лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Технологічні процеси галузей промисловості

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Варто наголосити, що для інтенсифікації економіки, покращення екологічного стану в країні, підвищення продуктивності суспільної праці велике значення мають технологічні машини, тобто засоби виробництва, які і є основою технічного переозброєння усіх галузей народного господарства.
Від рівня технологічних машин, їх конструкції, особливостей залежить не тільки екологічна безпека, продуктивність суспільної праці, а і якість, собівартість, конкурентна спроможність про-
дукції.
Але треба звернути увагу, що впровадження нових типів технологічних машин потребує використання нетрадиційних видів енергії та способів формоутворення заготовок, їх обробки, таких як: плазмові, лазерні, імпульсні, електрофізичні, електрохімічні та ін. Порівняно з традиційними способами обробки ці методи мають такі переваги як: висока продуктивність, висока точність обробки, низькі енерго- і матеріаловитрати; вони не потребують жорсткого кріплення предмета обробки з технологічною машиною, сприяють автоматизації процесів.
Сучасна структура технологічних процесів виготовлення виробів і конструкцій є багатостадійною і бере початок з виготовлення заготовок, з яких в результаті обробки і складання отримують готові конструкції, машини.
Основними технологічними процесами отримання заготовок є лиття, обробка тиском і зварювання, кожен із яких можна використати різними способами.
Спосіб виготовлення заготовок залежить від будови конструк­ційного матеріалу, його властивостей, форми, розміру і маси деталі та експлуатаційних вимог до неї, масштабу виробництва [6, 9, 16, 19].
Вдалий вибір заготовок можна зробити на основі техніко-економічних розрахунків порівнянням різних варіантів технологічних процесів їх отримання. Техніко-економічну оцінку ефективності процесів щодо використання матеріалів здійснюють порівнянням найбільш загальних показників: а) коефіцієнта використання матеріалу; б) питомої витрати матеріалу (kg) на одиницю продукції з урахуванням її якісних показників (на одиницю продуктивності, потужності та ін.).
Остаточне рішення про вибір заготовки приймають на основі порівняння собівартості виробу (деталі), енерговитрат на всіх стадіях технологічного процесу і ефективності капітальних витрат.
Коефіцієнт використання матеріалу (КВМ), а також орієнтована вартість заготовок, отриманих різними способами, залежать від їх складності, маси. Середні дані цих показників наведені у табл. 5.1.

Таблиця 5.1

КОЕФІЦІЄНТ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛУ
ТА ОРІЄНТОВНА ВАРТІСТЬ ДЕЯКИХ ВИДІВ ЗАГОТОВОК
ПОРІВНЯНО З ПРОКАТОМ


Вид заготовки

Середня вартість
1 t заготовок, у. о.

КВМ

Прокат

100

0,45

Поковки

250

0,4

Штамповка середніх розмірів

500

0,7

Відливки чавунні

210

0,8

Відливки стальні

400

0,6

Зварні заготовки

360

0,7

Найважливішим показником в економічному аналізі різних способів виробництва заготовок є паливно-енергетичні витрати на одиницю маси заготовок, деталей, виробів. Під час розрахунків паливно-енергетичних витрат за вихідний їх рівень приймають енергоємність шихти в ливарному виробництві. При цьому теоретичні розрахунки витрат вихідних матеріалів, енергії і енергоносіїв виконуються відповідно до закону збереження мас і енер­гії і розглядаються у розділах 4, 5 цього посібника.
Для орієнтовної оцінки паливно-енергетичних витрат при виробництві заготовок різними способами доцільно використовувати загальну статистичну інформацію витрат на 1 t заготовок, яка наведена в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНІ ВИТРАТИ
ПРИ ВИРОБНИЦТВІ 1 t ЗАГОТОВОК РІЗНИМИ СПОСОБАМИ


Вид заготовки

Тип
плавильної печі

Усього умовного палива, kg

У тому числі

умовне
паливо, kg

електроенергія, kW·h

Відливки чавунні

вагранка

1151

870

826

 

індукційна

1055

351

2071

 

електродугова

1027

355

1974

Відливки сталеві

електродугова

959

224

2·162

 

індукційна

932

208

2130

 

мартенівська

1224

1017

610

Зварні конструкції

1220

1064

45·9

Поковки:
із прокату
із зливків


2179
2337

1873
1990

899
1022

Штамповки гарячі

2082

1811

796

Для орієнтовної оцінки поточних витрат (у. о.) на виробництво 1 t металовиробів в машинобудівництві менеджери користуються статистичними даними, наведеними в табл. 5.3.
Таблиця 5.3
ПОТОЧНІ ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО 1 tn МЕТАЛОВИРОБІВ, у. о.


Вид заготовки

Виробництво
1 t заготовок,
у. о.

Виробництво 1 t
заготовок та їх
обробка, у. о.

Виробництво 1 t готових деталей, у. о.

Відливки:
із чавуна
із сталі

314
397

424
471

555
565

Зварні конструкції

539

562

592

Штамповки гарячі

408

520

684

Поковки:
із прокату
із зливків

406
409

554
642

812
1284

Використовуючи наведені теоретичні положення і статистичні дані можна орієнтовно, розрахунком обґрунтувати економічну доцільність виробництва заготовок і деталей машин тим чи іншим способом.
5.2. Методичні поради до вивчення теми
Для фахівців економічної спрямованості в машинобудуванні важливо вміти економічно обґрунтовано вибрати раціональні способи виготовлення деталей машин. Про це сказано в [6, 9, 16, 17].
Але вдалий вибір заготовок для деталей машин можна зробити на підставі техніко-економічних розрахунків порівнянням різних варіантів технологічних процесів.
В цьому розділі і наводяться основні принципи техніко-еконо­мічної оцінки ефективності різних технологічних процесів шляхом порівняння найбільш загальних показників, таких як: коефіцієнт використання матеріалів, питома втрата матеріалів (kg) на одиницю продукції, собівартість виробу (деталей) тощо.
Студентам важливо мати загальне уявлення про сучасний стан і перспективи розвитку галузі машинобудування в Україні, що також розглядається в цьому розділі.
5.3. Термінологічний словник
Допуск — відхилення кількісної характеристики будь-якого параметра (наприклад, розмірів деталей машин і механізмів, фізико-хімічних властивостей матеріалів), що допускаються від його номінального (розрахункового) значення відповідно до заданого квалітету точності. У машинобудівництві допуски забезпечують взаємозаміняємість деталей і вузів.
Засоби праці — сукупність засобів і предметів праці, який використовується людиною в процесі виробництва матеріальних благ. До засобів праці відносять: машини і обладнання, інструмен­ти і пристрої, виробничі будівлі і споруди, засоби переміщення вантажів, засоби зв’язку.
Зварювання — процес отримання нероз’ємного з’єднання деталей машин, конструкцій, споруд при їх місцевому або загальному нагріванні, пластичному реформуванні з метою установлення міжатомних сил зв’язку у місці їх контакту. Зварювати можна деталі з металів, керамічних матеріалів, пластмас, скла, біологічних тканин тощо. Існують способи зварювання, під час яких матеріал розплавлюється (електродугова, електрошлакова, електронно-променева, плазмова, лазерна, газова та ін.), нагрівається і пластично реформується (контактна, високогустотна, газопресова та ін.) або реформується без нагріву (холодна, вибухом та ін.), а також спосіб дифузійного з’єднання у вакуумі. Розрізняють також зварювання: за видом джерела енергії, що використовується, — електрична, дугова, газова, електронно-променева та ін.; за способом захисту матеріалу — під флюсом, в захисних газах, вакуумі та ін.; за ступенем механізації — ручна, напівавтоматична та автоматична.
Квалитет (від лат. qualitas — якість)— характеристика точності виготовлення виробу (деталі), яка визначає значення допусків. Для системи «вал-отвір» установлено 19 квалітетів. Перші шість використовуються для калібрів та інших особливо точних виробів.
Кування — спосіб обробки металів тиском, під час якого в результаті багатократної ударної дії інструмента на заготовку (переважно нагріту) вона набуває заданих форми і розмірів. Кування здійснюється на пресах, молотах або кувальних машинах. Основні операції: осадка, висадка, обкатка, розкатка, прошивка.
Лиття — отримання відливок шляхом заливки розплавлених матеріалів (металів, сплавів, гірничих пород та ін.) в ливарну фор­му. Використовується більше 50 видів лиття металів.
Лиття в кокіль — отримання фасонних відливок у металеві багатократно використовувані форми (кокіли). Найбільш ефектив­но використовують при виготовленні відливок із кольорових металів і сплавів (алюмінієвих, магнієвих, бронз і латуней тощо) у серійному і масовому виробництві.
Лиття в оболонкові форми — отримання фасонних металевих відливок у разових ливарних формах, які виробляються із суміші кварцового піску і фенолформальдегідної смоли. Висока продуктивність, можливість механізації процеса.
Лиття за виплавленими моделями — отримання фасонних металевих відливок у нерозпаровуваних оболонках із дрібнозернистого вогнестійного матеріалу. Робоча порожнина утворюється після виплавляння із оболонки моделі (із парафіна, стеарина тощо). Можливість отримання складних відливок з високої точністю (прецізіанного лиття).
Лиття під тиском — отримання відливок у формах, в які розплавлений матеріал (метал, полімери, гумова суміш тощо) подається під тиском, а після кристалізації, отвердження або вулканізації набирає конфігурацію внутрішньої порожнини форми. Використовується для отримання складних виробів з високою точністю у серійному і масовому виробництві.
Машина — пристрій, який виконує механічні рухи з метою перетворення енергії, матеріалів або інформації. Розрізняють машини і енергетичні, які перетворюють будь-який від енергії в механічну: роботу, у тому числі технологічні, транспортні, інфор­маційні та ін.
Машинобудівний комплекс — сукупність галузей промисловості, що виробляють машини й устаткування для потреб народного господарства.
Передавач у машинах — пристрій (механізм) для передавання механічних рухів від одного об’єкта до іншого.
Предмети праці — усе, що підлягає обробці, на що спрямована праця людини, це природний ресурс (вугілля, руда, нафта), або продукти праці (метал, бавовна, деревина тощо).
Пресування — спосіб обробки металів тиском, який здійснюється завдяки витискуванню (екструдіруванню) метала із замкненої порожнини контейнера крізь канал матриці, форма і розміри якого визначають зріз профілю, що пересувається. Розрізняють пряме і зворотне пресування (рис. 7.9).
Припуск у металообробної — поверхневий шар заготовки, який видаляють під час наступної обробки.
Прокатка — спосіб обробки металів тиском, пропускання заготовки (зливки) між валками що обертаються, прокатних станів. Усі прокатні вироби залежно від їхньої форми розділяють на 4 групи: а) сортовий прокат; б) листовий; в) труби; г) спеціальні види прокату.
Редуктор — зубчаста або гідравлічна передача, яка призначена для зміни кутових швидкостей і механізмів, що обертаються.
Спеціалізація — форма організації виробництва, при якій виготовлення продукції, її частин або використання окремих операцій відбувається в самостійних галузях чи на відносно відокремлених підприємствах. Сприяє підвищенню якості, об’єму виробництва, підвищенню продуктивності праці. Спеціалізоване виробництво характеризується однорідністю продукції і технологічних процесів, спеціальним обладнанням і кадрами.
Спеціалізація подетальна — форма організації виробництва окремих частин, агрегатів, вузлів або деталей (заводи шарикопід­шипників, будівельних деталей тощо).
Спеціалізація предмета — форма організації виробництва окремих видів і типорозмірів готової продукції (автомобільні і тракторні заводи, взуттєві й швейні фабрики).
Спеціалізація технологічна — форма організації виробництва з окремими технологічними процесами (ливарні заводи, кувально-пресові та збіркові заводи в машинобудівельному комплексі).
Стандарт — норма, образ, етап, модель, що приймають за вихідні (початкові) для порівняння з ними інших подібних об’єк­тів. Стандарт як нормативно-технічний документ встановлює комплекс норм, правил, вимог до об’єкта стандартизації і затверджується комплексним органом.
Штампування — спосіб обробки тиском металів та інших матеріалів, за якого форма і розміри виробу визначають конфігурацією інструмента — штампа.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.