лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

РИМСЬКЕ ПРАВО

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 
  1. Споживчі та неспоживчі речі. Споживчими речами (res quae usu consumuntur) називалися речі, що в процесі їх використання фізично зникали. Таку назву вони отримали через те, що зникали саме в процесі споживання. До таких речей римляни відносили продукти харчування, воду, різні речовини, що застосовувалися у виробництві тощо.

Речі, що не зникали від використання (за винятком природного зношування), називали речами неспоживчими (res quae usu non consumuntur). Вони зношувалися поступово, а отже, користуватися ними можна було багато разів. До них належали тварини, будівлі, посуд тощо.
Властивості цих речей обумовлювали особливості правового режиму, оскільки, наприклад, споживчі речі не можна було давати у тимчасове користування.

  1. Подільні та неподільні речі. В природі всі речі фізично є подільними до безкінечності. У праві ж їх вважають подільними тільки тоді, коли при такому поділі не втрачаються первісні функ­ції речі. Для правової свідомості римлян також було характерно розуміння цього. Неподільними речами римляни вважали, наприклад, худобу, одяг, знаряддя праці. Подільними — продукти харчування, матеріали тощо.

Можливість юридичного поділу речі мала велике значення при розподілі спільного майна, надто ж тоді, коли кожна сторона претендувала на ту саму річ. Якщо її можна було поділити і юридично, і фізично, кожен отримував свою частку. Якщо цього зробити було не можна — у речі визначали ідеальну частку кожного, а сама вона залишалася в спільній власності, або ж у власності однієї особи за умови, що інша отримає вартість своєї частки грішми або майном.
Римляни позначають подільні речі описово: res quae divi­sionem recipit (D. 45.1.4.1). На неподільність речі може вказувати термін individuus. Інколи, щоб підкреслити юридичну природу неподільності речі, римляни називають їх речами, які не можна поділити не знищивши або не пошкодивши: «quae sine interitu (sine damno) dividi non possunt» (D. 6.1.35.3).

  1. Речі прості, складні та складені. Прості — це ті речі, що являють собою органічне поєднання елементів, тобто створені за законами природи. Складні ж речі є результатом механічного поєднання декількох простих речей. Так, наприклад, камінь — прос-
    та річ, а дім, частиною якого він є, буде річчю складною.

Крім простих та складних речей, наука римського права роз-
різняє також різновид складених речей. Складені речі (quae ex distantibus corporibus sunt) утворюються з предметів, що зберігають свою індивідуальність, але разом з тим є складовими одного цілого. Прикладом таких речей може бути отара тварин — попри смерть одних тварин та народження інших, отара залишається сама собою. Розмежування речей на прості, складні та складені мало значення для багатьох правових інститутів. Відчуження
частини складеної речі не означає відчуження всієї речі. І навпаки, поєднання чужої речі з річчю власника в одну просту річ переносить право на неї власнику цілого (D. 6.1.23.2—6.1.23.5). Якщо чужа річ стала частиною складеної, власник не може її витребувати назад, не вирішивши спершу питання про її від­окремлення.

  1. Плоди. Поняття «плоди» римляни пов’язували із природною здатністю деяких речей створювати нову річ. Спершу це стосувалося тварин та рослин. Права на плоди залежали від права на річ, що плодоносила. За загальним правилом володілець такої речі ставав їхнім власником, але це правило могло обговорюватися. Не вважалися плодами діти рабів, бо ж раби існували не для створення потомства, а для роботи.

Від природних плодів римляни відрізняли плоди цивільні. Сучасною мовою — це доходи. Їх створювали штучно залежно від волі власника, який міг, скажімо, здавати майно в оренду, отримуючи за це певні кошти. До цивільних плодів також належали послуги залежних осіб (mercedes), рента з земельних ділянок (pensiones), проценти з капіталу (usure).

  1. Речі тілесні та безтілесні. Деякі вчені романісти вважають, що цей поділ речей йде від філософських уявлень Цицерона. Він розрізняв речі, що існують (res quae sunt), та речі, що мисляться (res quae intellegentur), тобто — матеріальні речі та абстрактні поняття. До тілесних речей належали такі, які можна було побачити та до яких можна було доторкнутися, а безтілесні існували в уяві людини, але настільки реально, що були об’єктами правовідносин. До безтілесних речей римляни відносили різні права, такі як узуфрукт, сервітути тощо.

Семінарське заняття

  1. Поняття речей.
  2. Класифікація речей: речі в обігу та вилучені з обігу; манципні та неманципні; родові та індивідуальні; речі споживчі та неспоживчі.
  3. Класифікація речей: подільні та неподільні; речі прості, складні та складені; плоди; речі тілесні та безтілесні.
Термінологічний словник

fructus — плоди
genera — речі родові
in iure cessio — уступка речі перед магістратом
pars rei — частина речі
pecunia — майно, що було втягнуто в систему вольових правовідносин з представниками інших сімей
res — річ
res corporales — тілесні речі
res extra commercium — речі, вилучені з обігу
res in commercio — речі в обігу
res incorporales — безтілесні речі
res mancipi — манципна річ
res nec mancipi — неманципна річ
res nullius — нічийні речі
res privatae — речі окремих осіб
res publicae — речі римського народу
res quae divisionem recipit — подільна річ
res quae ex distantibus corporibus sunt — складена річ
res quae intellegentur — річ, що мислиться
res quae sine interitu (sine damno) dividi non possunt — неподільна річ
res quae sunt — річ, що існує
res quae usu consumuntur — споживча річ
res quae usu non consumuntur — неспоживча річ
res sacrae — святі речі
res universitatis — муніципальні речі
species — речі індивідуальні


Завдання для перевірки знань
  1. Дайте визначення категорії «річ».
  2. Які Ви знаєте види речей?
  3. Особливості переходу права власності на маципні та неман­ципні речі.
  4. Які відмінності між складними речами та складеними?
  5. Відмінність юридичного поділу речей від фактичного.

Рекомендована література

1.  Дождев Д. В. Римское частное право: Учеб. для вузов / Под общ. ред. академика РАН д-ра. юрид. наук проф. В. С. Нерсесянца. — М.: НОРМА, 2002. — С. 334—360.
2.  Підопригора О. А. Основи римського приватного права: Підруч. для студ. юрид. вузів і ф-тів. — К.: Вентурі, 1997. — С. 102—114.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2021 BPK Group.