лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
загрузка...
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

 

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО   РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЕРЕДИНИ
ХVI СТОЛІТТЯ

  1. Походження української народності та зародження її господарської культури.
  2. Господарство східних слов’ян.
  3. Господарський розвиток Давньоруської держави.
  4. Економічні причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
  5. Господарство українських земель під владою Польщі та Литви.

Значна частина сучасних істориків твердить, що український народ є автохтонним на тих територіях, які займає й донині. Фор-
мування його відбувалося досить складними шляхами. Предки українців належали до різних етнічних утворень, які існували на території Східної Європи, останнім з яких були східні слов’яни. Проте обмежитися оглядом господарського життя східних слов’ян було б недостатнім, адже корені його лежать у попередніх поколіннях, тому слід хоч коротко зупинитися взагалі на зародженні господарської діяльності на наших землях.
Перші сліди людської, а отже, і господарської діяльності на українських землях були залишені ще в добу палеоліту. Як ствер­джує В. Голобуцький, «Україна... належить до тих районів земної кулі, де вперше з’явилися люди» . Археологічні дослідження дають право стверджувати, що перші люди з’являються тут близько 1 млн років тому, а їх господарська діяльність, якщо її так можна назвати, є надзвичайно примітивною — збиральництво та випадкове полювання. Вони не мають ще навіть жител, живуть великими громадами — стадами, це швидше не люди, а напівтварини — архантропи. Проте саме в період палеоліту відбувається й формування певних господарських та суспільних традицій, створення та вдосконалення знарядь праці, мисливської зброї, житла тощо. Адже ця доба тривала дуже довго, приблизно до 8 тисячо­ліття до Р. Х. Наприкінці її на території України вчені виокремлю­ють уже три господарські системи, тісно пов’язані з природними зонами, — північною лісовою та південними степовою й гірського Криму.
Названі природні зони різнилися фауною, а тому й особливостями організації привласнювального господарства, власне, прийомами полювання та питомою вагою таких його складових, як збиральництво та рибальство. У лісовій смузі переважало мисливство, але в різних зонах полювали на різну звірину: на Прикар­патті полювали на оленів, у степу — на турів і диких коней, у Криму — на кабанів, сайгаків, косуль та ін. У степовій зоні мисливство активно доповнювалося збиральництвом та рибальством. У багатому природними ресурсами Середньому Подніпров’ї виникають стаціонарні поселення, що пояснюється широким використанням водних ресурсів.
У соціальному плані основою суспільства була громада (община); громади об’єднувалися у племена, які можна назвати протоетносом, адже їх характеризували спільна територія, спільна або схожа мова, нарешті, усвідомлення своєї відмінності від інших. У громадах того часу провідним осередком поступово стає родина.
Власне, про історію господарства як такого слід говорити вже у період неоліту, коли людство переходить до принципово нової організації господарської діяльності — відтворювального господарства, яке характеризується перш за все землеробством, а також скотарством. Цей перехід означав кардинальний поворот в історії людства, відкрив безмежні перспективи для розвитку су-
спільства. Зрозуміло, що розвиток привласнювального господарст-
ва завжди стримується можливостями природи, адже від неї не можна взяти більше, ніж вона дає сама. І лише з переходом до гос-
подарства відтворювального люди отримали можливість створювати відносно постійні поселення, виникла можливість поліпшення побуту. Збільшена продуктивність праці дозволила їм робити значні матеріальні запаси та приділяти більше часу діяль-
ності, котра не була пов’язана з отриманням засобів до існування (мистецтво, релігія).
«Неолітична революція» відбувалася не раптово. Зміни, що відбувалися у господарському житті, були поступовими. Полювання та землеробство дуже довго доповнювали одне одного, а пасовищне тваринництво було лише перехідним етапом. Завдяки вдосконаленню технологій у сільському господарстві воно стало більш ефективним і продуктивним. Лише внаслідок цього зменшується роль мисливства, але воно не втрачає свого значення і в подальші часи. Усі вдосконалення згаданого періоду (а їх дуже багато) носили цілком природний характер пристосування до ворожого оточуючого середовища.
Знаряддя праці первісних землеробів були дуже примітивними: першим був серп з крем’яними лезами, який використовувався спочатку для збору насіння диких рослин, а потім урожаю зернових. Першим знаряддям обробки землі була просто палиця, потім — мотика (кам’яне лезо, прикріплене до дерев’яної ручки), землеробство такого типу називалося мотижним. Більш досконалі знаряддя — плуги, що тягли коні або воли, з’являються значно пізніше (приблизно, як пише Р. Камерон, у ІІІ або IV тисячоліт-
ті до Р. Х.) .
Освоєння землеробства та скотарства дало також поштовх до освоєння цілого ряду виробництв. Зокрема, з’являються селища зі стаціонарними оселями, якість яких уже досить висока, з різними господарськими спорудами. Для їх будівництва починають широко застосовувати глину, якою спочатку обмазували стіни, потім робили цеглу-сирець, котру використовували для кладки стін, нарешті цю цеглу обпалювали і пускали у будівництво. Гли­ну починають також широко застосовувати і для виготовлення різних речей домашнього вжитку та ритуальних.
Дуже важливим напрямом застосування глини у неоліті стає виробництво посуду. Власне, деякі вчені вважають, що «кераміка була першим штучним матеріалом, винайденим людиною» Адже використання глиняного посуду значно змінило харчування людей, створило можливості варити їжу, повніше використовувати якості продуктів, нарешті, більш ефективно зберігати припаси.
І хоча такий посуд значно крихкіший, ніж з каменю, але й вироб-
ництво його менш трудомістке. Удосконалення гончарного вироб­ництва привело до появи гончарного круга, який було винайдено до появи транспортного колеса.
Ще один важливий винахід того часу — прядіння і ткацтво, якому передує плетіння. Спочатку люди використовували волокна диких рослин — конопель, кропиви, льону, навіть лико дерев. Але вже у VII—V тисячоліттях до Р. Х. у різних регіонах з’яв­ляється окультурений льон та бавовна. Щодо вовни, то її поява раніше ІІІ тисячоліття до Р. Х досить сумнівна, але, враховуючи досить раннє одомашнення овець і кіз та досить просту технологію виготовлення вовняного прядива (набагато простішу, ніж з рослинного волокна), можна вважати, що й ці тканини з’явилися досить рано.
Доба неоліту позначається й появою металургії. Систематичне виробництво міді розпочинається, як вважає Р. Камерон, не раніше V тисячоліття до Р. Х. Власне, з появою металевих виробів (спочатку мідних, а потім бронзових) розпочинається вже енеоліт — мідно-кам’яний вік .
Існування осілих землеробських поселень дозволило перейти до більш розвиненого поділу праці, що, як відомо, веде до певної спеціалізації та підвищення її ефективності й технологічного прогресу. У суспільстві починають формуватися нові відносини власності щодо землі, худоби, продуктів, реманенту, на перший план висувається родина, з родин складається рід, який регулює внутрішнє й зовнішнє життя громади. Всередині громади визначальною стає не лише кровна спорідненість, але й територіальне сусідство (первісносусідська громада). Такі громади мали тенден­цію до поділу, що приводило до утворення споріднених громад, які стали основою майбутніх племен.
Поділ праці та відповідна спеціалізація, виникнення й розвиток нових галузей (гончарство, металургія) вимагали вдосконалення обміну, виникнення торгівлі. Характер обміну змінювався відповідно до відстані, куди перевозили товари. Імовірно, що всередині громади обмін визначався певними традиціями, але поза межами громади, ураховуючи іноді досить великі відстані перевезень товарів, виробництво яких було локалізованим (наприк­лад метали), це було неможливим. Виникла потреба у визначених формах організації обміну. Можливо, такими першими торговцями металом стали скотарі-кочівники.
Територія України, як і Європи взагалі, не входила до первинних осередків виникнення відтворювального господарства. Вченими доведено, що землеробство виникає перш за все в тих регіо­нах, де є велика кількість диких злаків. Такі центри сучасна наука розміщує в Африці (2) та Азії (3), для Європи найбільшого значення набув передньоазійський центр, сірійсько-палестинський регіон. В Україні ж поширення землеробства та тваринництва пов’язано з блискучою хлі-
боробською культурою трипільців (назва археологічної культури по-
ходить від с. Трипілля на Київщині, де вперше знайдено її залишки).
Немає чіткого визначення періоду існування трипільців, хоча регіон їх розселення визначається досить конкретно: від Дністра до Дніпра і ще далі. А от період існування їх у різних авторів різний: від VI (V, IV) до IV (ІІІ, II, I) тисячоліття до Р. Х. Більшість авторів, які пишуть про цей період в історії України, вважають, що між трипільськими племенами та предками українців — східними слов’янами — існував нерозривний зв’язок, автори ж сучас­ного дослідження К. Бу-
нятян, В. Мурзін та О. Симоненко категорично відкидають це .


Голобуцький В. О. Економічна історія Української РСР: Дожовтневий період. — К., 1970. — С. 3.

Камерон Р. Краткая история мира от палеолита до наших дней. — М.: РОССПЭН, 2001. — С. 38.

Бунятян К. П., Мурзін В. Ю., Симоненко О. В. На світанку історії. — К.: Альтернативи, 1998. — С. 46.

Камерон Р. Краткая история мира от палеолита до наших дней. — М.: РОССПЄН, 2001. — С. 39.

Бунятян К. П., Мурзін В. Ю., Симоненко О. В. На світанку історії. — К.: Альтернативни, 1998. С. — 61.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2017 BPK Group.