лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Технологічні процеси галузей промисловості

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

  • Екологічна спрямованість розвитку хімічної промисловості передбачає:
  • екологічну орієнтацію всіх інвестиційних проектів розвитку галузі;
  • підвищення ефективності використання енергоресурсів і мінеральної сировини в результаті розробки і впровадження мало- та безвідходних технологій, технологічних процесів переробки промислових відходів, знешкодження та утилізації шкідливих речовин з відвалів та стічних вод;
  • вдосконалення виробництв шляхом реконструкції та технічного переоснащення, виведення з експлуатації екологічно шкідливих виробництв, морально та фізично застарілих технологій та обладнання.

До загальногалузевих пріоритетів відносять такі:

  • зниження енергоспоживання у виробництві базових видів продукції;
  • освоєння вітчизняної сировинної бази та забезпечення її комплексної переробки;
  • підвищення конкурентоспроможності хімічної продукції;
  • збільшення експортного потенціалу;
  • розвиток внутрішнього ринку споживання хімічної продукції.

Пріоритети рівня підприємств спрямовані на фінансову та економічну стабілізацію і розвиток усіх господарюючих суб’єк­тів галузі:

  • фінансово-кредитна стабілізація та створення достатніх ресурсів обігових коштів;
  • оптимізація рівня завантаження потужностей діючих виробництв;
  • забезпечення інвестиційної привабливості підприємств для залучення прямих іноземних інвестицій;
  • приватизація та інвестиційні зобов’язання.

Виконання запланованих заходів дозволить забезпечити позитивний розвиток галузі і покращити економічні показники роботи хімічного комплексу (табл. 6.2).

Таблиця 6.2

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ (в млн доларів США)


Заходи,
що стосуються:

Додатковий прибуток

Відрахування до бюджету

Приріст
валового
продукту

Створення
додаткових роб. місць

Скорочення імпорту

Економія валютних коштів

Зменшення критичного
імпорту

Розвитку виробництва хімічної продукції для АПК

29,2

8,9

119,2

4549

 

 

 

Розширення асортименту продукції соціальної спрямованості

10,292

 

 

2695

 

 

 

Розвитку перспектив­них хім. матеріалів для високотехнологічних виробництв

24,0

 

 

5171

21,05

 

31,05

Закінчення табл. 6.2

Заходи,
що стосуються:

Додатковий прибуток

Відрахування до бюджету

Приріст
валового
продукту

Створення
додаткових роб. місць

Скорочення імпорту

Економія валютних коштів

Зменшення критичного
імпорту

Зниження енергоємності виробництв

 

32,0

 

2500

4,34

 

 

Залучення альтернативних джерел сировини

3,4

1,0

 

75

 

 

 

Екологічна спрямованість розвитку

44,678

 

 

 

0,988

 

 

Реалізація загальногалузевих пріоритетів

 

1,0

6,0

368

 

 

 

Усього згідно з заходами

111,57

42,9

125,2

15358

80,468

28,0

31,5

Розроблені заходи впроваджуються у життя, про що свідчать деякі макроекономічні показники. Якщо у 2001 році питома вага хімічної промисловості у ВВП країни складала 5,8 %, то в 2002 році — 6,6 %. Обсяги виробництва за 11 місяців 2003 року зросли на 16,9 % порівняно з відповідним періодом минулого року, в тому числі продукції базової хімії — на 20 %, фармацевтичному виробництві — на 12,6 %, переробленні пластмаси — на 30 %. Кількість прибуткових підприємств склала за цей період 58 % порівняно з 56 % за 2002 рік [26].
6.2. Методичні вказівки до вивчення теми
Наведені вище дані свідчать про взаємозв’язок техніко-техно­логічного, ресурсного та економічного аспектів функціонування і розвитку підприємств хімічної промисловості. Економічна ефективність хімічних виробництв залежить як від науково-технічного рівня технологічних процесів, на яких вони засновані, так і від якості менеджменту. Менеджери успішних підприємств повинні знати загальні закономірності, умови та способи здійснення найважливіших технологічних процесів галузі хімічної промисловості.
Вивчення теми слід починати з визначення техніко-економіч­них показників, що характеризують перебіг процесів у хімічній промисловості: вихід продукту, ступінь перетворення, селективність, витратні коефіцієнти, собівартість продукції, продуктивність праці.
Наступним проблемним питанням теми є усвідомлення основ­них закономірностей протікання хіміко-технологічних процесів. Адже незважаючи на те, що способів класифікації технологічних процесів багато (зокрема, за способом організації, агрегатним і фазовим станом, тепловим ефектом, визначальними параметрами тощо), будь-який хіміко-технологічний процес складається з трьох стадій: 1) підведення реагентів в зону реакції; 2) хімічна реакція; 3) виведення реагентів із зони реакції. Щоб управляти таким процесом, потрібно знати, яка з названих стадій є найповільнішою, бо саме від швидкості її проходження буде залежати загальна швидкість процесу. Якщо найповільнішими стадіями будуть перша або третя (процеси, що знаходяться в дифузійній області), то їх прискорення буде визначатися швидкістю перемішування, способами гомогенізації та іншими засобами, що використовують для дифузних процесів. Якщо ж швидкість процесу визначатиметься швидкістю хімічної реакції, потрібно знати залежність останньої від зміни тиску, температури та концентрації, бо саме зміною цих параметрів можна впливати на перебіг технологічних процесів хімічної промисловості.
Для проведення розрахунків використовують закон дії мас, що визначає залежність швидкості процесу від концентрації речовин і формулюється так: швидкість хімічної реакції прямо пропорційна добутку концентрацій реагуючих речовин у ступенях, що дорівнюють коефіцієнтам, які стоять перед формулами речовин у відповідному рівнянні реакції. Послуговуючись цим законом слід пам’ятати, що для гетерогенних процесів у рівняння закону діючих мас входять лише концентрації речовин, що перебувають у газовій або рідкій фазі. Залежність швидкості хімічної реакції від температури знаходить відображення у вигляді емпіричного правила Вант-Гоффа, яке формулюють так: при підвищенні температури на кожні 10 о швидкість хімічної реакції збільшується приблизно в 2—4 рази.
Особливу увагу слід приділити особливостям перебігу зворот­них реакцій (таких, що відбуваються як в прямому, так і протилежному напрямах). Для них спостерігається такий специфічний стан як настання рівноваги, коли швидкість прямої та зворотної реакції мають однакове значення. Цей стан є згубним для технологічного процесу через те, що скільки потрібної речовини утворилося — стільки й розпалося на вихідні компоненти. Для виведення таких процесів зі стану рівноваги також використовують зміну тиску, температури та концентрації компонентів. Для цього використовують принцип Ле Шательє, що відображає другий закон термодинаміки і формулюється так: якщо систему, що перебуває в стані рівноваги, піддати дії зовнішнього впливу, то в системі самовільно відбудуться зміни, що зменшать або знищать дію цього впливу.
Каталітичні процеси мають величезне значення для хімічної промисловості, оскільки близько 90 % всіх виробництв цієї галузі використовують каталіз. Студентам слід розуміти відміну дії каталізу на прискорення хімічних реакцій, яке відрізняється від дії зміни температури, тиску або концентрацій тим, що каталіз однаково впливає як на швидкість прямої, так і зворотної реакції. Суттєвий виграш полягає в зменшенні часу настання рівноваги та селективності дії каталізаторів. Згідно з класифікацією, каталітич­ні процеси бувають гомогенні та гетерогенні. Слід звернути увагу, що якщо для перших апаратурне оформлення просте, то для других (які значно частіше використовуються в промисловості) — значно складніше та різноманітніше. Каталітичні процеси використовуються у виробництві кислот, аміаку, органічних речовин тощо. Студентам пропонується ознайомитися з виробничими процесами, які використовують для отримання сірчаної та азотної кислот.
Оскільки для виробництва сірчаної кислоти вихідною сировиною можуть бути як тверді речовини (самородна сірка, пірит), так і газоподібні (гази нафто-, коксохімії, кольорової металургії), то необхідно ознайомитися з апаратурним оформленням процесів обпалення сировини і очищення газів. На техніко-економічні характеристики виробництва впливає також апаратурне оформлення цехів каталітичного окислення.
Ключовим моментом є розрахунок матеріального балансу процесів виробництва, визначення кількісного та якісного складу вхідних та вихідних потоків речовин. Розрахунки засновано на законі збереження матерії, визначенні молярних мас та вмісту домішок, вмінні застосовувати такі техніко-економічні показники як вихід продукту, селективність процесу.
На прикладі виробництва калійних мінеральних добрив студентам слід ознайомитися з перебігом технологічних процесів, характерним для сольових технологій, де використовуються типові фізичні методи, зокрема подрібнення, класифікацію, збагачення, сушку і т. п. Важливими є стадії процесу, що включають розчинення, фільтрацію, відстоювання, випаровування, кристалізацію, висушування тощо. Отримання власне калійних добрив пов’язано зі застосуванням флотаційного та галургічного методів. Студентам слід розуміти принцип кожного з цих методів. Флотаційний метод отримання хлориду калію з сильвініту засновано на флотаційному розділенні водорозчинних мінералів калійної руди в середовищі насиченого сольового розчину за рахунок селективної гідрофобізації поверхні часток калійних мінералів за допомогою флотореагентів. Галургічний метод отримання хлориду калію з сильвініту (метод вибіркової розчинності та розділеної кристалізації) засновано на різній розчинності хлоридів калію та натрію при зміні температури при їхній спільній присутності в системі «KCl — NaCl — H2O». Позитивні та негативні характеристики кожного з названих методів зумовлюють використання обох. Вибір методу визначається бажаними характеристиками продуктів, які необхідні споживачу.
Власне утворення мінеральних солей, якими є мінеральні добрива, відбувається із застосуванням хімічних процесів: обпалювання, вилуговування, реакції обмінного розкладу, реакції нейтралізації тощо. Саме ці процеси лежать в основі отримання аміачної селітри, карбаміду, подвійного суперфосфату, рідких та складних добрив.
Окрім уже розглянутих кислот для їх виробництва потрібна фосфорна кислота, яку можна отримати, застосовуючи електротермічні та екстракційні процеси хімічної технології, принцип яких повинні розуміти студенти.
Під час вивчення сукупності технологічних процесів отримання азотних добрив, способів їх використання та зберігання слід звернути увагу на вплив хімічних властивостей на фізичні та експлуатаційні характеристики. При отриманні аміачної селітри важливим є енергозберігаючий аспект, коли теплота реакції нейтралізації аміаку азотною кислотою використовується для випарювання та отримання плаву цієї речовини. Це вочевидь спрощує та здешевлює вартість отримуваного продукту.
Розглядаючи технологічні процеси, що використовують при отриманні карбаміду, слід звернути увагу на можливість різних способів використання вихідних речовин, які не прореагували при взаємодії оксиду вуглецю та аміаку. Це дає можливість обрати оптимальний варіант для конкретного підприємства, що буде залежати від наявної сировини та виробничих потужностей.
Подвійний суперфосфат є важливим серед переліку мінеральних добрив, оскільки це розчинне у воді концентроване фосфорне добриво. Технологія його отримання включає як хімічні методи (взаємодія середньої солі з кислотою), так і фізичні — подрібнення, розбризкування, нашаровування тощо. Фосфорні добрива входять до складу складних та комплексних добрив, які мають переваги порівняно з простими, оскільки містять декілька поживних речовин.
Важливе місце серед технологічних процесів хімічної галузі займають електрохімічні процеси, що пов’язані з взаємоперетворенням хімічної та електричної енергії. Для проведення розрахунків потреб речовини та енергії студентам слід повторити закони Фарадея, рівняння Нернста, правила розкладу йонів на катоді та аноді для багатокомпонентних систем, ряд напруг металів. Студентам слід розуміти, що залежно від умов проведення процесу електролізу та матеріалу катоду можна отримати різний спектр готових продуктів.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.