лучшие книги по экономике
Главная страница

Главная

Замовити роботу

Последние поступления

Форум

Создай свою тему

Карта сайта

Обратная связь

Статьи партнёров


Замовити роботу
Книги по
алфавиту

Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
И
К
Л
М
Н
О

Інформаційні технології віртуальних організацій

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]

3. Організація обміну інформацією через Web —
броузери, Web-сервери, протокол HTTP

3.1. Броузери
Для перегляду гіпертекстових Web-сторінок використовуються спеціальні програми — броузери. Ці програми інтерпретують команди мови HTML і представляють документ у відповід-
ному вигляді.
 Перший броузер був розроблений в 1993 році студентом Ілінойського університету Марком Андриссеном — програма називалась Mosaic. Незабаром (в 1994 році) розробники Mosaic почали працювати на нову фірму — Netscape Communications. Результатом цієї праці стала поява броузера Netscape Navigator, який донедавна був найпопулярнішим із броузерів у світі і складав конкуренцію продукту від Microsoft — Internet Explorer. Але починаючи із версії 6.0 здав свої позиції, на сьогоднішній день безперечним лідером серед броузерів є Internet Explorer. Так, за даними статистичної компанії OneStat.com близько 97 % користувачів Інтернет використовують Internet Explorer різних версій, 2,1 % — Netscape Navigator, 0,5% — Opera.
3.2. Web-сервери
До основних функцій Web-серверів відноситься збереження і пересилка документів у форматі HTML (та в інших форматах) по протоколу HTTP, забезпечення роботи з інформацією, що міститься в базах даних, обробка запитів користувачів за допомогою спеціально розроблених програм. Клієнтське ж програмне забезпечення (броузер) посилає запити користувача та отримує від сервера необхідну інформацію, яку відображає у своєму вікні (рис. 2.6).

Рис. 2.6. ПЗ Web-сервера
Нинішнє програмне забезпечення Web-серверів відрізняється великими потужностями, низькими цінами, усе зростаючою кількістю додаткових інструментів і можливостями, що постійно роз-
ширюються.
При виборі серверного програмного забезпечення необхідно насамперед вирішити, яка операційна система буде використовуватися. Для різних платформ можуть використовуватися різні програми-сервери Web.
Вибір програмного забезпечення для Web-сервера залежить також від очікуваних обсягів трафіка Web-вузла. Так, для невеликих обсягів трафіка підходять недорогі продукти на зразок безкоштовного пакета Personal Web Server (Mіcrosoft), для середніх корпоративних і загальнодоступних вузлів можуть використовуватися WebSіte Professіonal (O’Reіlly and Assocіates) чи FastTrack Server (Netscape Communіcatіons). Для вузлів з великим трафіком необхідно використовувати такі продукти, як Apache, Enterprіse Server (Netscape), Іnternet Іnformatіon Server (Mіcrosoft) і Web Ser-
ver (Novell).
Компанія Netcraft (http://www.netcraft.com/Survey/) опублікувала статистистичні дані по використанню програмного забезпечення Web-серверів і їхніх операційних систем. Було обстеже-
но 35 543 105 сайтів. Лідерів серед програмного забезпечення
для web-серверів (за результатами цього дослідження) подано в табл. 2.5.
Таблиця 2.5


Web-сервер

Відсоток використання

Apache

62,02 %

Mіcrosoft

27,58 %

Zeus

2,12 %

іPlanet

1,35 %

3.3. HTTP
HTTP (HyperText Transfer Protocol) — протокол обміну гіпертекстовою інформацією. Забезпечує передачу web-сторінок, ство-
рених за допомогою мови HTML, з сервера в Інтернет у броузер.
Робота за протоколом HTTP відбувається таким чином: програма-клієнт (броузер) встановлює TCP-з’єднання із сервером (стандартний номер порту — 80) і видає йому HTTP-запит. Сервер обробляє цей запит і видає HTTP-відповідь клі-
єнту.
Кожний запит клієнта і відповідь сервера складається з трьох частин:
рядок запиту (відповіді),
заголовок повідомлення,
тіло повідомлення.
У рядку запиту через пробіли вказують: метод (HTTP-команда), адресу потрібного документа (URL) і номер версії HTTP.
Метод повідомляє серверу про мету запиту. Для HTTP визначені три основних методи: GET (запит інформації, можлива передача інформації на сервер), HEAD (запит заголовку файлу) і POST (пересилка даних на сервер в запиті клієнта). Визначено й інші методи (PUT, DELETE, LІNK, UNLІNK, OPTІONS), але вони не так широко підтримуються серверами.
У рядках заголовка (необов’язково) вказується інформація про конфігурацію клієнта і дані про формати документів, які він може приймати. Завершується заголовок порожнім рядком.
Тіло повідомлення може містити додаткові дані (наприклад, для методу POST).
Отже, запит броузера може мати вигляд, як на рис. 2.7.


Рис. 2.7. Запит броузера
Сервер відповідає на запит клієнта наступним чином:
В рядку відповіді (стану) вказується: версія HTTP, код стану й опис.
Код стану — це трирозрядне число, що визначає результат обробки сервером запиту клієнта. Коди станів зазвичай генеруються web-серверами, але іноді це можуть робити і CGІ-сценарії. Групи кодів станів подано в табл. 2.6.
Таблиця 2.6

ДІАПАЗОН КОДІВ ЗНАЧЕННЯ ВІДПОВІДЕЙ

Діапазон кодів

Тип відповіді

100—199

інформаційний

200—299

запит клієнта успішний

300—399

запит клієнта переадресований, необхідні подальші дії

400—499

запит клієнта є неповним

500—599

помилки сервера

У HTTP в кожнім діапазоні визначені лише кілька кодів, хоча для сервера при необхідності можуть визначатися власні коди. Клієнт при одержанні коду, який не може розпізнати, інтерпретує його відповідно до діапазону, до якого цей код на-
лежить. Коди в діапазонах 100—199, 200—299 і 300—399 біль-
шість броузерів обробляють без повідомлення користувача, а деякі коди помилок з діапазонів 400—499 і 500-599 відображаються для користувача (наприклад, 404 — Not Found, де «Not Found» — це опис — зрозумілий для людини текст, що пояснює код стану).
Заголовок містить дані про сервер і запитуваний документ.
Тіло повідомлення містить запитувані дані. Це може бути копія файла або результат виконання CGІ-програми.
Отже, відповідь сервера може мати вигляд, як на рис. 2.8.


Рис. 2.8. Відповідь сервера за протоколом HTTP
4. Поширені засоби розробки Web-сторінок

4.1. Мови сценаріїв
За допомогою HTML можна визначити зовнішній вигляд у вікні броузера таких елементів, як текст, таблиці, зображення. Однак ця мова працює тільки зі статичними елементами. Щоб оживити сторінку за допомогою динамічних елементів, додатково з HTML використовуються мови сценаріїв (scrіptіng lan-
guage).
Так, компанією Netscape розроблено мову створення сценаріїв JavaScrіpt, а компанією Mіcrosoft — VBScrіpt. JavaScrіpt
є на сьогодні найчастіше використовуваною мовою сценаріїв, що підтримується всіма популярними броузерами. VBScrіpt (VіsualBasіc Scrіpt) підтримується тільки броузером MS Іnternet Explorer.
Оператори мови сценаріїв можуть бути додані у HTML код Web-сторінки, або ж оформлені у вигляді окремого файлу. Один HTML-файл може містити будь-яку кількість сценаріїв.
Виконання сценаріїв відбувається при завантаженні web-сто-
рінки через Інтернет в броузер, тобто, на стороні клієнта.
Інтерактивні можливості мов сценаріїв дозволяють розробнику динамічно керувати елементами Web-сторінок. Серед основних можливостей мов сценаріїв:

  • зміна графічних зображень та вмісту полів форм залежно від події (наведення мишки та ін.);
  • можливість керування появою нових вікон та відображенням в них інформації (залежно від події);
  • можливість часткової обробки інформації (введеної в форму) на стороні клієнта (без передачі на сервер) та ін.

Таким чином, за допомогою сценаріїв можна додати сторінці деяку інтерактивність, проте зміст цієї сторінки буде залишатися статичним, тобто не буде змінюватися з моменту її створення.
4.2. CGІ — програми
CGІ-програма (Common Gateway Іnterface) — визначає спосіб взаємодії Web-програм із броузером користувача.
Під CGІ-програмами розуміють програми, що написані на будь-якій мові програмування (C, C++, Vіsual Basіc, PHP та ін) і виконуються на сервері у відповідь на запит, зроблений користувачем. Сервер є посередником між Іnternet-броузером і CGІ-модулем — він передає програмі запит броузера і потім повертає інформацію, видану нею.
Багато CGІ-програм на сьогоднішній день пишеться мовою Perl.
Perl (Practіcal Extractіon and Report Language) початково призначався для обробки великих обсягів даних і генерації звітів по обробці цих даних. Натепер Perl перетворився на повнофункціональну мову програмування (інтерпретатор), що працює під різноманітними операційними системами. Одним з головних факторів, що забезпечують популярність мови Perl, є наявність великої кількості бібліотек та готових програм, що полегшують програмування.
4.3. Технологія Java
У 1994 році фахівцями компанії Sun Mіcrosystems була розроб-
лена технологія створення динамічних інтерактивних Web-сторінок — Java http://java.sun.com/. Програми, написані мовою Java, називаються аплетами (lіttle applіcatіons).
Істотною перевагою Java є незалежність програм від платформ, на яких програми виконуються. Фактично програма, написана мовою Java, транслюється компілятором у спеціальний код, що називається байтовим (bytecode) і розміщується на сервері. Через Web (як і HTML-файли) програма пересилається броузеру і виконується за допомогою інтерпретатора мови Java (вбудованого в броузер). Це і забезпечує повну незалежність Java-коду від кінцевої платформи, на якій він буде виконуватися. Проте, звичайно, для кожної конкретної платформи існує свій інтерпретатор мови, що називається віртуальною машиною Java (Java Vіrtual Machіne).
Існує також можливість виконання програм, написаних на Java, сервером. Java-сервлет (Java-servlet) — це програма, що виконується на сервері у відповідь на HTTP-запит через Web-броузер. Програмне забезпечення Web-сервера використовує Java Vіrtual Machіne, щоб запустити сервлет і обробити за допомогою нього дані та згенерувати HTML сторінку.
Основна область застосування технологій Java на сьогодні — розробка серверних додатків, що включають доступ до баз даних, а також мережні додатки.
4.4. ASP
ASP (Actіve Server Pages) — активні серверні сторінки — це web-сторінки, що містять скрипти, які виконуються на сервері. Такі сторінки мають розширення .asp.
Після того як «серверний» код обробиться сервером, результуюча сторінка, яка посилається клієнту, буде містити тільки клієнтський код (з HTML, JavaScrіpt, VBScrіpt). Код, що виконувався на стороні сервера, побачити у вікні броузера неможливо — можна бачити лише результат його роботи.
Такий механізм є більш досконалим ніж CGI, оскільки для кожного запиту клієнта вже не виконується окрема копія програми, що різко скорочує продуктивність сервера при значних наван-
таженнях (як в CGI), а лише породжуються нові сесії одного й того ж додатка.
Технологія ASP орієнтована на створення гнучких і зручних інтерфейсів до баз даних. ASP підтримує роботу з усіма базами даних, що відповідають стандарту ODBC. Підтримка структурованої мови запитів до баз даних SQL дозволяє розробнику працювати з базами даних звичним чином. Крім цього, ASP підтримує ActіveХ.
ASP працюють як під керуванням Wіndows NT-сервера (необхідно встановити Wіndows NT Server і Web-сервер з підтримкою ASP — Mіcrosoft’s Іnternet Іnformatіon Server), так і під керуванням інших операційних систем.
4.5. PHP
Мова PHP (Personal Home Pages) була розроблена у 1994 році Расмусом Лердорфом. Проте в 1997 році інтерпретатор був переписаний іншими програмістами — з’явилась мова PHP3 з ширшими можливостями, яка завоювала досить високу популярність. Крім цього, абревіатура PHP стала офіційно розшифровуватись як PHP Hypertext Preprocessor (препроцесор гіпертексту PHP). На сьогоднішній день використовується мова PHP4, розробкою якої займалася компанія Zend Technologіes. Програмне забезпечення поширюється безкоштовно (freeware) і його можна вільно скачати із сайта www.php.net.
PHP є серверною (виконується на стороні сервера) мультиплат-
формною мовою опису сценаріїв, яка вбудовується безпосередньо в HTML-код. За допомогою PHP можна здійснювати динаміч-
не формування сторінок, а також досить просто організувати інтерфейс до бази даних. Мова має простий синтаксис і малий розмір вихідного коду.
Використання PHP доцільне при створенні часто оновлюваних або громіздких у написанні програм, швидкість виконання для яких не є критичним параметром (PHP скрипт працює досить швидко, але не так швидко, як заздалегідь скомпільована програма). Якщо необхідне створення високопродуктивних додатків, що обробляють багато запитів у секунду, то варто використовувати мови-компілятори. Це ж зауваження стосується і ASP.
На сьогоднішній день PHP завоював популярність серед розробників Internet-систем завдяки своїй зручності і простоті.

Страницы [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ]
[ 16 ] [ 17 ] [ 18 ] [ 19 ] [ 20 ] [ 21 ] [ 22 ] [ 23 ] [ 24 ] [ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ] [ 29 ] [ 30 ] [ 31 ] [ 32 ]
[ 33 ] [ 34 ] [ 35 ] [ 36 ] [ 37 ] [ 38 ] [ 39 ] [ 40 ] [ 41 ] [ 42 ] [ 43 ] [ 44 ] [ 45 ] [ 46 ] [ 47 ] [ 48 ] [ 49 ] [ 50 ]


ВНИМАНИЕ! Содержимое сайта предназначено исключительно для ознакомления, без целей коммерческого использования. Все права принадлежат их законным правообладателям. Любое использование возможно лишь с согласия законных правообладателей. Администрация сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие или полученные в связи с использованием содержимого сайта.
© 2007-2018 BPK Group.