лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Технологічні процеси галузей промисловості

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

5.4. Навчальні завдання
Основні принципи визначення енерговитрат та витрат конструкційних матеріалів під час формоутворення виробів.
Принципи визначення витрат конструкційних матеріалів на одиницю виробу або на програму, а також питомі витрати енергії, енергоносіїв розглянемо на конкретних прикладах.
Під час визначення витрат матеріалів будемо використовувати загальний показник, тобто коефіцієнт використання матеріалу, а під час визначення енерговитрат — статистичні дані для різних способів, які наведені у таблицях 5.1—5.3.
5.4.1. Приклади розв’язання задач
Приклад 1. На машинобудівельному заводі А виробляють 10 000 шт. деталей за рік із сталі чистою масою 150 kg методами лиття в разові пісчано-глиняні форми, коефіцієнт використання металу складає 0,7. Плавлять сталь в електродуговій печі. На заводі Б виробляють такі саме деталі із сталі з чистою масою 150 kg тієї є кількості методами лиття в разові форми з рідкорухомої формувальної суміші. Норма витрат сталі на заводі Б на одну деталь складає 210 kg.
Виплавку сталі ведуть у мартенівській печі. Прийміть вартість 1 t лиття 400 у. о.; вартість 1 t у. п. = 100 у. о.; 1 kW·h = 1,0 у. о.
Визначити:

  • Норму витрат сталі на одну деталь на заводі А.
  • Загальну річну потребу сталі на заводі А і Б.
  • Витрати умовного палива і електроенергії на заводі А і Б.
  • Коефіцієнт використання металу на завод Б.
  • На якому заводі економічно доцільно виробляти деталі.

Розв’язання.
1. Визначимо норму витрат сталі на одну деталь на заводі А за формулою :
.
2. Загальна річна потреба сталі на заводі А буде складати
10 000 шт. ? 214,2 kg = 2 142 000 kg = 2142 t.
3. Згідно з табл. 5.2 витрати умовного палива на заводі А скла­датимуть:
.
4. Згідно з табл. 13 витрати електроенергії на заводі А складатимуть:
.
5. Коефіцієнт використання металу на заводі Б становить:
.
6. Загальна річна потреба сталі на заводі Б складатимуть:
10 000 шт. ? 210 kg =2 100 000 kg = 2100 t.
7. Витрати умовного палива на заводі Б складатимуть:
2100 t ? 1017 = 2135,7 t.
8. Витрати електроенергії на заводі Б складатимуть:
.
Вартість витрат на виготовлення деталей на заводі А = = 548748 у. о. на заводі Б = 2334570 у. о. Економічно доцільно ви­робляти деталі на заводі Б.
Приклад 2. На заводі А виготовляють 10000 шт. головок блоку циліндрів для вантажних автомобілів із чавуна чистою масою 40 kg, методом лиття у разові форми, відходи при цьому складають 18 kg, густина чавуну 7200 kg/m3.
На заводі Б виготовляють такі саме головки блока циліндрів із АЛ-24 в тій же кількості на рік методом лиття в металеві форми. Густина АЛ-24 r = 2700 kg/m3. Коефіцієнт використання металу складає 0,75. Собівартість відливок на заводі Б є удвічі більшого, ніж на заводі А.
Визначте:

  • Коефіцієнт використання металу на заводі А.
  • Річну потребу металу на програму на заводі А і Б.
  • Середню собівартість відливки блока циліндрів на заводі А і Б.
  • На якому заводі економічно доцільно виготовляти блоки циліндрів?

Розв’язання:
1. Визначимо коефіцієнт використання металу на заводі А. Норма витрат металу складає:

2. Визначимо потребу чавуна на 10 000 відливок:
10 000 шт. ? 58 = 58 000 kg = 58 t.
3. Визначимо його собівартість, якщо середня вартість 1 tn відливок із чавуна складає 400 у. о. (див. табл. 7.1):
58 ? 400 у. о. / t = 23 200 у. о.
4. Визначимо чисту масу головки блока циліндрів із АЛ-24 із пропорції:

Тобто, чиста маса головки блока циліндрів із АЛ-24 буде 15 kg.
5. Визначимо норму витрати АЛ-24 на одну головку блока циліндрів із формули:
.
Отже, норма витрат АЛ-24 на одну головку блока буде 20 kg, тоді загальна потреба АЛ-24 буде складати:
1000 ? 20 = 20 000 kg або 20 t.
6. Визначимо вартість лиття із АЛ-24, якщо середня вартість вдвічі більша, ніж із чавуну (400 у. о./t ? 2 = 800 у. о./t):
800 у. о./t ? 20 = 16 000 y. o.
7. Порівняємо вартість головки блока циліндрів із чавуна із АЛ-24. На заводі Б вартість однієї головки блока циліндрів складає 16 у. о., а на заводі А — 23,2 у. о. Зрозуміло, що економічно доцільно виготовляти блоки циліндрів на заводі Б, майже не враховуючи технічних переваг.
5.4.2. Задачі для самостійного розв’язання
1. Визначте коефіцієнт використання сплаву, якщо деталь чистою масою 8 kg отримують методом лиття в кокіль. Норма витрат матеріалу при цьому складає 10 kg.

2. На верстатобудівельному заводі А чиста маса виробу становить 1200 kg, а норма витрат матеріалу складає 1560 kg. На заводі Б, який випускає такі саме вироби, коефіцієнт використання матеріалу складає 0,79. Загальні річні витрати матеріалу на заводі А — 360 тис. t.
Порівняйте коефіцієнти використання матеріалу на заводі А і Б, і натуральну величину витрат або економію матеріалу на заводі Б.

3. Згідно з програмою цеху треба виготовити 15000 деталей за рік. Деталь може бути виготовлена вільною ковкою і висадкою на горизонтально-кувальній машині. Чиста маса деталі 150 kg, відходи складають при вільному куванні — 47 kg. На горизонтально-кувальній машині виготовляють деталі з коефіцієнтом використання матеріалу 0,78.
Визначити:

  • Коефіцієнт використання матеріалу в першому випадку.
  • Загальні витрати матеріалу за рік при різних способах виготовлення.

4. На заводі А 1000 шт. відливок виробляють зі сталі при вип­лавці її в індукційній печі. Чиста маса деталі 120 kg. Норма вит­рат матеріалу 160 kg. На заводі Б такі саме деталі виробляють методом об’ємної штамповки в тій самій кількості і тієї ж маси, але коефіцієнт використання матеріалу складає 0,75, а сталь виплавляють в електричній дуговій печі.
Визначити:

  • Коефіцієнт використання матеріалу на заводі А.
  • Загальну потребу сталі на заводі А і Б.
  • Витрати умовного палива та електроенергії на програму.
  • На якому заводі доцільніше виробляти деталі?

5. Розрахуйте паливно-енергетичні витрати на заводі при виробництві 1000 t придатного стального лиття, якщо використовують для виплавки електричну дугову піч.

6. Чавуноливарний цех випускає 10000 t придатного лиття. Але з них 5000 t чавуну виплавляється у вагранках; 3000 t — в електричних дугових печах і 2000 t — в індукційних печах. Коефіцієнт використання чавуну при виробництві заготовок становить 0,7.
Визначити:

  • Витрати умовного палива та електроенергії на програму для кожного способу виплавки чавуну.
  • Річну потребу чавуна на програму.
  • Який спосіб виплавки чавуну економічно доцільно використовувати?

7. Чиста маса виробу 400 kg, величина фактичних відходів при обробці виробу складає 98 kg. За результатами удосконалення технології виготовлення виробу відходи планується зменшити.
Визначити:
1. Коефіцієнт використання матеріалу і частку відходів до і піс­ля зміни технології.

8. Підприємство виробляє за рік: виробів А — 1000 шт., виробів Б — 2500 шт., виробів В — 1800 шт. Чиста маса сірого чавуна Сч12 в одиниці виробу А — 30 kg, Б — 45 kg, В — 28 kg; сталі 45 — відповідно А — 25 kg, Б — 34 kg, В — 48 kg.; листової сталі — А — 35 kg, Б — 28 kg, В — 14 kg.
Визначити:
1. Коефіцієнт використання кожного виду матеріалів, якщо річ­ні витрати складають: чавуну — 210 000 kg, сталі 45 — 218 500 kg, листової сталі — 150 000 kg.
9. Підприємство випускає 1000 виробів за рік чистого масою 8 kg, втрати при куванні складають 2,9 kg, відходи у стружку — 11,7 kg, шліфувальний пил — 0,4 kg.
Визначити:
1. Норму витрат і коефіцієнт використання металу на виготовлення одного виробу.
2. Річну потребу в металі.

10. У цеху до спеціалізації на одному робочому місці виготовляли шість найменувань відливок із сірого чавуну Сч12. Річний випуск придатного лиття складав 6600 t. Після здійснення спеціалізації на одному робочому місці почали виготовляти чотири види відливок. Річний випуск придатного лиття підвищився на 15 %.
Визначте: як зменшилася собівартість 1 t придатного лиття в результаті здійснення спеціалізації? Прийміть вартість 1 t придат­ного лиття із СЧ12 ® 397 у. о.

11. Чиста маса деталі виробу, що виготовляється із сталі 45 Л — 96 kg, витрати сталі на ливникову систему та прибуток складають — 12 kg, на механічну обробку в стружку — 2 kg. Випускається 3000 виробів за рік.
Визначте:

  • Норму витрат сталі на заготовку.
  • Коефіцієнт використання металу.
  • Річну потребу в сталі для використання програми.

12. Ливарний цех автозаводу після реконструкції підвищив рівень спеціалізації робочих місць і річний випуск продукції.
Визначте, як це позначилося на собівартості 1 tn стального лиття, виходячи із наступних даних.

 

Показник

До реконструкції

Після реконструкції

1. Число найменувань відливок на одне робоче місце

3,9

2,0

2. Річний випуск придатного стального лиття, t

4500

7300

3. Витрати на річний випуск придатного лиття, згідно з табл. 7.3, у. о.

1786500

2898100

5.5. Завдання для перевірки знань
5.5.1. Питання для вивчення теми

  • Дайте визначення машини та зробіть класифікацію машин залежно від основних функцій робочого процесу.
  • Дайте визначення машинобудівельному комплексу.
  • Який вплив чинить машинобудування на розвиток інших галузей народного господарства?
  • Визначте галузеву структуру машинобудування України.
  • Обґрунтуйте основні проблеми та перспективи розвитку машинобудування України.
  • Назвіть складові частини будь-якої машини.
  • Назвіть основні способи формоутворення заготовок, деталей в ливарному виробництві.
  • Назвіть технічні фактори, які визначають досконалість способів формоутворення заготовок, деталей.
  • Які економічні показники визначають досконалість технологічних процесів при виробництві заготовок?
  • Назвіть спосіб виготовлення відливок з максимальним коефіцієнтом використання металу.
  • Які способи формоутворення заготовок обробкою тиском Ви знаєте?
  • Які документи використовують для визначення способів виробництва заготовок, деталей?
  • Який показник характеризує ефективність використання ма­теріалів при формоутворенні заготовок.
  • Назвіть основні рекомендації, які доцільно використовувати, вибираючи спосіб виготовлення заготовок залежно від будови матеріалів та складності форми заготовки?

5.5.2. Тести
1. Лиття у пісчано-глиняні форми має більший КВМ, ніж відцентрове лиття. Так / Ні.

2. Розставити способи отримання відливок у порядку зменшення припусків на механічну обробку:
а) в пісчано-глиняні форми;
б) відцентрове лиття;
в) лиття в металеві форми;
г) лиття під тиском.
3. Який спосіб лиття має перевагу при виробництві відливок із важкооброблюваних сплавів різанням:
а) в пісчано-глиняні форми;
б) лиття в металеві форми;
в) лиття за моделями, які виплавляються;
г) лиття під тиском.
4. При якому способі лиття не використовують формовочні і стержневі суміші:
а) лиття в оболонкові форми;
б) відцентрове лиття;
в) лиття за моделями, які виплавляються;
г) лиття в металеві форми.
5. Який спосіб лиття має перевагу при виробництві корпусних деталей із чавуну в масовому виробництві?
а) лиття в оболонкові форми;
б) лиття за моделями, які виплавляються;
в) лиття в пісчано-глиняні форми на пресових машинах;
г) лиття в металеві форми.
6. Який спосіб лиття має перевагу при виробництві труб із чавуну діаметром більше 0,5 m?
а) лиття в пісчано-глиняні форми;
б) лиття в металеві форми;
в) відцентрове лиття;
г) лиття в оболонкові форми.
7. Лиття у пісчано-глиняні форми у масовому виробництві має більшу собівартість, ніж лиття в оболонкові форми. Так, Ні.
8. Визначте із наведених економічно доцільний спосіб отримання відливок в індивідуальному виробництві:
а) в пісчано-глиняні форми;
б) в металеві форми;
в) в оболонкові форми;
г) за моделями, які виплавляються.

9. Якість поверхонь, точність відливок буде краще при виготовленні їх в металевих формах ніж в оболонкових? Так, Ні.
10. Міцність сплаву у відливках, отриманих в металевих формах, буде більшого ніж отриманих у разових формах? Так, Ні.

11. Які з наведених сплавів не можна використовувати при обробці тиском в холодному стані:
а) чавун марки СЧ 12;
б) сталь вуглецева марки У 14;
в) чавун марки КЧ 44-2;
г) усі наведені сплави.

12. Який вид обробки тиском забезпечує високу точність і чистоту поверхонь в деталях:
а) холодна висадка;
б) вільна ковка;
в) гаряча штамповка у відкритих штампах;
г) гаряча штамповка у закритих штампах.

13. Який із наведених способів обробки тиском збільшує твер­дість поверхневого шару заготовки:
а) холодна висадка;
б) гаряче листове штампування;
в) холодне об’ємне штампування;
г) гаряча прокатка.

14. Який спосіб обробки тиском потребує мінімальних зусиль при деформуванні металів:
а) холодна обробка однофазних сплавів;
б) холодна обробка багатофазних сплавів;
в) гаряча обробка металів і сплавів;
г) всі перераховані способи.

15. Який із способів обробки металів тиском має найбільшу продуктивність:
а) вільне кування;
б) штампування у відкритих штампах;
в) прокатування;
г) холодна висадка.

16. Визначте із наведених економічно доцільний спосіб виготовлення заготовки в одиничному виробництві:
а) штампування у відкритих штампах;
б) об’ємне штампування в закритих штампах;
в) вільне кування;
г) холодна висадка.

17. Холодна обробка тиском — це процес обробки металів або сплавів при температурі нижче температури рекристалізації, коли утворюється волокниста структура. Так, Ні.

18. Гаряча обробка тиском — це обробка металів чи сплавів при температурі вище температури рекристалізації, коли волокниста структура перетворюється в початкову. Так, Ні.

19. Рекристалізація — це процес росту одних кристалічних зерен за рахунок інших. Так, Ні.

20. Матеріалоємність продукції характеризують:
а) технічний рівень виробництва;
б) економне використання;
в) загальна маса матеріалів на виробництво продукції;
г) норми витрат матеріалів на виробництво продукції;
д) чиста маса машини, агрегату, виробу.

21. Чи можна назвати шляхами підвищення якості продукції наступні:
а) підвищення рівня технічної підготовки виробництва;
б) удосконалення техніки і технології;
в) збільшення коефіцієнта змінності обладнання;
г) підвищення якості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів;
д) скорочення чисельності робочих.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.