лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОЛОГІЯ І ЕКОНОМІКА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Мораторій — (від лат. moratorius — «затримуючий») — відстрочка, відкладення певних дій.
Морфологія — наука про закономірності будови живих і неживих об’єктів.
Мульти… (від лат. multum — «багато») — у складних словах вказує на багаторазове повторення, напр. мультиплікація, мультиметр (універсальний багатофункціональний вимірювальний прилад).
Мусон — вітер сезонного характеру в нижніх шарах тропосфери, що регулярно, двічі на рік (узимку та влітку) змінює напрям на протилежний.
Мустанг — здичавілий свійський кінь у Північній Америці. Нині повністю винищений.
Мутагенез — (від лат. muto — «змінюю») — процес виникнення мутацій.
Мутагени — фізичні, хімічні та інші фактори, які збільшують частоту мутацій.
Мутація (від лат. mutatio — «зміна») — раптова спадкова зміна організ­му, окремих його частин, ознак і властивостей під дією
мутагенів.
Н
Наркотики (від грец. n??k???k?? — «проголошуючий») — речовини переважно рослинного походження, що збуджують або пригнічують центральну нервову систему людини й тварин. У медицині та ветеринарії Н. використовують для знеболювання. Систематичне вживання Н. призводить до порушення життєдіяльності організму, глибоких його розладів і навіть до смерті.
Наукова революція процес пізнання закономірностей (законів) природи, коли старе сприйняття природних явищ і об’єктів змінюється у самій основі, руйнуючи попереднє уявлення, перевертаючи його «з голови на ноги».
Науково-технологічний прогрес (НТП) явище взаємообумовленого синергетичного самовпорядкованого поступу науки й техніки, що сприяє фундаментальним науковим відкриттям і винаходам, що стимулюють взаємовдосконалення теоретичної та прикладної науки, і зумовлює прогрес виробничої сфери суспільства, а водночас розв’язує його екологічні проблеми.
Нацизм (від нім. Nationalsozialismus — «національний соціалізм») — ідеологія, яка базується на пріоритеті так званих вищих (арійських) націй над нижчими (неарійськими). Був офіційною ідеологією в гітлерівській Німеччині (1933—1945).
Націоналізм (франц. nationalisme, від лат. natio — «народ») — ідеологія, яка базується на пріоритеті національних інтересів над класовими, соціальними та ін. Н. виступає в двох формах: агресивний великодержавний шовінізм пануючої нації метрополії чи держави і про­гресивний Н. пригнобленої нації, яка бореться за відродження своєї культури, мови, духовності, поважаючи свободу всіх інших націй.
Національність — належність до певної нації, народності чи національної групи.
Нація (від лат. natio — «народ, плем’я») — стійка історична спільність людей, що визначається спільністю мови, побуту, традицій, звичаїв, території, своєї історичної формації та розвитку.
Неандертальці — викопний вид людей, які жили понад 12 тис. років тому в Європі, в Африці та Південно-Східній Азії. Уперше рештки Н. було виявлено у 1856 р. в долині Неандерталь (Німеччина).
Невр…, невро…, нейро… (від гр. ?????? — «жила, нерв») — у складних словах вказує відношення даних понять до нервової системи, напр. невралгія, неврит (біль, що виникає в тілі людини й тварини у місці проходження нерва внаслідок його ураження).
Нейтрино (італ. neutrino) стабільна електрично нейтральна елементарна частинка, маса якої наближається до нуля, а швидкість руху — до швидкості світла. Н. характеризується майже необмеженою проникною здатністю (див. Нейтрон).
Нейтрон (від лат. neutrum — «ні те, ні інше») — електрично нейтральна частинка. Поряд із протонами є складовою ядер атомів. Маса Н. є близькою до маси протона — 1,6749 · 10–24 g.
Некро… (від гр. ??k??? — «мертвий») — у складних словах відповідає поняттю «мертвий», напр. некроз — омертвіння частини живого організму.
Некробіоз — процес повільного відмирання клітин або тканин у живому організмі.
Нео… (від гр. ???? — «новий, молодий») — у складних словах відповідає поняттям «новий», «нове», напр. неоколоніалізм, неонацизм.
Неоген, неогеновий період — другий період кайнозойської ери геологічної історії Землі (див. Кайнозой). Н. розпочався 25 млн років тому і триває понад 23 млн років.
Неозой — див. Кайнозой.
Неоліт — новий кам’яний вік в історії цивілізації суспільства, що заступив палеоліт та передував мідному віку. Період Н. датується ІХ—ІІІ тис. до н. е. За Н. почався розвиток скотарства і землеробства.
Неофобіяпатологічний страх перед усім новим, будь-якими змінами звичних умов існування.
Нігілізм (від лат. nihil — «ніщо, нічого») — заперечення загальноприйнятих моральних цінностей, норм культури тощо.
Нікотин — сильна отрута — алкалоїд тютюну. Порушує діяльність нервової системи.
Нітрагін — бактеріальне добриво, що містить культуру бактерій, здатних засвоювати азот з повітря.
Нітрифікація ґрунту — процес окиснення аміаку, що утворюється під час розпаду залишків рослин і тварин у ґрунті до азотної кислоти під впливом нітратних бактерій. Таким чином відбувається збагачення ґрунту азотними сполуками, доступними для живлення рослин.
Нітрофоска — складне мінеральне добриво, що містить азот, фосфор і калій.
Новація (від лат. novo — «оновлюю»)— нововведення, заміна застарілих зобов’язань новими (у праві).
Номенклатура (від лат. nomenclatura — «перелік, список»): 1) Перелік назв, уживаний у будь-якій галузі науки, техніки, мистецтва тощо, напр. перелік за певною системою назв хімічних речовин. 2) Сукупність назв продукції, що виробляється. 3) Перелік рахунків, що їх відкриває бухгалтерія. 4) Перелік посад, кадри яких затверджують керівні органи.
Номінал (від лат. nominalis — «іменний»): 1) Вартість, указана на грошових знаках, акціях та облігаціях, — номінальна вартість. 2) Зазначена в прейскуранті або на товарі його ціна — номінальна ціна.
Нонсенс (від англ. nonsense, від лат. non — «ні» і sensus — «смисл») — безглуздість, нісенітниця.
Ноосфера (від гр. ???? — «розум» і сфера) — оболонка Землі, в якій виявляється вплив людини на структуру й хімічний склад біосфери.
Норма (від лат. norma — «правило, взірець»): 1) Загальновизнане, узаконене правило, напр. норма поведінки. 2) Середня кількість, розмір чогось, напр. Н. опадів.
Норматив (від лат. normatio — «впорядкування») — екологічний, економічний, технологічний або інший показник норм, відповідно до яких виконуються оцінка стану об’єкта чи будь-яка робота.
Ностальгія (від гр. ??s??? — «повернення» і ????? — «страждання», біль) — болісна туга за батьківщиною. У переносному значенні Н. — туга за будь-чим.
Ноу-хау (від англ. know how — «знати, як») — у сучасних міжнародних економічних відносинах форма обміну фахівцями, технічною документацією, рекомендаціями щодо впровадження й використання технічних досягнень.
Нувориш (франц. nouveauriche — «новий багач») — особа, яка спритно й швидко збагатіла на спекуляціях чи сумнівної законності комерційних операцій.
Нуклеазиферменти, що розщеплюють нуклеїнові кислоти та їхні похідні. Містяться в усіх рослинних і тваринних організмах.
Нуклеїнові кислоти — полімерні природні органічні речовини (див. Полінуклеотиди).
Нуклеопротеїди — складні полімери, побудовані з простих білків і нуклеїнових кислот. Входять до складу ядер та цитоплазми всіх рослинних і тваринних клітин.
Нутація (лат. від nuto — «коливаю»): 1) Обертальний рух верхівок органів рослин у процесі їхнього росту. Зумовлюється нерівномірним видовженням різних їхніх боків. 2) Коливальні рухи осі власного обертання тіла, напр. гіроскопа.
Нюанс (франц. nuance — «відтінок») — відтінок, ледве помітна різниця.
Ньютон (N) — одиниця фізичної величини сили. У системі фізичних величин SI. Н. — сила, котра 1 kg маси надає прискорення 1 m · S–2. Термін встановлено на честь англійського фізика Ісаака Ньютона (1643—1727).
О
Оаза: 1) Відособлена місцевість, яка різко виділяється з-поміж навколишньої посушливої пустелі буйною рослинністю завдяки культурі землеробства і наявності води. Походить від назви давньоєгипетського м. Оасія. 2) У переносному розумінні — благодатне місце або відрадний виняток із чогось.
Об’єкт (від лат. objectus — «предмет») — матеріальний предмет пізнання і практичного впливу з боку людини; будь-який предмет думки, дослідження тощо.
Об’єктивність — науковий неупереджений підхід до дослідження явищ реальної дійсності, один із основних принципів пізнання світу.
Обсерваторія (від лат. observo — «уважно слідкую») — наукова установа, в якій за допомогою спеціальних інструментів проводять різні наукові спостереження, а також обробляють одержані результати. Існують О. метеорологічні, сейсмологічні, астрономічні та ін.
Обсервація (від лат. observo — «спостерігаю») — спостереження, напр. медичний нагляд за особами, тимчасово ізольованими у зв’язку з підозрою на інфекційне захворювання або радіоактивне ураження, що небезпечно за контакту з іншими людьми.
Обскурантизм (від лат. obscurans — «той, що затемнює») — недоброзичливе чи вороже ставлення до науки, освіти.
Озон (від гр. ???? — «пахучий») — проста речовина, за нормальних умов — газ, молекули якого складаються з трьох атомів кисню О3. Від кисню О2 озон відрізняється характерним різким запахом, у природних умовах у невеликій кількості утворюється в атмосфері внаслідок іонізації кисню електророзрядами блискавки. У вищих шарах атмосфери О. відіграє екрануючу роль, запобігаючи проникненню небезпечного надлишку ультрафіолетового проміння Сонця до біосфери.
Ойкосне господарство (від гр. ????? — «дім, майно») — господар-
ство, в якому виробництво й споживання замкнуті в межах дому, сім’ї.
Океанологія — наука, що вивчає геологічні й біологічні явища та процеси, які відбуваються у Світовому океані, його поділ на природні райони.
Окси… (від гр. ???? — «кислий») — у складних словах означає присутність кисню в сполуках або сумішах.
Оксигемоглобін — органічна речовина, молекула якої включає атом заліза змінної валентності (залежно від зв’язку з киснем). Утворюється в органах дихання та як складова крові виконує функцію перенесення кисню до тканин і органів людини чи тварини, забезпечуючи окислювальні процеси енерготворення.
Оксидазиферменти, що містяться в тканинах людини, тварин і рослин та беруть участь в окисненні органічних речовин за рахунок молекулярного кисню (О2)
Олеофільність (від лат. oleum — «олія» і гр. ???? — «люблю») — властивість деяких речовин змочуватися оліями.
Оліг…, оліго… (від гр. ?????? — «малий») — у складних словах від­повідає поняттям «малий», «нечисленний», «зменшений».
Олігархія фінансова (гр. ??????c?? — «влада небагатьох») — група банкірів і власників промислових монополій, яка фактично ви-
значає ринкову політику держави, часто не у інтересах всього сус-
пільства.
Олігополія (від оліго… і гр. ????? — «продаю») — панування в деяких галузях промисловості кількох компаній, трестів, концернів (на відміну від монополій).
Оліготрофи — рослини, що ростуть на неродючих ґрунтах (напр., верес, сосна та ін.).
Омоніми (від гр. ???????? — «однойменний») — слова, що вимовляються й пишуться однаково, але мають різне значення (напр., ключ скрипковий, ключ замка).
Онкологія (від гр. ????? — «пухлина») — розділ медицини, що вивчає причини виникнення в людини й тварин злоякісних пухлин (напр., за радіаційного опромінювання) та розробляє методи лікування їх.
Онтогенез, онтогенія (від гр. ?? — «єство» і ????s? — «породжую») індивідуальний розвиток будь-якого організму з моменту зародження до смерті.
Опади радіоактивні — забруднення поверхні землі радіоактивними речовинами, перенесеними атмосферними опадами. За масштабністю забруднення поділяються на місцеві та глобальні.
Опромінення — дія будь-якого випромінювання на речовину чи біологічний об’єкт. Є внутрішнє й зовнішнє О. Внутрішнє О. — джерело іонізуючого випромінювання міститься в організмі; зовнішнє О. — джерело іонізуючого випромінювання перебуває поза організмом.
Оптимальний (від лат. optimus — «найліпший») — найліпший з можливих варіантів чогось, найбільш відповідний даному завданню, умовам.
Орган: 1) Частина тваринного чи рослинного організму як складова системи, яка виконує специфічну функцію (напр., мозок, шлунок, серце — у людини й тварин, листок, стебло, корінь — у рослин). 2) Установа, організація. 3) У переносному розумінні — знаряддя, пристрій, засіб для чогось.
Ординарний (лат. ordinarus) — простий, звичайний.
Оренда — майновий найм за договором, згідно з яким власник (орендодавець) надає орендатору свою власність у тимчасове користування за певну орендну платню. Залежно від терміну найму розрізняють довгострокову О. (лізинг) та короткострокову О. (рейтинг).
Орніто… (від гр. ????? — «птах») — у складних словах відповідає поняттю «птах».
Орнітологія — розділ зоології, що вивчає птахів.
Орнітофауна — сукупність птахів, які населяють або населяли певну територію чи трапляються там у певний відрізок часу.
Орнітофілія — перехресне запилення деяких рослин за допомогою птахів.
Орнітохорія — поширення насіння та спор рослин птахами.
Орто… (від гр. ????? — «прямий, вірний») — у складних словах відповідає поняттям «прямий», «правильний», напр. ортогональний — прямокутний, ортодокс — той, що неухильно додержується певних переконань, теорій чи вчень.
Осмос (від гр. ????? — «штовханина, тиснява») — проникнення розчинника крізь напівпроникну перетинку — мембрану, що розділяє розчин і чистий розчинник, або розчини різної концентрації, що спричиняє підвищення тиску. О. відіграє винятково важливу роль в обміні речовин клітин живого організму.
Остео… (від грец. ?????? — «кістка») — у складних словах відповідає поняттям «кістка», «кісткова тканина», напр. остеологія — розділ анатомії, який вивчає форму та структуру кісток у взаємозв’язку з їхньою функцією.
Осциляція (лат. oscillatio) — коливання, напр. О. електричного струму або напруги в часі, О. електромагнітного контуру тощо. Різновидом запису О. на осцилограму є електрокардіограма (запис характеру пульсації крові в серці).
П
Пак (англ. pack — «крупа, маса») — багаторічно дрейфуюча мор-
ська крига, що утворилася в полярних басейнах.
Палео… (від грец. ??????? — «старовинний, давній») — у складних словах означає «старовинний», «давній», напр. палеобіологія — наука про органічний світ минулих геологічних епох.
Палеобіоценоз — сукупність рослин і тварин, що населяли в минулі геологічні епохи ділянку суші або водойми з більш-менш однотипними умовами існування.
Палеоген — перший період кайнозойської ери геологічної історії Землі (див. Кайнозой); розпочався близько 67 млн років тому.
Палеоекологія — розділ науки, що вивчає викопні організми у зв’язку з умовами, в яких вони жили.
Палеозой, палеозойська ера — третя ера в геологічній історії Землі; розпочався 570 млн років тому, тривав 340 млн років. Протягом П. тваринний світ розвинувся від примітивних морських хребетних до наземних плазунів, серед рослин переважали папороті. П. поділяється на 6 періодів: кембрій, ордовик, силур, девон, карбон, nep.
Палеоліт — давній кам’яний вік, найдавніший період людського суспільства. Характеризується застосуванням знарядь з каменю, пануванням мисливства та збиральництва. За П. (понад 10 тис. р. до н. е.) сформувався первісно-общинний лад.
Паліатив (франц. palliatif — «прикритий») — малодійний захід, півзахід.
Панацея (гр. ???? — «усецілюща»): 1) Міфічні ліки від усіх хвороб, вигадані алхіміками. 2) У переносному розумінні — універсальний засіб на будь-яке лихо.
Пандемія (від гр. ???????? — «усе населення») — найвищий ступінь поширення інфекційного захворювання (напр. грипу), що охоплює більшість населення країни.
Панзоотія — поширення інфекційної хвороби тварин на великих територіях.
Пара… (гр. ???? …) — префікс, що означає суміжність, переміщення, відхилення, зміну напр. параположення замісника атома водню по діагоналі бензольного кільця в молекулі фенолу іншої ароматичної структури, а також у таких словах, як парабіоз, парабола, параграф тощо.
Парабіоз — тимчасова втрата живою тканиною здатності до властивої їй діяльності під впливом надмірних подразнень.
Парадигма (від гр. ?????????? — «приклад, взірець») — вихідна концептуальна схема, сукупність попередніх наукових досягнень, які визнаються науковою громадськістю як основа для дальших наукових досліджень. Зміна П. завжди стає науковою революцією.
Парадокс (від гр. ????????? — «несподіваний, дивний») — незвична думка, що розходиться за загальновизнаними, усталеними поглядами й начебто суперечить здоровому глуздові, хоча насправді може й не бути хибною.
Паразити — біол. Організми, що живуть на тілі або в тілі інших організмів і живляться за їхній рахунок.
Параметр (від гр. ?????????? — «розмірюю, відмірюю»): 1) Величина, що зберігає стале значення за певних умов. 2) Величина, що нею характеризують якусь властивість, стан, розмір або форму пристрою, процесу, робочого тіла тощо.
Параномія — суперечність у законах.
Паритет (нім. Paritat — «рівність»): 1) Рівність сторін у їхніх взаємовідносинах. 2) Співвідношення валют різних країн.
Парсек — позасистемна одиниця фізичної величини довжини, яка застосовується в астрономії. П. дорівнює 3,26 світового року
(30,85 · 1012 km).

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.