Потужність (Р). Визначальне рівняння  , де А — робота, t — час.
Розмірність  .
Одиниця  .
Назва одиниці — ват (джоуль за секунду), позначення W (Вт), вираження через основні одиниці  .
Тиск (Р). Визначальне рівняння  , де F — сила, рівномірно розподілена по поверхні тіла; S — площа поверхні.
Розмірність  .
Одиниця  .
Назва одиниці — паскаль (ньютон на квадратний метр), позначення Ра (Па).
Густина (r). Визначальне рівняння  , де m — маса, V — об’єм.
Розмірність  .
Одиниця  .
Визначальні рівняння, розмірності, позначення й назви одиниць складніших похідних фізичних величин розглядатимемо далі — у відповідних розділах посібника. Концепцією розмірності можна плідно користуватися в найрізноманітніших випадках.
Наведемо найпростіший приклад. Кожен може переконатись у правильності чи помилковості різних формалізованих визначень тих чи інших фізичних величин. Так, різні визначальні рівняння (формули) енергії Е (роботи, теплоти, електрики та ін.), якщо їх записано правильно, можна звести до однієї формули розмірності енергії, тобто до розмірностей основних фізичних величин.
Повторимо й переконаємося ще раз у плідності концепції розмірності.
Так, формула розмірності фізичної величини механічної роботи А за визначальним рівнянням  буде  . Для фізичної величини (основної) і довжини  . Розмірність похідної ф. в. сили  визначимо через відповідне рівняння зв’язку (формулу)  , де m (маса) — основна фізична величина та її розмірність  а прискорення а — похідна. За визначальним рівнянням  і, у свою чергу,  , звідки а також буде відображатися розмірностями основних фізичних величин довжини — l і часу t. Отже,  . Звівши виведені розмірності в одну формулу, дістанемо наведену вище формулу розмірності механічної роботи  . Нескладно переконатися, що і для таких виразів (формул) енергії, як кінетична  , формула Ейнштейна  , електрична  , діє така сама формула розмірності  . Цей висновок правомірний для будь-яких правильних виразів-формул будь-якої фізичної величини.
Методичні вказівки до застосування
одиниць SI [85, 30—34], [152, 16—20]
За часів СРСР постановою Держстандарту від 19 березня 1981 р. (ГОСТ 8.417-81) дозволялося застосовувати в друкованих виданнях або міжнародні, або тільки російські позначення. Але практично застосовувалися виключно російські, що не сприяло засвоєнню міжнародних. Виправляючи колишню помилку, далі в тексті застосовуватимемо переважно міжнародні позначення одиниць. Розглянемо деякі правила їх уживання.
У літерних виразах рекомендується знак ділення позначати скісною рискою, а літери проставляти в один рядок, наприклад:  ,  ,  . Дозволяється позначати одиниці також одним рядком у формі добутку одиниць, піднесених до степеня, наприклад:  ,  ,  або як дріб з горизонтальною рискою:  ;  ;  .
У назвах похідних одиниць (табл. 8) у знаменнику треба писати й читати з прийменником «на», за винятком одиниць величин, які залежать від часу в першому степені й характеризують швидкість процесу. У цьому разі застосовують прийменник «за», наприклад:  — метр за секунду, але  — метр на секунду в квадраті.
Величину, яка дорівнює відношенню маси тіла до його об’єму, слід завжди називати густиною та не плутати з іншою величиною — відношенням ваги тіла до його об’єму, котра має назву «питома вага», а одиниця якої  . Пам’ятаймо! Густина — величина скалярна, а об’ємна вага — векторна (сила має напрям дії, який визначається вектором прискорення).
Слід розрізняти дві величини — продуктивність і подачу. Перша використовується як показник виробництва — відношення кількості виробів до робочого часу, а друга застосовується для характеристики устаткування для транспортування рідин, газів та інших видів матеріалів, тобто транспортерів, конвеєрів, вентиляторів, компресорів, насосів. Наприклад: подача (об’ємна) насоса дорівнює 30 l/s (30 літрів за секунду).
Таблиця 8
ПОХІДНІ ФІЗИЧНІ ВЕЛИЧИНИ SI В СИСТЕМІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ
ЇХНІХ ВИЗНАЧАЛЬНИХ РІВНЯНЬ, РОЗМІРНОСТЕЙ І ОДИНИЦЬ [85], [163]
Фізичні величини |
Одиниці величин |
Назва
й позначення |
Визначальне рівняння |
Розмірність (dim) |
Назва |
Міжнародне
позначення |
Українське позначення |
ПОХІДНІ ВЕЛИЧИНИ ПРОСТОРУ І ЧАСУ |
Площа, S |
|
L2 |
метр
квадратний |
m2 |
м2 |
Об’єм, V |
|
L3 |
метр
кубічний |
m3 |
м3 |
Швидкість, ? |
|
LT–1 |
метр
за секунду |
m·s–1 |
м·с–1 |
Прискорення, а |
|
LT–2 |
метр на секунду
у квадраті |
m·s–2 |
м·с–2 |
ПОХІДНІ МЕХАНІЧНИХ ВЕЛИЧИН |
Густина, ? |
|
|
кілограм на метр кубічний |
|
кг · м–3 |
Сила, F |
F = m·a |
|
Ньютон |
N |
Н |
Робота, А(Е)
(енергія, теплота) |
A = F · l |
|
джоуль |
J |
Дж |
Потужність, N (W) |
N = A/t |
|
ватт |
W |
Вт |
Тиск, Р |
P = F/S |
|
паскаль |
Pa |
Па |
ПОХІДНІ ТЕПЛОВІ ВЕЛИЧИНИ |
Кількість теплоти, Q |
|
|
джоуль |
J |
Дж |
Питома теплота, q |
|
|
джоуль на кілограм |
J · kg–1 |
Дж · кг –1 |
Закінчення табл. 8
Фізичні величини |
Одиниці величин |
Назва
й позначення |
Визначальне рівняння |
Розмірність (dim) |
Назва |
Міжнародне
позначення |
Українське позначення |
Температура за Цельсієм, t? |
|
|
Один
градус
Цельсія |
|
|
Теплоємність питома, С |
|
|
Джоуль на кілограм-Кельвін |
|
|
ПОХІДНІ ВЕЛИЧИНИ ФІЗИКИ І ХІМІЇ |
Молярна маса, М |
|
|
кілограм на моль |
|
кг · моль–1 |
Молярний об’єм, Vm |
|
|
кубічний
метр
на моль |
|
м3 · моль–1 |
Молярний тепловий ефект, Qm |
|
|
джоуль на моль |
|
Дж · моль–1 |
Молярна концентрація, Сm |
|
|
моль на метр
кубічний |
|
моль · м–3 |
Швидкість хім. реакції, <?> |
<?> |
|
моль за секунду на кубічний метр |
|
моль · с–1 ·
· м–3 |
Ентальпія і ентропія (див. розділ 1.3) |
Розв’язуючи практичні задачі економічного, екологічного й технологічного змісту, ми постійно натрапляємо на необхідність перерахунку одиниць енергії (тепла й роботи) і потужності, виражених в одиницях різних систем. Найпростіше користуватися їх зведеними співвідношеннями (табл. 9, 10)*.
У колонці ліворуч стоять одиниці, які ми переводимо в одиниці, що містяться в горизонтальному рядку вгорі таблиці: відповідь знаходимо на перетині рядків. Наприклад, ми хочемо перевести кіловат-годину в калорії. У лівій колонці табл. 7 знаходимо  і, просуваючись праворуч до перетину з колонкою (cal), читаємо відповідь: 8,6 · 105 cal.
 * Позначення одиниць у табл. 9, 10 міжнародні (у дужках — українські) [85].
|
