лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

Девальвація(від лат. de — префікса, що означає рух униз, та valeo — маю значення) — зниження курсу національної валюти віднос­но іноземних валют або міжнародних валютних розрахункових одиниць. Іноді сприяє збільшенню експортних можливостей країни.
Держава — форма умовного землеволодіння, яка набирає поширення в часи Великого князівства Литовського. Надавалася за службу боярським вільним слугам, або за умови несення служби. У Західній Європі державі відповідав бенефіцій, а у Московській державі — по-
містя.
Домініальні землі — землі панського маєтку, які залишалися у користуванні пана.
Домінія форма земельної власності (вотчинної, церковної, державної) у період феодалізму, що поєднувалася з уособленою владою шляхти, церкви, держави.
«Друге видання кріпосництва» — більш пізнє, у ХV—XVIII ст. покріпачення селян у Московській державі, Східній Європі, Прусії.
Евектамитний податок, що стягувався урядом Гетьманщини за вивіз товарів до Росії у другій половині ХVII—XVIII ст. Нерідко віддавався на відкуп представникам місцевої еліти. У зв’язку з офіційною ліквідацією царським урядом митних кордонів на українських землях, що входили до складу Російської імперії (1754), евекту було скасовано.
Екстенсивне господарство розвиток господарства шляхом розширення випуску продукції за рахунок залучення додаткових ресурсів, збільшення використання ресурсних джерел без підвищення ефективності їх використання, пов’язаний з кількісними, а не якісними змінами. На відміну від інтенсивного господарства веде лише до об’ємного збіль-
шення випуску продукції при невисокій результативності.
Емісія випуск в обіг грошових знаків і цінних паперів в усіх фор-
мах; зумовлює збільшення грошової маси в обігу.
Етатизація (від франц. l’etat — держава) — посилення втручання держави в економічне життя.
Жупа підприємство мануфактурного типу, яке займається варкою солі.
Загальна трудова повинність у радянській країні запроваджена у січні 1920 р. Пояснювалася необхідністю забезпечення народного господарства робочою силою. Одна з форм примусової праці періоду «воєн­ного комунізму». Реалізовувала формулу «Хто не працює — той не їсть».
Закон 1863 р. після польського повстання 1863 р. у ряді західних губерній, у тому числі й у Правобережній Україні царський уряд провів додаткову реформу, за якою було зменшено відрізки, запроваджено обо­в’язковий викуп за зниженими розцінками, а тимчасовозобов’язаний стан був відмінений.
Закон Фердінанда І від 17 квітня 1848 р. закон цісарського уряду Австро-Угорщини, за яким з 15 травня 1848 р. скасовувалися селянські повинності у Галичині.
Закон Фердінанда І від 7 вересня 1848 р. закон цісарського уряду Австро-Угорщини, за яким кріпосні відносини в Австрії скасовувалися. Визначав певні зміни у взаєминах між панами та селянами. Надавав селянам право власності на землю.
Закуп у Київській Русі — раб борговий, тобто такий, що отримав від боярина (феодала) позичку (купу) і до її повернення повинен працювати у господарстві кредитора, тобто виконувати феодальні повинності. Права закупів були юридично оформлені в «Руській правді». За цим документом феодал мав право застосовувати фізичну кару до закупів, але не міг їх продавати. У разі втечі міг перетворити закупа на холопа.
В Україні XIV—XVI ст. закупи — це збіднілі селяни, яких феодали приваблювали на свої землі, даючи їм позичку грошима, необхідним реманентом, збіжжям. До повернення позички закупи були зобов’язані виконувати на користь землевласника феодальні повинності. Якщо упродовж 10 років борг не сплачувався, закуп перетворювався на кріпака.
Звичаєве право система усталених, як правило, письмово не фіксованих і частково санкціонованих верховною владою правил у певному суспільстві. В Україні існувало з найдавніших часів. Зі зміцненням державної влади звичаєве право поступово оформлюється в писаних збірниках («Руська правда», «Литовський статут», «Права, по которым
судится малороссийский народ» тощо). Показовими у цьому плані були неписані «права і звичаї» Війська Запорізького. Офіційно не санкціоновані державною владою, вони, проте, регулювали фактично все внутріш­нє життя січовиків. Іноді звичаєвому праву надавалася сила закону. Суд-
ді посилалися на його норми тоді, коли в чинних юридичних актах «чогось не доставало». В локальних формах звичаєве право продовжує функ-
ціонувати й нині, але великого практичного значення не має.
Землеволодіння «до ласки військової» умовна форма землеволодіння у Гетьманщині. Надавалася за розпорядженням вищої влади.
Землеволодіння «на вспартє дому» умовна форма землеволодіння у Гетьманщині, яка надавалася для підтримки вже існуючого господарства.
Землеволодіння рангове умовна форма землеволодіння у Гетьманщині, яка виникає в період Визвольної війни. Маєтки надавалися старшинам при обійманні ними певної посади (рангу). Таке землеволодіння не лише умовне, але й тимчасове, надавалося лише на час обіймання відповідної посади.
Златник перша золота монета, що карбувалася у Київській Русі наприкінці Х — початку ХІ ст. за Володимира Святославовича. Подібний до візантійського соліду як за зовнішнім виглядом, так і за вагою (приблизно 2,2 г). Як засіб обігу та платежу не використовувався, а був, скоріше, ознакою сили та незалежності держави.
Злотий ринський (зл. р.)див. Гульден.
Імпорт ввезення з-за кордону товарів, технологій і капіталів для реалізації й використання на внутрішньому ринку країни-імпортера.
Інвестиція сукупність витрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень у різні галузі господарства національної (внутрішні інвестиції) або іноземної (зовнішні інвестиції) економіки з метою отримання прибутку.
Індемнізація відшкодування панам вартості скасованих кріпосних повинностей селян у Галичині у 1848 р. Відшкодування здійснювалося індемнізаційними 5-відсотковими облігаціями починаючи з 1858 р. з погашенням їх протягом 40 років.
Індукта назва мита, що збиралося з купців за привезені до Гетьманщини товари в другій половині XVII—XVIII ст. Право на стягнення індикти часто віддавалося на відкуп. Скасована у 1754 р.
Індустріалізація комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років. Проголошена як партійний курс XIV з’їздом ВКП(б) (1925 р.). Здійснювана, головним чином, за рахунок перекачування коштів із сільського господарства: спочатку завдяки «ножицям цін» на промислову і сільськогосподарську продукцію, а після проголошення курсу на форсування індустріалізації (1929 р.) — шляхом продрозкладки. Особливістю радянської індустріалізації був пріоритетний розвиток важкої промисловості та воєнно-промислового комплексу. Всього в СРСР споруджено 35 індустріальних гігантів, третину з яких — в Україні. Серед них слід назвати Запоріжсталь, Азовсталь, Краммашбуд, Криворіжбуд, Дніпробуд, Дні-
палюмінбуд, Харківський тракторний, Київський верстатобудівний та ін.
Інновація 1) вкладення коштів в економіку, що забезпечує зміну техніки та технології; 2) нова техніка, технологія, що є результатом досягнень науково-технічного прогресу. Істотним чинником інновації є розвиток винахідництва, раціоналізації, поява великих відкриттів.
Інститут 1) назва науково-дослідних установ та багатьох навчальних закладів; 2) соціальний інститут — певна організація суспільної діяльності та суспільних відносин, що втілює у собі норми економіч­ного, політичного, правового і т.п. життя суспільства, а також соціальні правила життєдіяльності та поведінки людей.
Інтеграція обумовлений розвиток і взаємне доповнення підприємств, галузей народного господарства, регіонів і держав в інтересах більш повного задоволення потреб учасників цього процесу у відповідних товарах та послугах.
Інтенсивне господарство розвиток господарства, в якому зростання обсягів виробництва досягається більш повним використанням кожної одиниці ресурсного потенціалу. Забезпечується за рахунок зростання продуктивності праці, кращого використання матеріалів, підвищення віддачі основних фондів тощо.
Інфляція знецінення паперових грошей унаслідок випуску їх в обіг у розмірах, що перевищують потреби товарообігу. Інфляція супроводжується підвищенням цін на товари, спадом реальної заробітної плати, зростанням незадоволеного попиту тощо.
Інфраструктура комплекс галузей народного господарства, які обслуговують промисловість, сільське господарство. До такого комплек­су належать виробнича та невиробнича (соціальна) інфраструктура. До виробничої інфраструктури належать дороги, канали, мости, порти, транспорт, зв’язок, енергопостачання та ін. До соціальної інфраструктури — житлове та комунальне господарство, підприємства побутового обслуговування, торгівлі, заклади освіти, охорони здоров’я тощо.
Іпотека здача у заставу землі та іншого нерухомого майна (бу-
динків, споруд тощо) з метою отримання грошової позики, т. зв. іпотечного кредиту. Іпотека — це такий вид застави, при якому майно, що заставляється, не передається в руки кредитора, а залишається у боржника.
Картель об’єднання кількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробницт­ва і виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність, домовляються про частку кожного у загальному обсязі виробництва, ціни, ринки збуту, обмінюються патентами на нову техніку тощо.
Козацтвосуспільний стан в Україні XVI—XVIII ст., який виник у процесі боротьби землеробського і кочового населення в зоні т. зв. Великого кордону, який розділяв європейську та азійську цивілізації. Аналоги козакування на українських теренах відомі з давніх часів, але назва «козак» закріплюється за охоронцями прикордоння лише з другої половини XV ст. У 70-х роках XVI ст. уряд Речі Посполитої утворює перший козацький реєстр, закріпивши за реєстровцями ряд прав і привілеїв. Козацтво формувалося з представників різних суспільних станів: міщан, бояр, шляхти, селянства, причому останнє козачилося масово в часи соціальних заворушень. У ході Визвольної війни (1648—1676) козацтво в особі своєї старшини здобуло владу в новоствореній Гетьманській державі. У складі Російської імперії козацтво до кінця XVIII ст. фактично трансформується в регулярні частини російської армії та кріпаків петербурзьких і московських вельмож. Значна частина українського козацтва була переселена на Кубань.
Колективізація сільського господарства центральна ланка аграр­ної політики більшовицького режиму в 30-х роках, що полягала у розвитку сільськогосподарського виробництва на державних засадах у фор­мі колгоспів. Офіційно проголошена як політичний курс на листопадовому (1929 р.) пленумі ЦК ВКП(б). Координуючим органом у виконанні партійно-урядових настанов з питань колективізації була Всеукраїнська спілка сільськогосподарських колективів (Укрколгосп), ство­рена у вересні 1927 р. і реорганізована у вересні 1930 р. в Укрколгоспцентр. У грудні 1932 р. останній був ліквідований з переданням своїх функцій Наркомзему України. Основними методами здійснення колективізації сільського господарства були запровадження продрозкладки та надзвичайщини у хлібозаготівлях упродовж 1928—1932 рр., розкуркулення різних верств селянства, незгодних з усуспільненням власності, у тому числі одноосібників-середняків, що становили дві третини селянських господарств. Унаслідок насильницької колективізації близько 70 % селянських господарств до 1932 р. було усуспільнено.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2020 BPK Group.