лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Аналіз складських запасів матеріальних ресурсів
Певна неритмічність, а також недопостачання можуть бути повністю або частково нейтралізовані за допомогою складських запасів матеріалів та інших ресурсів. Таким чином, ці запаси виконують функцію амортизатора в постачанні.
При аналізі дається оцінка загальної величини складських запасів, динаміці їх залишків, комплектності, наявності непотрібних і зіпсованих матеріалів та сировини. Як критерій при аналізі використовують нормативи, що розраховуються по групах і окремих видах матеріалів або сировини. Нормативи мають не тільки грошове вираження, але й натуральне (днів запасу).
Незаповнення нормативів може спричинити неритмічність виробництва, навіть його тимчасові зупинки. Зайві запаси, або понаднормативні залишки, також небажані, бо потребують додаткових приміщень і фінансових ресурсів.
Основні причини відхилень від нормативів наступні:

  • зміна суми вступних складських запасів для виробництва;
  • відхилення, пов’язані з надходженням ресурсів на підприємство;
  • зміна обсягів випуску продукції;
  • зміна норм затрат ресурсів на виробництво окремих видів про­дукції;
  • асортиментно-структурні зрушення у виробництві;
  • недоліки в плануванні, обліку і зберіганні сировини й матеріалів;
  • прорахунки при обчисленні самих нормативів тощо.

Аналіз завершують розробкою заходів щодо оптимізації рівня складських запасів, покращення стану їх зберігання і ліквідації понаднормативних запасів.
Аналіз використання матеріальних ресурсів і розрахунок
впливу факторів на обсяг випуску продукції
Недоліки в постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах можуть до певної міри компенсуватися економією їх у процесі виробництва. І навпаки, перевитрати матеріальних ресурсів та їх використання не за прямим призначенням спричиняють невиконання плану виробництва продукції при у цілому задовільному матеріальному постачанні.
Аналіз використання матеріалів здійснюється за допомогою узагальнюючих показників матеріаломісткості або зворотного до неї показника матеріаловіддачі. Ці показники можна розрахувати в цілому по всій товарній продукції, а також по окремих виробах. Слід вивчити зміну цього показника в динаміці та в порівнянні з іншими підприємствами, врахувати галузеві особливості формування затрат. І, нарешті, концентрують увагу на пошуку причин зміни цих показників і можливих резервів економії. В процесі аналізу використовують як допоміжні показники рівня відходів і браку продукції, коефіцієнт корисного використання сировини, норми затрат матеріалів, палива, енергії на окремі вироби.
Аналіз виконання норм затрат матеріалів та інших ресурсів є, безперечно, головним питанням цієї теми. Досліджуючи зміну норм затрат матеріальних ресурсів, слід ураховувати, що головні причини, які зумовлюють поступове їх зниження, такі:
а) конструктивне покращання виробів, у т. ч. спрощення;
б) вдосконалення технології виробництва;
в) повторне використання відходів виробництва;
г) коригування рецептур;
д) зменшення частки кінцевого браку продукції;
е) зміна якості матеріалів (сировини), що споживають, а також вироблюваної продукції;
є) інші.
Під час аналізу слід оцінити обгрунтованість самих норм, своєчасність їх перегляду. Сучасне нормативне господарство — важлива умова для ощадливого використання ресурсів. Тому прискіпливий аналіз якості норм і засад їх формування допомагає запобігти зайвим затратам ресурсів і тим самим істотно поліпшує ефективність роботи підприємства.
При проведенні аналізу дуже часто зустрічаються факти заміни матеріалів. Заміну здійснюють з метою здешевлення собівартості продукції, підвищення надійності виробів, поліпшення їх зовнішнього вигляду тощо. Але у переважній кількості випадків мають
місце так звані вимушені заміни. Які, до речі, не завжди санкціонуються вищим керівництвом. Ці заміни або зумовлені відсутністю деяких матеріалів взагалі чи у певний період, або викликані здешевленням виробництва за будь-яку ціну. Такі заміни мають імпульсивний характер і недостатньо обгрунтовані, внаслідок чого вони найчастіше шкодять виробництву. Наприклад, погіршують якість ви­робів, а отже і репутацію фірми. Тому, при великій кількості замін матеріалів, слід у цілому негативно оцінювати такий стан використання ресурсів і зокрема організації й управління на підприємстві.
Аналіз може виявити випадки, коли деякі допоміжні матеріали зовсім не використовують у процесі виробництва. Причинами такого явища можуть бути нестача цих матеріалів або суттєвий брак часу під час виробництва. Не варто казати, на яку оцінку заслуговує така «економія».
Якщо всі перелічені вище заходи не дозволяють виробити необхідну кількість продукції через нестачу основних матеріалів, то підприємство переключається на випуск тих виробів, для яких є достатньо матеріальних ресурсів на складі. Так виникають асортиментно-структурні порушення у випуску продукції і їх слід відносити до категорії вимушених.
Проте на підприємствах іноді трапляються і такі випадки, коли ці зрушення викликані зовсім іншими причинами, але маскуються під нестачу матеріалів і незадовільне постачання. Це вимагає від аналітиків особливої пильності та об’єктивності. Мабуть, необхідно
додати, що останні порушення у випуску продукції штучно ускладнюють роботу відділу матеріально-технічного постачання. За вимогою адміністрації робітники відділу, залишивши на деякий час планову роботу, починають «вишукувати» додаткові незамовлені ма­теріали, а в цей час основний процес постачання здійснюється без належного контролю.
У табл. 12 наводяться всі необхідні показники для обрахування впливу факторів з боку постачання та використання матеріалів. Спрощений розрахунок передбачає вирахування впливу тільки двох факторів:

  • Зміна кількості використаного металу на виробництво основної продукції

(– 40) • 2 шт/т = – 80 шт.

  • Зміна матеріаловіддачі

+ 0,5 шт/т • 960 т = + 480 шт.


Разом: +400 шт.

Таблиця 12. Дані для аналізу використання матеріальних ресурсів


Показники

За планом

Фактично

Відхилення

1. Обсяг виробництва продукції, шт.

2000

2400

+ 400

2. Залишок металу на початок року, т

100

160

+ 690

3. Надійшло металу за рік, т

940

980

+ 40

4. Використано металу — всього, т

1000

1080

+ 80

у тому числі:

 

 

 

— на виробництво основної продукції

1000

960

– 40

— на інші потреби

120

+ 120

5. Залишок металу на кінець року, т

40

60

+ 20

6. Норма затрат на одиницю продукції, т

0,5

0,4

– 0,1

7. Вихід продукції з 1 т металу, шт.

2

2,5

+ 0,5

Перший фактор має комплексний характер і узагальнює дію наступних чотирьох факторів:
а) вплив понаднормативного залишку металу на початок року
+ 60 т • 2 = 120 шт.;
б) вплив зміни надходження металу за рік в порівнянні з планом
+ 40 т • 2 = + 80 шт.;
в) вплив зміни залишку металу на кінець року (зворотний вплив)
– (20 т) • 2 = – 40 шт.;
г) вплив непланового використання металу на інші потреби (зворотний вплив)
– (120 т) • 2 = – 240 шт.


Разом: – 80 шт.

Ці розрахунки можна виконати з використанням показника норми затрат на одиницю продукції таким чином:

  • (– 40) : 0,5 т/шт. = – 80 шт.;
  •  шт.;

у тому числі у складі першого фактора:
а) 60 : 0,5 = + 120 шт.;
б) 40 : 0,5 = + 80 шт.;
в) – (20) : 0,5 = – 40 шт.;
г) – (120) : 0,5 = – 240 шт.;
Всього:  – 80 шт.
Разом:  + 400 шт.
Виходячи з виконаних розрахунків резерви виробництва становлять 280 шт. (240 + 40), або 14% плану виробництва (280 : 2000 ? 100).
Виконаємо ще один розрахунок впливу факторів з використанням вартісних показників. Припустімо, що вартість одного виробу становить 900 грн., однієї тонни металу — 800 грн., а загальні затрати інших матеріальних ресурсів за планом — 160 тис. грн., а фактич­но — 232 тис. грн. Тоді згідно з даними табл. 12 можна скласти табл. 13 і виконати такі розрахунки факторів:

  • Зміна суми матеріальних затрат на виробництво продукції

40 тис. грн. • 1,875 = + 75 тис. грн.

  • Зміна матеріаловіддачі порівняно з планом

0,285 • 1000 тис. грн. = + 285 тис. грн.


Разом:  + 360 тис. грн.

Другий варіант розрахунків з використанням показника матеріаломісткості продукції:

  • Зміна суми матеріальних затрат на виробництво продукції

40 тис. грн. : 0,5333 = + 75 тис. грн.

  • Зміна матеріаломісткості продукції порівняно з планом (зворотний вплив)

– (– 0,0704) • 2160 тис. грн.: 0,5333 = + 285 тис. грн.


Разом:   +360 тис. грн.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.