лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Такий характер розвитку теорії економічного аналізу визначить загальну та єдину його сутність як науки. Проте призначення й застосування економічного аналізу не однакове і якраз у цьому проявляється відмінність його видів і напрямів. Визначення розбіжностей між видами економічного аналізу має базуватися на корінних особливостях ведення його в просторі та часі. Аналіз перш за все необхідний у низових ланках підприємства, де здійснюється процес
виробництва та створюються матеріальні цінності. В цехах, на виробничих дільницях потрібний щоденний аналіз для керівництва ходом виробництва, виконання змінних планів і завдань, забезпеченості його ресурсами та їх використання, формування собівартості, виконання плану підвищення технічного рівня виробництва.
Узагальнення результатів аналізу на вказаній основі забезпечує прийняття оперативних управлінських рішень. Саме в цьому полягає призначення та використання оперативного економічного аналізу. Важливою особливістю такого аналізу є його оперативність, тоб­то щоденне ведення його вслід за здійсненням виробничих процесів, із використанням оперативних джерел інформації (даних оперативного планування, обліку, контролю, норм витрачання ресурсів та ін.).
Такий порядок ведення оперативного аналізу дозволяє впливати на хід виробництва безпосередньо шляхом усунення встановлених причин негативного впливу та посилення позитивних. Такі основні ознаки, призначення та використання оперативного економічного аналізу для покращання економічної роботи і на цій основі — оперативного управління всіма ланками виробництва.
Подібним чином слід підходити до обгрунтування інших видів економічного аналізу. Крім оперативного, можливо виділення техніко-економічного та загальноекономічного. Поряд із цим конкретизація різноманітного змісту економічного аналізу за різними ознаками, які не мають корінних відмінностей, вимагає групування їх за напрямами, які відносяться до всіх видів. Припускається групування економічного аналізу залежно від конкретного змісту за наступними напрямами:
— за обсягом дослідження — повний, тематичний;
— за періодами дослідження — попередній, перспективний, поточний, наступний;
— за рівнем досліджуваної ланки — робоче місце, цех, підприємство, об’єднання, галузь;
— за характером дослідження — порівняльний, статистичний, фінансовий.
Закінчується розгляд матеріалу теми визначенням місця, яке посідає економічний аналіз у системі економічних наук, та взаємозв’язку його з іншими науками й науковими дисциплінами. В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження, який створює необхідний простір абстрактно-логічного судження. Аналіз як метод пізнання реальної дійсності безпосередньо пов’язаний з мисленням, усвідомленим активним сприйняттям людиною реальної дійсності, що також передбачає використання синтезу та ряду інших категорій і законів діалектики, на яких він базується, стверджується, вдосконалюється.
У цьому контексті необхідно наголосити на основоположності використовуваних в економічному аналізі наступних принципів діалектики: рух; розвиток; саморозвиток; взаємозумовленість; взаємозалежність; причинно-наслідкова підпорядкованість; необхідність; випадковість; єдність та боротьба протилежностей; перехід кількості в якість; заперечення заперечення.
Економічна теорія (політична економія) — наука загальнометодологічна, яка розкриває сутність механізму функціонування в конкретних умовах господарювання, суспільно-виробничих відносин, які об’єктивно виникають в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ, що є теоретичною основою решти економічних наук, у тому числі економічного аналізу, джерелом пізнання виробництва в процесі його функціонування. Економічний аналіз досліджує дію економічних законів, які проявляються в закономірностях та тенденціях розвитку господарств, що є одним із напрямів підтвердження об’єктивності та обгрунтованості напрацювань економічної теорії, цим самим сприяє науковому обгрунтуван­ню її категорій та законів.
Слід акцентувати увагу на взаємній користі економічного аналізу та економіки, організації виробництва, маркетингу й управління.
Економічний аналіз досліджує дію економічних законів, забезпечує взаємопов’язане вивчення процесів та явищ в їх становленні та розвитку, в кількісних та якісних змінах, появі типового, нового, прогресивного та виміру ступеня впливу окремих факторів на ці процеси та явища.
В галузевих економіках закономірності та інші категорії економічної теорії знаходять свою конкретизацію стосовно умов тієї чи іншої галузі народного господарства, а економічний аналіз дає їм кількісний вимір, кількісну характеристику.
Прийомами кількісного вимірювання користуються також інші науки (статистика, математика). Проте для них характерним є виявлення в економічних явищах та процесах кількісної визначеності. Кількісний аналіз доцільний лише тоді, коли досить очевидно визначена економічна природа категорії, явища, процесу, адже кількісні характеристики випливають з економічної природи і нею зумовлюються.
Важливим моментом цього питання є те, що економічний аналіз як самостійна функціональна наука обслуговує інші функціональні науки. Діяльність підприємств регулюється безпосередньо через планування: економічний аналіз виробничих показників за поперед­ній період створює базу для подальшого обгрунтування та удосконалення планування в конкретних умовах господарювання. Планові показники є критерієм для оцінки кожної ланки виробництва, а планування — одним із головних постачальників інформації.
Фактичний стан системи, що управляється, виконання планових завдань фіксуються бухгалтерським обліком, дані  якого, поряд із даними планування, є головним джерелом інформації для аналізу господарської діяльності підприємства, що надає документальної обгрунтованості аналітичним висновкам. Одночасно аналіз облікової та звітної інформації дозволяє встановити відповідність її потребам управління та визначити напрями її вдосконалення.
Згідно з вимогами управління та аналізу розробляються система показників, які необхідно включати в бізнес-плани, налагодити їх облік, а також форми первинних документів і звітності (при ручній обробці інформації чи в умовах АРМ бухгалтера).
Кількісний бік масових суспільних явищ у нерозривному взаємозв’язку з їх якісним боком вивчає статистика. Ці самі явища та процеси в масштабі окремо взятого підприємства чи об’єднання вивчає економічний аналіз. Крім того, в процесі економічного аналізу максимально використовуються статистична інформація (звітність) та статистичні прийоми дослідження, такі як групування, вибіркові спостереження, середні та відносні величини, індекси та інші.
Принципи формування власних, позичкових і спеціальних коштів, порядок їх поповнення та використання за цільовим призначенням вивчають такі дисципліни, як фінанси, банківська справа та кредитування. Аналіз виконання фінансового плану, фінансового стану, взаємозв’язків з фінансовими та кредитними установами дозволяє встановити правильність дотримання цих принципів, виявити недоліки у формуванні та використанні ресурсів, розробити заходи щодо їх удосконалення у відповідних конкретних умовах розвитку виробництва.
Не вдаючись у характеристику тісного взаємозв’язку економічного аналізу з рештою наукових дисциплін економічного, матема-
тичного та технічного циклів, необхідно відмітити, що в процесі його здійснення використовуються прийнятні методологічні основи та методики дослідження, технічні прийоми для обробки інформації, з одного боку, а з іншого — економічний аналіз активно впливає на вдосконалення цих наук.
Контрольні запитання

    • Суть економічного аналізу.
    • Головні етапи розвитку курсу.
    • Предмет економічного аналізу.
    • Об’єкти аналізу.
    • Завдання економічного аналізу.
    • Основні категорії: фактори, резерви.
    • Види й напрями економічного аналізу. 
    • Зв’язок аналізу з іншими науковими дисциплінами.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.