лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Розрахунок впливу факторів на величину прибутку від реалізації товарної продукції:
1) вплив обсягу реалізації продукції в натуральному вимірі
(– 2000) 15 грн. = – 30000 грн.
або
150 тис. грн.  = – 30 тис. грн.;
2) вплив зміни собівартості продукції
– (+ 5 грн.) 8000 = – 40000 грн.;
3) вплив зміни цін
+ 15 грн. • 8000 = + 120 000 грн.


Разом: + 50000 грн.

Два фактори негативно впливали на суму прибутку і разом змен­шили його на 70 тис. грн., але резерв — лише 30 тис. грн. Під час аналізу прибутків або збитків від іншої реалізації необхідно зіставляти фактичні дані з планом або аналогічними сумами за попередній період. Далі визначають причини їх появи або відхилень. Особливу увагу слід приділити аналізу незапланованих збитків. У більшості випадків ці суми доцільно включати до складу резервів зростання прибутку підприємства.
Аналіз інших прибутків і збитків
До складу цих фінансових результатів належать численні суми, не пов’язані безпосередньо з реалізацією продукції або такі, що є наслідком порушень договірних умов. В першу чергу слід дослідити суми, склад і динаміку штрафів, пені та неустойок. З’ясувавши причини їх виникнення і винних, треба розробити конкретні заходи щодо їх зменшення з вини даного підприємства.
Аналізуючи фінансові результати від надзвичайних ситуацій (збитки), необхідно чітко розрізняти, де були справжні стихійні сили, а де — звичайна безгосподарність, яка маскується під природні катаклізми (наприклад, пожежу, яка виникла внаслідок грубих порушень правил пожежної безпеки і спричинила значні збитки, не слід вважати за чинник, котрий не залежав від роботи підприємства). Тому ці збитки за своєю суттю є не що інше, як резерв зростання прибутку. Таким самим чином можна розглядати і багато інших збитків. Це і списання заборгованості, термін позовної давності якої минув, збитки від ліквідації основних засобів, операцій з цінними паперами тощо.
Аналізуючи позареалізаційні збитки і обставини їх виникнення, завжди слід мати на увазі, що за кожною окремою сумою стоїть не менш конкретна посадова особа. Дати оцінку її кваліфікації, сумлінності та відповідальності за свої дії — дуже важлива справа аналітиків.
Аналіз рентабельності
Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність розраховують як відношення прибутку до затрат чи застосованих ресурсів (капіталу).
Рентабельність застосованих (інвестованих) ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути обрахований як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капіталу. Останній показник цікавить у першу чергу акціонерів і майбутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.
Рентабельність продукції характеризує ефективність затрат на її виробництво і збут. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізованої продукції як відношення прибутку від реалізації до пов­ної собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції. У такому вигляді цей показник більше застосовується у зарубіжній практиці.
Рентабельність окремих видів продукції Рі обчислюється за такою формулою:
і =,
де Рі — рентабельність і-го виду продукції, %; Ц і, Сі — відповідно ціна і повна собівартість і-го виду продукції.
У багатономенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовувати спосіб групувань. В першу чергу всі вироби групують за ознакою «рентабельна чи нерентабельна продукція». При цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції, розраховують питому вагу (у процентах до
загальної кількості виробів), а також їх питому вагу в обсязі реалізованої продукції. Треба також визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу найважливіших профільних видів продукції, чи є нові перспективні вироби.
Дуже важливо здійснити групування вироблюваної продукції за рівнем рентабельності:

  1. вироби з низкою рентабельністю;
  2. вироби із середньою або нормальною рентабельністю (близькою до середньої рентабельності по галузі);
  3. вироби високорентабельні.

При цьому необхідно дати оцінку питомої ваги кожної групи в загальному обсязі реалізації.
Нарешті, здійснюють групування виробів за ознакою ступеня та напряму зміни рентабельності у порівнянні з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, по яких

  1. рентабельність помітно зросла;
  2. рентабельність суттєво не змінилась;
  3. рентабельність знизилась.

Групування виробів за вказаними та, можливо, за іншими ознаками дозволяє краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва. При цьому треба враховувати дію на рентабельність продукції таких чинників:

  1. зміна ринкових цін на продукцію даного підприємства;
  2. зміна податку на додану вартість;
  3. зміна рівня собівартості виробу зі всіма факторами, які впливають на неї.

Серед факторів, які впливають на собівартість продукції, треба особливо звернути увагу на час випуску продукції. В перший рік, як правило, рентабельність дуже низька, але наступні декілька років спостерігається значне підвищення її рівня. Згодом її величина стабілізується, а в кінці виробництва навіть може почати падати. Однією з причин зростання рентабельності або супровідним їй чинником може бути збільшення обсягів виробництва цієї продукції. Вивчення впливу обсягу виробництва на рівень рентабельності — цілком самостійне питання аналізу прибутковості підприємства. Для цього рекомендується будувати графік розрахунку критичної точки обсягу виробництва (рис. 2).

Рис. 2. Графік визначення точки критичного обсягу виробництва
Наприклад, якщо використати дані табл. 21 за звітом і додатково врахувати, що постійні затрати, які не залежать від змін обсягу виробництва, взагалі становлять 200 тис. грн., а змінні затрати —
25 грн. на одиницю продукції.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.