1010 |
6,57 · 1021 |
erg |
Ерг |
10–7 |
2,4 · 10–8 |
2,78 · 10–14 |
9,5 · 10–11 |
1 |
6,2 · 1011 |
eV |
Електрон-вольт |
1,6 · 10–19 |
3,8 · 10–20 |
5,75 · 10–27 |
10–23 |
1,6 · 10–12 |
1 |
Таблиця 10
СПІВВІДНОШЕННЯ РІЗНИХ ОДИНИЦЬ ПОТУЖНОСТІ
Одиниця фізичної величини |
W (Вт) |
hp; HP (к. с.) |
cal/s (кал/с) |
erg/s (ерг/с) |
eV/s (еВ/c) |
Позначення |
Назва |
W |
Ват |
1 |
1,36 · 10–3 |
0,24 |
107 |
6,2 · 1018 |
hp; HP |
Кінська сила |
736 |
1 |
175 |
7,36 · 109 |
8,4 · 1021 |
cal/s |
Калорія за секунду |
4,19 |
5,69 · 10–3 |
1 |
4,19 · 107 |
2,6 · 1019 |
erg/s |
Ерг за секунду |
10–7 |
1, 36 · 10–10 |
2,4 · 10–8 |
1 |
0,6 · 1012 |
еV/s |
Електрон-вольт за секунду |
1,6 · 10–19 |
1,18 · 10–22 |
3,8 · 10–20 |
1,6 · 10–12 |
1 |
Кратні й часткові одиниці можуть бути утворені від основних збільшенням або зменшенням таких у ціле число разів.
Наприклад, кілометр (1000 m), хвилина (60 s), мегапаскаль (106 Ра), доба (86 400 s).
Часткові одиниці — назви одиниць, утворені зменшенням одиниць у ціле число разів. Наприклад, міліметр (10–3 m), ангстрем (10–10 m), дюйм (1/12 фута).
Пам’ятайте, що кратні й часткові одиниці — не самостійні одиниці будь-якої системи фізичних величин, а тільки похідні від них. Так, мегават (106 W), мікросекунда (10–6 s) чи кілоджоуль (103 J) — не одиниці SI. Кратні та часткові одиниці SI утворюють тільки за допомогою відповідних префіксів (табл. 11).
Таблиця 11
НАЗВИ Й ПОЗНАЧЕННЯ ПРЕФІКСІВ SI ДЛЯ УТВОРЕННЯ
ДЕСЯТКОВИХ КРАТНИХ І ЧАСТКОВИХ ОДИНИЦЬ
ТА ЇХ МНОЖНИКІВ [85], [163, Т. 2, 590]
Назва |
Позначення |
Множник |
Приклад |
міжнародне |
українське |
Екса |
Е |
E |
1018 |
ексабеккерель |
Пета |
Р |
П |
1015 |
петаджоуль |
Тера |
Т |
Т |
1012 |
теракалорія |
Гіга |
G |
Г |
109 |
гігават |
Мега |
M |
М |
106 |
мегапаскаль |
Кіло |
k |
к |
103 |
кіловат-година |
Гекто |
h |
г |
102 |
гектолітр |
Дека |
da |
да |
101 |
декалітр |
Деци |
d |
д |
10–1 |
дециметр |
Мілі |
m |
м |
10–3 |
міліметр |
Санти |
c |
с |
10–2 |
сантиметр |
Мікро |
m |
мк |
10–6 |
мікроампер |
Нано |
n |
н |
10–9 |
наносекунда |
Піко |
p |
п |
10–12 |
пікофарада |
Фемто |
f |
ф |
10–15 |
фемтокулон |
Атто |
a |
а |
10–18 |
аттограм |
Зверніть увагу, що для позначення десяткових кратних префіксів більших від 103 використовують великі латинські літери, а для позначення часткових — тільки малі (латинські чи грецькі). При цьому префікси «гекто», «дека» й «санти» вживають тільки для одиниць, які набули широкого вжитку з такими префіксами, наприклад: дециметр, сантиметр, декалітр, гектолітр. З деякими одиницями SI й позасистемними одиницями префіксів не вживають зовсім. Це стосується, наприклад, радіана, стерадіана, кандели, морської милі, карата, атомної одиниці маси, градуса Цельсія.
Префікс пишуть разом з найменуванням одиниці (міліметр, кіловат, мегом).
До найменувань і позначень одиниць не можна приєднувати два чи більше префіксів. Отже, у зв’язку з тим, що найменування основної одиниці маси SI «кілограм» уже містить префікс (кіло), то для утворення десяткових кратних і часткових одиниць маси SI використовують не кілограм, а грам (10–3 kg) і до нього приєднують префікс, наприклад міліграм (mg), мікрограм (mkg) тощо.
Правила найменування великих чисел
Зараз у світовій практиці не існує єдиних правил найменувань багатозначних (великих) чисел, що ускладнює міжнародну систему інформації, а інколи призводить до прикрих і серйозних непорозумінь. Особливо це стосується пострадянських країн, у тому числі й України.
Ми наведемо два найпоширеніші правила, які ще 1948 року розглядалися на ІХ Генеральній конференції мір і ваги (ГКМВ): правило «n – 1» і правило «N».
Правило «N» застосовують переважно європейські країни — Великобританія, Німеччина, Франція. Це правило Міжнародний комітет мір і ваги (МКМВ) рекомендує для вживання в усіх країнах Європи.
Хоч країни Східної Європи (колишньої Ради економічної взаємодопомоги) і прийняли рекомендації МКМВ (стандарт
РС-2625-71), однак у пострадянських країнах більш поширеним є правило «n – 1». За цим правилом найменування багатозначного числа, вираженого як 103n, де 3n — степінь з постійним множником 3, а n — змінне ціле додатне число, що більше двох або дорівнює двом ( ), складається з двох частин: перша — від французької чи латинської назви числа, яке на одиницю менше, ніж число «n», та друга — льйон. Наприклад, назва числа , де , а буде складатися з назви числа 3 (від лат. tres — «три») і «льйон» — трильйон. Число , де , а матиме назву секстильйон (від франц. «seхt» і «льйон»). Якщо число є більшим або меншим від найближчих, котрі можуть бути виражені за формулою , тобто (за ), але (за ), то його треба виразити як добуток (за ) і назвати «сто трильйонів».
Слід зазначити, що за правилом « » числу 109 відповідає назва «більйон», але в Європі вживають також назву «мільярд».
Найменування багатозначних чисел за правилом N простіше.
Наведемо кілька прикладів застосування правила «N», яке відоме ще під назвою «правило шістьох». За цим правилом число подається як . Числа 106 і 109 (як виняток) відповідно мають назви «мільйон» і «мільярд». Далі найменування чисел утворюються за аналогією з попереднім правилом « », але вже від назви числа N. Число 1012 відповідно до правила «N» запишемо як , де . Отже, назва числа 1012 буде більйон (порівняйте з більйоном за правилом « »). Наступні числа, що в них показник степеня збільшуватиметься на одиницю, аж до 1017, одержать відповідні назви в десять, сто, тисячу, десять тисяч і сто тисяч більйонів. Число 1018 відповідно до правила «N» запишемо як , де , а його назва — трильйон (за правилом « » цій назві відповідає число 1012). Наступні числа, показник степеня яких кратний числу 6, це , і 1036, мають відповідні назви квадрильйон (від франц. quadre — «чотири»), квінтильйон (від латинського quinta — «п’ять») і секстильйон (від франц. sext — «шість»).
Для визначення назви великих чисел за правилом «N» можна запропонувати читачу більш просту (емпіричну) схему: мільйон — 106 ; (106) ? 2 = 1012 — більйон ; (106) ? 3 = 1018 — трильйон; ; (106)?4 = 10 24 — квадрильйон і т.д. Зверніть увагу! Виділені жирним множники 2, 3, 4 визначають першу складову назви — бі-, три-, квадри- + мільйон.
За правилом « »назві «квадрильйон» відповідало б число 1015.
Отже, треба бути уважними, щоб уникнути грубих помилок.
У табл. 12 наведено найменування багатозначних чисел за правилом «N» та « ». Саме такої прикрої помилки припустився перекладач англійської книги «Chemistry in Action» автора М. Фраментла (М: Мир, 1991). У наведеному нижче перекладі плакату зі с. 107 виявіть помилку.
Плакат уперше опублікований в січневому номері журналу «Нью интернейшионалист» за 1980 р. На ньому написано: «Для забезпечення всіх людей в світі їжею, водою, освітою, медичним обслуговуванням і житлом потрібно 17 млрд дол. в рік. Це величезна сума... майже така ж велика, як та, що витрачається на воєнні затрати в усьому світі кожні два тижні».
Таблиця 12
ПРИКЛАДИ НАЙМЕНУВАНЬ БАГАТОЗНАЧНИХ ЧИСЕЛ
Число |
Найменування числа |
за правилом «N» |
за правилом (n – 1) |
106 |
мільйон |
мільйон |
109 |
мільярд |
більйон чи мільярд |
1012 |
більйон |
трильйон |
1013 |
десять більйонів |
десять трильйонів |
1014 |
сто більйонів |
сто трильйонів |
1015 |
тисяча більйонів |
квадрильйон |
1016 |
десять тисяч більйонів |
десять квадрильйонів |
1017 |
сто тисяч більйонів |
сто квадрильйонів |
1018 |
трильйон |
квінтильйон |
1021 |
тисяча трильйонів |
секстильйон |
1024 |
квадрильйон |
сентильйон |
Поряд з метричними одиницями й одиницями SI у світовій практиці (переважно в англомовних країнах) широко використовуються традиційні позасистемні одиниці. Особливо вони поширені в торгівлі, побуті й традиційних галузях гуманітарних знань, а також у біології та екології. З огляду на тенденцію інтернаціоналізації економічних і екологічних проблем кожній освіченій людині необхідно знати співвідношення їх з одиницями SI (див. дод. 2).
Структурно-логічні схеми
для повторення розділу 1.2.3
І. Фізична величина як характеристика об’єкта чи явища матеріального світу, яку можна виміряти

ІІ. Зв’язок понять: основні й похідні ф. в., розмірність, одиниці ф. в., визначальне рівняння, розмір ф. в., назва фізичних величин

ІІІ. Кратні й часткові одиниці ф. в.

IV. Побудова назв багатозначних чисел за правилом « » і «N» (див. табл. 12).

Приклади розв’язування задач та контрольні запитання з використанням одиниць SI наведено наприкінці другого розділу. |