лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОЛОГІЯ І ЕКОНОМІКА

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

3.1.2. Технологічний процес і системи технологій


Який зміст ми вкладаємо в поняття «технологія»? З огляду на предмет дисципліни, поняття «технологія» передовсім слід зв’язувати з економічною діяльністю людського суспільства, спрямованою на пристосування та змінювання предметів зовнішнього природного середовища для задоволення своїх потреб.
В економіці реалізація технологій відбувається в тріаді складових виробництва: праця, носієм якої є людина, предмети праці й засоби праці. Отже, технологічні процеси є складовою частиною загальнішого поняття — виробничого процесу, який складається з матеріального й енергетичного забезпечення, транспорт­них і складських операцій, ремонтних робіт і техніко-еконо­мічного управління виробництвом. Технологічний процес розміщено в центрі виробничого процесу, який формується під впливом об’єктивних факторів: соціального устрою суспільства, його економіки, відповідних сировинних ресурсів, наукового рівня та практичного досвіду керівників (менеджерів) і виконавців виробництва (рис. 54).

Рис. 54. Визначальні фактори формування сучасного
технологічного й виробничого процесів [78, 80]
Технології здебільшого складні та багатостадійні. Навіть така, як виготовлення целофанової плівки для пакування продуктів хар­чування чи квітів, — це ланцюг послідовних механічних і хімічних процесів. Основні з них — подрібнення деревини, термохіміч­на оброблення її розчином Са (HSO3)2 (cульфітне варіння) для розчинення лігніну — складової деревини, відфільтровування целюлози й формування її в листи. Целюлозу обробляють розчином NaOH i H2S для перетворення її на ксантогенат целюлози, з якої в слабкому розчині NaOH одержують віскозу. У ванні з розчином сірчаної кислоти з віскози регенерують целюлозу у вигляді целофанової плівки.
У наведеній технології виробництва целофану можна виділити чітко окреслені як за місцем, так і в часі послідовні стадії процесу, коли продукт, одержаний у попередній стадії, є вихід­ним для наступної. Таку технологію називають періодичною.
Однак більшість сучасних технологічних процесів хімічної промисловості безперервні. Наприклад, процес виробництва поліетиленової плівки саме такий: стискання газу етилену (С2Н4) у компресорі, каталітична полімеризація етилену в реакторі під високим тиском (300 МРа), формування розплавленого полімеру в плівку методом видування на спеціальних машинах.
До основних галузей промисловості належать паливно-енерге­тична, металургійна, хімічна, машинобудівна. Однак навіть у найбільших із них технологічні процеси виробництва галузевої продукції не завжди забезпечуються тими вихідними чи допоміж­ними матеріалами, які виробляються в межах самої галузі.
На прикладах технологій виробництва целофану й поліетилену видно, що окремі технологічні процеси кожного з цих виробництв об’єднано у відповідні системи технологій, які включають одержання сировини й допоміжних продуктів з різних галузей промисловості.
Складові сировини чи напівпродукту, які не входять до складу основної продукції галузі, стають матеріальною основою промислових відходів.
Кількісні та якісні характеристики матеріальних і енергетичних потоків зумовлюють економічну й екологічну ефективність системи технологій кожного виробництва.
Технологічний регламент
і матеріальний баланс [80, 8—14]
Технологічний регламент — це основний технічний документ, який визначає режими й порядок проведення кожної з операцій технологічного процесу виробництва конкретного продукту. Для кожного нового виробництва він розробляється науково-проектними організаціями галузі або підприємством безпосередньо чи за участю науково-проектних установ на основі патентів і ліцензій. До впровадження у виробництво проект технологічного регламенту розглядається на вченій раді наукового закладу або технічній раді підприємства, після чого затверджується особисто керівниками цих установ і підприємств та представниками екологічної експертизи. На виробництво продукції розробляються державні стандарти. Будь-які корисні зміни чинного технологічного регламенту ще до їх впровадження у виробництво треба затвердити в тих самих інстанціях.
Кожний технологічний регламент починається з титульного аркуша, де зазначено назву технологічного процесу, назву підприємства, поставлено підпис керівника та печатку підприємства, підписи й назви посадових осіб, відповідальних за розроблення технологічного процесу та експертні екологічні висновки.
За титульною сторінкою вміщують перелік розділів технологічного регламенту, зокрема:
1. Загальна характеристика виробництва.
2. Характеристика продукції, вихідної сировини й допоміжних матеріалів.
3. Рецептура та матеріально-енергетичні розрахунки.
4. Схема матеріальних потоків.
5. Опис операцій технологічного процесу.
6. Технологічна схема.
7. Норми робочого часу.
8. Можливі порушення процесу та способи їх усунення.
9. Характеристика відходів виробництва, їхні токсичні властивості.
10. Матеріальний баланс операцій та всього технологічного процесу.
11. Метрологічне забезпечення технологічного процесу, перелік контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації.
12. Охорона праці та санітарія.
13. Засоби для додержання екологічних норм виробництва.
14. Специфікація (перелік і характеристика) технологічного устаткування.
15. Специфікація контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації технологічного процесу.
16. Перелік обов’язкових інструкцій.
Економісту чи екологу починати вивчати конкретне виробництво треба з вивчення технологічного регламенту, дані якого є основною базою для техніко-економічного й екологічного аналізу.
Як приклад, наведемо фрагменти технологічного регламенту вітчизняного виробництва найпростішого продукту — солі (Слов’янський солеварний завод на Донеччині)*.
У розділі «Характеристика продукту, його призначення й сировина» подано такі дані.
Продукти виробництва — хлорид натрію (NaCl). Товарна назва продукту — кухонна сіль «Екстра».
Призначення продукту — застосовується як смакова приправа в харчовій промисловості та побуті, а також як сировина в інших виробництвах, наприклад, у виробництві кальцинованої соди, медичних препаратів та ін.
Вимоги до якості продукту визначаються державним стандартом ГОСТ 13830–84 за такими параметрами:
Температура плавлення t = 800°C.
Температура початку розтріскування за нагрівання t = 78°C.
Фракційний склад часток — 0,18…0,2.
Густина кристалів — 2,16 г/см3.
Розчинність у воді за 20°С — 317 г/літр (317 кг/м3).
Вихідна сировина — насичений розчин природної кам’яної солі (ропа).
Вміст складових розсолу:

 

кг/м3

 % (за масою)

NaCl

300

25,1

CaSO4

6

0,5

MgCl2

0,6

0,005

CaCl2

0,45

0,037

домішки

0,05

 

Густина ропи r — 1195 кг/м3.
У розділі «Стадії технологічного процесу» названо такі операції та характеристики проміжних напівпродуктів (рис. 55).
Стадія 1. Видобування сировини. Насичений розчин NaCl одержують вилужуванням* підземних природних покладів кам’я­ної солі та транспортують його по свердловинах на поверхню до виробничого цеху очищення.
Стадія 2. Очистка сирої ропи методом оброблення содою (Na2CO3) і вапняком (Сa (OH)2), що спричинює зв’язування іонів Са2+ та іонів Mg2+, розчинених у ропі CaSO4, MgSO4 в карбонати й випадання їх в осад за реакціями:
CaSO4 + Na2CO3 ® CaCO3? + Na2SO4;
MgCl2 + Ca(OH)2 ® Mg(OH)2? + CaCl2;
CaCl2 + Na2CO3 ® CaCO3? + 2NaCl.
Очищена ропа містить:
NaCl — 300 g/l; Na2CO3 не більше 6 g/l; Na2SO4 — 5 g/l; NaOH — 0,1 g/l. Усього — 311 грамів солей в одному літрі ропи.
Стадія 3. Концентрування (перенасичення) розчину NaCl методом вакуумного випаровування води.
У процесі випаровування води концентрація розсолу підвищується до граничної межі, і надлишок солі випадає в осад.
Стадія 4. Відділення солі (NaCl), яка випала в осад, від її насиченого розчину (300 kg/m3) методом центрифугування.
Стадія 5. Сушіння кухонної солі.
Стадія 6. Розсівання (за фракціями зерен 0,18…0,2 mm).
Стадія 7. Видалення із солі механічних домішок (металічних часток, окалини).
Стадія 8. Фасування та затарювання солі на автоматах у поліетиленові пакети масою 200 gi 1 kg, паперові мішки — 20 kg.
* Вилужування — розчинення (техн.).



  Рис. 55. Схема технологічних стадій і матеріальних потоків виробництва кухонної солі


У розділі «Специфікація та характеристика устаткування» описано будову, параметри устаткування та принципи режиму його функціонування.
Буріння свердловин на глибину 200…300 m (у пласт солі) здійснюють спеціальною буровою установкою. Над свердловиною споруджують систему трубопроводів, якими воду закачують до пласту солі. Вилужування NaCl із пласта солі відбувається протягом двох-трьох років, після чого за допомогою глибоконасосної установки ропу викачують на поверхню й трубопроводами подають до цеху очистки.
На стадії 2 застосовуються відцентрові насоси й реакційні ємності з механічними мішалками для розчинів. Після відстоювання розчини відокремлюються від твердих домішок способом декантації.
На стадії 3 застосовуються вакуумно-випарювальні апарати (ВВА), з’єднані в батарею із двох чи трьох апаратів, принципову схему яких показано на рис. 56.
ВВА — це сталеві, вертикально встановлені циліндричні ємності об’ємом близько 50 m3, з конічним днищем і трубчастим теплообмінником. Апарат заповнюється ропою вище від рівня теплообмінника. У міжтрубний простір першого апарата подається з котельні пара під тиском до 4 атм.*, конденсат якої повертається до котельні. Вторинна пара, утворена від випарювання ропи в першому апараті, переходить до міжтрубного простору теплообмінника другого апарата батареї, де конденсується, завдяки чому над ропою першого ВВА постійно підтримується розрідження.


* Одиниці фізичних величин подано за оригіналом.

* 1 атм. = 760 мм рт. ст. = 1,033 кгс/см2 = 101 325 Па » 0,1 МПа

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.