лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОЛОГІЯ І ЕКОНОМІКА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Л
Лабільність (лат. labilis — «нестійкість, рухливість») — нестійкість організму щодо змін зовнішнього середовища.
Лагуна (італ. laguna, від лат. lacus — «озеро»): 1) Мілководний природний басейн, відокремлений від моря неширокою смугою суходолу або сполучений з ним вузькою протокою. 2) Внутрішня водойма коралових островів (атолів). Л. є зручним природним об’єктом для вивчення особливостей окремої екосистеми.
Лакто… (від лат. lactis — «молоко») — у складних словах відповідає поняттям «молоко», «молочний», напр. лактоальбумін — прості білки (альбуміни), що містяться в молоці; лактоза — вуглевод з групи дисахаридів (молочний цукор).
Ламінарія (від лат. lamina — «пластинка, смужка») — рід бурих водоростей. Поширені в прибережній зоні переважно холодних морів, утворюючи суцільні зарості (підводні луки). Використовується в сільському господарстві як корм для тварин і добриво, а також у промисловості для добування йоду; деякі види Л. їстівні («морська капуста»).
Ландшафт (нім. Landsсhaft): 1) Загальний вид місцевості. 2) Л. географічний — однорідна за походженням, територіально цілісна ділянка земної поверхні, якісно відмінна від інших ділянок закономірною сукуп­ністю природних компонентів (рельєф, клімат, води, ґрунтовий та рослинний покрив тощо).
Лейкоз (від гр. ?????? — «білий») — пухлинне захворювання кровотворної системи; здебільшого спричиняється радіоактивним забрудненням довкілля.
Лейкоцити (від гр. ?????? — «білий») — одна з форм клітин крові людини і хребетних тварин. Виконують в організмі переважно захисну функцію. Інша назва — білокрівці.
Лес (нім. Loss) — однорідна порувата дрібнозерниста осадочна гірська порода, що складається з кварцу (SiO2), польового шпату (K2O ? Al2O3 ? 6SiO2), слюди (K2O ? 3Al2O3 ? 6SiO2 ? 2Н2О) і глинистих мінералів (переважно Al2O3 ? 2SiO2 ? 2Н2О).
Лецитинози (від лецитини) — речовини білкової природи (ферменти), що розкладають фосфатиди в організмах тварин і рослин. Інша назва — фосфоліпази.
Лиман (від гр. ????? — «пристань») — затоплене морем розширене гирло річок. Від моря здебільшого відокремлюється косою.
Ліази (від гр. ??? — «розчинюю») — група ферментів, що каталізують в організмі реакції розщеплення молекул органічних речовин.
Лігнін (від лат. lignum — «дерево») — високомолекулярна складова частина здерев’янілих тканин вищих рослин поряд з целюлозою та геміцелюлозою. Л. обумовлює міцність деревини.
Ліз…, лізо…, …ліз (від гр. ????? — «розпад») — у складних словах відповідає поняттям «розчинення речовини», «розпад речовини», напр. гідроліз.
Лізин — одна з незамінних для людини й тварини амінокислот. Входить до складу майже всіх білків. Використовується для збагачення кормів.
Лімфа (від лат. lympha — «волога, вода») — рідина, що циркулює в лімфатичній системі людини й тварин. Відіграє важливу роль в обміні речовин, виконує захисні функції.
Ліофільність (від грец. ??? — «розчинюю» і ?і??? — «люблю»): 1) Здатність речовин інтенсивно взаємодіяти (змочуватись) іншою речовиною. 2) Як окремий випадок — здатність деяких твердих речовин змочуватися водою або в дисперсному стані приєднувати до поверхні часток молекули води внаслідок їхньої полярності (цей процес має і спеціальну назву — гідрофільність).
Ліофобність (від гр. ??? — «розчиняю» і ????? — «страх») — явище протилежне ліофільності.
Літо… (від гр. ????? — «камінь») — у складних словах відповідає поняттям «камінь», «гірська порода», напр. літогенез — сукупність процесів утворення осадів й осадочних гірських порід; літораль — узбережна зона морського дна, що осушується під час відпливу; літофіти — рослини, що ростуть на камені (мохи, лишайники тощо).
Літосфера (земна кора) — верхня тверда оболонка земної кулі, яка складається з осадкового, гранітного та базальтового шарів. Розрізняють два основні типи Л.: континентальний — потужність від 30 до 80 км і океанічний — потужністю до 10 км. Нижче Л. залягає мантія.
логія (від гр. ?o?о? — «слово, вчення») — у складних словах відповідає поняттям «наука», напр. біологія; технологія; екологія.
М
Магма (від гр. ????? — «густа мазь») — природна розплавлена кам’яна (переважно силікатна) маса з домішкою летких речовин, що утворюються в глибинних зонах землі. У процесі вулканічної діяльності М. Виливається на поверхню землі і тужавіє, утворюючи магматичні породи.
Магнетизм — сукупність властивостей і явищ, які виявляються у взаємодії між електричними струмами й магнітами, мікрочастинками (електронами, протонами, нейтронами), напр. притягування, відштовхування тощо. Явище М. проявляється в земному магнетизмі.
Магометанство — див. Іслам.
Маїс (ісп. maiz) — однорічна зернова рослина родини злакових. Інша назва — кукурудза.
Макро… (від гр. ?????? — «великий, довгий») — у складних словах відповідає поняттям «великий», «всеосяжний», «загальний».
Макроекономіка — економічна наука, що вивчає взаємозв’язки та пропорції розвитку народного господарства держави чи окремих галузей, відтворює загальну картину, основні тенденції і напрямки економіч­ного розвитку.
Макрокліматклімат великого географічного регіону, зони, континенту або навіть усієї Землі в його основних рисах.
Макромолекула — система хімічного зв’язку великої кількості різних атомів (сотні чи мільйони), побудована з окремих невеликих структурно визначених атомних угруповань (мономерів), які періодично повторюються в ланцюгу, площині чи об’ємі. М. синтезуються у природних організмах, напр. целюлоза в рослині, а також штучно.
Макрофаги — клітини організмів, здатні схоплювати й перетравлювати бактерії, рештки загиблих клітин та інші чужорідні або токсичні для організму речовини.
Мальтоза (англ. maltose — «солод») — вуглевод групи дисахаридів.
Мальтузіанство — теорія народонаселення, згідно з якою проблеми матеріального забезпечення людства зумовлені перенаселеністю, надмірною народжуваністю у найбідніших класах суспільства.
Мамона (гр. ????n?? — «багатство»), у переносному значенні «поклоніння Мамоні») — жадоба до необмеженої моральними нормами наживи.
Мантія (від гр. ??n???n — «покривало») — М. Землі — одна з геосфер — внутрішня оболонка земної кулі, яка залягає одразу під літосферою (земною корою).
Маркетинг (англ. marketing) — комплексна система організації виробництва та збуту продукції (від дослідних і конструкторських робіт до збуту й сервісу), підпорядкована вимогам ринку, задоволення потреб споживача й отримання прибутку.
Маса (лат. massa — «шматок, брила») — фізична величина, яка характеризує міру інерції тіл та їхню гравітаційну взаємодію. Одиницею маси в SI є kg (кг).
Матерія (від лат. materia — «речовина») — усе, що існує у Всесвіті як конкретна реальність (речовина, електричне чи магнітне поле тощо), як пізнане, так і непізнане людиною є різними формами існування матерії.
Мега…, мегало… (від гр. ????? — «величезний»): 1) У складних словах відповідає поняттям «грандіозний», «велетенський», напр. мегаполіс — об’єднання, зрощування окремих міст в одне велике. 2) Кратна приставка до одиниць фізичних величин, позначається великою літерою М і дорівнює 106, наприклад Mkal (мегакалорія = мільйон калорій), MW (мегават = мільйон ват), мегапарсек = 106 парсеків.
Мегаекологія: 1) Новий термін загальнонаукового, філософського, глобального значення, зорієнтований на планетарне стратегічне мислення, науково обґрунтоване формування суспільством досконалого, гармонійного довкілля — ноосфери. 2) Назва громадського сучасного проекту, що реалізується за ініціативою WORLD «SOS» CENTRE XXI («Всесвітній центр виживання та проблем ХХІ століття»).
Мегалополіс, або мегаполіс — система з об’єднаних населених пунктів, зв’язана економічними та іншими загальносуспільними відносинами. Походить від назви стародавнього грецького міста Мегалополя, яке утворилось внаслідок злиття близько трьох десятків окремих поселень.
Медіальний (лат. medialis) — орган людини чи тварини, який розміщений ближче до серединної площі чи геометричної вісі тіла.
Мез…, мезо… (від гр. ????? — «середній, серединний») — у складних словах відповідає поняттям «середній», «помірний», або «проміжне положення між двома явищами в часі чи просторі», напр. мезозой, мезозойська ера — четверта ера в геологічній історії Землі, що тривала від 230 до 163 млн років до н. е. За М. з’явилися динозаври, перші птахи, покритонасінні рослини; мезоліт — перехідна епоха кам’яної доби між палеолітом і неолітом (ХІІ—VIII тисячоліття до н. е.).
Мезоморфний (М. стан) — стан об’єктів (речовин) проміжний між рідким і твердим (кристалічним); (М. тип) — найпоширеніший тип будови тіла тварини чи людини.
Мезофіти — рослини, що живуть за умов середнього зволоження. До М. належать рослини лук, лісів, більшість сільськогосподарських рослин.
Меліорація (лат. melioratio — «поліпшення») — комплекс заходів для осушення або зрошення земель, регулювання поверхневого стоку вод, закріплення пісків і ярів тощо, поліпшення природних ґрунтів і підвищення їхньої родючості.
Менделізм — учення, яке поклало початок генетиці. Засновник — чеський природознавець Грегор Ян Мендель (1809—1882).
Менеджмент (англ. management) — управління виробництвом; сукупність принципів, методів, засобів та форм управління з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутку. Менеджер — особа, яка здійснює М.
мер, …мерія (від гр. ????? — «частина, частка») — у складних словах вказує на їхній зв’язок з поняттями «склад», «будова», напр. полімер, метомерія — тип будови тіла тварини з подібних частин, напр. тіло кільчастих червів.
Меркантильний (франц. mercantile — «торговець»): 1) Торговель­ний, комерційний. 2) У переносному розумінні — корисливий, зв’язаний з матеріальною вигодою.
Мета… (гр. ????) — префікс, що означає проміжне становище в часі або просторі, зміну, перетворення, звільнення від чогось, напр. метакінез — період поділу клітини, під час якого відбувається переміщення хромосом у площину екватора клітини.
Метабіоз — форма взаємовідносин між мікроорганізмами, коли одні з них готують умови, потрібні для життєдіяльності інших. Напр., одні мікроорганізми розщеплюють білок з утворенням аміаку, а нітрофіксуючі бактерії окиснюють аміак до азотної кислоти.
Метаболізм (від гр. ???????? — «зміна, перетворення») — перетворення речовин, енергії, які становлять основу життєдіяльності організмів.
Метаболіти — речовини, що утворюються в організмі внаслідок обміну речовин.
Метал (лат. metallum від гр. ?????????? — «видобуваю із землі») — хімічні елементи переважно з електронами на s- і d-орбіталях зовнішнього валентного шару. Характерні властивості М. — пластичність (ковкість), високі електро- і теплопровідність, специфічний металевий блиск. Серед елементів періодичної системи метали становлять близько 3/4 всіх елементів, з них конструкційних — близько 1/3.
Металоїди — хімічні елементи неметалевого характеру — неметали (див. Метали).
Металокераміка — виготовлення виробів (деталей) з порошків металів з різними добавками методом формування (пресування) з наступним спіканням порошку за нагрівання.
Метаморфізм — перетворення гірських порід унаслідок дії внутріш­ніх процесів у земній корі (високі температури і тиск, дія хімічно активних речовин).
Метеорологічний, метеорологічні елементи — характеристики стану атмосферних процесів (атмосферний тиск, температура, вологість, швидкість вітру, опади, хмарність тощо). Метеорологія — наука, що вивчає атмосферу.
Метод (від гр. ??????? — «спосіб пізнання») — спосіб пізнання дій-
сності, що грунтується на відображенні природних законів світу.
Методика (від метод) — науковий спосіб праці, навчання, викладання тощо.
Методологія: 1) Сукупність прийомів, що їх використовують для пізнання специфіки будь-якого предмета чи об’єкта. 2) Учення про методи наукового пізнання світу.
метр (від гр. ?????? — «вимірюю») — у складних словах відповідає поняттю «вимірювач», напр. манометр, хронометр та ін.
Метр (франц. metre, від гр. ?????n — «міра»): 1) Одиниця фізичної величини довжини, яка вперше була визначена французькою Академією наук (1791 р.) як 1/10000000 частка чверті паризького меридіану. Сучасне визначення М. за міжнародною системою фізичних величин (SI) — відстань, яку проходить у вакуумі плоска електромагнітна хвиля за 1/299792458 частку секунди. 2) Шаноблива назва освіченої обдарованої людини. 3) Застаріла назва вчителя, вихователя.
Метрична система мір — система, створена в 1875 році в Парижі, що базується на двох одиницях — метр (одиниця довжини) і кілограм (одиниця маси). У процесі розвитку М. с. м. були утворені галузеві системи одиниць для механічних, теплових, електричних та інших фізичних величин, на базі яких виникла сучасна Міжнародна система одиниць (SI) (див. Метр, Метрологія).
Метрологія (від гр. ?????n — «міра») — наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їхньої єдності і досягнення необхідної точності вимірювання. Складовою М. є розроблення та вдосконалення систем фізичних величин і одиниць вимірювання (див. Міжнародна система фізичних величин, Метрична система мір).
Миля (англ. mile, від лат. mille — «тисяча») — міра віддалі, яка в різних країнах становить від 0,52 до 11,2 km. М. (міжнародна) — 1609,34 m, М. морська — 1852 m.
Мікро… (від гр. ?????? — «малий»): 1) У складних словах означає: дуже малий, дрібний. 2) Префікс до назв одиниць фізичних величин, що дорівнює мільйонній частці одиниці, напр. мікрометр = 1 · 10–6 m.
Мікроби — загальна назва тваринних і рослинних організмів (крім мікроскопічних водоростей і найпростіших), які можна побачити лише під мікроскопом. Розміри М. становлять кілька мікрометрів (тисячні частки мм).
Мікробіологія — наука, що вивчає мікроби з метою керування їхньою життєдіяльністю в інтересах людини. На жаль, досягнення М. часто використовувались для створення так званої біологічної зброї, що нині заборонено міжнародними угодами.
Мікроорганізми — тваринні й рослинні організми, розмір яких становить кілька мікрон. Розмір, наприклад типової бактеріальної клітини — 3 · 10–6 m. Найдрібніші з мікроорганізмів — віруси (300 nm).
Мікрофлора — сукупність рослинних мікроорганізмів у певному середовищі існування.
Мікроелементи — хімічні елементи необхідні для живлення рослин. Найбільш важливі 10 з них: залізо (Fe), марганець (Mn), мідь (Cu), цинк (Zn), кремній (Si), молібден (Mo), хлор (Cl), ванадій (V) і кобальт (Со).
Мілі… (від лат. mille — «тисяча») — у складних словах означає «тисячна частка». У міжнародній системі фізичних величин позначається латинською літерою m і використовується як зменшувальний префікс, наприклад мілівольт — 10–3 вольта, але в слові мільйон — тисяча тисяч (106).
Мільярд (франц. milliard) — число, що дорівнює тисячі мільйонів (109). Така назва цього числа поширена в Англії та ряді інших країн Європи і світу, але в США частіше вживають назву — більйон (109 — one billion). Зверніть увагу, що в тих країнах, де назва мільярд вживається для позначення числа 109, назва більйон використовується для позначення числа 1012.
Мімікрія — захисне пристосування тварин, яке проявляється в уподібнюванні їхніх органів чи кольору до предметів навколишнього середовища, напр., тіло й забарвлення деяких метеликів з успіхом імітують сухе або пожовкле листя.
Мінерал (франц. mineral) — природна хімічна сполука або самород­ний елемент. М. можуть бути в твердому, рідкому й газовому агрегатному стані, напр. складові руд (магнетит — Fe2O3, глинозем — Al2O3, рутил — TiO2), вода, ртуть, діоксид — СО2.
Мінералізація — 1) відкладення мінералів із розчинів газових потоків або магматичних розплавів у гірських породах; 2) природний або штучний розклад органічних.
Мінералогія (від мінерал і ... логія) — наука, що вивчає будову, фізичні властивості й умови утворення мінералів та їх народногосподарське значення.
Мітохондрії (від гр. ????? — «тканина» і ??n??і?n — «зернятко») — органоїди клітин рослин, тварин і людини, які забезпечують вироблення, нагромадження й розподіл енергії в клітинах. Інші назви — хондріосоми, хондріоміти, хондріоконти.
Міцели (від лат. mica — «крихта») — частинки в колоїдних системах, що складаються з нерозчиненого в даному середовищі ядра дуже малих розмірів (мікрон і менше), оточених стабілізуючою оболонкою адсорбованих іонів і молекул розчинника.
Модератор (від лат. moderator — «той, що стримує») — матеріал («важка» вода, графіт, берилій), який використовується в активній зоні реактора для уповільнення швидких нейтронів, звільнених під час розщеплення ядра атома.
Модернізувати — (франц. moderniser) — змінювати відповідно до вимог сучасності, удосконалювати.
«Модус вівенді» (лат. modus vivendi — «спосіб життя») — умови, що дають змогу укласти угоду (договір) хоч би тимчасового характеру, коли обставини унеможливлюють укладання довгострокового договору.
Мозлі закон — закон, який визначає сучасний науковий зміст періодичної зміни властивостей хімічних елементів, обумовлених їхньою залежністю від заряду ядра атомів елементів. Згідно з М. з. квадратний корінь з частоти  спектральних ліній рентгенівського випромінювання елемента (див. Рентгенівське проміння) є лінійна функція від порядкового номера цього елемента в періодичній системі. Відкритий у 1913 році англ. фізиком Генрі Мозлі (Moseley).
Молекула (франц. molecule, від лат. moles — «шматок») — система атомів, що становить найменшу частку речовини та здатна існувати самостійно, зберігаючи основні хімічні властивості цієї речовини. Прості речовини складаються з атомів одного елемента (кисень — О2, озон — О3), а складні — з різних (хлорид натрію NaCl, вода — Н2О). Розміри М. від 10–10 до 10–7 m, а енергії хімічного зв’язку атомів — кілька eV (пор. Атом).
Молекулярна маса відносна — безрозмірна величина, яка дорівнює відношенню середньої маси молекули природної суміші ізотопів даного хімічного елемента до 1/12 маси атома  (ізотопу вуглецю-12).
Моніторинг (від англ. «той, що наглядає») — вивчення, оцінювання й прогнозування змін стану довкілля під впливом антропогенних факторів. Термін уперше було вжито у 1972 р. на Стокгольмській конференції ООН з охорони навколишнього середовища. М. не включає практичних дій, спрямованих на поліпшення екологічної ситуації.
Молюски (від лат. molluscus — «м’який») — тип безхребетних тварин (слизуни та ін.).
Моль — одиниця ф. в. кількості речовини (mol), що дорівнює стільком структурним елементам (атомам, молекулам, електронам тощо) даної речовини, скільки атомів вуглецю є в 0,012 kg його ізотопу . Застаріле поняття М. — те саме, що грам-молекула (див. Молярна маса).
Молярна маса — фізична величина, визначальне рівняння якої є відношення маси речовини до її кількості. Розмірність М. м. . М. м. в SI чисельно дорівнює молекулярній масі (відносній), помноженій на 10–3 і вимірюється в кілограмах на моль .
Молярний об’єм газу за норм. умов. (Vm) — стала фізико-хімічна величина, яка дорівнює  (див. Авогадро закон і Авогадро стала).
Моно… (від гр. ??n?? — «один, єдиний») — у складних словах відповідає поняттям «одно», «єдине».
Моногенізм (від гр. ??n???n?? — «однорідний, єдиний») — система поглядів, за якою всі сучасні раси мають спільне походження та є підвидами одного виду — сучасної людини.
Моногонія — безстатеве, вегетативне розмноження, що відбувається способом простого поділу або відокремлення частини батьківського організму.
Мономери — низькомолекулярні сполуки, молекули яких здатні взаємодіяти (реагувати) між собою та з іншими молекулами мономерів з утворенням полімерів ланцюгової та просторової структури. Наприклад, мономер етилен з подвійним вуглець-вуглецевим зв’язком Н2С=СН2 утворює ланцюг з одинарним вуглець-вуглецевим зв’язком
(–Н2С—СН2–) · n, де n — показник кратності повторення мономера в полімері.
Монстр (франц. monstr, від лат. — «диво, потвора») — страховисько, чудовисько.
Мораль (від лат. mores — «звичаї»): 1) Система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей: одна з форм суспільної свідомості. 2) У переносному розумінні — повчальний висновок з якоїсь події.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.