Тема 8. ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ
ДЕЯКИХ ВИРОБНИЦТВ АГРАРНО-
ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
8.1. Стан і перспективи розвитку одиничних виробництв АПК
АПК має велике значення для економіки України, оскільки на його частку припадає 40 % валового продукту країни. Одна з груп АПК здійснює промислову переробку сільськогосподарської продукції і відноситься до харчової промисловості. У даній темі розглядається стан і перспективи розвитку виробництв: бурякоцукрового, хлібопекарного, пивоварного, молочної продукції.
Бурякоцукрове виробництво. В Україні налічувалось 192 цукрових заводи з загальною потужністю для переробки буряків на цукор 510 тис. т на добу. При оптимальній тривалості цукроваріння 90—95 діб заводи могли б переробити не менше 41 млн т цукрового буряка і одержати до 6 млн т цукру. Чи потрібна така кількість продукції в сучасних ринкових умовах?
При нормі споживання 43 кг цукру на душу Україні для внутрішніх потреб необхідно 2,2 млн т цукру на рік. З них 1,5 млн т — для споживання населенням і 0,7 млн т — для кондитерської промисловості, виноробства, виготовлення напоїв тощо. Країна в 10 разів скоротила експорт цукру, втративши ринки, особливо в Росії, і сьогодні практично не залишилось вільних ніш для українського цукру [21].
Крім того, конкуренція змушує переробні галузі купувати найдешевший цукор з тростини, собівартість якого вдвічі менша, ніж з буряка. Тому Україні у майбутньому доцільно виробляти 1,5 млн т цукру з буряків для внутрішнього ринку, решту — з цукру-сирцю з тростини, забезпечувати ним переробні підприємства і виробляти білий цукор на експорт.
Обсяги виробництва цукру з цукрового буряка наведені на рис. 8.1.
Для цукрової промисловості характерне старіння засобів виробництва зростаючими темпами. Фізичний знос основних виробничих фондів становить 55—70 %. Середня потужність одного заводу не перевищувала в 2000 році 2,33 тис. т цукру на добу, в той час як в Європі цей показник сягає 8 тис. т. Тобто, Україна володіє великою кількістю малопотужних, малоефективних, старих заводів. Для забезпечення внутрішніх потреб у цукрі і оптимальному режимі цукроваріння 80 діб на рік достатньо було б завантажити менше половини існуючих потужностей. Доцільно залишити тільки ті заводи, що переробляють за добу не менше 3 тис. т буряків.
 
Рис. 8.1. Обсяги виробництва цукру з цукрового буряка [21]
___________
* За даними Державного департаменту продовольства
Ефективність роботи цукрових заводів залежить від виходу цукру. При збільшенні виходу з 10 % до 16 % виробничі витрати зменшуються у 1, 5 раза, до 20 % — у 2, 6 раза (рис. 8.2).
Рис. 8.2. Ефективність роботи цукрових заводів [23]
По структурі собівартості цукрова промисловість відноситься до матеріалоємних: витрати на сировину досягають 80 %. Це пов’язано зі зниженням якісних показників сировини — врожайності і цукристості буряка. Зниження врожайності відбулося в основному через зменшення кількості внесення мінеральних (в 6—8 разів) і органічних (в 4 рази) добрив. Світова практика свідчить, що добрива забезпечують не лише 30—40 % підвищення врожайності, а й позитивно впливають на цукристість буряків.
Дефіцит в сировині був причиною того, що потужності деяких підприємств цукрової промисловості в 2002 році використані тільки на 80 %. Крім того, низькі ціни на цукровий буряк, які в Україні вдвічі нижче, ніж в країнах ЕС, не можуть забезпечити рентабельність бурякосіючих господарств. |
