лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОЛОГІЯ І ЕКОНОМІКА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

 

А
А…, Ан… (гр. ?…, ??…) — префікси, що часто застосовуються в словотворенні наукової термінології для надання певному поняттю протилежного змісту. Наприклад: 1) Аероби — організми, для діяльності яких потрібен кисень повітря, та протилежне — анаероби — мікроорганізми, що можуть розвиватися без кисню. 2) Біотичний — органічний, життєвий та абіотичний — неорганічний, позбавлений життя.
Абіогенез (від а… та біогенез): 1) Самозародження. 2) Теорія виникнення живих істот (абіогенних організмів) з неорганічних речовин.
Абіотичне середовище (від гр. ? та ??????? — «життєвий») — навколиш­нє неживе середовище живих (біотичних) організмів, нерозривно з ними пов’язане процесами енергетичного й речовинного взаємообміну. (Пор. Біотичне суспільство). Певна система таких біотичних об’єктів і А. с. становлять екологічну систему, або екосистему.
Абіотичні фактори — сукупність умов (явища й об’єкти неживої природи), які за своїми властивостями безпосередньо або опосередковано впливають на стан і розвиток живих організмів: температура, хіміч­ний склад, вологість повітря та ґрунту, світло, опади, радіоактивне випромінювання та ін.
Абісаль (від гр. ??? — «безодня») — зона найбільших морських глибин (понад 2000 м). Від А. утворена назва тварин, що живуть на великих глибинах — абісофіли.
Аборигени (від лат. aborigine — «від початку»): 1) Корінні жителі країни чи місцевості. 2) Організми, що живуть там, де вони виникли в процесі еволюції (інша назва — автохтони).
Абсолютна температура (від лат. absolutus — «довершений») —
температура, яка вимірюється за абсолютною термодинамічною шкалою від абсолютного нуля. Одиниця виміру абсолютної температури в SI — Кельвін (К).
Абсолютний нуль — початок відрахування абсолютної тем­ператури: на 273,16 К нижче потрійної точки води. Тем­пература абсолютного нуля характеризує основний стан системи атомів і молекул з найменш можливою енергією так званих «нульових» коливань. За абсолютної температури всі речовини, окрім гелію, перебувають у твердому кристалічному стані. Практично температура А. н. є недосяжною.
Абсорбована доза — кількість енергії або речовини, поглинута одиницею маси тіла під дією іонізуючого випромінювання. Одиниці випромінювання А. д. — в SI — грей (Gy), позасистемна — рад (rad).
Абсорбція (від лат. absorptio — «поглинання»): 1) Один з видів сорб­ції. За абсорбції гази поглинаються всім об’ємом рідини (пор. Адсорб­ція). 2) Поглинання електромагнітного випромінювання або звуку за проходження їх через будь-яку речовину.
Абстракція (від лат. abstractio — «віддалення»). Метод наукового дослідження, що полягає в підсумковому виділенні суттєвих, найістотніших рис, відношень, сторін досліджуваного об’єкта.
Авантюра (від франц. аvanture — «природа») — ризиковане, сумнів­не діяння, часто з корисливими, безчесними цілями, розраховане на випадковий успіх; акція без урахування реальних можливостей, приречена, як правило, на невдачу.
Аварія радіаційна — порушення безпеки експлуатації механізмів, приладів, споруд, яке призводить до викиду в довкілля радіоактивної речовини. Супроводжується іонізуючим випромінюванням. Згідно з класифікацією аварій за шкалою МАГАТЕН належить до 4-го та вищих рівнів.
Авогадро закон — один з основних газових законів, згідно з яким у рівних об’ємах будь-яких газів за однакових умов (температури й тиску) міститься однакова кількість молекул. Будь-який газ кількістю в 1 моль за нормальних умов займає об’єм 22,4 літра. Закон відкрито в 1811 році італійським фізиком А. Авогадро (1776—1836).
Авогадро стала (NA) — одна з основних фізичних сталих величин, дорівнює кількості структурних одиниць системи (атомів, молекул, іонів та ін.), що містяться в одиниці кількості речовини — моль. NA = 6,022 · 1023 моль–1.
Автотрофи (від гр. «самі» та «їжа») — організми, які синтезують необхідні для свого життя органічні речовини з неорганічної речовини абіотичного середовища. Представниками автотрофів є рослини, які в процесі фотосинтезу поглинають неорганічні речовини, діоксид вуглецю та воду, з яких будують свою біомасу.
Агломерат (від лат. aggregatus — «нагромаджений») — сполучення дрібних часток (пилу, порошку) в більші агрегати за рахунок адгезії або спеціального технологічного оброблення, наприклад, спікання.
Агрегатний стан речовини (від лат. aggregatus — «зібраний») — стан речовини, який за різних температур характеризується різним тепловим рухом її атомів і молекул, обумовленим зміною електронних конфігурацій міжатомного (міжмолекулярного) зв’язку. Речовини в будь-якому А. с. р. існують у певних умовах (діапазонах) температур, тиску й об’єму, за межами яких вони водночас змінюють А. с. р. Таке явище називають фазовим переходом. Традиційно виділяють три А. с. р.: тверде тіло, рідина, газ. Четвертим А. с. р. часто вважають плазму.
Агрономія (від гр. ????? — «поле») — наукові основи сільськогосподарського виробництва, організації та первинного перероблення сільськогосподарської продукції.
Агрохімія — наука про живлення рослин, застосування добрив і засобів боротьби зі шкідниками з метою підвищення врожайності та якості сільськогосподарських культур.
Адаптація (від лат. adаptatio — «пристосування»): 1) Пристосування організмів до умов навколишнього середовища та його змін. 2) Пристосу­вання (полегшення) тексту підручника чи літературного твору відповідно до рівня знань тих, хто їх використовує.
Адгезія (від лат. adhaesio — «прилипання») — міжмолекулярна взаємодія поверхні різних речовин, що призводить до їх злипання. Явище, яке проявляється в різних клеях (див. Когезія).
Аддитивність (від лат. additivus — «придатковий») — властивість деяких фізичних величин (наприклад об’єму, маси, кількості речовини та ін.) не змінювати розмір фізичної величини об’єкта незалежно від того чи він буде представлений як одне ціле, чи сумою його частин.
Адіабатичний процес (від гр. ????????? — «неперехідний») — термодинамічний процес, за якого не відбувається теплообміну між системою і навколишнім середовищем. Рівняння А. п. , де , а  і  — відповідно теплоємності систем в ізобарному та ізохорному процесах.
Адсорбція (від лат. soorbeo — «поглинаю») — один з видів сорбції, що являє собою поглинання речовини з розчинів і газів поверхнею твердого тіла сорбента (пор. Абсорбція).
Аероби (від гр. ??? — «повітря» та ???? — «життя») — організми, для життєдіяльності яких потрібен молекулярний кисень (О2).
Анаероби — організми, які не потребують молекулярного кисню для свого існування (див. Аероби).
Аерозолідисперсні системи з газоподібним дисперсійним середовищем. Наприклад, тумани — це А. з рідкою дисперсною фазою (мікроскопічними краплинками рідини) у повітрі, а пил і дим — А. з твердою дисперсною фазою. Пил утворюється в результаті диспергування (подрібнення) речовини, а дим — в результаті конденсації летких речовин.
Азот (від а і гр. ???? — «живу») — хімічний елемент, атомний номер 7, атомна маса 14,0067 а.о.м. В атмосфері Землі наявний як двохатомний газ без запаху й кольору (78% за об’ємом). Густина А. 1,25 kg/m3. Входить до складу всіх живих організмів (наприклад, як складова хлорофілу й лігніну в рослин та білків людини й тварин).
Акселерація (від лат. accleratio — «прискорення»): 1) Нерівномір­не формування й розвиток якогось органу в період ембріонального стану організму. 2) Прискорений фізичний розвиток дітей і молоді.
Активність радіаційного джерела — відношення загального числа розпадів радіоактивних ядер атомів у джерелі до певного відрізку часу. Одиниця фізичної величини А. р. д. — беккерель (Bq), позасистемна одиниця — кюрі (Сі).
Активна зона реактора — ділянка реактора, яка містить ядерне паливо й модератор. У ній відбувається реакція розщеплення.
Актиній — хімічний елемент, символ Ас (лат. Actinium), атомний номер 89, атомна вага 227,0278. Радіоактивний. Найбільш стійкий ізотоп — 227Ас (період напіврозпаду 21,8 року). Сріблясто-білий метал.
У природі трапляється в рудах урану й торію. Суміш актинію-227 і берилію-9 — джерело нейтронів.
Актиноїди — важкі елементи з атомним числом понад 89 (у періодичній системі Менделєєва розміщені після актинію). А. з атомним числом 93 й вище отримано штучно. Частина А. утворюється під час роботи реактора. Усі А. радіоактивні.
Акумулятор (лат. accumulator — «збирач», «нагромаджувач»): 1) Пристрій (електричний, гідравлічний, тепловий) для нагромадження енергії з метою її наступного використання. 2) Природничий об’єкт (система) на поверхні Землі чи на дні водних басейнів, де відбуваються процеси нагромадження мінеральних речовин та органічних решток життєдіяльності біотичного суспільства екосистеми. 3) Фі­нансові банки, в яких відбувається нагромадження капіталу з наступним його використанням для інвестицій та займів.
Акцептор (від лат. acceptor — «одержувач»): 1) Частинка (речовина), що в живому організмі реагує з вільними радикалами, які можуть утворюватись внаслідок радіаційного опромінювання організму. Речовини, які містять А., використовують як засіб зниження небезпечного рівня вільних радикалів в організмі й запобігання його прискореному старінню. 2) У хімії — компонент у складі речовини, що приєднує електрон.
Алгоритм (від англ. algorithmic — «алгоритмічна мова»): 1) Сукуп­ність дії (правил) для розв’язування даної задачі. 2) Опис процесів мовою математичних символів для комп’ютерного розв’язування задач.
Альбедо (від лат. albus — «білий») — характеристика відбивної (віддзеркалюючої) здатності поверхні тіла: відношення кількості променистої енергії потоку світла, відбитого поверхнею будь-якого тіла до енергії потоку, що падає на цю поверхню. А. Землі щодо променистої енергії Сонця, яка досягає її поверхні, в середньому становить 0,45.
Альдолаза (гр. ?u? — «розчиняю») — представник групи ферментів ліаз, що каталізують процеси розщеплення. У рослин А. бере участь у процесах фотосинтезу, а у тварин і в організмі людини — у процесах анаеробного розщеплення вуглеводів і вивільнення енергії їхнього міжатомного зв’язку для використання її в процесах життєдіяльності.
Альтернатива (франц. alternative, від лат. alterno — «змінюю, вибираю») — необхідність вибору між двома можливостями, що виключають одна одну; кожна з цих можливостей. Альтернативний — такий, що допускає одну з двох або кількох можливостей.
Альтернативні джерела енергії — нешкідлива для довкілля енергетика: гідро-, геліо-, вітрові станції, біогазові установки; використання геотермальної енергії, енергії морських припливів.
Альфа (гр. ???? — А, ?) — перша літера грецького алфавіту, яка часто вживається за утворення науково-технічних термінів. Наприклад, альфа-промені (?-промені) — один з видів радіоактивного випромінювання атомних ядер, що являє собою потік ?-часток — ядер атома гелію  (двох протонів і двох нейтронів).
Альфа-частки — див. Альфа-промені.
Альфарадіоактивність — див. Альфа-промені.
Аміак — сполука азоту з воднем (NH3) — безбарвний газ із характерним різким запахом. Розчин NH3 у воді відомий як «нашатирний спирт». А. утворюється в грунті під час розпаду органічних речовин і поступово перетворюється на солі амонію та азотної кислоти (HNО3), якими живляться рослини. У сучасній промисловості аміак синтезують з азоту повітря й водню (фіксація атмосферного азоту) для виробництва азотних добрив. А. широко використовується як хладагент у холодильних установках.
Амілази (від гр. ?????? — крохмаль) — ферменти, що гідролітично розщеплюють крохмаль рослин і глікоген (тваринний крохмаль) до декстринів, мальтози та глюкози.
Аміни (від лат. ammoniacum — «аміак») — органічні сполуки, похідні від аміаку (NH3).
Амінокислоти — органічні кислоти, з яких у клітинах живої речовини за участю молекул рибонуклеїнової кислоти (РНК) синтезуються білки, властиві тільки даному виду організму. (Див. Аміни).
Амортизація (лат. amortisatio — «пом’якшення, погашення»): 1) Пом’якшення ударів від великих навантажень і коливань у явищах природи та техніці. 2) Поступова втрата технологічним устаткуванням чи промисловими спорудами (основними фондами) своєї первинної вартості (ціни) та перенесення її, як складової, на суму вартості всієї виробленої продукції.
Аморфний стан (від гр. ?????? — «безформений») — стан твердої речовини, в якому атоми (молекули) розміщено невпорядкованими в кристалічну будову. Для речовини в А. с. властива ізотопність — однакові властивості незалежно від напрямку їх вимірювання. Приклад речовин в А. с. — скло, смоли, каучук.
Амфотерність (від грец. — «один і другий, обидва») — здатність сполук проявляти кислотні й основні властивості.
Анабіоз (від гр. ?n??????? — «оживання») — неактивний стан живих організмів, у якому вони перебувають за несприятливих умов. Наприклад, солевий А. риб та інших морських істот за різкого підвищення концентрації солі чи навпаки.
Аналіз (від гр. ?n?????? — «розкладання на частини»): 1) Метод дослідження, що полягає в подумковому або практичному розкладанні цілого на складові частини. Протилежне — синтез. 2) Економічний А. — оцінка стану й тенденцій розвитку економіки на макрорівні (галузі, держави) і мікрорівні (підприємств). А. включає оцінку витрат, прибутку, ціни на ресурси та продукцію, що виробляється. 3) Хімічний або спектральний аналіз — визначення лабораторними методами й розрахунками якісного й кількісного елементного складу чи хімічної структури речовин.
Аналог (від гр. ?n?????? — «відповідний») — модель чи об’єкт, який має певні властивості, подібні до властивостей об’єкта вивчення, і є зручним для аналізу.
Аналогія (від грец. ???????? — «відповідність») — 1) часткова схожість між предметами, явищами або закономірностями; 2) у логіці — умовивід, у якому від схожості предметів за одними ознаками роблять висновок про можливу схожість цих предметів за іншими ознаками.
Анатомія (від гр. ?n????? — «розтин») — наука про будову організму у взаємозв’язку з функціями його окремих органів. Розрізняють А. рослин і А. тварин.
Ангстрем () — позасистемна (застаріла) одиниця фізичної величини довжини, яка все ще використовується в біології, хімії, фізиці за оцінки розміру мікрооб’єктів, міжатомних відстаней, довжини електромагнітних хвиль. m. Замість А. слід вживати одиницю SI нанометр (n.m). 1 n.m = 10–9 m = 10.
Аніони — див. Анод.
Анод (від гр. ?n???? — «шлях угору») — позитивний електрод приладу, який приєднується до позитивного полюса («+») джерела електричного струму. У процесі електролізу електролітів електронегативні іони (аніони) прямують до анода, а електропозитивні іони (катіо­ни) — до катода.
Аномалія (гр. ?n?????? — «відхилення») — ненормальне відхилення від загальної закономірності. Наприклад, відомі магнітні А. — різке відхилення стрілки компаса в районах залягання магнетитових руд від напрямку до магнітного полюса Землі.
Антибіотики (від анти і гр. ???????? — «життєвий») — препарати (органічні речовини), які синтезуються мікроорганізмами та пригнічують ріст хвороботворних бактерій і вірусів.
Антагонізм (від гр. ?n????n???? — «боротьба»): 1) гостра суперечність між живими організмами, що проявляється у боротьбі за існування. Наприклад, явище пригнічення розвитку одного виду мікроорганізмів іншими. 2) Неподоланна (непримиренна, ворожа) суперечність.
Антропо… (від гр. ???????? — «людина») — у складних словах відповідає поняттю «людина», наприклад антропоген — сучасний геологічний період історії Землі від появи на планеті людини (за різними даними від 1 до 3,5 млн років тому).
Антропогенні (антропічні) фактори — різні види впливу діяльності людського суспільства, пов’язаної із суттєвою зміною первинного навколишнього середовища його біотичних і абіотичних об’єктів (хижацькі види полювання, надмірний вилов риби, вирублення лісу, забруднення атмосфери й поверхні землі промисловими відходами та ін.).
Антропосистема — людство, як ціла функціонуюча сукупність (біологічний вид, виробничі відносини, технологічний і науковий по-
тенціал).
Антропосфера — земна сфера активної діяльності людства.
Апріорний (лат. apriori — «з попереднього») — той, що не ґрунтується на досвіді, передує йому. У переносному значенні — прийнятий без перевірки.
Апо… (від гр. ???) — префікс у наукових термінах, що означає віддалення (див. Апогей).
Апогей — найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника.
Апологет (від грец. ?????????? — «захищаю») — 1) захисник тих чи інших учень, теорій, течій; 2) апологія – відвертий, беззастережний захист певних положень.
Ар (франц. are — «площа») — одиниця площі. 1 ар = 100 m2 = 0,1 гектара.
Арбітраж (франц. arbitrage): 1) Спосіб розв’язування спору, коли сторони добровільно звертаються не в судові органи, а до третейських суддів (арбітрів). 2) А. міжнародний — органи, передбачені міжнародними правовими актами й статутом ООН для розв’язування міжнародних спорів, у тім числі з проблем природокористування й екології.
Ареал (від лат. area — «площа, простір») — зона поширення на земній поверхні будь-яких об’єктів чи явищ (видів рослин, тварин, корисних копалин, мов тощо).
Архі… (гр. ????…) — префікс, що означає головний, старший, найвищий ступінь, наприклад архітектоніка — основний принцип, взаємообумовленість елементів цілого.
Архімеда закон — закон гідро- й аеростатики, згідно з яким на тіло масою mT і об’ємом VT в будь-якому середовищі рідини чи газу густиною ?с діє «архімедова» сила FA протилежна до напрямку прискорення — g сили гравітації FA = g · ? · VT. Отже, в атмосфері чи воді Землі вага будь-якого тіла дорівнює:  = g(mT – VT?с).
Асигнувати (лат. assigno — «призначаю») — виділяти певну суму грошей для певної мети (див. Інвестування).
Асиміляція (від лат. assimilatio — «уподібнення»): 1) Перетворення в організмі їжі під дією ферментів у енергоємні сполуки, з яких будуються його клітини й накопичується енергія (переважно у структури АТФ). Інша назва — анаболізм. Протилежне — дисиміляція. 2) Утрата народом своїх національних рис у разі злиття з іншим народом і прийняття його мови, культури, звичаїв.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.