Солідарність в римському праві мала дві форми залежно від того, чи виникала вона незалежно від волі сторін зобов’язання (наприклад, відповідальність декількох опікунів неповнолітнього), чи за волею зобов’язаних учасників (наприклад, договір про спільне виконання певних дій). Зобов’язання першої групи називалися солідарними у власному розумінні цього терміна, а зобов’язання другої групи — кореальними (obligatio correalis). Особливістю останніх було те, що вони припинялися з моменту проходження першої судової стадії (у претора) і засвідчення спору свідками (litis contestatio) незалежно від подальшого вирішення спору судом. Хоча багато науковців зазначають, що принципової відмінності між цими двома формами не було.
Семінарське заняття
- Особистий характер зобов’язань.
- Заміна осіб в зобов’язанні.
- Зобов’язання з множинністю сторін.
Термінологічний словник
|
actio poenatis — штрафний позов
cessio — пряма уступка права вимоги
cognitor — представник
damnum pati videtur, qui commodum amittit, quod consequi poterat — має збитки той, хто позбавляється вигоди, яку він міг отримати
denuntiatio — повідомлення боржнику про здійснену цесію
in solidum — солідарно
litis consumptio — погашення позову
litis contestatio — засвідчення спору свідками
mandatum agendi — договір доручення, що його укладали цеден і цесіонарій
obligatio correalis (кореальне зобов’язання) — зобов’язання, що припинялося з моменту проходження першої судової стадії (у претора) і засвідчення спору свідками
personam defuncti sustinet — спадкоємець є продовжувачем особистості спадкодавця (D.41.1.34)
regressum — регресна вимога
Завдання для перевірки знань |
- Чи можлива була заміна сторін у зобов’язанні?
- Дайте визначення поняттям «новація», «цесія».
- Чи можна було перевести борг на третю особу?
- Які Ви знаєте види солідарності виконання?
- Що таке кореальні зобов’язання?
Рекомендована література
|
- Дождев Д. В. Римское частное право: Учеб. для вузов / Под общ. ред. академика РАН д-ра юрид. наук, проф. В. С. Нерсесянца. — М.: НОРМА, 2002. — С. 470—538.
- Підопригора О. А. Основи римського приватного права: Підруч. для студ. юрид. вузів і ф-тів. — К.: Вентурі, 1997. — С. 171—198.
- Новицкий И. Б. Основы римского гражданского права. — М: Юрид. литература, 1972. — С. 169—177.
|