лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Технологічні процеси галузей промисловості

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

Тема 4. ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ
ТА ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ


4.1 Сучасний стан та перспективи розвитку
металургійного комплексу
В Україні виробляють 41 % чавуну, 35 % сталі, 30 % готового прокату з усього обсягу, що виробляється у країнах СНД.
Кризовий період у промисловості, протягом якого обсяг вироб­ництва скоротився наполовину, було подолано в 1999 р., коли негативна динаміка змінилася на позитивну. У 2000 р. вперше за останні роки було забезпечено приріст виробництва основних видів металопродукції на 12—17 %, у тому числі труб стальних — на 48,1 %, марганцевої руди на 38,1 %, феросплавів на 36,9 %, обкатишів на 28,3 %.
Незважаючи на погіршення кон’юнктури світового ринку металів у ІV кварталі 2000 р. (зниження експортних цін на листовий прокат, заготовку, чавун), обсяг виручки від реалізації зріс на 57 %. На підприємствах кольорової металургії та коксохімічного виробництва досягнуто найбільшого зростання виручки (в 2,2 раза) від реалізації продукції. Підприємства чорної металургії, част­ка яких у 2000 р. становила 64,7 % загальної виручки від реалізації, забезпечили підвищення даного показника на 52 %.
У галузі металургії та обробки металу, починаючи з травня 2002 р. спостерігався щомісячний приріст виробництва відносно відповідного місяця минулого року. Як результат за 2002 рік при­ріст становив 3,9 %.
Найбільш експортоорієнтованою з усіх галузей промисловості є металургія. Значна частка виробництва металургійної галузі в Україні припадає на сталь. Україна за обсягами виробництва сталі утримує сьоме місце у світі — у 2002 році було вироблено 34,5 млн. тонн продукції (завантаженість потужностей 79,85 %), що становить 4 % світового виробництва. Виробництво окремих видів продукції вид добувної промисловості та металургії наведено в таблиці 4.1. [25]. На США, ЄС і Японію припадає близько 44 % світового виробництва сталі. В останні роки збільшення потужностей з виробництва сталі значно випереджало підвищення попиту на продукцію. Для більшості країн основний збут продук­ції відбувається на внутрішньому ринку або ринку інтегрованих країн, що характерно, наприклад, для ЄС. Співвідношення між внутрішнім і зовнішнім продажем в залежності від регіонів у світі складає у середньому відповідно 80 % і 20 %. В Україні ситуація полягає в зворотному співвідношенні — близько 85 % прокату експортується і лише 15 % споживається на внутрішньому ринку. Конкурентоспроможність України на зовнішніх ринках металопродукції забезпечується переважно низькими цінами та наявністю в структурі продаж надмірної частки продукції низької переробки. У світі спостерігаються зовсім інші тенденції: країни прагнуть експортувати кінцеву, високорентабельну продукцію. В даний час ємність вітчизняного ринку, що споживає лише 0,6 % — світового виробництва сталі і 16 % — національного, не здатна суттєво впливати на глобальний ринок.
Таблиця 4.1
ВИРОБНИЦТВО ОКРЕМИХ ВИДІВ
ПРОДУКЦІЇ ДОБУВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА МЕТАЛУРГІЇ, (млн т)


Роки

Товарна руда

Чавун

Сталь

Сталеві труби

Готовий
прокат
чорних металів

залізна

марганцева

млн т

млн м.

1999

47,8

2,0

23,0

27,4

1,2

155

19,3

2000

55,9

2,7

25,7

31,8

1,7

229

22,6

2001

54,8

2,7

26,4

33,5

1,7

227

25,4

2002

59,4

2,7

27,6

34,5

1,5

247

26,4

Ринкова ніша для продукції української чорної металургії на зовнішньому ринку на період до 2010 р., млн т наведено у табл. 4.2.
Прогнозується, що до 2010 р. обсяг зовнішнього ринку для української металопродукції складе по загальному прокату — 18,2 млн т, у тому числі напівфабрикати — 8,0 млн т, довгий прокат — 4,7 млн т, плоский прокат — 5,5 млн т.
Україна на тривалу перспективу залишатиметься експортоорієнтованою державою. До 2010 р. слід розраховувати на 3—40 % реалізації на ринку України та все ще 60—65 % експорту [27].
Таблиця 4.2
ПОКАЗНИКИ ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ ВИРОБНИЦТВА, %

 

1999

2000

2001

2002

Питома вага виробництва електро- і киснево-конвертерної сталі у загальній виплавці сталі

51,7

50,4

51,2

52,3

Питома вага виробництва готового прокату в загальній виплавці сталі

70,3

71,1

75,7

76,4

Таблиця 4.3
РИНКОВА НІША ДЛЯ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ
ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ


Роки

Напівфабрикати

Довгий прокат

Плоский прокат

Український експорт, млн т

Частка українського експорту в загальносвітовому експорті, %

Український експорт, млн т

Частка українського експорту в загальносвітовому експорті, %

Український експорт, млн т

Частка українського експорту в загальносвітовому експорті, %

1999

7,5

18,4

4,8

10,1

5,8

5,2

2000

8,6

20,2

5,6

11,6

6,88

5,58

2001

8,7

21,0

6,25

13,0

7,2

6,01

2005

7,5

16,8

4,7

9,0

5,8

4,5

2010

8,0

16,8

4,7

8,5

5,5

4,0

Таблиця 4.4
ВИРОБНИЦТВО НАЙВАЖЛИВІШИХ ВИДІВ
ПРОГРЕСИВНОЇ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

1999

2000

2001

2002

Киснево-конвертерна сталь, млн т

13,0

14,7

15,9

16,7

Електросталь, млн т

1,1

1,3

1,2

1,4

Листовий прокат, млн т

7,2

8,3

9,4

9,8

Прокат з низьколегованої сталі, млн т

4,0

5,0

6,2

6,0

Прокат із зміцнюючою термічної обробкою, млн т

0,9

1,1

1,3

1,4

Технічний рівень важливого металургійного комплексу визначається часткою виробництва сталі за новими електротехнологіями. Питома вага виробництва електро- і киснево-конвертерної сталі в загальному обсязі виплавки сталі у 2001 році становить близько 52 % (табл. 4.3) [25]. Виробництво найважливіших видів прогресивної високоефективної промислової продукції наведено у табл. 4.4 [25]. Темпи зростання незначні, тому завданнями і цілями чорної металургії на перспективу є збільшення виплавлення сталі в кисневих конвертерах і електросталеплавильних печах у комплексі з комбінованим продуванням металу на машинах безперервного лиття заготовок, а також:

  • утилізація дисперсних відходів, які містять залізо, та їх використання, безперервні процеси виплавки та розливу металу;
  • впровадження нових технологій для одержання якісного кок­су в умовах збільшення частки некоксівного і слабоспікливого вугілля та оновлення пічного фонду в коксохімічному виробництві;
  • для забезпечення потреб металургії в нових видах високостійких вогнетривких виробів реконструкція і технічне переозб­роєння вогнетривкого виробництва;
  • завдяки модернізації та реконструкції діючих цехів технічне переозброєння аглодоменного виробництва, заміна морально застарілого устаткування та інші;
  • у машинобудуванні — плазмові, ультразвукові, лазерні, елек­тронно-променеві та інші високотехнологічні методи обробки матеріалів, необхідних для виготовлення конкурентоспроможної продукції, що відповідає сучасним вимогам щодо поліпшення її технічних параметрів.

4.2. Методичні вказівки до вивчення теми
Вивчення теми «Технологічні процеси в металургії» необхідно починати з усвідомлення ролі металів, які належать до числа найпоширеніших матеріалів сучасної промислової техніки і предметів побутового вжитку. Різні історичні епохи носили назву головного матеріалу, яким користувалось суспільство: кам’яний, бронзовий і залізний віки. Останній охоплює і наш час, оскільки залізо і сьогодні є найпоширенішим штучно вилученим з природи конструкційним матеріалом — фундаментом сучасної цивілізації. Слід звернути увагу на те, що наука про способи одержання металів із руд та їх перероблення з метою надання потрібних властивостей називається металургією. Металургію поділяють на чорну та кольорову. Продукцією чорної металургії є чавун і сталь, а кольорової — всі інші метали.
Щорічне виробництво сталі у світі становить понад 700 млн тонн. В Україні у 80-ті роки воно досягло 55 млн тонн, тобто було більше, ніж у будь-якій іншій європейській країні. Металургія і сьогодні є провідною галуззю індустрії розвинених країн світу і в Україні — основний донор валютних надходжень до державного бюджету.
У наш час використання металів в основному визначає рівень технічного розвитку країни.
Продовжуючи розгляд цього питання, необхідно з’ясувати, з чого складається система технологій чорної металургії, а саме — традиційна система технологій виробництва сталей. Необхідно дати сутнісну характеристику вихідних матеріалів для доменного виробництва; з’ясувати стадії процесу одержання чавуну, виплав­ку якого здійснюють у домнах (піч шахтного типу).
Наступним питанням має стати розгляд найбільш поширених техніко-економічних показників доменного виробництва: коефіцієнт використання корисного об’єму КВКО, витрата коксу на 1 тонну виплавлюваного чавуну, економічна оцінка роботи доменної печі (собівартість) та інтенсивність плавлення.
Далі дати характеристику продуктів доменного виробництва.
При вивченні теми необхідно також розглянути матеріальний баланс та екологію процесу доменного відновлення заліза. Також слід на прикладах навчитись обчислювати розрахунки матеріальних потоків основних процесів доменного відновлення, що базуються на стехіометрії процесу.
Наступним кроком в оволодінні темою має стати розгляд нового способу, відомого як «пряме відновлення» або «бездоменний процес» відновлення. Визначити економічні і особливо екологічні переваги цього процесу «прямого відновлення» перед доменним.
Наступним питанням теми є електрохімічні процеси, які пов’я­зані з переходом електричної енергії в хімічну і, навпаки, хімічної в електричну без проміжного перетворення енергії в теплоту. Вивчаючи це питання, необхідно дати характеристику основних закономірностей електрохімічних процесів. Слід ознайомитися і на прикладах навчитися використовувати закони Фарадея, які дають змогу обчислювати матеріальні енергетичні баланси електро­хімічних процесів.
Другий проблемний напрямок вивчення теми — це система електрохімічних технологій. Особливо велике значення електроліз має для добування кольорових металів. Вивчаючи питання цього напряму, необхідно спочатку ознайомитися з екологічним проблемами, які кольорова металургія створює для народного господарства. Необхідно з’ясувати, чому в кольоровій металургії набув широкого застосування метод електрохімічного відновлення металів. Чому кольорові метали, такі як алюміній чи цинк, не відновлюються зі своїх оксидів або сульфідів як, наприклад, залізо вуглецем. Продовжуючи розгляд цього питання, необхідно розглянути технологію електрохімічного добування алюмінію із алюмінієвих руд. Дати характеристику властивостям алюмінію, сировини для виробництва алюмінію.
При вивченні цього питання розглянути технологічний процес виробництва алюмінію. Який складається з трьох етапів: одержання глинозему з алюмінієвих руд, електроліз розплавленого глинозему з одержанням первинного алюмінію та його рафінуванням. Необхідно розглянути приклади і навчитися обчислювати витрати сировини та витрати електроенергії на одержання 1 кг алюмінію.
Завершальним у вивченні теми є розгляд технології електролітичного добування цинку із цинкових руд (сульфідів цинку ZnS) та технології отримання титану. Вивчаючи цю тему, доцільно розглядати особливості розрахунків матеріальних потоків (матеріальних балансів) технології залежно від стадії технологічного процесу.

 

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2019 BPK Group.